четвер, 21 вересня 2017 р.

Як "реформи" нищать наших колег на радіо

Раніше ми вже описували, всю шкоду від змін до "закону про культуру", яку наші недолугі депутати прийняли за ініціативою своєї попілчниці з "Самопомоічі" пані Подоляк.  На жаль постгідна влада зробила удар не тільки по музичному мистецтву. Нищівного удару зазнало також радіо.  Наводимо відкритий лист Лідії Корсун, слухачки радіо «Культура», журналіста, кореспондент українсько-американського часопису «Час і події» (Чикаго).




Лідія Корсун,
слухачка радіо «Культура», журналіст ,
кореспондент українсько-американського часопису
«Час і події» (Чикаго)
Голові наглядової ради ПАТ НСТУ Зурабу Аласанія
Генеральному продюсеру «Українського радіо»
Дмитру Хоркіну
Шановний пане Зурабе! Шановний пане Дмитре!
Звертаюся до Вас в першу чергу,як постійна слухачка радіо «Культура» в онлайн форматі (доступно, де б не працювала як кореспондент - в Україні чи Штатах поперемінно). З колегами журналістами «Культури» підтримую робочі зв'язки, а тому обізнана в деяких питаннях так званих «реформ» вашої сфери.

Мої перші емоції як слухачки на «перебудову» у сфері, підвладній Наглядовій раді національної телерадіокомпанії.

Ретроспектива: 14 серпня 2017 р, США:
Ось сьогодні сповістили колеги - журналісти з українського радіо «Культура» (Хрещатик, 26), що «реформа» різко і незрозуміло дістала і їх. Реформа, як бачиться, це нищення прекрасних високохудожніх програм, це звільнення працівників з величезним досвідом роботи, справжніх знавців української та світової культури. Серед журналістів-авторів програм - багато культурологів-класиків з неоціненним багажом знань, вмінням їх передати в коротких радіопередачах. Все будуть міняти, бо це вже, - за поясненням нового керівника - генерального продюсера українського радіо, - «нафталін»... Наберуть тепер молодих-зелених-креативних. Наприклад, будуть тепер замість інформативних передач модні «Балачки» прямих ефірів, які вже запровадили на першосу каналі радіо. І всіх молодих всіх зразу братимуть на велику зарплатню....

Заболіла душа... Образа ...Бо кожного дня у вільні від компютера хвилини і зокрема кожного ранку, включаю онлайн – «Культуру» і занурююсь в її оазис. Я - вдома... Вишукана укранська мова ведучих... Пізно ввечері завжди слухаю улюблені програми...
Ну як я тепер без «Магії театру»? Без «Української класики», «Літературних серіалів»? Яка насолода сьогодні вранці від перфектного не читання, а програвання ролі Олексієм Богдановичем (разом з Наталією Коломієць) «Сойченого крила» мого улюбленого Івана Франка?
Як тепер без обожнюваної протягом років 5-ти хвилинної бліц - передачі Віктора Герасимова?
Як без популярних передач Лариси Недін, Олесі Білаш, Галини Верес, передачі які обираю, бо лиш проникливі душевні голоси їх уже занурюють тебе в святий стан, названий загальним словом «Духовність». Або цікаві просвітницькі програми Ніни Шаварської, зокрема «Свою Україну любіть», літературно-музичні композиції, «Обличчям до вогню» О. Мороза, які слухаю постійно.

Як без улюблених майстрів художнього читання - Бойка, Лободи, Комарова, Паламаренка? Так, для реформаторів -це представники «нафталінного» покоління...
Почуйте мене скрізь океан, шановний пане Дмитре, шановний пане Зурабе! Не знищуйте «Культуру» в прямому і переносному сенсі. Не ображайте ні досвідчених творців-майстрів (на радіо), ні любителів українського культури (нас, хто слухає ефір).

Структура і програми радіо «Культура» це - класика! А класика - вічна! На віки. Це вистояне вино! Дороге і якісне!

Залучуйте молодь слухати «Культуру», щоб до художнього смаку та знань залучати. В цьому буде сенс реформи. А не навпаки - населяти ефір ще зеленим...недозрілим, тим, що лиш починає бродити. І якого й без вас звучить в ефірах до біса. Дайте молодим 20-30 % - ефірного часу - нехай вчаться .Нехай проходять практику поряд з досвіченими.
Решта - Майстрам! Най живуть і творять. Ви скоротите їм віку, залишивши їх того,чому присвячене все життя. І яким є що сказати людям. (Навіть голосом, тоном, душевністю). В першу чергу сказати молодим! Яких сьогоднішні шкільні програми (теж «рефомовані») відлучають від літератури, класичної музики, друкованої книги. Тормозять розвиток молоді прожованими інтернетівськими харчами.
Допомагайте їм своєю «Культурою» в самоосвіті і вихованні смаків. Розширюйте діапазон доступу (хвилі!) для Вашого радіо. Будь-якою ціною. Через «не має можливості».

