Керівники мистецьких навчальних закладів, що входили до представницьких рад директорів (ректорів) цих закладів звернулися до міністра культури Євгена Нищука із проханням не допустити проведення «реформи заради реформи». Наводимо повний текст звернення.
Відкритий лист Міністру культури України Нищуку Є.М.
Вельмишановний Євгене Миколайовичу!
Вельмишановний Євгене Миколайовичу!
Звертаємося до Вас у зв'язку із підписаним Вами 3 червня 2016 року наказу № 394, зміст якого полягає у припиненні діяльності Рад ректорів (директорів) різних рівнів і створенні замість них Громадської ради з питань культурно-мистецької освіти.
До червня 2016 року при Міністерстві культури України працювали Ради:
- ректорів вищих мистецьких навчальних закладів, яку очолював ректор Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, народний артист України, професор Рожок В.І.;
- директорів коледжів та музичних училищ, яку очолював ректор Київського інституту музики ім. Р.М. Глієра, народний артист України, професор Злотник О.Й.;
- директорів середніх спеціальних музичних шкіл, яку очолював директор Київської середньої спеціальної музичної школи-інтернат ім. М.В. Лисенка, заслужений діяч мистецтв України, професор Шерстюк В.О.;
- директорів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), яку очолював директор Київської дитячої музичної школи № 35, заслужений працівник культури України Шаліт О.Г.
Ці Ради виконували функцію консультативно-дорадчих органів Міністерства культури України та багато років поспіль плідно співпрацювали з його відділом навчальних закладів. Усі Ради були пов’язані між собою спільними завданнями з виконання державної політики в галузі мистецької освіти, брали участь у розробці нормативних актів. Кожна з цих Рад контролювала свій напрямок роботи, залучала до вирішення проблемних питань професіоналів відповідного рівня.
Для нас не зрозуміло: чому припинено діяльність цих Рад професіоналів, представники яких на громадських засадах, у вільний від основної роботи час, працювали на імідж Мінкультури? Чому, перш між підписувати наказ, не було запрошено до Міністерства культури керівників цих Рад, і не висловлено хоча б пояснень, чому припиняться їхня діяльність?
До складу Рад входили всі без виключення керівники мистецьких навчальних закладів сфери культури. На противагу цьому новостворена рада з культурно-мистецької освіти сформована за принципами, які нам не зрозумілі. Невже це демократичний підхід до вирішення питання?
Ще у 1992 році, під час прийняття Основ законодавства України про культуру, саме після пікетування Верховної Ради представниками мистецьких навчальних закладів і творчих колективів України, з’явилися статті 15 і 16. У статті 15 було визначено принцип безперервності і наступності мистецької освіти, а стаття 16 визначила школи естетичного виховання початковою ланкою професійної мистецької освіти що, по суті, визначає початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання) як коріння мистецької освіти всіх рівнів. Ці принципи були закріплені і у прийнятому в 2000 році Законі «Про позашкільну освіту» та у постанові Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів», де у пункті 6 визначено напрям діяльності цих закладів як початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання: музичних, художніх, хореографічних, театральних. хорових, мистецтв та інших). Саме про професійне спрямування діяльності них шкіл йдеться і з Законі, і в постанові Кабінету Міністрів України.
Зміна професійного спрямування в назві закладів у діючому сьогодні Законі України «Про позашкільну освіту» на «дитячі мистецькі школи» (або ж то просто «мистецькі школи»), як це передбачено прикінцевими положеннями прийнятого у першому читанні Закону «Про освіту», потягне за собою, в тому числі, необхідність внесення змін до низки діючих сьогодні постанов Кабінету Міністрів України та всіх нормативних актів, які супроводжують діяльність цих закладів, а також перереєстрацію всіх їх установчих документів, що означає колосальні додаткові витрати з місцевих бюджетів. І, головне, скільки часу буде потрібно для приведення всіх нормативних актів у відповідність до вимог нового Закону «Про освіту», якщо до цього часу навіть не приведені у відповідність до чинного сьогодні Закону «Про позашкільну освіту», прийнятого ще у 2000 році ані Порядок визначення розміру плати за навчання у школах естетичного виховання (1997 рік), дні Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (1993 рік) тощо.
