субота, 20 травня 2017 р.

Дніпро: Чи згодні Ви платити 700 грн за похід в оперу?

Телеглядачам Дніпро(петро)вського академічного театру опери та балету на виході з фойє ось уже другий тиждень поспіль пропонують заповнити анкету.

З її допомогою адміністрація театру намагається з'ясувати, чи готові дніпряни викласти за похід в театр 500-700 гривень - за одну людину. І взагалі, яку вартість квитків на звичайні вистави і антрепризи вони вважають прийнятною.

- Анкету ми розробили в зв'язку з тим, що обласна влада наполегливо радить нам переходити на самоокупність і припинити просити гроші з бюджету, - коментує ситуацію завідуюча літературно-драматургічної частини театру Майя Лебедєва. - Якщо так станеться, ціни на квитки на наші вистави дійсно повинні будуть піднятися до 700 гривень. Ось ми і вирішили з'ясувати, чи готові дніпряни платити стільки. Опитування триватиме до кінця нинішнього тижня, а потім ми підведемо підсумки.

Між тим, ми вирішили провести опитування серед і наших читачів, принаймні нам цікаво, чи згодні (чи в змозі) українці платити за квиток в оперний театр такі суми. Наше опитування за посиланням -  https://goo.gl/forms/AvryWQuba2hl8wU53

За матеріалами - "Вечерний Днепр"

неділя, 14 травня 2017 р.

Євробачення-2017 - ч.ІІІ - Антологія лажі, післяконкурсна.

В продовження теми

Собрал vs Зірвав
Як відомо, пісню переможцеві конкурсу - Сальвадору Сораблю, написала його сестра Луїза. Проте, журналістка UNN Ганна Писаренко вирішила, що  її приізвище слід писати як "Зібрав".


Урочисто розбити мікрофон
Аналіз результатів голосування у півфіналі і у фіналі показує, що рейтинг росіянина-болгарина Костова серед українців сильно впав. Від 18 балів у півфіналі до 2 у фіналі (з них 0 від телеглядачів). Подейкують, що падіння рейтингу сталося саме через інтерв'ю про розбитий на площі "мікрофон". Ось воно це інтерв'ю:


Щоправда мікрофон Костову не дістався, отже що він буде розбивати невідомо.

Гола дупа.
Звичайно вболівальникам запам'ятався епізод з голою дупою (18+). Пишуть, що це якийсь Віталій Седюк, який колись працював на каналі 1+1.



Згодом особою Седюка зацікавився особисто його ясновельможність міністр МВС Аваков. Обіцяє впаяти до 5 років:

Рекляма замість Онуки

Ті, хто спостерігав за Євробаченням на каналі UA:Перший отримали сюрприз - замість виступу ONUKA їм показали рекламу. Виправдовуються, що мовляв такі зобов'язання перед рекламодавцями, і така практика, мовляв, поширена в Європах.

в коментарях, правда, пишуть, що такі недорозвинені країни, як Німеччина, Туреччина, Чехія, Польща або Італія заблокувати Онуку реклямою не додумались.

Продовження буде....

Півтон Безвухий
дозволено поширення на умовах cc by-sa 4.0

Євробачення-2017 - ч.ІІ - Перемагає джаз!

Отже, переміг португалець Сальвадор Собраль з піснею Amar pelos dois ("Кохати за двох").   Пісня як завжди про кохання (пацан просить свою кохану повернутись, і врешті каже, що якщо ж твоє серце не схоче палати пристрастю і страждати, моє кохатиме за двох). Це перша перемога Португалі на Євробаченні за всі 60 років існування конкурсу.

Але що нам дуже сподобалось - це класичне джазове аранжування. Пісня відкривається звучанням струнного оркестру, надалі співак співає в супроводі фортепіано, яке грає джазовими гармоніями (досить широкий арсенал нон-, ундецим-акордів та альтерацій), надалі фортепіано і струнні поєднуються. Здається, такого роду пісні не перемагали на Євробаченні ще з 1960-х. Приємно.

Голос правда у співака слабенький. Але він десь компенсується тонким нюансуванням. Це особливо чутно у версії пісні у виконанні дуетом з Луїзою, яка таким  тонким нюансуванням не володіє. Отже, вітаємо переможця! І обережно так висловимо оптимізм щодо повернення публіки до хорошої музики.

«той факт, що на Євробаченні переміг португалець з ПІСНЕЮ підтверджує, що десятиліття «розкручування» телевізійними компаніями ідеології візуальних мега-шоу, кліпмейстерства, віртуального простору - не спрацювало!»


Друге місце посів болгарин, а точніше росіянин болгарського походження Крістіан Костов. Ще до виступу цей співак прославився тим, що встиг, так само як і росіянка Юля  Самойлова відвідати окупований Крим. На жаль громадські активісти надто пізно з'ясували цю обставину, і він таки успішно перетнув кордон. СБУ натомість виправдовувалась тим, що тоді, в червні 2014, мовляв, питання не було законодавчо врегульоване, а сам Костов був неповнолітнім.

