tag:blogger.com,1999:blog-67131979088102814152024-03-13T02:11:00.888+02:00Музична скриняБлоґ Півтона БезвухогоПівтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.comBlogger228125tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-70206298392734276202024-02-23T18:37:00.004+02:002024-02-23T18:47:21.125+02:00Звернення композиторської спільноти міста Києва щодо неможливості "повернення" П.І. Чайковського<p> </p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">До Вашої уваги - <span style="background-color: white; color: #050505; font-family: "Segoe UI Historic", "Segoe UI", Helvetica, Arial, sans-serif; font-size: 15px; text-align: left; white-space-collapse: preserve;">звернення композиторської спільноти міста Києва. Щодо неможливості "повернення" П.І. Чайковського.</span></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEirJtVBkLxkRIZ2aWqzfQgrF40Rx1O6TY4VB1cgJWO7TZyzCgyf3dfIu6R2X7UhzwPf0NtXr3oBYLUqDonf-w9e7yMTtz3rrgqBWqfSpuvvod8raKz9da96Rz5arMB-32SSMxR6OTx5gQ1_jzQCq_kxv82vNLy9sHkdLtZcvKBhtTnCmmfGb3VBwxiCHT21/s3508/NoPItch-1.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3508" data-original-width="2478" height="640" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEirJtVBkLxkRIZ2aWqzfQgrF40Rx1O6TY4VB1cgJWO7TZyzCgyf3dfIu6R2X7UhzwPf0NtXr3oBYLUqDonf-w9e7yMTtz3rrgqBWqfSpuvvod8raKz9da96Rz5arMB-32SSMxR6OTx5gQ1_jzQCq_kxv82vNLy9sHkdLtZcvKBhtTnCmmfGb3VBwxiCHT21/w452-h640/NoPItch-1.png" width="452" /></a></div><br /><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh4OZciOn1i8gg046bjdHR7bz8ECQpKfHMtvyymw3NVpPkBvSzDeOqjIHwAWBvKIjTGBLr6gBku6YzdNgEyV2K_oeGNeff6drmml5P8OiVPhmPAVW_Llz9QaWxZys_U-WvSxA1wUceUGmzK7XWrlhLgyzV_HZHD1JZqLoUPKvdUqEgFGSDMe5hjoKyQcMZy/s3508/NoPItch-2.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3508" data-original-width="2478" height="587" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh4OZciOn1i8gg046bjdHR7bz8ECQpKfHMtvyymw3NVpPkBvSzDeOqjIHwAWBvKIjTGBLr6gBku6YzdNgEyV2K_oeGNeff6drmml5P8OiVPhmPAVW_Llz9QaWxZys_U-WvSxA1wUceUGmzK7XWrlhLgyzV_HZHD1JZqLoUPKvdUqEgFGSDMe5hjoKyQcMZy/w415-h587/NoPItch-2.png" width="415" /></a></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjOGZFHnL-_QNNeBTSTDZYYmJA6ipopgMzI6sdhXHkbjEyQ2WGvmDpQCvD7B38d2PUA9-Pr-JfmB7DpzjanibU7kVejlwR5uCzulxhQ9TPDealAH8RtuqEK_EX87d6jUDg82jhgG_2W5s0apwQaNuN0Bmcznu8nLyvWe7iuRI4nQxfH3dHRYg7ZxnfCG3vp/s3508/NoPItch-3+.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3508" data-original-width="2478" height="640" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjOGZFHnL-_QNNeBTSTDZYYmJA6ipopgMzI6sdhXHkbjEyQ2WGvmDpQCvD7B38d2PUA9-Pr-JfmB7DpzjanibU7kVejlwR5uCzulxhQ9TPDealAH8RtuqEK_EX87d6jUDg82jhgG_2W5s0apwQaNuN0Bmcznu8nLyvWe7iuRI4nQxfH3dHRYg7ZxnfCG3vp/w452-h640/NoPItch-3+.png" width="452" /></a></div><br />Підтримати звернення можна тут - https://docs.google.com/forms/d/1sbqSEK1BtZvPe8w1xarm3398jq47rTXOA8mEQuQYSMQ<p></p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0Київ, Україна, 0200050.4503596 30.524502522.140125763821153 -4.6317474999999995 78.760593436178851 65.6807525tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-34484316484229378982024-01-19T19:51:00.006+02:002024-01-21T17:39:52.515+02:00Псевдонауковець року: Чайковському забракло 10 голосів. <p> </p><p><b>Оголошено підсумки антипремії "Академічна негідність року"-2023. </b></p><p>За результатами голосування, абсолютним переможцем став чинний міністр освіти <b>Оксен Лісовий</b>, як виграв одразу дві номінації - "Плагіатор року" (понад 50% голосів) і "Скандал року" (понад 30 % голосів). Вітаємо пана міністра з блискучим результатом! </p><p>Переможцями стали також ректор <b>Максим Луцький </b>("Токсичний ректор"), чиновник МОН <b>Михайло Винницький</b> ("Посіпака 2023") і вчена рада <b>Харківського педагічного університету</b> ("Спецзрада 2023"). <br /><br />Увага музикантів цього року була прикута до номінації "<i>Псевдонауковець 2023</i>", в якій брав участь колектив Науково-дослідного інституту українознавства, які створили <i>Експертний висновок щодо встановлення генетичної належності та національної ідентичності творчої спадщини композитора і громадського діяча Петра Чайковського традиціям вітчизняної музичної культури, генетичному коду та ментальності цивілізованого українства</i> [<a href="https://ndiu.org.ua/images/novyny/konferentsii/Eksp_vysn_nov.pdf">1</a>]. Але для перемоги не вистачило приблизно 10 голосів - із 566 осіб, що взяли участь в голосуванні, 38,7% віддали перевагу <b>телеканалу 2+2</b>, який, виявляється, теж займався поширенням фейків, тоді як за експертів НДІУ проголосували 37,1% учасників.</p><p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi4_tbvw0B2pWMm0XIyAdq8ldneq3Rm3RFbSgAo1B9rxjs-O8kW7PBH6am9Cf8_EhpGIKZKHTzZTSNUT4UegUvKvR-cnNtFkoWXygDgoXu9kV6K2HxWjmTTNRJ2BXe_UrpwrWeufK9jIDxAPP6klxPHmX0udPkQ1mCYgoAH5u0XfOTfIxAftc_hVR-HfsIn/s1214/417358294_1100315337881391_4722492226858590402_n.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="650" data-original-width="1214" height="343" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi4_tbvw0B2pWMm0XIyAdq8ldneq3Rm3RFbSgAo1B9rxjs-O8kW7PBH6am9Cf8_EhpGIKZKHTzZTSNUT4UegUvKvR-cnNtFkoWXygDgoXu9kV6K2HxWjmTTNRJ2BXe_UrpwrWeufK9jIDxAPP6klxPHmX0udPkQ1mCYgoAH5u0XfOTfIxAftc_hVR-HfsIn/w640-h343/417358294_1100315337881391_4722492226858590402_n.png" width="640" /></a></div><br /><br /></div><br /><p></p><p>Що ж, мені, як гносеофоністу, звичайно прикро, що науковцям довелося змагатися в нерівній боротьбі з медійщиками, але, як би там не було, вітаємо переможців, і дякуємо всім, хто взяв участь в голосуванні! <br /><br /><i>Півтон Безвухий</i><br /><br /></p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-35994868025110332382023-11-30T22:50:00.007+02:002023-12-01T11:38:22.224+02:00Чайковський: Два експертні висновки - якому довіряти?<p> </p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhrdnfjqq7Nr68hjWSxqEMfQtl3yNm9D_yJXMmzW6d2sokZbSBU2oqlmWlR8uQwHjYuOo9Pkp4KtXJw2fPmt0IiWFnXLLH-4eeLbaqfrCyX3ylghTDkL-t40Mc50veVD-yvNks6p_ylrUF8PRKsLpsUHah6OPB0vyJjBEQf8IbfoW3chSN8dXfxU4SlQtjM/s720/2%D0%9F%D0%86%D0%A7.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="450" data-original-width="720" height="400" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhrdnfjqq7Nr68hjWSxqEMfQtl3yNm9D_yJXMmzW6d2sokZbSBU2oqlmWlR8uQwHjYuOo9Pkp4KtXJw2fPmt0IiWFnXLLH-4eeLbaqfrCyX3ylghTDkL-t40Mc50veVD-yvNks6p_ylrUF8PRKsLpsUHah6OPB0vyJjBEQf8IbfoW3chSN8dXfxU4SlQtjM/w640-h400/2%D0%9F%D0%86%D0%A7.png" width="640" /></a></div><p></p><p><br /></p><p>29 листопада Український інститут національної пам'яті (УІНП) опублікував <span style="font-weight: normal;"><a href="https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/podolannya-naslidkiv-rusyfikaciyi-ta-totalitaryzmu-v-ukrayini/fahovi-vysnovky/nacionalna-muzychna-akademiya-ukrayiny-imeni-p-i-chaykovskogo">Фаховий висновок щодо належності назви Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського до символіки російської імперської політики/ </a></span></p><p><span style="font-weight: normal;">Вердикт невтішний: Чайковський </span>є "символом російської культури та культурним маркером «русского міра»". <br /></p><p>Цей висновок є протилежністю до іншого - <a href="https://ndiu.org.ua/images/novyny/konferentsii/Eksp_vysn_nov.pdf">експертного висновку щодо встановлення генетичної належності та національної ідентичності творчої спадщини композитора і громадського діяча Петра Чайковського традиціям вітчизняної музичної культури, генетичному коду та ментальності цивілізованого українства</a> від Науково-дослідного інституту українознавства (НДІУ), який проголосив. що Чайковський має "генетичне українське походження" і до ідеологів «русского міра» "не може бути віднесений". <br /><br />Отже кому вірити? </p><p></p><p><b>1. Повноваження. </b>Висновок УІНП починається з посилань на законодавчі акти, зокрема на <i><a href="https://ips.ligazakon.net/document/RE40415">Положення про Експертну комісію Українського інституту національної пам’яті з питань реалізації норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», затверджене Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25.07.2023 № 399 </a>, </i>в цьому положенні пишеться, що комісія розглядає питання належності об'єктів до символіки російської імперської політики. <br />Згідно Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» до символіки зараховуються також "назви установ, організацій на території України, яким присвоєні імена