За пропозиціями щодо «реформування» позашкільної освіти сфери культури стоїть Міністерство культури України. На сьогодні в соціальних мережах відбувається бурхливе обговорення запропоновані Міністерством «реформи», і, як свідчить моніторинг обговорення цієї проблеми, переважна більшість дописувачів реформи у такому вигляді не підтримує. Як приклад, наводимо цитату з листа, який Ви, шановний Євгене Миколайовичу, підписали 1 лютого, який розміщено на сайті Міністерства та надіслано всім структурним підрозділам: «Першим викликом дія мистецьких шкіл є зміни, noв’язані з освітньою реформою, яка розглядає освіту не тільки як процес, а також як результат набуття певних компетентностей, які відповідають рієлям Національної рачки кваліфікацій. У зв'язку з цим, підвищується відповідальність суб'єктів освітньої діяльності за результати своєї роботи. Змінюються підходи до організації освітнього процесу, а також збільшуються академічна та фінансова автономія (окладів освіти всіх типів і рівнів. Такі міни стосуватимуться усіх беї винятку закладів освіти, в тому числі і галузевих. Мистецькі шкот мають бути готовими до таких зміюк
До змін, запропонованих Міністерством, заклади готові. Всі ці так звані «зміни» давно передбачені в Положенні про школу естетичного виховання. Пунктом 1.5. передбачено, що «Заклад надає держанні гарантії естетичного виховання через доступність до надбань вітчизняної і світової культури, готує підґрунтя для занять художньою творчістю, а для найбільш обдарованих учнів - до вибору професії в галузі культури та мистецтва».
Пункт 2.4, визначає, що
«Основними завданнями закладу є:
- виховання громадянина України;
- вільний розвиток особистості, виховання поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу, а також інших націй і народів;
- виховання в учнів поваги до Конституції України, патріотизму, любові до України, крон і свобод людини та громадянина, почуття власної гідності;
- естетичне виховання дітей та юнацтва - пріоритетний напрямок розвитку культури України;
- навчання дітей, підлітків, я при потребі й повнолітніх громадян різних видів мистецтва;
- створення умов для творчого, інтелектуального і духовного розвитку; задоволення потреб v професійному самовизначенні і творчій самореалізації;
- пошук за залучення до навчання здібних, обдарованих і талановитих дітей та молоді, розвиток і підтримка їх здібностей, талантів і обдарувань;
- задоволення духовних та естетичних потреб громадян».
У чому полягає запропоноване реформування, якщо у пункті 3.4 прописано, що «Закладу надасться право на основі типових навчальних планів і програм розробляти в межах бюджетних призначень навчальні плани і програми з урахуванням регіональних особливостей та специфіки роботи закладу…». Пункт 3.6 підкреслює, що «навчально-виховний процес у закладі здійснюється диференційовано, відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей учнів з урахуванням їх віку, психофізичних особливостей, стану здоров'я».
Після закінчення школи естетичного виховання випускник, який здобув компетентності, що відповідають вимогам до вступу у спеціалізовані мистецькі навчальні заклади вищого ріння, складає іспит і стає студентом. Решта учнів, що не продовжують навчання у вищих мистецьких навчальних закладах, стають кваліфікованими слухачами або глядачами (філармоній, театрів, музеїв, виставок тощо). Так у чому полягає запропонована Міністерством, реформа, якщо все, про що Йдеться в розміщеній на сайті Міністерства презентації, вже с у прийнятому ще у 2001 році Положенні?
Шановний Євгене Миколайовичу! На Вашу електронну скриньку надійшло чимало листів. Листи написані представниками педагогічних громад м Києва, м. Дніпро, Закарпатської, Волинської. Івано-Франківської, Черкаської. Чернівецької, Тернопільської та Кіровоградської областей, у яких проведення запропонованих реформ не підтримується.
Звертаємося до Вас із проханням не допустити проведення «реформи заради реформи», дослухатися до думки більшості керівників і педагогічних колективів шкіл естетичного виховання. Нам не зрозуміло, чому до цього часу Міністерство ігнорує думку мистецької громади, не спирається на думку професіоналів і бачить «реформу» виключно з кабінету.
Сподіваємося, вельмишановний Євгене Миколайовичу, що Ви дослухаєтесь до думки професіоналів зі значним досвідом роботи в навчальних закладах освіти сфери культури.
З повагою
Ректор Київського інституту музики Р.М. Глієра, народний артист Злотник О. Й.
Ректор муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, заслужений діяч мистецтв України, професор Корнієнко В. В.
Ректор Київської дитячої академії мистецтв професор Чембержі М. І.
Директор Київської дитячої музичної школи № 35, заслужений працівник культури України Шаліт О. Г.
Директор Київської дитячої школи мистецтв ім. С. Турчака заслужений діяч мистецтв України Єрошевський М. Й.
Немає коментарів:
Дописати коментар