Щодо самої пісні - вона досить вправно списана з пісні Timbaland - "Apologize" , тобто не так щоб плагіат, але схоже аранжування, схожий гармонічний хід (E♭-D6-Cm-A♭  - E♭-D6-Cm-A♭), подібний принцип розгортання мелодики від терцієвого діапазону з подальшим характерним виходом на b1 -  все це вказує на несамостійність мислення автора пісні.
Пісня, до речі про безлад і російський пофігізм - «і навіть коли нема куди бігти, наша любов недоторкана».




Трєте місце з великим відставанням по очках від перших двох посів учасник із Молдови з піснею гурту Sunstroke Project «Hey mamma». Поруч з вокалістом тут солювали скрипка і саксофон, завдяки чому звучання пісні трошки віддавало джазом і фольком, але звичайно як в композиційному відношенні, так і у виконавському нюансуванні учасник програвав португальцю. Хоча українські телеглядачі віддали 12 балів саме йому, тоді як португальцю - 10.

Велику симпатію українці виявили до білорусів. Найвищий бал від журі (12 балів) та третій результат від телеглядачів (8 балів). Білоруси порадували тим, що виконали пісню білоруською мовою. Пісня дуже світла і позитивна.



І на останок, щоб ви оцінили усю велич конкурсу Є-бачення, до Вашої уваги - колекція плагіатів, зібрана нашими колегами з-за порєбріка. Слухаємо з 30 секунди і насолоджуємося.


Півтон Безвухий.
Дозволено поширення на умовах cc by-sa 4.0

Див. також 
ч.І - Євробачення. Антологія лажі.

понеділок, 8 травня 2017 р.

Євробачення-2017 - Ч.1 - Антологія лажі.

У Києві стартувало Євробачення. Про співаків поки що писати рано, тому напишемо про підготовку. Тут виявилося багато цікавого.  

Бюджет. На підготовку до Євробачення-2017, що проходить у лівобережній частині Києва, кабмін виділив 450 млн гривень  і ще 18 млн з київського бюджету . Для порівняння - на діяльність усіх українських національних колективів, філармоній та державних цирків у бюджеті цього року передбачено 537 млн, тобто приблизно стільки ж. Уявляєте, одненьке Євробачення з'їдає грошей стільки ж, скільки 25 філармоній, 10 національних колективів і 17 цирків разом узяті за рік!!! Не дивно, якщо на одну тільки килимову доріжку півмільйона викинули.

понеділок, 1 травня 2017 р.

Всеукраїнське турне Камерного хору "Київ" з нагоди 100-річчя місії Кошиця з тріумфом завершилось у Києві

Камерний хор  "Київ" успішно провів всеукраїнське турне, присвячене 100-річчю вшанування сторіччя Місії Української республіканської капели під орудою Олександра Кошиця. Протягом 12 днів хоровий колектив відвідав 12 міст правобережної України - Рівне, Луцьк, Львів, Дрогобич, Ужгород, Надвірна, Івано-Франківськ, Чернівці, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, а заключний концерт 30 квітня відбувся у Києві.

"Чи пам'ятає світ уроки історії?" - пише музикознавець Юрій Чекан, - Один із таких уроків — майже столітньої давності. Тоді, у 1919 році, Українська Народна Республіка (УНР) під керівництвом Симона Петлюри прогнула вибороти свою незалежність від радянської Росії. Петлюра розумів, що прагнення свого народу до свободи не будуть підтримані, доки світ не зрозуміє історичну природу української ідентичності. Він застосував унікальний інструмент, Щоби досягти своєї мети — невичерпне багатство української духовної та народної музики. Тому спорядив блискучого диригента і визначного композитора маестро Олександра Кошиця у турне разом з Капелою, щоб своїм мистецтвом привернути увагу світу до народу і долі України.  
Капела вразила Європу, а згодом і Америку виконавською майстерністю, унікальністю репертуару то нечуваною мистецькою досконалістю, що поєднувала національну неповторність та пам'ять про європейську хорову традицію. Гастролі Капели упродовж 1919-1922 років відбулися у найбільших європейських культурних центрах, у 1922-1924 роках — у Північній та Південній Америці. І всюди — захоплене здивування слухачів. «Сенсаційний успіх», «феноменальна майстерність», «шалені захоплення», «справжній апофеоз», «нічого подібного Лондон не чув» — ось загальний тон відгуків. 
Досвід історії знадобиться і у теперішній час, оскільки ситуація, що склалася зараз в Україні, повторює події столітньої давнини. Тому вшанування Місії Олександра Кошиця покликане по- новому історичному тлі відкрити Україну світові — тож, як відкрив її на початку минулого століття О. Кошиць."

Програма концертів включала  українські великодні піснеспіви (київського розспіву), а також духовні твори Максима Березовського, Миколи Дилецького, Артемія Веделя та сучасних авторів - Віктора Степурка, Валентина Сильвестрова. Другий відділ - ораторія "Віють вітри" для хора, бандури і ударних Ганни Гаврилець, написана на народні теми, зібрані О. Кошицем спеціально з нагоди вшанування 100-річного ювілею Місії.