або псевдоніми осіб [...], які брали участь або сприяли реалізації російської
імперської політики...". Отже, повноваження УІНП має. <br /><br />У висновку НДІУ не дано жодних посилань на українське законодавство, лише вказано, що висновок зроблено на запит НМАУ ім. П.І. Чайковського. В <a href="https://ndiu.org.ua/ndiu/pro-ndiu">статутних завданнях НДІУ</a> також немає жодного слова про російські реалії, але є про "світове українство", до якого П.І. Чайковського по суті і зарахували. Тож не зовсім зрозуміло, чи мав повноваження НДІУ подібні запити розглядати, хоча, звісно, право на власну думку має кожен. <br /><br /><b>2. Аргументація. </b>Висновок УІНП ґрунтується на чотирьох положеннях: за походженням, творчістю, мовною та національною самоідентифікацією. Згадано 50% російського походження, виключно російськомовні тексти вокальної творчості, оперу "Мазепа" в інтерпретації О.С.Пушкіна, роки життя, проведені переважно в Росії, і листи, де Петро Ілліч стверджував, що він - "росіянин у цілковитому розумінні цього слова". <br /><br />У висновку НДІУ, натомість, вказано на українські коріння Чайковського, значну частину сюжетно пов'язаних з Україною творів, роки проведені в Україні і візити до Києва, зокрема відвідування музичного училища, що пізніше було реформовано в консерваторію. <br /><br />Окремі аргументи УІНП і НДІУ є взаємовиключними. Так, у висновку НДІУ вказано, що Чайковський писав на слова Т.Шевченка, натомість у висновку УІНП вказано, що Чайковський звертався до творчості Т.Шевченка через перекладачів - І.Сурікова і Л.Мея. Як було діло насправді ми не знаємо, але можна послухати запис романсу, <a href="https://www.youtube.com/watch?v=qKn0Ye9EKao">наприклад ось тут (виконує С. Лємєшев)</a>, і спробувати прислухатись - шевченкові там слова чи не шевченкові. <br /><br />Деякі аргументи подібні, але трактуються по-різному. Так, на думку НДІУ, Чайковський під час візиту до Києва "подав пропозицію про реорганізацію Київського музичного училища у Київську консерваторію". На жаль, жодних джерел, які би засвідчували таку пропозицію не наведено. Натомість УІНП вказує, що "підвищенню статусу музичного училища візит [Чайковського] не посприяв". Як було насправді ми не знаємо, але можна зіставити дати: 1890 рік (візит П.Чайковського) і 1913 рік (власне консерваторія заснована як вищий навчальний заклад). Різниця мі цими датами - 23 роки. Ціле покоління. <br /> </p><p><b>Що далі? </b>В положенні про УІНП сказано, що "рішення Експертної комісії мають рекомендаційний характер". Тобто вчена рада НМАУ може обрати той висновок, який їй ближче до душі і надалі, а 73% колективу це рішення підтримають. Але є нюанси. <br /><br />Об'єктів з російськими назвами ставатиме все менше. І на їх тлі заклад імені Чайковського контрастуватиме все більше. Площі Толстого і вулиці Пушкінської поруч із закладом, наприклад, вже нема (а є Українських героїв і Євгена Чикаленка). <br /><br />Міжнародну спільноту переконати в тому, що Чайковський - українець, не вдасться, бо там спитають, а ким же Петро Ілліч сам себе вважав. А якщо раптом вдасться, то за "А" доведеться говорити і "Б", і визнавати, що "нашою" є і роzzійська мова (бо Чайковський нею писав), а за нею тоді і весь "руzzкій мір". І тоді міжнародна спільнота просто перестане розуміти, чому ми боремося із країною, мову і культуру якої ми ніби вважаємо своєю. <br /><br /> <br /><i>Півтон Безвухий</i><br /><br />Див. також </p><ul style="text-align: left;"><li><a href="https://music-ukr.blogspot.com/2022/06/blog-post.html">Як повернути Чайковського Україні?</a></li><li><span><span class="w4txWc oJeWuf" id="c20" role="region"><span class="MUhG4e OGjyyf" data-blogurl="https://music-ukr.blogspot.com/"><a href="https://music-ukr.blogspot.com/2022/06/4.html" target="_blank">Історія Київської консерваторії за 4 хвилини (відео)</a></span></span></span> </li></ul><p><br /></p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-20822370085375207432023-09-20T00:38:00.007+03:002023-10-25T00:07:22.005+03:00Бюджети національних мистецьких колективів - 2023, кому вигідна оптимізація?<p></p><p></p><p></p><p></p><p></p><p></p><p></p><p></p><p><b>Introduction. </b><b><i>Мета дослідження</i></b>: визначити беніфіціарів можливої оптимізації бюджетів національних колективів. <br /><br /><b>Results</b><b>.</b> За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, що надійшла нашим колегам [<a href="https://drive.google.com/file/d/1R5jus7Za4d49DjSKufcWDPwwYI9bQ3iM/view?usp=sharing">1</a>], в бюджеті-2023 передбачені такі видатки мистецьким колективам (в тис. грн): <br /></p><p></p><p><br /> <a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgqmecazgD7S10A5hrtEwMpaib3yyeC1vh7JBxZRF6_F1T0v9Fl1XVrbFGGlgWh1K_32JIlBVHj8PItE__oK6zJUNzjvd4weqJUeXdrixrd_mg5OVex4lbSKyrCjOfeiRgD6sQKdvaD3JZHa_VVjxs_YsJ7qWH_PNS97vC_QESKiK_bNE3yU2iHdXqApHap/s1287/%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%B8.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="406" data-original-width="1287" height="202" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgqmecazgD7S10A5hrtEwMpaib3yyeC1vh7JBxZRF6_F1T0v9Fl1XVrbFGGlgWh1K_32JIlBVHj8PItE__oK6zJUNzjvd4weqJUeXdrixrd_mg5OVex4lbSKyrCjOfeiRgD6sQKdvaD3JZHa_VVjxs_YsJ7qWH_PNS97vC_QESKiK_bNE3yU2iHdXqApHap/w640-h202/%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%B8.jpg" width="640" /></a></p><p> </p><p>Багато це чимало?<span></span></p><a name='more'></a> Ось деякі цифри для порівняння:<p></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true">Танк <b><i>Abrahams</i></b> коштує 4,3-5,6 млн доларів </span></span><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true">[<a href="https://suprotyv.com/tanky/m1-abrams/#vart-st">2</a>]</span></span><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true">, тобто по курсу 200-250 млн грн. . Тобто річний бюджет щонайменше чотирьох колективів. Або 4 роки "ансамблю Вірського". </span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true">Приблизно таку ж орієнтовну ціну (орієнтовно 5 млн доларів) має БПЛА <b><i>Bayraktar</i></b> [<a href="https://finance.ua/ua/saving/bayraktar-cena-vozmozhnosti">3</a>].</span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"></span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"></span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true">Одна серія серіалу "<b><i>Свати</i></b>" коштувала станом на 2017 р. близько 30 тис. доларів [<a href="https://24tv.ua/svati_v_tsifrah_skilki_kvartal_95_vitrativ_na_serial_n897138">4</a>], тобто 1,2 млн грн. Тобто приблизно місячний бюджет "Київської камерати". Або річний бюджет за 12 серій. </span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"><b><i>Пішохідний міст на безлюдний острів на Оболоні </i></b>за гроші меценатів коштуватиме близько 19 млн грн, тобто 10 місяців бюджету "Київської камерати". Натомість бюджет облаштування <b><i>цього острова </i></b>(тобто вирубка кущів, дерев і т.п.)