********
7 -11 вересня 2017 р,Україна:
Вище - перше враження. За час ,що минув, заглянула в Інтернет... Познайомилася з дискусією досвідчених і прихильників молодих креативників: Щербачов - Макаров .. І ФБ видало: «84 тис.грв. зарплатня + премія».... Це для «радників»...
І найголовніша новина: перший радіоканал уже «реформований»: вилучені програми, які стосувалися культури: зняті проекти, в яких звучали українські пісні, українська музика, українська поезія, виступали українські митці. Замінено на політичні чи економічні діалоги, які перебиваються рекламою, або рок-музикою. І це, кажуть, називається суспільним радіо. У США (не один рік знайома) «суспільне» - це те, яке оплачено (спонсоровано) суспільством, а взамін дають продукт, який цікавить саме його (суспільство) і без будь-якої реклами. В цьому його відмінність. І звучить там класика, високого калібру продукт, а не потакання масовим смакам. І дійсно громадська думка...

А ще докотилися миттєво:
- Перш за все , Ваше шановний Пане Дмитре , м’яко кажучи, неетичне, зверхнє ставлення до журналістів - ветеранів: «Вийдіть з кабінету!» (?) Це метод і етика молодих і креативних?
Шановний Пане Зураб!
- А чи проводили Ви зібрання колективів рефомованих радіо каналів і розтлумачували,обговорювали мету , суть, та поступовість Ваших" реформ"?

- Як ви думаєте , Пане Зураб, це правильне пояснення суті реформи: "геть нафталін!","дорогу молодим" (з реторики генерального продюсера, як повідомляють представники, наприклад "Голосу Києва").

- А чи обговорювали питання обоюдної співтворчості досвідчених,талановитих майстрів та молодих креативників?

- Ви поообіцяли велику платню молодим і креативним? Зразу, негайно! З першого дня. Йдемо в Європу? В Америці так: .Спочатку випробувальний термін, потім найнижча платня, потім поступове підвищення в міру нарощування результативних «м'язів». За що їм десятки тисяч гривнів? За рахунок відібраних мінімальних зарплат Майстрів своєї справи, хто служив їй десятиліття? А куди їм подітися?

- Ви б не бажали,шановний пане Зурабе, за потрібне провести уроки етики для пана Хоркіна (відношення до співробітників), що вимагало б вибачення у ображених ним співробітників. Дізнатися, що означають вислови пана Дмитра Хоркіна із риторики спілкування з підлеглими: «Не лізь не у свої справи», «Ви станете лише слухачем на всіх трьох каналах радіо» (сказано співаку -народному артисту). «Я роблю радіо не для пенсіонерів» (останнє - із повідомлень у ФБ). Вас це не вражає?

- Чи не вважаєте Ви особисто, що ветерани - журналісти УКРАЇНСЬКОГО радіо та Українського ТБ заслужили бодай поваги та вдячності, а при проводах на пенсію - бодай Грамоти?

Відступ. З досвіду Колумбійського університету, Нью-Йорк. В штаті - гігантський колектив. Уже 60 років існує «Клуб-25» («The Columbia University. Twenty fife Year Club»), про досвід якого писала в свій час. На рахунку у Клубі - ветерани, які попрацювали в університеті 25 років і більше. І кожного року Клуб організовує банкет- прийняття для таких стажників - від професури до прибиральників. Згадують тих, хто відійшов у вічність за минулий рік. Ректор приймає нових членів... Виступи,вітання...

Я - слухач, але одночасно і журналіст. Тому чекатиму ваших, Пане Аласанія та Пане Хоркін реакції. Наша газета незалежна. А від Нью-Йорку та й Чикаго до Вашингтону не так і далеко.Там цікавляться і реформами, і квазіреформами, які проводить сучасна українська влада. Представниками якої ви є. Прошу і пропоную : Зупиніться !

******
Звернення до колег-журналістів.
Зрозуміло ,що Реформатори розраховують на ваш страх втратити роботу. А звідси і покірність, і мовчання. Хоч серця ваші розриваються від того жаху, що творять "молоді та креативні .Головне -нищать Українську культуру. Принижують вашу гідність образами ,зневажливістю та зверхністю. Я - з вами. І як не мене, то це ми ми всі дозволяємо їм так чинити і поводитися з нами.... Це ми дозволили залишити колегу одну в кабінеті і піти покірно слідом за своїм «благодєтєлєм» - Генеральним продюсером у інший кабінет ....
Що робити, ви знаєте. Колега Щербачов пропонував: об'єднуватися і публічно вимагати своїх прав.

******
Через останнє звернення і до журналістів відправляю цей лист на кілька публічних електронних адрес.
Дякую за увагу .
З повагою,зацікавленістю і надією на відповіді: Вашу, Пане Аласанія , Вашу ,Пане Хоркін і вашу, шановні колеги (lidia1111@aol.com )

7 вересня 2017 року
Лідія Корсун, слухачка українського радіо, власний кореспондент газети «Час і Події», заслужений працівник культури України, член Національної спілки журналістів України, лауреат Міжнародної літературної премії ім. Григорія Сковороди.

Від редактора.
Редактор буде вдячний читачам, які поінформують його бодай про одну новітню реформу, що принесла позитивні результати, бо редакторові такі реформи не відомі. 


Джерело: https://www.facebook.com/ushchuk/posts/915594215258015
Редактор -  Півтон Безвухий

Немає коментарів:

Дописати коментар