М. Гобдич
Заключний концерт відбувся у Києві, в Лютеранській церкві св. Катерини при переповненій залі, Слід зазначити, що при виборі зали М. Гобдич керується передовсім оптимальними акустичними  умовами. Акустичні умови церков зазвичай краще підходять для виконання духовної хорової музики, і тому принаймні в Києві хор "Київ" частіше можна почути саме в церквах. У церквах записано і багато компакт-дисків хору "Київ".

Такий вибір себе виправдовує - хор досягає наповненого м'якого звучання, в якому добре відчуваються усі нюанси виконання, прозоро чутно і туттійні, і сольні, і ансамблеві епізоди. Вражає і чистота інтонування хору навіть у найскладніших партитурах сучасних авторів. Найбільше  нас вразив останній твір Ганни Гаврилець, написаний для виконання в супроводі бандури і ударних. Аранжування партії ударних здійснив Георгій Черненко, причому таким чином, що на ударних грають виключно самі хористи. В десяти номерах ударні використані досить скромно - так, щоб залишити провідне місце саме для хору або солістів. Натомість останній. 11-й номер, написаний Георгієм Черненком ("козацька бойова") - це своєрідний оркестр ударних інструментів, серед яких чимало традиційних - зокрема коси (ззовні навіть дуже нагадують шаблі), і грали на цих інструментах - виключно самі ж хористи.

Турне відбулося за спонсорської підтримки Райффайзен банку та компанії "Астарти", завдяки чому вхід на концерти був вільний. В найближчих планах колективу - створення капели "Україна" -з чотирьох професійних хорів у кількості 100 хористів і здійснення гастрольного тура шляхами О.Кошиця,

Півтон Безвухий
поширення на умовах сс by-sa 4.0






четвер, 20 квітня 2017 р.

Як пан Гаврілов негречно висловився про пана Рожка


Російський піаніст Андрій Гаврілов видав феєричну тираду про ректора Національної музичної академії України Володимира Рожка.

Епістолярний шедевр з'явився напередодні концерту Гаврілова в Києві 11 квітня, а причиною було те, що пан ректор начебто спромігся якимось чином створити Гаврілову проблеми з орендою роялю для його концерту у театрі ім. Франка. Хоча врешті добрий рояль Гаврілову знайшли... джазмени.

Текст цього разу ми не переклали, бо аж занадто він просякнутий рускім духом. Отже, хто не цурається мови Пушкіна - він тут:

А, Гаврилов про В. Рожка (18+)


А от від вельмишановного пана Рожка ми сподіваємося побачити судовий позов і прес-конференцію. А чому ні? Звинувачення серйозні, та ще й в брудних висловах. Тим більш і успішний досвід судової тяганини пан ректор має, щоправда поки що лише з українськими жінками.

Півтон Безвухий

понеділок, 17 квітня 2017 р.

Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв рекламує конкурси на окупованих територіях

Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв (ДМЦНЗКіМ) опублікував на своєму сайті Реєстр дитячих та юнацьких міжнародних, всеукраїнських мистецьких конкурсів, фестивалів, що був розглянутий та рекомендований Координаційною радою 31. 03. 2017 року

Кількість конкурсів по містах


До реєстру включено 77 конкурсів і фестивалів. З них 26 мають статус міжнародних. Майже третина із перелічених заходів проводяться в Києві (25 конкурсів), серед інших міст найкраще представлені Полтава (5), Львів, Дніпро, Кропивницький і Харків (по 4 конкурси) .

Що цікаво, до реєстру внесено і конкурси на окупованих територіях, а саме — 2 конкурси в Сімферополі (ім. Алемдара Караманова та «Кримська весна») та по одному — в Донецьку (конкурс молодих виконавців на батьківщині Сергія Прокоф'єва), і Луганську («Обдарована молодь»).
Щоправда, ця інформація, схоже, не зовсім правдива.

Так, конкурс «Обдарована молодь» минулого року проходив на базі Сєвєродонецького музичного училища імені С. Прокоф'єва. Сєвєродонецьк — не Луганськ.

Конкурс «На батьківщині Прокоф'єва» востаннє проводився у 2013 році (до окупації), і нам не вдалося знайти жодної свіжої інформації про відновлення конкурсу у 2017.

А ось обидва кримські конкурси, проводяться, але вже під прапором окупаційного «Міністерства культури Республіки Крим». Конкурс Алемдара Караманова востаннє відбувся у Сімферополі 2015 року, а «Кримьска весна» проводиться щорічно, і вже заявлена на 2017 рік в окупованій Ялті.