<b><i> </i></b>коштуватиме порядку 170 млн. грн. з міського бюджету [<a href="https://www.epravda.com.ua/publications/2023/02/13/696979/">6</a>]. Тобто річний бюджет трьох колективів. <br /></span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"></span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"><b> Discussion: </b>Оптимізація бюджетів національних мистецьких колективів може відчутно позначитись на кількості серій популярних (серед виборців "слуг народу") телесеріалів, або дозволити збудувати ще один міст на один із безлюдних </span></span><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true">(втім, придатних для приготування шашликів</span></span><span class="ILfuVd" lang="ru"><span class="hgKElc"><b>™</b></span></span><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true">) </span></span><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true">островів дніпровських заток і, таким чином, посприяти задоволенню гедоністичних потреб осіб з обмеженим рівнем IQ. </span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true">Натомість оптимізація бюджетів </span></span><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true">національних мистецьких колективів </span></span><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true">не дозволить вивільнити достатню кількість коштів для закупівлі сучасних одиниць озброєння, і відтак, не зможе відчутно позначитись на обороноздатності нашої країни та суттєво посприяти захисту нашої країни від роzzійських загарбників.<b> </b></span></span></p><p><b>Conclusions: </b>беніфіціарами можливої оптимізації бюджетів національних колективів очікувано стануть особи обмеженим рівнем IQ.<br /></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"> </span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"><b> Джерела: </b></span></span></p><ol style="text-align: left;"><li><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"><a href="https://drive.google.com/file/d/1R5jus7Za4d49DjSKufcWDPwwYI9bQ3iM/view?usp=sharing">електронний документ</a> </span></span></li><li><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"><a href="https://suprotyv.com/tanky/m1-abrams/#vart-st">suprotyv.com</a></span></span></li><li><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"><a href="https://finance.ua/ua/saving/bayraktar-cena-vozmozhnosti">finance.ua</a></span></span></li><li><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"><a href="https://24tv.ua/svati_v_tsifrah_skilki_kvartal_95_vitrativ_na_serial_n897138">24tv.ua</a></span></span></li><li><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"><a href="https://www.epravda.com.ua/publications/2023/02/13/696979/">epravda.com.ua<br /></a></span></span></li></ol><div><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"> </span></span><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"><br /></span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"> </span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"><br /></span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"><br /></span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"> </span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"> </span></span></p><p><span data-offset-key="ekmoo-0-0"><span data-text="true"> <br /></span></span></p><p> </p><p> <br /></p></div><br /><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-80964826539141876932023-05-23T21:20:00.008+03:002023-10-25T00:08:35.839+03:00Київські музичні прем’єри 2023<p> <span class="x193iq5w xeuugli x13faqbe x1vvkbs x1xmvt09 x1lliihq x1s928wv xhkezso x1gmr53x x1cpjm7i x1fgarty x1943h6x xudqn12 x3x7a5m x6prxxf xvq8zen xo1l8bm xzsf02u x1yc453h" dir="auto"></span></p><div class="xdj266r x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs x126k92a" style="text-align: center;"><div>Київські музичні прем’єри</div><div>2023 (ПЛАН-КАЛЕНДАР)<span><a name='more'></a></span></div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: center;"><div>Міністерство культури та інформаційної політики України</div><div>Національна спілка композиторів України</div><div><span><a tabindex="-1"></a></span>Київська організація Національної спілки композиторів України</div><div>Національна музична академія України імені П. І. Чайковського</div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: center;"><div>Київські музичні прем’єри</div><div>2023</div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: center;"><div>26–31 травня</div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: center;">ПЛАН-КАЛЕНДАР</div><div style="text-align: left;"> </div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;"> </div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;"><b>Неділя, 21 травня</b></div><div style="text-align: left;">18.00 Авторський концерт Олега Безбородька</div><div style="text-align: left;">(до 50-річчя від дня народження)</div><div style="text-align: left;">Національний ансамбль солістів «Київська камерата»</div><div style="text-align: left;">Художній керівник і головний диригент – В. Матюхін</div><div style="text-align: left;">Диригент – О. Маринченко</div><div style="text-align: left;">Солісти:</div><div style="text-align: left;">З. Алмаші (віолончель)</div><div style="text-align: left;">К. Бондар, О. Смовж (скрипка)</div><div style="text-align: left;">Д. Кузьмін (флейта)</div><div style="text-align: left;">Концертний зал НСКУ</div><div style="text-align: left;">(вул. Чикаленка (Пушкінська), 32)</div><div style="text-align: left;"> </div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;"><b>Четвер, 25 травня</b></div><div style="text-align: left;">19.00</div><div style="text-align: left;">Твори Л. Грабовського, А. Загайкевич, Л. Сидоренко, В. Польової</div><div style="text-align: left;">Київський камерний оркестр</div><div style="text-align: left;">Головна диригентка – Н. Пономарчук</div><div style="text-align: left;">Колонний зал ім. М. Лисенка НФУ</div><div style="text-align: left;">(Володимирський узвіз, 2)</div><div style="text-align: left;">Вхід за філармонійними квитками</div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;"><br /></div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;"> </div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;"><b>П’ятниця, 26 травня</b></div><div style="text-align: left;"><b> </b></div><div style="text-align: left;">18.00 Відкриття фестивалю</div><div style="text-align: left;">Твори О. Гоноболіна, А. Комлікової, Б. Кривопуста, В. Степурка, Л. Колодуба</div><div style="text-align: left;">Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо</div><div style="text-align: left;">Художній керівник і головний диригент – В. Шейко</div><div style="text-align: left;">Солісти:</div><div style="text-align: left;">Б. Півненко, К. Бондар (скрипка)</div><div style="text-align: left;">А. Замков (віолончель)</div><div style="text-align: left;">Великий зал ім. Героя України В. Сліпака НМАУ <a href="https://music-ukr.blogspot.com/2023/05/UNTAM84.html" target="_blank">ім. П. Чайковського</a></div><div style="text-align: left;">(вул. Арх. Городецького, 1-3/11)</div><div style="text-align: left;"> </div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;"><b>Субота, 27 травня</b></div><div style="text-align: left;">Національний музей «Київська картинна галерея»</div><div style="text-align: left;">(вул. Терещенківська, 9)</div><div style="text-align: left;">13.00 Концерт хорової та вокальної музики</div><div style="text-align: left;">Твори М. Дацка, Є. Геплюка, Б. Сінченка, Д. Щириці, А. Комлікової, І. Гайденка, О. Польового, А. Бондаренка, В. Реви, Л. Дичко, С. Зеленського, Ю. Алжнєва, І. Тараненка</div><div style="text-align: left;">Ансамбль солістів «Благовість»</div><div style="text-align: left;">Художній керівник – Т. Кумановська</div><div style="text-align: left;">Тріо бандуристок Українського радіо</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;">15.00 Хоровий концерт</div><div style="text-align: left;">Твори В. Антонюка, Р. Сокачик, Є. Марчук, М. Чабан, О. Злотника, Г. Кузіної-Рождественської, Ф. Піре (Венесуела)</div><div style="text-align: left;">Академічний