четвер, 14 листопада 2019 р.

У Києві з’явиться вулиця Горовиця

Київрада продовжує радувати нас новими найменуваннями вулиць, і цього разу маємо справжню причину радіти - серед нових назв - ім’я видатного піаніста, який починав свій творчий шлях у Києві - Володимира Горовиця.   



Точне місцезнаходження вулиці поки що влада тримає у секреті. А повний список нових вулиць наразі такий:

Зокрема, у Голосіївському районі з’явились:
  • вулиця Сім’ї Холодних – на честь братів Миколи (ботанік, мікробіолог, засновник вітчизняної школи фізіології рослин, академік, чиє ім’я носить інститут ботаніки АН України), Григорія (вчений, жертва більшовицького терору) і Олексія (відомий музичний критик);
  • вулиця Родини Кістяківських – до неї належали вчений-криміналіст, професор Київського університету, громадський діяч Олександр Кістяківський, його сини Володимир (вчений-хімік, академік УАН та АН СРСР), Богдан (філософ права і соціолог, академік УАН), Ігор (юрист і політичний діяч, у 1918 році – міністр внутрішніх справ Української держави) та онук Георгій (американський фізик і хімік українського походження);
  • вулиця Володимира Горовиця – на честь видатного українського і американського піаніста;
  • вулиця Олени Апанович – на честь української історикині, архівістки, письменниці, лауреатки Шевченківської премії – найпочеснішої нагороди діячів науки і культури України;
  • вулиця Атени Пашко – на честь української поетки, громадської діячки, дружини В’ячеслава Чорновола;
  • вулиця Братів Шеметів – на честь братів Володимира, Сергія та Миколи, відомих громадських, політичних та культурних діячів, засновників перших українських періодичних видань у Наддніпрянській Україні, близьких соратників Гетьмана Павла Скоропадського, борців за незалежність;
  • вулиця Архітектора Дяченка – на честь архітектора і громадського діяча, засновника стилю українського необароко, професора, члена-кореспондента Академії архітектури СРСР (1935), жертви сталінського терору;
  • вулиця Юрія Немирича – відомого державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, гуманіста, одного із найбільш освічених українських діячів козацької доби, близького соратника гетьмана Івана Виговського, учасника Конотопської битви 1659 року;
  • провулок Костя Гуслистого – на честь дослідника історії України середніх віків, української культури та етнографії;
  • бульвар Тадея Рильського – на честь громадського і культурного діяча, етнографа, економіста;
  • вулиця Соломії Павличко – на честь письменниці, літературознавиці, перекладачки, публіцистки, авторки праць із теорії літератури, історії фемінізму (донька Дмитра Павличка);
  • провулок Юрівський – ця назва походить від історичної назви села Юрівка, розташованого біля цієї місцевості, провулок прилучається до Жулянської та Чабанівської вулиць, які так само названі від прилеглих сіл;
  • вулиця Валер’яна Підмогильного – на честь письменника і перекладача, одного із найвизначніших прозаїків українського «розстріляного відродження».
У Солом’янському районі найменовано:
  • вулиця Дмитра Григоровича – на честь авіаконструктора, творця першого гідроплану;
  • вулиця Сергія Висоцького – на честь історика й археолога, фахівця у галузі давньоруської культури, дослідника графіті і фресок Софії Київської;
  • провулок Сарматський – на честь кочового іраномовного народу, спорідненого зі скіфами, який мешкав на межі нашої ери на території України і прилеглих землях (у ранньому новому часі нащадками сарматів вважали себе українська шляхта та козаки);
  • вулиця Архипа Люльки – на честь конструктора авіаційних двигунів, академіка АН СРСР;
  • вулиця Михайла Лучкая – на честь закарпатського мовознавця, фольклориста, історика, настоятеля Ужгородського Свято-Преображенського храму;
  • вулиця Ніла Хасевича – на честь відомого художника, графіка, громадського і політичного діяча, члена ОУН і УГВР;
  • вулиця Сергія Шишка – на честь художника, народного художника СРСР;
  • вулиця Федора Андерса – на честь інженера-конструктора, автора першого в Україні дирижабля;
  • вулиця Професора Делоне – на честь російського та українського науковця, математика, засновника Київського товариства повітроплавання;
  • вулиця Олександра Богомазова – на честь графіка, живописця, педагога, теоретика мистецтва;
  • вулиця Антіна Ждановича – на честь державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, полковника Київського, посла до Османської імперії Речі Посполитої;
  • вулиця Ганни Арендт – на честь американської політологині-теоретика, авторки робіт із тоталітаризму;
  • вулиця Скіфська – назва пов’язана із скіфськими курганами V-IV ст. до н.е., що були виявлені та досліджувались археологами поблизу Жулян;
  • вулиця Сильвестра Косова – на честь культурного, освітнього і релігійного діяча XVII ст., філософа, письменника, православного митрополита Київського, Галицького та всієї Руси;
  • вулиця Гренджі-Донського – на честь поета, прозаїка, драматурга, перекладача, громадського і політичного діяча Закарпаття, одного із творців Карпатської України;
  • вулиця Василя Седляра – на честь художника, митця-монументаліста, графіка, художнього критика, педагога;
  • вулиця Івана Білика – на честь письменника, історичного романіста, перекладача, лауреата Шевченківської премії;
  • вулиця Генерала Павленка – на честь генерала-хорунжого армії Української Народної Республіки;
  • вулиця Михайла Дерегуса – на честь графіка і живописця, професора;
  • провулок Степана Ерастова – на честь мецената українського культурного руху на Кубані, одного із засновників Української Центральної Ради;
  • провулок Марусі Чурай – на честь напівлегендарної народної співачки і поетеси часів Хмельниччини, входить до переліку найвідоміших жінок давньої і сучасної України.
У Дарницькому районі назви отримали:
  • вулиця Андрія Кизила – на честь Героя України (посмертно), майора (посмертно) Збройних Сил України, позивний «Орел», загинув під час російсько-української війни;
  • вулиця Мілени Рудницької – на честь громадсько-політичної діячки, журналістки, письменниці, учительки, голови центральної управи Союзу Українок;
  • вулиця Петра Радзіня – на честь екс-командувача Національними збройними силами Латвії, що у 1918 році вступив до Української армії гетьмана Скоропадського, потім – до армії Української Народної Республіки.
Також у Голосіївському та Солом’янському районах з’являться:
  • вулиця Кирила Гвоздика – на честь живописця-монументаліста;
  • вулиця Пилипа Коновала – на честь одного із найвидатніших українців Канади, національного героя Канади, героя Першої світової війни, єдиного в історії українця, нагородженого орденом Хреста Вікторії.
У Шевченківському районі з’явилася вулиця Аміни Окуєвої – для вшанування пам’яті лікарки, громадської активістки та військовослужбовиці, учасниці Революції гідності та війни на сході України.
Окрім того, перейменовано вулицю Панельну у Дніпровському районі – на вулицю Андрія Аболмасова, активного учасника Євромайдану, добровольця, учасника АТО, який загинув на сході України.