Чим керувалася, "Координаційна рада", рекомендуючи нашим дітям їхати в окупований Крим, або в окуповані Донецьк і Луганськ, ми не знаємо. Повний список згідно першоджерела:

Реєстр дитячих та юнацьких міжнародних, всеукраїнських мистецьких конкурсів, фестивалів, що був розглянутий та рекомендований Координаційною радою 31. 03. 2017 року
  Назва заходу  
Місце проведення
МІЖНАРОДНИЙ Конкурс юних виконавців на духових та ударних інструментах «Сурми Буковини»
м. Чернівці
МІЖНАРОДНИЙ конкурс молодих виконавців на мідних духових та ударних інструментах імені С. Ганича
м. Львів
МІЖНАРОДНИЙ  конкурс молодих виконавців на дерев’яних духових інструментах імені Д. Біди
м. Львів
МІЖНАРОДНИЙ  конкурс юних піаністів                          імені В. Барвінського
м. Львів
МІЖНАРОДНИЙ Інтернет-конкурс малюнка               «Марка дружби»
м. Херсон
МІЖНАРОДНИЙ конкурс-фестиваль дитячої та юнацької виконавської майстерності «Акорди Хортиці»
м. Запоріжжя
МІЖНАРОДНИЙ конкурс юних концертмейстерів «Амадей»
м. Харків
МІЖНАРОДНИЙ конкурс дитячого малюнка           «Ілюстрація до народної казки»
м. Херсон
МІЖНАРОДНИЙ конкурс пленерного малюнка   «Золотий мольберт»
м. Львів
МІЖНАРОДНИЙ конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця
м. Київ
МІЖНАРОДНИЙ конкурс юних піаністів                 Володимира Крайнєва
м. Харків
МІЖНАРОДНИЙ конкурс  пам’яті Еміля Гілельса
м. Одеса
МІЖНАРОДНИЙ конкурс виконавців на дерев’яних духових інструментах імені В. Антонова
м. Київ
МІЖНАРОДНИЙ конкурс молодих виконавців імені Алемдара Караманова
м. Сімферополь
МІЖНАРОДНИЙ фестиваль-конкурс молодих  виконавців «Кримська весна»
м. Сімферополь
МІЖНАРОДНИЙ конкурс молодих виконавців на батьківщині Сергія Прокоф’єва
м. Донецьк
МІЖНАРОДНИЙ  конкурс-фестиваль гітарного мистецтва «ГітАс»
м. Київ
МІЖНАРОДНИЙ вокально-хореографічний             конкурс-фестиваль «ART PREMIER»
м. Київ
МІЖНАРОДНИЙ фестиваль-конкурс дитячого  та молодіжного хореографічного мистецтва                   «Квітневі викрутаси»
м. Ніжин
МІЖНАРОДНИЙ фестиваль-конкурс музичного мистецтва «Київський колорит»
м. Київ
МІЖНАРОДНИЙ багатожанровий фестиваль-конкурс музичного мистецтва «Чорноморські вітрила»
м. Курортне  Одеська обл.
МІЖНАРОДНИЙ конкурс юних піаністів              «Каштановий рояль»
м. Київ
МІЖНАРОДНИЙ інструментальний конкурс                 Євгена Станковича
м. Київ
МІЖНАРОДНИЙ конкурс юних виконавців  «Подільський водограй»
м. Вінниця
МІЖНАРОДНИЙ конкурс-фестиваль арфового мистецтва
м. Київ
МІЖНАРОДНИЙ конкурс молодих трубачів                 імені М. Старовецького
м. Тернопіль
Всеукраїнський фортепіанний конкурс імені Л. Ревуцького
м. Чернігів
Всеукраїнський конкурс юних музикантів «Срібна нота»
м. Одеса
Всеукраїнський огляд-конкурс юних бандуристів «Кобзарська юнь України»
м. Чернігів
Всеукраїнський конкурс виконавців на сопілці та цимбалах «Волинська гуковиця»
м. Луцьк   Волинська область
Всеукраїнський відкритий конкурс виконавців на народних інструментах «Поліський вернісаж»
м. Семенівка                    Чернігівська область
Всеукраїнський мистецький конкурс «На крилах весни»
м. Київ
Всеукраїнський  дитячий джазовий конкурс
м. Вінниця
Всеукраїнський конкурс юних піаністів імені В. С. Косенка
м. Київ
Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс «Полтавська битва» виконавського мистецтва гри на духових та ударних інструментах учнів та викладачів ПСМНЗ (ШЕВ)
м. Полтава
Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс                  «Барви Полтави» виконавської майстерності, гри на народних інструментах
м. Полтава
Всеукраїнський відкритий конкурс бандуристів                   імені В. Кабачка учнів ПСМНЗ (ШЕВ), ССМШ та студентів вищих мистецьких навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації
м. Полтава
Всеукраїнський конкурс  учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!»
м. Київ
Всеукраїнський конкурс юних піаністів                                  імені В. В. Пухальського
м. Київ
Всеукраїнський конкурс «Юний піаніст»                                 під патронатом  заслуженого артиста України Юрія Кота
м. Кам’янець-Подільський Хмельницька область
Всеукраїнський конкурс  конкурс молодих виконавців на мідних духових інструментах «Полтавська весна»
м. Полтава
Всеукраїнський  конкурс-огляд юних піаністів                   Олени Вериківської
м. Київ
Всеукраїнський конкурс  української фортепіанної музики імені Івана Карабиця
м. Артемівськ 
Всеукраїнський конкурс хореографічного мистецтва «Фуете»
м. Київ
Всеукраїнський дитячий конкурс академічного співу «Поліська рапсодія»
м. Шостка  Сумська область
Всеукраїнський конкурс юних скрипалів та віолончелістів імені В. Червова
м. Шостка  Сумська область
Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс бандурного мистецтва «Золоті струни»
м. Хмельницький            Хмельницька область
Всеукраїнський конкурс виконавців на народних інструментах «Веселкове розмаїття»
м. Київ
Всеукраїнський конкурс молодих виконавців джазової музики “Jazz-Дебют”
м. Київ
Всеукраїнський мистецький конкурс-фестиваль             «Різдвяні мініатюри»
м. Київ
Всеукраїнський конкурс виконавців на духових та ударних інструментах пам’яті Миколи Тимохи
м. Київ
Всеукраїнський конкурс вокального мистецтва              «Пісенна скарбничка»
м. Київ
Всеукраїнський конкурс виконавців на бандурі                      імені Гната Хоткевича
м.  Харків
Всеукраїнський конкурс юних виконавців                              імені Людвіга ван Бетховена
м. Харків
Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс виконавців на струнно-смичкових інструментах
м. Кам’янець-Подільський Хмельницька область
Всеукраїнський фестиваль камерної музики
м. Біла Церква Київська область
Всеукраїнський фестиваль українсько-польського мистецтва «Музичні зустрічі в палаці Браницьких» 
м. Біла Церква Київська область
Всеукраїнський конкурс-фестиваль баяністів                     «Кубок Надросся»
смт. Рокитне  Київська область
Всеукраїнський конкурс юних композиторів-виконавців «Жива музика»
м. Київ
Всеукраїнський фестиваль-конкурс музичного мистецтва «Київський колорит»
м. Київ
Всеукраїнський хореографічний фестиваль-конкурс   «Золоті ворота»
м. Київ
Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Обдарована молодь»
м. Луганськ
Всеукраїнський дитячий фестиваль-конкурс мистецтв «Соняшник»
м. Київ
Всеукраїнський дитячо-юнацький конкурс образотворчого мистецтва «Козацькому роду нема переводу»
м. Дніпро
Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка                    «Щаслива дитина – квітуча Україна»
м. Кропивницький
Відкритий фестиваль-конкурс            виконавців  на народних інструментах «Золота струна»
м. Миколаїв
Всеукраїнський конкурс вокального мистецтва               імені Б. Гмирі
м. Дніпро
Всеукраїнський конкурс скрипалів та віолончелістів      імені Л. Когана
м. Дніпро
Всеукраїнський фестиваль-конкурс юних баяністів та акордеоністів імені М. Різоля
м. Дніпро
Всеукраїнський музичний конкурс «Класичний меридіан»
м. Київ
Відкритий конкурс юних виконавців імені Миколи Лисенка
м. Івано-Франківськ
Всеукраїнський конкурс юних баяністів, акордеоністів та ансамблів «Сучасні ритми» для шкіл естетичного виховання
м. Кривий Ріг     Дніпропетровська обл.
Всеукраїнський фестиваль-конкурс виконавців на оркестрових струнних інструментах                                       імені Ю. П. Хілобокова
м. Кропивницький
Відкритий фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва пам’яті Раїси Кириченко                                    «Пісенні крила Чураївни»
м. Полтава
Всеукраїнський фестиваль-конкурс                         «Нейгаузівські музичні зустрічі»
м. Кропивницький
Всеукраїнський фестиваль-конкурс виконавців на народних музичних інструментах «Провесінь»
м. Кропивницький
Всеукраїнський відкритий конкурс класичної музики «Обрії класики»
м. Київ