камерний хор «Хрещатик»</div><div style="text-align: left;">Художній керівник і диригент – П. Струць</div><div style="text-align: left;"> </div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;">17.00 «Псалми та Молитви». Світлій пам’яті Ганни Гаврилець</div><div style="text-align: left;">Твори Г. Гаврилець</div><div style="text-align: left;">Камерний хор «Київ»</div><div style="text-align: left;">Диригент – М. Гобдич</div><div style="text-align: left;">Солістки:</div><div style="text-align: left;">А. Гордій (флейта)</div><div style="text-align: left;">Л. Яницька, А. Власенко, Н. Голуб, О. Тарасенко, А. Татаренко (сопрано)</div><div style="text-align: left;"> </div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;"><b>Неділя, 28 травня</b></div><div style="text-align: left;"><b> </b></div><div style="text-align: left;">12.00 «Українські композитори – дітям»</div><div style="text-align: left;">Концерт учнів і колективів мистецьких шкіл міста Києва та Київської області</div><div style="text-align: left;">Кураторка – О. Колодуб</div><div style="text-align: left;">Концертний зал НСКУ</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;">12.00 Хоровий концерт</div><div style="text-align: left;">Твори Ю. Іщенка, П. Козицького, Л. Дичко, О. Польового, О. Скрипника, М. Шуха, Т. Даньшиної-Білаш, О. Родіна, Г. Гаврилець, В. Польової, П. Янжака (Польща), І. Шамо, М. Лисенка</div><div style="text-align: left;">Камерний дівочий хор</div><div style="text-align: left;">Київського дитячого музичного ліцею ім. М. Лисенка</div><div style="text-align: left;">Художній керівник і диригент – Ю. Пучко-Колесник</div><div style="text-align: left;">Хормейстер – В. Шемчук</div><div style="text-align: left;">Камерний хор «Gaudeamus» БФР НМАУ ім. П. Чайковського</div><div style="text-align: left;">Художні керівники й диригенти – Ю. Пучко-Колесник і Р. Толмачов</div><div style="text-align: left;">Хормейстери – В. Шемчук і В. Тарахан</div><div style="text-align: left;">Солісти:</div><div style="text-align: left;">В. Гусак (сопрано)</div><div style="text-align: left;">Я. Градовий (скрипка)</div><div style="text-align: left;">М. Кордіяка (віолончель)</div><div style="text-align: left;">Д. Ульянов, Є. Ульянов, А. Сабадаш (ударні)</div><div style="text-align: left;">Зал ім. О. Тимошенка НМАУ ім. П. Чайковського</div><div style="text-align: left;">(вул. Арх. Городецького, 1-3/11)</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;">14.00 Хоровий концерт</div><div style="text-align: left;">Твори В. Сіренка, О. Польового, М. Кучмета, А. Кисіль, В. Степурка, М. Ластовецького, В. Коломійця, Л. Дичко, Г. Саська</div><div style="text-align: left;">Академічна хорова капела</div><div style="text-align: left;">ім. П. Майбороди Українського радіо</div><div style="text-align: left;">Художня керівниця і головна диригентка – Ю. Ткач</div><div style="text-align: left;">Солісти:</div><div style="text-align: left;">Т. Коробка, Л. Горностаєва, М. Вальтіна (сопрано)</div><div style="text-align: left;">О. Пойлішер (мецо-сопрано)</div><div style="text-align: left;">Ю. Тетяноха, В. Коба, В. Коломієць (тенор)</div><div style="text-align: left;">А. Шпак (бас)</div><div style="text-align: left;">Г. Куликовська (партія вібрафона)</div><div style="text-align: left;">Зал ім. О. Тимошенка НМАУ ім. П. Чайковського</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;">16.00 Фортепіанний концерт</div><div style="text-align: left;">Твори А. Пярта (Естонія), Дж. Кейджа (США), І. Щербакова, О. Щетинського, З. Алмаші, Д. Ареф’єва, Є. Геплюка, В. Сильвестрова</div><div style="text-align: left;">Грає Є. Геплюк</div><div style="text-align: left;">Зал ім. О. Тимошенка НМАУ ім. П. Чайковського</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;">18.00 Камерний концерт</div><div style="text-align: left;">Твори В. Годзяцького, О. Ільницької, Б. Стронька, В. Теличка, Л. Юріної, О. Гоноболіна, Б. Альварадо (Чилі)</div><div style="text-align: left;">Виконавці:</div><div style="text-align: left;">Б. Півненко (скрипка)</div><div style="text-align: left;">Є. Громов, А. Бондаренко, Б. Стронько (фортепіано)</div><div style="text-align: left;">В. Слупський (туба)</div><div style="text-align: left;">Є. Ульянов, О. Пахомов (ударні)</div><div style="text-align: left;">Зал ім. О. Тимошенка НМАУ ім. П. Чайковського</div><div style="text-align: left;"> </div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;"><b>Понеділок, 29 травня</b></div><div style="text-align: left;"><b> </b></div><div style="text-align: left;">12.00 Презентація нових досліджень творчості українських композиторів</div><div style="text-align: left;">за участі авторів видань І. Савчука, О. Войтенка, І. Гарькавої, О. Зосім </div><div style="text-align: left;">Модераторка – І. Тукова</div><div style="text-align: left;">Концертний зал КО НСКУ</div><div style="text-align: left;">(вул. Чикаленка (Пушкінська), 32)</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;">15.00 Концерт-презентація нових видань, випущених видавництвом «Музична Україна»</div><div style="text-align: left;">За участі авторів О. Саратського, О. Павлова, представників видавництва, а також учнів, випускників і викладачів КДМШ № 3 ім. В. Косенка</div><div style="text-align: left;">Куратор проєкту – Б. Кривопуст</div><div style="text-align: left;">Концертний зал НСКУ</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;">18.00 Вечір камерно-інструментальної музики</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;">Твори Ю. Іщенка, В. Шинкаренко, О. Безбородька, С. Ярунського, Є. Станковича, І. Шамо, І. Карабиця</div><div style="text-align: left;">Виконавці:</div><div style="text-align: left;">Н. Грінчак, О. Рукомойнікова, О. Рябінін (скрипка)</div><div style="text-align: left;">О. Нехорошев (флейта)</div><div style="text-align: left;">С. Павлович (кларнет)</div><div style="text-align: left;">Л. Гришко, Д. Верле, В. Рукомойніков, О. Дорошенко (фортепіано)</div><div style="text-align: left;">Творча керівниця програми – Л. Гришко</div><div style="text-align: left;">Концертний зал НСКУ</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;"> </div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;"><b>Вівторок, 30 травня</b></div><div style="text-align: left;"><b> </b></div><div style="text-align: left;">18.00 Вечір «Київської камерати»</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;">Твори С. Леонтьєва, Ж. Колодуб, Н. Боєвої, З. Алмаші, Ю. Шевченка, В. Сильвестрова</div><div style="text-align: left;">Національний ансамбль солістів «Київська камерата»</div><div style="text-align: left;">Художній керівник і головний диригент – В. Матюхін</div><div style="text-align: left;">Диригент – О. Маринченко</div><div style="text-align: left;">Солісти:</div><div style="text-align: left;">З. Алмаші, В. Прімаков (віолончель)</div><div style="text-align: left;">А. Павлов, Б. Півненко (скрипка)</div><div style="text-align: left;">В. Литвиненко (гобой)</div><div style="text-align: left;">І. Галатенко (сопрано)</div><div style="text-align: left;">Концертний зал НСКУ</div><div style="text-align: left;"> </div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;"><b>Середа, 31 травня</b></div><div style="text-align: left;"><b> </b></div><div style="text-align: left;">12.00 Лекція «Музична терапія в умовах війни» (онлайн-трансляція)</div><div style="text-align: left;">композитора, арт-терапевта, професора Единбурзького університету</div><div style="text-align: left;">Н. Осборна (Велика Британія)</div><div style="text-align: left;">Кураторка – А. Комлікова</div><div style="text-align: left;">Сторінка Kyiv composers на Facebook за посиланням:</div><div style="text-align: left;"><span><a class="x1i10hfl xjbqb8w x6umtig x1b1mbwd xaqea5y xav7gou x9f619 x1ypdohk xt0psk2 xe8uvvx xdj266r x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r xexx8yu x4uap5 x18d9i69 xkhd6sd x16tdsg8 x1hl2dhg xggy1nq x1a2a7pz xt0b8zv x1qq9wsj xo1l8bm" href="https://www.facebook.com/groups/207746251548123/?