Джерело - сайт Київради

понеділок, 11 листопада 2019 р.

Естрадно-симфнічний оркестр кличе по допомогу

Державний естрадно-симфонічний оркестр України, він же - Kyiv Symphony Orchestra, опублікував на сторінці Facebook звернення із проханням допомоги.

В повідомленні пишуть, що міська влада, яка фінансує оркестр, цього разу доручила оркестрові самостійно заробити більше трьох мільйонів гривень. Така сума виявилась для оркестру завеликою, і тепер до проблем з виплатою зарплати оркестрантам додалися проблеми з платою за оренду репетиційної бази.

«15 листопада – останній термін, коли можна внести плату за оренду. Якщо ми цього не зробимо, ми опинимося на вулиці» - резюмує автор повідомлення. І просить переказати гроші на офіційний рахунок юридичної особи, або, як варіант, на приват-банківську карточку директора оркестру Олександра Семеновича Зайцева.

Нагадаємо, що Державний естрадно-симфонічний оркестр існує з 1979 року. У 2005 - 2018 оркестр очолював Микола Лисенко - праправнук нашого видатного основоположника композиторської школи. В ці часи оркестр дуже навіть успішно виступав в Україні і за кордоном, зокрема грав у мюзиклі «Notre Dame De Paris», був основою проекту «Рок-симфонія», і не цурався й сучасної академічної музики, зокрема виступав на таких фестивалях як «Київ-Музик-Фест», «Прем’єри сезону» і навіть неодноразово грав випускні іспити студентів-композиторів.

У 2017 році  було змінено директора оркестру — замість Сергія Федоренка було призначено Олександра Зайцева. Останній в свою чергу звільнив з роботи художнього керівника — Миколу Лисенка і на його місце запросив вихідця із Донецька Богдана Пущака. Музична громадськість, і зокрема керівники Спілки композиторів України тоді виступали проти звільнення Миколи Лисенка, але і новий керівник, і оркестранти хотіли змін, і, як ми тепер знаємо на прикладі 73% громадян, коли хочеться змін - немає значення, якими будуть ці зміни, аби ж тільки зміни.

Перше, що змінилось, це звичайно ж назва. Оркестр стали іменувати Kyiv Fantastic orchestra. До речі «естрадно-фантастичним» оркестр взагалі-то називали і раніше, але неофіційно, імовірно за фантастичне звучання. Але щось пішло не так, і влітку 2019 оркестр знову змінив назву і художнього керівника. Тепер оркестр іменується як Kyiv Symphony Orchestra, а головним диригентом є італієць Луїджі Ґаджеро.