Як виглядають музичні напрямки, зображені схематично

Канадський художник John Atkinson схематично зобразив структуру пісень різних музичних напрямків. Ось що в нього вийшло:












неділя, 9 квітня 2017 р.

Що робить електроакустичну музику живою? З нагоди 20-річчя Київської студії електроакустики

7-9 квітня у Києві проходять Міжнародні електроакустичні майстерні: 20 років кафедри музично-інформаційних технологій та студії електроакустичної музики в Київській консерваторії.  

Алла Загайкевич
Рівно 20 років тому випускниці Київської консерваторії та Паризького інституту IRCAM Аллі Загайкевич вдалося переконати тодішнє керівництво консерваторії в тому, що пора нарешті зайнятися електроакустикою і в наших краях. І тоді, в далекому 1997-му, попри перманентні економічні кризи, нестачі бюджетних коштів, і інші "не на часі", в консерваторії (на той час - уже Академії) відкрили кафедру музично-інформаційних технологій (МІТ), а на студії з'явився комп'ютер Макінтош з відповідним програмним забезпеченням. Ця студія працює вже понад 20 років і на ній було створено чимало студентських робіт і чимало справжніх шедеврів вітчизняної електронної музики.

Привітати ювілярів приїхали знані композитори зза кордону - Марек Холоневський (Польща), Панайотіс Кокорас (Греція), Луїджі Ґаджеро і Стефано Джеруазоні (Італія).