__cft__[0]=AZUVCnk19A9FNAXOm4q38BKzsoEHaPPJWE1JZK0_EIM-X0Ss4kvIJdYWOJh-mFSdh51HdV0t2JzJ-dUF-untGZbknM7v_nYeCCbzxPy5ZX74KQ&__tn__=-UK-R" role="link" tabindex="0"><span class="xt0psk2"><span>https://m.facebook.com/groups/207746251548123/?ref=share</span></span></a></span></div><div style="text-align: left;"><span><span class="xt0psk2"><span> </span></span></span></div><div style="text-align: left;">15.00 Камерний концерт</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;">Твори В. Гринько-Поліщук, А. Мерхеля, А. Загайкевич, С. Зажитька, В. Степурка, Г. Гаврилець, І. Тараненка</div><div style="text-align: left;">Виконавці:</div><div style="text-align: left;">З. Алмаші (віолончель)</div><div style="text-align: left;">Н. Сікорська (клавесин)</div><div style="text-align: left;">Р. Фотуйма (саксофон)</div><div style="text-align: left;">Р. Рєпка, А. Бондаренко, Д. Шутко (фортепіано)</div><div style="text-align: left;">Б. Книженко (голос)</div><div style="text-align: left;">Київський квартет саксофоністів</div><div style="text-align: left;">Концертний зал НСКУ</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;">19.00 Закриття фестивалю</div><div style="text-align: left;"> </div><div style="text-align: left;">Твори О. Щетинського, Л. Дичко, Є. Станкович</div><div style="text-align: left;">Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України</div><div style="text-align: left;">Художній керівник і головний диригент – В. Сіренко</div><div style="text-align: left;">Солісти:</div><div style="text-align: left;">Р. Ієвський (флейта)</div><div style="text-align: left;">С. Магера (бас)</div><div style="text-align: left;">Д. Ткаченко (скрипка)</div><div style="text-align: left;">Колонний зал ім. М. Лисенка НФУ</div><div style="text-align: left;">Вхід за електронною реєстрацією (QR-код)</div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;">Вхід на всі заходи фестивалю,</div><div style="text-align: left;">окрім спеціально зазначених випадків, вільний</div><div style="text-align: left;"> </div></div><div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a" style="text-align: left;"><div style="text-align: left;"><b>Інформаційні партнери:</b></div><div style="text-align: left;">Українське радіо, журнал «Театрально-концертний Київ», газета «Україна молода», Український інтернет-журнал «Музика», Офіційний сайт Національної спілки композиторів України, Національний портал академічної музики «Music-review Ukraine» (логотипи)<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhp2JSQ_gD3EQNpDUdWiQOZ0crnRMRmv2w5E5Upru0depk9jVGFT70ynlfc-oAf9rBYJKJzrbDB35Ffx5BWyJGYXMSymZ6fJljdRErrKyzqLZGzbr-zDGpDWt3S5Cz9vF3ju8_F0J7sSTApanI4L24yFA_pax8NpyTyMK2nFu4xBYU8CEHdkXse7BdSEQ/s1190/%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%E2%80%99%D1%94%D1%80%202023.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="1190" data-original-width="843" height="640" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhp2JSQ_gD3EQNpDUdWiQOZ0crnRMRmv2w5E5Upru0depk9jVGFT70ynlfc-oAf9rBYJKJzrbDB35Ffx5BWyJGYXMSymZ6fJljdRErrKyzqLZGzbr-zDGpDWt3S5Cz9vF3ju8_F0J7sSTApanI4L24yFA_pax8NpyTyMK2nFu4xBYU8CEHdkXse7BdSEQ/w454-h640/%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%E2%80%99%D1%94%D1%80%202023.jpg" width="454" /></a></div><br /></div></div><p></p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-27981952422487823942023-05-13T01:30:00.006+03:002023-05-13T11:07:00.671+03:00Опера "Замок герцога Синя борода" прозвучала в Києві<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><b><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiyQY_DSUXNzvZKM0JIwU5YKkZjx90XzQXNyvgWhKrdzZgWTEZmp-_4snYdTxyIaWW6cDyB_uEg8VDXuyoXUI78z-PfSCfM46gpiOnv0i5kizrL6W5hjVMQ2AWFADCLJsPgIFteNyAP0k_32TGN42RaW8h7zFP7o3IlRNpBzx2IOl5JWSX93w2WzIwJxg/s2570/IMG_20230512_212135.jpg" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="1760" data-original-width="2570" height="219" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiyQY_DSUXNzvZKM0JIwU5YKkZjx90XzQXNyvgWhKrdzZgWTEZmp-_4snYdTxyIaWW6cDyB_uEg8VDXuyoXUI78z-PfSCfM46gpiOnv0i5kizrL6W5hjVMQ2AWFADCLJsPgIFteNyAP0k_32TGN42RaW8h7zFP7o3IlRNpBzx2IOl5JWSX93w2WzIwJxg/s320/IMG_20230512_212135.jpg" width="320" /></a></b></div><b><br />12 травня 2023 в музичному житті Києва відбулася непересічна подія - вперше поставлено оперу Бели Бартока </b>«<b>Замок герцога Синя Борода</b>»<b> . </b><p></p><p>Опера <b> </b>«Замок герцога Синя борода» за мотивами п'єси <a class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BA" title="Метерлінк">Моріса Метерлінка</a> «Аріанна й Синя Борода» є однією із знакових опер першої половини XX століття. Написана 1911 року, через 10 років після «Пелеаса і Мелізанди» К. Дебюссі і за три роки до «Воццека» А.Берга. Ці три опери ознаменували завершення епохи романтичної опери і початок нової опери - опери модерної епохи. <span></span></p><a name='more'></a><p></p><p></p><p>Зі згаданою оперою Дебюссі оперу Бартока поєднує символізм - дія опери являє собою не стільки життєві ситуації, скільки їх символічне відображення: дружина герцога Синя Борода Юдіт по черзі і всупереч волі герцога відкриває 7 дверей його замку, за якими бачить катівню, зброярню, скарбницю, сад, царство, озеро сліз, і нарешті кімнату, де живуть колишні дружини герцога — одна з них символізує світанок, друга — день, третя — вечір. Найбільше герцог не хоче відкривати перед Юдіт останні двері, але врешті допитливість Юдіт бере гору і вона приєднується до колишніх дружин, символізуючи ніч. </p><p>З Бергом оперу Бартока поєднує експресіонізм. Хоча Барток не настільки глибоко занурюється у відчуття безнадії і жаху, як пізніше це зробить Берг, переважання дисонантної, а подекуди й атональної музики вказують на завершення романтичної епохи. Об'єднує і певна недосказаність - ми не розуміємо, що передувало і що відбуватиметься далі з дійовими особами, і ця недосказаність викликає відчуття непевності й тривоги. <br /></p><p>На жаль, ця опера, як і інші дві згадані опери, виявились не під силу ані Національній опері України, а ні іншим державним українським театрам. Відтак, широкій публіці вони лишались невідомими, а музиканти знали їх лише завдяки консерваторській програмі з історії музики. Але вивчати оперу по клавіру - це звичайно добре, але подивитись вживу - це було мрією багатьох київських музикантів, в тому числі автора цих рядків. Тому за постановку опери величезна подяка - режисерові Олександру Співаковському, диригенту Наталії Стець, басу Владислав Фоміних та сопрано Марія Антоневська, а також оркестру Київська камерата і акторкам, що грали німі ролі дружин герцога (їх було навіть шість) - Наталія Чепченко; Надія Більдій; Марина Зіневич; Олена Жигалкіна; Валерія Гусак; Катерина Миронець.<br /><br />Щодо самої постановки, очевидною перевагою було рішення співати українською — завдяки цьому слухачі розуміли, що саме співають персонажі. Відмітимо і вибір приміщення — сцена національного центру ім. О.