Змінили також офіційний сайт оркестру. Тепер на офіційному сайті немає нічого про історію оркестру, зате є рясні емоційні звороти про свою неповторність, розраховані очевидно на тих же 73% шанувальників емоційних текстів. 

Але час іде вперед, одні зміни тягнуть за собою інші зміни, і ось Віталій Кличко, цілком в дусі часу, почувши про нечувані успіхи оркестру, вирішив, що ці успіхи будуть ще феєричнішими, якщо мотивувати колектив більш високою планкою очікувань. І поставив таку планку на рівень 3 000 000 гривень щорічного прибутку. Зацініть, наскільки високим є рівень довіри мера до компетенцій колективу і його кервіників!  

Ми віримо, що нове керівництво оркестру, завдяки якому колектив «переживає в даний момент революційне оновлення», із вдячністю прийме усі зміни, продиктовані епохою змін і високу довіру мера виправдає, а оркестр надалі радуватиме нас фантастичним звучанням!     
   
З побажаннями успіхів,
Півтон Безвухий.


субота, 26 жовтня 2019 р.

Дещо про контрасти (оцінка спілкування із першою особою).

Соціальна мережа Facebook влаштована таким чином, що в «стрічці новин», яку бачать користувачі, інколи поруч опиняються дуже контрастні матеріали.  Один із таких контрастів ми і хочемо представити.

Просто зацініть контраст.....

вівторок, 22 жовтня 2019 р.

Хор Верьовки: що згоріло насправді?


Вирішили і ми написати пару слів про виступ Кошевого з хором Верьовки. Чому тільки зараз, бо так склалось, що на вихідні наша редакція уїхала на відпочинок від міської суєти, чим товариш Кошевой і скористався. Але ми все одно напишемо.

Про висміювання.

Взагалі жанр висміювання - це круто. Круто, коли окремі митці, не надто балувані владою, в своїй творчості висміюють тих, від кого залежить доля народу, і їх самих. Ось наприклад як Тарас Шевченко висміював московських царів і їх підлабузників:

пʼятниця, 18 жовтня 2019 р.

У НМАУ заборонять співати українською?

В газеті «Слово просвіти» опублікували відкритий лист Максима Стріхи до ректора НМАУ Максима Тимошенка. Приводом для цього, як випливає зі змісту листа стала.... заборона співати українською шедеври світового оперного мистецтва. Наводимо повністю текст цього листа.  

пʼятниця, 11 жовтня 2019 р.

Притча про три конверти

Один керівник змінює іншого, і старий керівник, передаючи новому справи, вручає йому три пронумерованих конверти зі словами: «Коли буде дуже погано, відкриєш перший конверт. Другий раз буде погано - відкриєш другий конверт, а потім і третій ».

Новий керівник завзято приступив до праці, але незабаром збагнув, що все не так просто, як йому здавалося спочатку. І коли проблеми зовсім дістали його, він вирішив розкрити перший конверт. Там була одна фраза: «Вали все на мене». Тепер у всіх своїх промовах керівник не забував вставити хоч кілька слів про помилки старого керівника, про те, що його методи управління були несучасними, і зараз доводиться розсьорбувати результати колишніх прорахунків. Якийсь час новому керівникові жилося дуже навіть добре. До нього почали ставитися з розумінням, але і цей період незабаром завершився, і знову почалися проблеми. Керівнику довелося розкрити другий конверт. У ньому було всього два слова: «Проведи реорганізацію». Керівник і цього разу зробив так, як йому радили, і життя знову налагодилося. Ну, як можна сварити людину, що займається реорганізацією і проводить інноваційну політику? Однак час ішов, і керівнику знову ставало все важче і важче. Він знову відчув, як під ним хитається крісло, і рука його звично потягнулася до третього конверту. Послання було таким: «Готуй три конверти!»

Джерело: https://rubcovvn.livejournal.com/47621.html

субота, 28 вересня 2019 р.

Захоплюючі прем’єри від Грабовського і Сильвестрова


Порадувало відкриття 30-го Київмузикфесту, на якому прозвучали дві світові прем’єри - 9 симфонія В. Сильвестрова і «Credo» Л. Грабовського. Ділимося враженнями. 

Відкриття Київмузикфесту — це завжди подія, і організатори традиційно намагаються на відкриття включити щось найбільш цікаве, найбільш актуальне, що приваблювало би публіку. Цього разу на відкритті прозвучали чотири твори — Концерт №2 для оркестру Івана Карабиця, «Credo» присвячене 5-й річниці Революції Гідності Леоніда Грабовського, Концерт №10 для скрипки з оркестром Мирослава Скорика і 9-а симфонія Сильвестрова.