Мабуть наріжним питанням усієї електроакустики є питання «живого звуку». Електронний звук нерідко звинувачують у «штучності» або «мертвості». На цьому наголошував професор кафедри МІТ і композитор Ігор Стецюк.  Проте, шляхи подолання цього недоліку багатоманітні. Наприклад, можна спорядити електронний звук численними обвідними — гучності, висоти звуку і інших параметрів, що зроблять його «живішим». Або використати метод фізичного моделювання — наприклад, генерувати звук не натисканням клавіші, а вдуванням повітря, регулюючи потужність потоку — в такий спосіб можна досягти дуже реалістичного звуку, подібного на саксофони або кларнети.

Панайотіс Кокорас
Грецький композитор Панайотіс Кокорас   використовує таке поняття як «віртуозність електронного звуку», під яким розуміє точне і вивірене синтезування до найдрібніших деталей. Звукова палітра Кокораса може включати тисячі елементів, але всі вони об'єднуються в нерозривне ціле, яке автор називає «голофонією», і сприймаються надзвичайно живо.

Інколи заради більшої живості електронного звуку, композитори залучають до своїх композицій і акустичні інструменти, щоправда далеко не завжди в традиційний спосіб. Наприклад, в одному з своїх творів П. Кокорас використав кларнет зі спеціально сконструйованою ультратонкою тростиною, яка можливо не настільки зручна для ігри шедеврів Моцарта, зате чудово дозволяє видавати різні скриплячі або рикаючі звуки, що органічно поєднуються з шумоподібними синтезованими звуками.

Алла Загайкевич, натомість, представила твір «Друже Лі Бо», в якому електроніка поєднувалась із звучанням бандури. Щоправда ми не почули арпеджовані мінорні тризвуки, якими традиційно на цьому інструменті улещують нас бандуристи, натомість ми почули витончені мікроінтервальні мелізми, що нагадують дещо китайський ґуджен. Що цікаво, П. Кокорас побачив бандуру вперше і потім з інтересом розпитував аборигенів про її історію та конструкцію.

Найбільш радикальний і новаторський підхід до використання акустичних інструментів продемонстрував львівський квартет у складі Юрія Булки, Остапа Мануляка. Назара Скрипника і Миколи Хшановського. Великий концертний рояль фірми Бехштейн, через клавіші якого пройшли сотні студентів Київської консерваторії і гостей Малого залу, був використаний як зручна підставка для розташування чотирьох ноутбуків, за допомогою яких артисти квартету у 8 рук представили свій електроакустичний перформанс під назвою «Кола, структури, пульсації».

Марек Холоневський
А найбільш видовищним. на наш погляд, був електроакустичний перформанс польського композитора  Марека Холоневського. Якщо більшість композиторів для генерації звуку так чи інакше натискають якісь кнопки, то Марек Колоневський напряму використав ритми свого власного головного мозку. Зовні він виглядав як людина, що вирішила на очах у поважної публіки зробити собі електроенцифалограму (ЕЕГ), проте замість довідки про стан здоров'я отримати божественної краси симфонію. Для людей непосвячених це мабуть виглядає як шаманство 80 lvl. Насправді ж уся таємниця полягає у виписаних наперед алгоритмах, що інтерпретують отриману криву активності мозку, як показники висоти або інших параметрів музичного звуку, а майстерність ді-джея полягає в тому, щоб по-перше такі алгоритми правильно підготувати, по-друге - час від часу їх акуратно підмінювати чи варіювати, а по-третє -  таки примушувати під час виступу свій мозок працювати то активніше, то пасивніше, аби симфонія вийшла драматургічно переконливою.

Отже, два дні виступів і два чудових концерти, які дають заряд натхнення до наступної EM-Visii. Сьогодні ж о 20-й  - остання подія майстерень - концерт у клубі "Плівка", що на вул. Васильківській,1, в якому  візьмуть участь Марек Холоневський, Данило Перцов, Аліса Кобзар, Настя Воробйова та Геогрій Потопальський (ugif_notfound). Приходьте!

Хоча ректор консерваторії забороняє музикувати у Малому Залі після 20.30,
для учасників електрокустичних концертів було зроблене виключення -
концерти тривали перший - до 21.30, а другий - до 22.30

Алла Загайкевич веде концерт

Перформанс Експериментальної освітньої студії
електроакустичнї музики ЛМНА ім. Лисенка. За роялем -
Остап Мануляк, Юрій Булка, Назар Скрипник, Микола Хшановський


Марек Холоневський з електроенцефаллографом розповідає про
ритми мозку і їх конвертацію в електроакустичні шедеври
На сцені - Марек Холоневський, Алла Загайкевич, Панайотіс Кокорас



Ось за цими дверима все відбувалося.

Півтон Безвухий
поишерення на умовах сс by-sa 4.0


пʼятниця, 31 березня 2017 р.

Урок культурної політики в Московській консерваторії

У мережі Інтернет з'явилося відео з уроку культурної політики Московської консерваторії, на якому зачитується список "ворогів народу". Але викладачеві не пощастило - студент Данііл Пільчен публічно висміює цей список і викладач не може з тим нічого вдіяти.