Довженка мабуть не розрахована на оперні вистави, проте надає режисерові певні додаткові можливості завдяки своїй тривимірності - це дозволило відокремити принаймні дві із семи кімнат - одну в глибині сцени, а іншу на другому поверсі, в яких у світлі прожекторів з'являлись колишні дружини герцога. <br /></p><p>Помилковим на наш погляд, було рішення режисера перед оперою організувати діалог з психологом Веронікою Нагайченко, який тривав більше години (довше ніж сама опера!) і <a href="https://kontramarka.ua/uk/zamok-gercoga-sina-boroda-81081.html">не був анонсований в афіші</a>. Діалог був навіть не про музику, а про психологічну проблематику аб'юзивних стосунків. Імовірно, ця тема є цікавою для психологів, і навіть актуальною у світлі можливих законодавчих змін, але повірте, пане режисере, музика Бартока геніальна і самодостатня. Вона не потребує аж настільки довжелезних передмов. Тим більш, що герої співали українською, отже публіка розуміла про що співається. І до речі, опера не зводиться до аб'юзивних стосунків. Навпаки, Барток уникає відвертих сцен (які є, наприклад, у "Катерині Ізмайловій"), натомість світ герцога, який його дружина поступово розкриває, сповнений гріхами і злодіяннями, які не обмежуються міжособистісними стосунками. <br /></p><p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><iframe allowfullscreen='allowfullscreen' webkitallowfullscreen='webkitallowfullscreen' mozallowfullscreen='mozallowfullscreen' width='320' height='266' src='https://www.blogger.com/video.g?token=AD6v5dy-aNooCAt5SnM52jywdqkeygQt1zbBHwiSe7oyl_G4V5qX7D8g6WMIRFxXJUWcCXoo4N1WNhDqt9TEmB16tw' class='b-hbp-video b-uploaded' frameborder='0'></iframe></div>Тому з нетерпінням очікуємо на нові постановки опер 20 століття, які у нас в Україні так рідко ставляться, але будь ласка з урахуванням цього важливого зауваження. Музика - мистецтво самодостатнє, і не може бути зведеним до окремих (нехай навіть дуже актуальних) питань психології. Врешті, якщо анонсується музичний твір, слухач приходить слухати саме музичний твір, а не лекції. <br /><p></p><p> <i>Півтон Безвухий</i></p><p><i> </i></p><p><i> </i><br /></p><p> </p><p> </p><p><b> </b><br /></p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-74777263325497115002023-05-08T11:10:00.005+03:002023-05-13T11:07:14.819+03:00З днем оЧайковлення, консерваторіє! <p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhy-YJwQLrTtVpjqqfrDU9K11TZZDSN3TtNyIkgloPlFevDVrUrXaZwrSwj7I0L3T7f-xH0PELTIWIgwEFhXQaibxRaXkfD8dYNda9m5XhhTHnCeQu4rzDmmCr-L-1AKt05UyPFTCYO61Oa467wvPl6BDeO6eiJ9YnQ5NDVLZIen8yWyEyJvCi6Zenr2g/s1600/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9.jpg" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="1000" data-original-width="1600" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhy-YJwQLrTtVpjqqfrDU9K11TZZDSN3TtNyIkgloPlFevDVrUrXaZwrSwj7I0L3T7f-xH0PELTIWIgwEFhXQaibxRaXkfD8dYNda9m5XhhTHnCeQu4rzDmmCr-L-1AKt05UyPFTCYO61Oa467wvPl6BDeO6eiJ9YnQ5NDVLZIen8yWyEyJvCi6Zenr2g/s320/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9.jpg" width="320" /></a></div><b>9 травня Національна музична академія України відзначає визначну дату своєї історії - 84 роки тому </b><span><b>Президія Верховної ради УРСР</b></span><b> іменувала її іменем знаного російського композитора - Петра Ілліча Чайковського. <span><a name='more'></a></span></b><p></p><p>1939 рік - непростий рік в історії України. Лише 6 років минуло від безпрецедентного у світовій історії голодомору, що забрав життя мільйонів українців, кілька років після хвилі репресій проти української інтелігенції, яка забрала життя багатьох українських митців (в тому числі музикантів - засновника київського симфонічного оркестру Олександра Горілого, музикознавця і бандуриста Гната Хоткевича і ще сотень бандуристів). В цей рік радянські війська окуповують західно-українські землі і розпочинають терор проти українського населення на Галичині. Через два роки Друга світова війна докотиться і до Києва, спричинивши до нових багатомільйонних жертв.</p><p>На тлі цих подій радянська влада організовує масові святкування з нагоди 100-річчя від дня народження Петра Чайковського - найпрославленішого вже на той час з-поміж усіх композиторів Росії. Святкування почались 7 травня, у цей день іменем Чайковського комуністи назвали Московську консерваторію (рішення прийняли депутати ВР СРСР), а рівно через два дні їх українські однодумці з ВР УРСР присвоїли ім'я Чайковського Київській консерваторії. </p><p>Публічно це рішення підтримувалось київськими музикантами. Ще б пак, в ті часи будь-хто, хто висловив би іншу думку, повторив би сумну долю розстріляних Хоткевича чи Курбаса. Лятошинський, наприклад, в цей же рік написав кантату на слова Рильського, присвячену Сталіну (згодом композиторові вдалося "втратити" її рукопис). Таким чином Київська консерваторія, як і Московська, стала носити імена одразу двох Іллічів - Чайковського і Леніна. Пізніше, щоправда, Московська отримає другий орден Леніна (і стане тричі Ілліча), а Київська так і залишиться з одним орденом (двічі Ілліча). В такий спосіб москвяни вкотре підкреслять, що вважають українців "братами", проте "молодшими".<br /></p><p>Сьогодні керівництвом та більшістю професорів НМАУ ім'я Чайковського старанно оберігається і возвеличується. Старожили пам'ятають славетний день 16 грудня 1890 року, коли Петро Чайковський відвідав концерт учнів Київського музичного училища і лише своєю появою, за свідченням тодішніх газет, зірвав бурхливі оплески. Бухгалтери згадують внесок Петра Ілліча у навчання студента Гриши Черничука, який привернув увагу композитора своїм співом у хорі Софійського собору. Архівісти знаходять документи, які доводять що саме слово Петра Ілліча через 20 років після його смерті зіграло ключову роль у рішенні тодішньої голови Імператорського російського музичного товариства принцеси Олени Мекленбург-Стреліцької реформувати київське музичне училище у вищий навчальний заклад - консерваторію. </p><p>Роль Чайковського в українській музиці також важко переоцінити. Хоча сам Чайковський ніколи не говорив українською і ніколи не вважав себе українцем, сучасним українським музикознавцям вдається витягнути з його мелодій генетичний код усієї української музики. Сотні вокалістів не можуть уявити своєї кар'єри без оперних арій Чайковського, а десятки викладачів почуваються безпомічними навчити своїх студентів без романсів Чайковського. </p><p></p><p>Привітання з днем народження Петра Ілліча надходять і з-за кордону, зокрема нещодавно такий лист написав білоруський емігрант зі США Алєксєй Євтухович. </p><p>Нарешті Чайковський надихає і наших китайських братів. В далекому Хеншуї відкрили свою Міжнародну академію музики імені Чайковського. До речі, китайської музики в творчості Петра Ілліча теж достатньо - згадати хоча б знаменитий китайський танець з балету "Лускунчик", тож по праву китайці теж можуть вважати Петра Ілліча своїм. </p><p>Отже, вітаємо колектив НМАУ з 84-ю річницею очайковлення! <br /></p><p><i>Півтон Безвухий</i><br /></p><p><br /></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><iframe allowfullscreen="" class="BLOG_video_class" height="266" src="https://www.youtube.com/embed/vJCAc8noiz4" width="320" youtube-src-id="vJCAc8noiz4"></iframe></div><br /><p><br /></p><p> </p><p> <br /></p><p><br /></p><p><br /></p><h1 class="firstHeading mw-first-heading" id="firstHeading"><span class="mw-page-title-main"><br /></span></h1><p> </p><p><br /></p><p><br /></p><p><br /></p><p><br /></p><p> <br /></p><p><b> </b></p><p><b> </b></p><p><b> </b></p><p><b> </b><br /></p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-9354880186950144232023-04-18T12:16:00.009+03:002023-05-13T11:07:38.316+03:00Російський військовослужбовець бореться за чемпіонство на конкурсі Горовиця<p><b>Серед фіналістів конкурсу піаністів імені конкурсі Горовиця - російський екс-військовослужбовець Станіслав Корчагін. <br /></b></p><p>Цими днями у Швейцарії проходить конкурс пам'яті Горовиця, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%96_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0_%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F">заснований 1995 у Києві</a>. Цього року конкурс проводиться у Швейцарії через війну, розв'язану проти України рашистами. <br /></p><p>Нашу увагу привернула дев'ятка півфіналістів, яка за інформацією <a href="https://www.horowitzv.org/ukr-home/news1/20231.html">офіційного сайту конкурсу</a> виглядає так - Джузеппе Гуаррера, Адам Балог, Йонсон Пак, Анфіса
Бобильова, Станіслав
Корчагін, Юаньфань Ян, Хао Вей Лінь, Роман
Федюрко, Джуліан
Тревельян. </p><p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjhxzCu9XccigimgYyz8F642wda9xjuFHbYQEgkLh08l6fi3ioZQUSELVd9fiWj8tIrlCcq9VaA0n1_cnkhZPggvwI8jj7B5UytV0S7HPbCzWj5kAy_1RgWWZ6l5syALZbKJq6SnMkJCD7_l3pOrd0kTdyXuNi6nMPOP76Aosokh_du1vOMXKcNElKCnA/s616/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="321" data-original-width="616" height="167" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjhxzCu9XccigimgYyz8F642wda9xjuFHbYQEgkLh08l6fi3ioZQUSELVd9fiWj8tIrlCcq9VaA0n1_cnkhZPggvwI8jj7B5UytV0S7HPbCzWj5kAy_1RgWWZ6l5syALZbKJq6SnMkJCD7_l3pOrd0kTdyXuNi6nMPOP76Aosokh_du1vOMXKcNElKCnA/s320/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81.png" width="320" /></a></div><br /> <p></p><p>Із дев'яти учасників, як бачимо, двоє представників України (Р.Федюрко і А.Бобильова), і один... <b>із роzzії</b>. <span></span></p><a name='more'></a>Як вдалося, встановити <a href="https://www.facebook.com/stas.nevmerzhytskyi">Станіславу Невмержицькому</a> та <a href="https://www.facebook.com/profile.php?id=100028505651375">Максимові Майбороді</a>, С.Корчагін - не простий росіянин. Він <span class="x193iq5w xeuugli x13faqbe x1vvkbs x1xmvt09 x1lliihq x1s928wv xhkezso x1gmr53x x1cpjm7i x1fgarty x1943h6x xudqn12 x3x7a5m x6prxxf xvq8zen xo1l8bm xzsf02u x1yc453h" dir="auto">
викладає у московському інституті музики ім. Гнесіних, а в 2014-2015 роках проходив військову службу
в 154-му окремому комендантському преображенському полку </span><span class="x193iq5w xeuugli x13faqbe x1vvkbs x1xmvt09 x1lliihq x1s928wv xhkezso x1gmr53x x1cpjm7i x1fgarty x1943h6x xudqn12 x3x7a5m x6prxxf xvq8zen xo1l8bm xzsf02u x1yc453h" dir="auto">(власне коли роzzія вже розв'язала проти України війну)</span><span class="x193iq5w xeuugli x13faqbe x1vvkbs x1xmvt09 x1lliihq x1s928wv xhkezso x1gmr53x x1cpjm7i x1fgarty x1943h6x xudqn12 x3x7a5m x6prxxf xvq8zen xo1l8bm xzsf02u x1yc453h" dir="auto">. </span><p></p><p><span class="x193iq5w xeuugli x13faqbe x1vvkbs x1xmvt09 x1lliihq x1s928wv xhkezso x1gmr53x x1cpjm7i x1fgarty x1943h6x xudqn12 x3x7a5m x6prxxf xvq8zen xo1l8bm xzsf02u x1yc453h" dir="auto"> </span></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj7DbD09sWbs51p_PXO1w4cZGpT9L4_OsrVGyJq3GApgXoW_GaiXB8AOKufLwzRxDxG9vLrdzVHDDgIps9YeQHkTw4aeCw_Slx0sZVTwxPCdxvNIGoigPwNNyoYRwcYYl8O-EjvHltga3xn6KqUzYWxChvqvVyMtdhyt7VPQHiRJbKEbBdtdj-t5Jnjyg/s1200/%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%BD.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="630" data-original-width="1200" height="168" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj7DbD09sWbs51p_PXO1w4cZGpT9L4_OsrVGyJq3GApgXoW_GaiXB8AOKufLwzRxDxG9vLrdzVHDDgIps9YeQHkTw4aeCw_Slx0sZVTwxPCdxvNIGoigPwNNyoYRwcYYl8O-EjvHltga3xn6KqUzYWxChvqvVyMtdhyt7VPQHiRJbKEbBdtdj-t5Jnjyg/s320/%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%BD.jpg" width="320" /></a></div><br /><p></p><p><span class="x193iq5w xeuugli x13faqbe x1vvkbs x1xmvt09 x1lliihq x1s928wv xhkezso x1gmr53x x1cpjm7i x1fgarty x1943h6x xudqn12 x3x7a5m x6prxxf xvq8zen xo1l8bm xzsf02u x1yc453h" dir="auto"> <br />Звичайно вам буде цікаво дізнатись, хто саме прийняв рішення визнати рашиста Корчагіна достойним фіналу конкурсу Горовиця. Відкриваємо <a href="https://www.horowitzv.ch/oe/page118">офіційний сайт конкурсу</a> і бачимо, що головою журі є.... </span>Кирило Карабиць – "визнаний світом український диригент" (с).</p><p><span class="x193iq5w xeuugli x13faqbe x1vvkbs x1xmvt09 x1lliihq x1s928wv xhkezso x1gmr53x x1cpjm7i x1fgarty x1943h6x xudqn12 x3x7a5m x6prxxf xvq8zen xo1l8bm xzsf02u x1yc453h" dir="auto"></span></p><p><span class="x193iq5w xeuugli x13faqbe x1vvkbs x1xmvt09 x1lliihq x1s928wv xhkezso x1gmr53x x1cpjm7i x1fgarty x1943h6x xudqn12 x3x7a5m x6prxxf xvq8zen xo1l8bm xzsf02u x1yc453h" dir="auto"></span></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi-8a0fmkPWHxIdLvc788qwPb5EX3xYJJSHAO1sMlzvdFVS44nMoMgSBXbQduToI7mGs3xXjhiqAaaFOhfl6F85z1PRELMM8k-wJi_rFf5BJfQFpgVPYN-qCDBs2jWRPM5Ep1MhGsmCKj6B6NNblAu9HglBObxkptzxfYhFCEbN9kAnuTslw6XtxHdWBg/s1254/%D0%BA%D1%96%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8C.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="645" data-original-width="1254" height="165" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi-8a0fmkPWHxIdLvc788qwPb5EX3xYJJSHAO1sMlzvdFVS44nMoMgSBXbQduToI7mGs3xXjhiqAaaFOhfl6F85z1PRELMM8k-wJi_rFf5BJfQFpgVPYN-qCDBs2jWRPM5Ep1MhGsmCKj6B6NNblAu9HglBObxkptzxfYhFCEbN9kAnuTslw6XtxHdWBg/s320/%D0%BA%D1%96%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8C.png" width="320" /></a></div>Дякуємо, Кіріл Іванович, дюже дякуємо. Також подякуємо і Антонію Баришевському, який очолював <a href="https://www.horowitzv.ch/oe/page129">журі відбіркового туру.</a><p></p><p><span class="x193iq5w xeuugli x13faqbe x1vvkbs x1xmvt09 x1lliihq x1s928wv xhkezso x1gmr53x x1cpjm7i x1fgarty x1943h6x xudqn12 x3x7a5m x6prxxf xvq8zen xo1l8bm xzsf02u x1yc453h" dir="auto">Результати фіналу незабаром. Нам аж кортить подивитись, як Кіріл Карабиць, син відомого українського композитора, сім'я якого мусила тікати з рідної Ялти (Донецької області) щоб врятуватись від рашистів кінця 1940-х, тиснутиме руку військовослужбовцю роzzійської армії Станіславу Корчагіну, яка окупувала частину Донеччини в 2014, а в 2022 - в тому числі і Ялту... </span></p><p><span class="x193iq5w xeuugli x13faqbe x1vvkbs x1xmvt09 x1lliihq x1s928wv xhkezso x1gmr53x x1cpjm7i x1fgarty x1943h6x xudqn12 x3x7a5m x6prxxf xvq8zen xo1l8bm xzsf02u x1yc453h" dir="auto"></span></p><p><span class="x193iq5w xeuugli x13faqbe x1vvkbs x1xmvt09 x1lliihq x1s928wv xhkezso x1gmr53x x1cpjm7i x1fgarty x1943h6x xudqn12 x3x7a5m x6prxxf xvq8zen xo1l8bm xzsf02u x1yc453h" dir="auto">А ви і далі думайте, що музикавнєпалітікі і какаяразніца. <i> <br /></i></span></p><p><span class="x193iq5w xeuugli x13faqbe x1vvkbs x1xmvt09 x1lliihq x1s928wv xhkezso x1gmr53x x1cpjm7i x1fgarty x1943h6x xudqn12 x3x7a5m x6prxxf xvq8zen xo1l8bm xzsf02u x1yc453h" dir="auto"><i>Півтон Безвухий<br /></i></span></p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-76189981779026312892023-03-10T00:54:00.007+02:002023-05-13T11:08:07.790+03:00Кафедра UNESCO в Київській консерваторії <p><b> </b></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><b><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEixMeZJfCH9Ovuq2elmwdvV1Dgbr4Wh1M3xkDHd5gIObSKfq_qmDvxdS13wCDaM6zyzUVft0yfpFxbTPG9E7B-TFN697DqOWUhKTpbN2oS2XFwU3Fr1ZgwOFbKdD_B8rEd8-B6iabJ-36RyokMRqr1mDG5Mcxq29SKozO-8A-f9k8RjYiJsj9wDYxFaiQ/s890/unesco.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="537" data-original-width="890" height="386" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEixMeZJfCH9Ovuq2elmwdvV1Dgbr4Wh1M3xkDHd5gIObSKfq_qmDvxdS13wCDaM6zyzUVft0yfpFxbTPG9E7B-TFN697DqOWUhKTpbN2oS2XFwU3Fr1ZgwOFbKdD_B8rEd8-B6iabJ-36RyokMRqr1mDG5Mcxq29SKozO-8A-f9k8RjYiJsj9wDYxFaiQ/w640-h386/unesco.png" width="640" /></a></b></div><b><br />9 березня в НМАУ ім. поки що Чайковського відкрито кафедру UNESCO. Цю подію було приурочено до 209 річниці від дня народження Тараса Шевченка. </b><p></p><p>Згідно інформації на сайті <a href="https://en.unesco.org/sites/default/files/list-unesco-chairs.pdf">ЮНЕСКО</a> [1], подібних кафедр (<span face="Arial, Helvetica, "Nimbus Sans L", sans-serif" style="color: #333333; font-size: 14px;"><i style="background-color: #fff2cc;">UNESCO Chairs</i></span>) у світі станом на 1 грудня 2022 було 914 у 115 країнах світу. Найбільше таких кафедр у цьому переліку в Іспанії (65) та на Московщині (63). В Україні - їх налічувалось 10 (щоправда <a href="https://mon.gov.ua/storage/app/media/mizhnarodna/01-list-unescochairs-ua-2016-11-28-17.55.pdf">на сайті МОН їх 13</a> [2], зокрема на окупованих територіях, що викликає багато питань).