Ось як коментує побачене вихованець Московської консерваторії Павло Гінтов


У моїй рідній Московської консерваторії, виявляється, існує обов'язковий курс «Культурна політика Росії». Студентам розповідають про героїчну боротьбу Путіна з нацзрадниками, загниваючим Заходом, шкідливими жидобендерами та іншими русофобами. Присутність слова «культурна» в назві предмета для мене залишається загадкою. Але, думаю, всім повинно бути очевидно, що, не володіючи цими знаннями, неможливо зіграти сонату Бетховена або баладу Шопена. А вже якщо взявся за Рахманінова чи Чайковського, то вже точно ніяк не обійтися без реферату на тему «Лія Ахеджакова - ворог народу».

Курс йде вже півроку. Півроку сотні студентів відвідують його, отримують оцінки. Півроку професори та викладачі мовчки приймають той факт, що в стінах консерваторії студентів вбивають в голову шизофренічні марення.

Стара добра історія про те, як весь показує біла чашку і каже, що чашка синій. І всі погоджуються. Потім з'являється єдина адекватна людина, яка говорить, що чашка-таки біла. На цьому відео один із студентів, Данило Пільчен, висміює фашистську маячню, яку несе викладачка. Викладачка у відповідь кричить: «Дебил Закрий рот Геть звідси!»

Відео потрапило в ЗМІ, і через кілька днів викладачка написала заяву про звільнення.

Тепер серед людей, що мають відношення до консерваторії, йде жвава дискусія. Одні підтримують Пільчена. Інші агресивно налаштовані проти нього. Використовуючи приклад білої чашки, перерахую деякі тези цих пацієнтів:
- Так, чашка біла, але як можна так розмовляти з учителем? Він просто хам!
- Ми і так знаємо, що чашка біла, але це ж нахабство ось так вголос заявляти про це!
- Чашка може бути не зовсім синя, але студент повинен поважати вчителя і мовчати!
- Та хто він взагалі такий? Нехай сидить мовчки і складає свою музику.
- Курс залишиться, просто тепер хтось інший буде розповідати про синю чашку. А бідна жінка залишилася без роботи. Вона-то в чому винна? Ось вже молодець, домігся свого!

І, звичайно, моя улюблена теза, як же без неї:
- Хлопець просто піариться.

А курс, так, залишиться. Інакше Рахманінова не зіграти.

пʼятниця, 10 березня 2017 р.

Музична консервація: як працюють національні оркестри і колективи

 З 8 листопада в Україні діє закон № 3822-Д, відповідно до якого не менше 25% пісень в ефірі радіостанцій повинні бути українською мовою. Приватні, фінансово незалежні від держави організації зобов'язані дотримуватися квоти. У той же час на бюджетні гроші в країні існує безліч музичних колективів, яких цей закон якраз не торкнувся. Виникає абсурдна ситуація, при якій українську музику зобов'язані популяризувати приватні структури, а репертуарна політика оркестрів, що фінансуються платниками податків, часто нескінченно далека від народу і відірвана від сучасності.

Вишенька на цьому святковому торті - національні колективи, найбільш високооплачувані музичні організації в нашій країні. На балансі Міністерства культури знаходиться 12 національних музичних колективів. У 2017 році вони в цілому отримають 414 580 000 грн. Наскільки ефективно можуть бути витрачені ці гроші - спробуємо розібратися в кожному конкретному випадку.

субота, 4 березня 2017 р.

Флешмоб: #Врятуємо_школи_естетичного_виховання

В Україні стартував Флешмоб #Врятуємо_школи_естетичного_виховання. Метою флешмобу є привернення уваги інститутів влади до загроз, що постали перед Школами естетичного виховання у зв'язку з децентралізацією і перспективою реформування початкової мистецької освіти. 

Учасники флешмобу - вчителі і учні музичних, хореографічних, художніх шкіл - фотографуються з гаслами «SOS. Врятуйте музичні школи», «Ми хочемо навчатись музиці», «Сьогодні я навчаюся - завтра прославляю Україну», «Професійне мистецтво - професійна країна»,


середа, 1 березня 2017 р.

Конфлікт в Національній опері і "контрактний закон"

До Вашої уваги - стаття балетного продюсера Альони Матвієнко. На жаль усі тексти Альона пише для росіян, проте вони актуальні насамперед для нас, адже дія розгортається в центрі Києва. Отже...



У Національній Опері черговий скандал. Причиною його став конфлікт між адміністрацією Національної Опери України та артистами, членами профспілки "Вільна Опера", щодо "особливостей" застосування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчий актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" №955-VIII.


Я не оцінюю якість закону, для цього є юристи і знавці Конституції і Кодексу законів про працю України. Очевидно, що якість більшості законів, що виходять зі стін нашого Парламенту, на жаль, породжують більше суперечок і плутанини, ніж реальних реформ. Але, хочу звернути увагу на цей конкретний випадок, що в черговий раз висвічує свавілля, що панує в Національній Опері України, а також висвітлює сумні тенденції в державному секторі культури і країні загалом.

Так що ж викликало новий скандал в першому музичному театрі країни? Причиною скандалу стало те, що керівництво театру в особі генерального директора Петра Чуприни і головного режисера Анатолія Солов'яненка оперативно відреагувало на прийняття нового закону і вирішило остаточно закріпачити весь творчий склад театру. Питання зі своїми посадами вони вирішили досить просто: все художнє керівництво отримало в кінці 2016 року нові 5-річні контракти. Про проведення будь-яких конкурсів мови не йшло. Ну а беззмінний генеральний директор Чуприна на цій посаді з 1999 року, гіпотетично його черговий 5-річний контракт закінчиться в 2018 році, але, з огляду на те, що протягом усього періоду свого "царювання" він благополучно минув конкурси при укладенні з ним контрактів, його чергове призначення більш, ніж ймовірно.

А ось рядових артистів керівництво театру вирішило остаточно закріпити в якості рабів. Керівництво театру змушує артистів підписати такий контракт, за яким їх можна звільнити за будь-який косий погляд у бік керівництва. Долю артистів тепер вирішує маленька купка злодіїв, нездар і пристосуванців.

Абсолютна незахищеність перед обличчям навіть не держави, а 5 осіб, що стоять на чолі театру, і обурила артистів.

Але, як мені здається, цей скандал, що розгорається, висвітлив 2 головні проблеми:

1. Плювати в Україні хотіли на профспілки і їх права. У нас профспілки за радянською калькою не сприймають, як добровільне цехове об'єднання працівників для захисту своїх прав та дотримання балансу в правових і трудових відносинах між працівниками і роботодавцями. У нас профспілки - це там, де гіпотетично можна оформити пільгову путівку в санаторій барачного типу. У нас керівництво будь-якого підприємства навіть уявити не може, що з профспілкою потрібно вести діалог, а працівники не вірять в те, що профспілка створена для того, щоб представляти і захищати їх права. Тому, в першу чергу під звільнення в Національній Опері потрапили лідери профспілки, які посміли заявити про свої права!

Ми декларуємо своє прагнення до Європи і відданість європейським цінностям. Такі кон'юнктурники, як Чуприна і Солов'яненко, перші деруть горлянку за те, що вони вже двома ногами в Європі, а звільнення людей представляють, як чистку "авгієвих стаєнь", що не більше, не менше. А тепер спробуйте уявити собі таке ставлення до профспілки в будь-якій країні Євросоюзу! Його лідерів навіть не пускають в будівлю театру для того, щоб вони могли забрати як особисті речі, так і документи профспілки!

2. Як роботодавець, я "за" введення контрактної системи. Але реалізація найбільш благих намірів, якщо такі і були, при прийнятті Закону N955-VIII стає неможливою через системні проблеми: Контрактна система ефективна в умовах цивілізованого світу. Баланс сил забезпечують судова система і профспілки. Але головне те, що в Європі і США, на які орієнтувалися автори вищезгаданого Закону, контракт в першу чергу укладають з керівництвом. Керівництво театром має відповідати рівню театру, його цілям і прагненням. І саме керівництво театру несе відповідальність за ефективність театру (в тому числі і економічну), рівень театру і його імідж. Відповідно, директор театру в таких умовах не може собі дозволити конфлікт з колективом, махінації з контрактами, звільнення працівників виключно через свою примху, призначення творчого керівництва сумнівних талантів і кваліфікації тому, що це безпосередньо позначиться на тих показниках, за які директор відповідає.

Але за всі ці роки Міністерство Культури України так і не змогло виразно сформувати культурну політику і стратегію держави. Адже гасла і декларації - це не стратегія, а популізм. Тим більше, ніхто так і не вимагає від Національної Опери, як і від будь-якого іншого закладу культури, жодних виразних результатів. Міністерство культури, либонь, і до величезного сорому, просто не уявляє, якими ці результати повинні бути. Ось саме такий стан справ і розв'язує руки таким "шановним" керівникам, як Чуприна і Солов'яненко. Вони не державну політику в сфері культури реалізують, а свої особисті дрібні інтереси і амбіції. При повному потуранні всіх міністрів культури.

Простіше кажучи, контрактна система в сфері культури в державі, в якій немає реальної культурної політики, це те ж саме, що антикорупційні органи в державі, в якому корупція є основою державної політики, - симуляція реформ і ґрунт для нової корупції і зловживань.

І за підсумком, через 3 роки після Революції Гідності, в першому музичному театрі країни, який повинен являти обличчя країни в тому числі і на міжнародному рівні, людей, які посміли відстоювати свою людську і професійну гідність, просто викидають на вулицю.


Джерело - https://blogs.pravda.com.ua/authors/amatvienko/58b592704d6f7/

Від редакції - про недолугість закону 955-VIII ми писали раніше. 
Щодо неприйнятності цього Закону ще поки він був законопроектом висловлювалася і  Громадська Рада при Мінкульті і чимало громадських організацій. Щоправда пікетів на жаль ніхто не робив. Мабуть, думали що якось минеться. А воно не минулося...


Півтон Безвухий