<span></span></p><a name='more'></a><p></p><p>Кафедри ЮНЕСКО "підтримують дослідження, навчання та розробку програм у всіх сферах компетенції ЮНЕСКО, сприяючи співробітництву північ-південь і південь-південь. Основними бенефіціарами цієї програми є вищі навчальні заклади в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою" [3].</p><p>З музичним мистецтвом пов’язані принаймні три кафедри на Євразійському континенті [1]: </p><p></p><ul style="text-align: left;"><li>UNESCO Chair on Transcultural Music Studies (2016), University of Music Franz Liszt Weimar (1195)</li><li>UNESCO Chair on Musical Mastery and Contemporary Performing Arts (2014), The Russian Gnesins' Academy of Music (1069)</li><li>Unesco “Ashiq Shamshir” Chair on Folk Music Heritage and storytelling Traditions (2020), anas Institute of Folklore (1424)</li></ul><div>Таким чином, кафедра ЮНЕСКО у НМАУ має стати 11-ю подібною кафедрою в Україні і 4-ю у світі пов’язаною з музичним мистецтвом. </div><div><br /></div><div><b>Посилання</b></div><div><br /></div><div>1. https://en.unesco.org/sites/default/files/list-unesco-chairs.pdf </div><div>2. https://mon.gov.ua/storage/app/media/mizhnarodna/01-list-unescochairs-ua-2016-11-28-17.55.pdf</div><div>3. https://en.unesco.org/partnerships/culture/unitwin/unesco-chairs-programme-in-culture</div><p></p><p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><br /><p></p><p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><br /><p></p><p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><br /><br /><p></p><p><b><br /></b></p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-4464624211135274902023-03-04T22:14:00.007+02:002023-03-10T00:55:59.314+02:00Весілля Фігаро українською в Київській консерваторії<p> </p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiwWdq7ZNA7YZh_C7W629_ouYA5-XFon9yYQfU5okWGkywm748vA6z7K9JQv-lUskeVgWwvoMpVk1jQr9PJcOvsQrLNHb3wCzbssZRBKGAfEKbX1CFBOtymv02lt55PNN2EWzl39kNSojKFHqLXr5mzbVvsuqA6sGADe2wXteGr6UmxmYRt973ShuXjSw/s4272/IMG_3597.JPG" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="2848" data-original-width="4272" height="426" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiwWdq7ZNA7YZh_C7W629_ouYA5-XFon9yYQfU5okWGkywm748vA6z7K9JQv-lUskeVgWwvoMpVk1jQr9PJcOvsQrLNHb3wCzbssZRBKGAfEKbX1CFBOtymv02lt55PNN2EWzl39kNSojKFHqLXr5mzbVvsuqA6sGADe2wXteGr6UmxmYRt973ShuXjSw/w640-h426/IMG_3597.JPG" width="640" /></a></div><br />4 березня 2023<p></p><p><b>Знакова подія в Національній музичній академії України імені поки що Чайковського - оперу "Весілля Фігаро" В.А. Моцарта успішно поставили українською мовою. Чому ми вважаємо цю подію знаковою? </b></p>Але спершу хочемо подякувати виконавцям цієї чудової вистави. Це — солісти оперної студії Назар Прісич, Євген Малофеєв, Катерина Єрошкіна, Олег Тонкошкура, асистентка-стажистка Ірина Ушаньова, магістранти і студенти НМАУ — Ангеліна Тітішова, Наталья Дубініна, Олексій Піголенко , Яна Марко Володимир Щур. Диригент — народна артистка України, доцент Алла Кульбаба. Режисер — заслужений діяч мистецтв України, професор Сергій Шутько.<span><a name='more'></a></span><div><br /></div><div>Справді, у непростих умовах військового часу - відключеннях електрики, постійних повітряних тривогах, і просто перманентної тривоги за майбутнє України, підготувати повноцінний оперний спектакль - це неабияка відданість мистецтву, майстерність і професіоналізм. Український переклад дозволив і виконавцям і слухачам розуміти про що саме йдеться в опері, про що співають персонажі, і тут хочеться відмітити акторську гру виконавців, особливу у комічних сценах, наприклад коли переляканий Керубіно стрибав із вікна (на сцені ми побачили вікно!) або винахідлива Сюзанна грала у залицяння до графа на очах у спантеличеного але не втрачаючого бадьорий оптимізм Фігаро. До речі, дуже вдалий підбір персонажів, і особливо - схожих зовнішньо Сюзанни і Розіни, що особливо важливо для фінальної сцени із переодяганням. </div><div><br /></div><div>Можливо в окремих епізодах прискіпливий критик і звернув би увагу на деякі ансамблеві недоліки (в непростих умовах для підготовки цього не уникнути), ми лише висловимо загальне побажання оркестру залишати більше динамічного простору для солістів, які можливо не завжди продукують достатньої кількості децибел, але тим не менш якісно виспівують кожне слово, і це слово має бути почуте публікою! </div><div><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><iframe allowfullscreen='allowfullscreen' webkitallowfullscreen='webkitallowfullscreen' mozallowfullscreen='mozallowfullscreen' width='320' height='266' src='https://www.blogger.com/video.g?token=AD6v5dwfnQ5R1u6X-M1xIX_ObVSG2QIrDWYEm5CLOM_bugHJePZYe5pI0UMcMRfHjjdLgj5XIFWkorCYMj-r9i2row' class='b-hbp-video b-uploaded' frameborder='0'></iframe></div><br /><div><br /></div><div><br /></div><div><b>Тепер все-таки пару слів про те, чому постановка є знаковою. </b>Справа в тому, що до кінця 2010-х років ця опера в НМАУ ставилась... мовою Чайковського. Саме так, і це не метафора. Петро Ілліч особисто переклав лібрето опери В.А. Моцарта для своїх московських студентів, аби ті надихались геніальною музикою Моцарта і водночас, розуміли й відчували, про що співають персонажі. Згодом, в радянській імперії цей переклад став дуже популярним, і, наприклад, рядок "мальчік рєзвий кудрявий..." знають мабуть мільйони, і далеко не тільки музикантів. </div><div><br /></div><div>А що ж з українськими перекладами? Українською в 1948 році цю оперу переклав видатний поет-перекладач Євген Дроб’язко (йому ж, до речі, належать переклади підручників з гармонії, теорії музики, і ще кількох оперних лібрето). В 1950-х роках "Весілля Фігаро" ставили в оперній студії Київської консерваторії, за диригентським пультом стояв легендарний Веніамін Тольба, а серед виконавців - згодом не менш легендарний, а тоді ще зовсім молодий Дмитро Гнатюк. </div><div><br /></div><div>Наразі ми точно не знаємо коли і чому відмовились від перекладу Дроб’язка. Імовірно це сталось ще за часів Брежнєва, принаймні сучасні автори досліджень діяльності оперної студії при НМАУ про ці постановки не згадують, отже імовірно, вони припинились ще до їх народження. На жаль не зберіглося й клавірів з текстом Дроб’язка. Єдиний збережений документ - це рукопис лібрето, який автор наприкінці життя подарував <span face="sans-serif" style="background-color: white; color: #202122; font-size: 14px;"> </span>Центральному державному архіву-музею літератури і мистецтва України<span face="sans-serif"><span style="background-color: white; font-size: 13.3333px; white-space: nowrap;">, </span></span>де він і зберігається донині. До 2010-х років наукові світила НМАУ не цікавились цим перекладом, і лише у 2017 році ці рукописи були розшифровані Андрієм Бондаренком і були представлені в рамках проєкту "Світова класика українською" в концертних виконаннях. </div><div><br /></div><div>На жаль у збережених рукописах Є.Дроб’язка маємо лише окремі оперні номери, тож для повноцінної постановки необхідно було заповнити лакуни, і значну частину, особливо діалогів - написати заново. Цю роботу у 2019 році виконав Максим Стріха і вперше в його перекладі "Весілля Фігаро" прозвучало в <a href="https://ua.interfax.com.ua/news/press-release/642869.html">Київській муніципальній опері</a>. Практично одночасно з цим Національна опера переклала "Весілля Фігаро" мовою балету, і таким чином під кінець 2010-х кияни мали змогу знайомитись з "Весіллям Фігаро" в трьох версіях - мовою Чайковського (в однойменній НМАУ), українською (в Муніципальній опері) і у вигляді балету (в Національній опері). </div><div><br /></div><div>Разом з тим у восени 2019 сталась неприємна подія - Вчена рада НМАУ раптом прийняла рішення <a href="http://music-ukr.blogspot.com/2019/10/blog-post_18.html">ставити усі опери мовою оригіналу</a>, з чого логічно випливає, що постановки в перекладі опиняються поза законом. Втім це рішення не встигло набути чинності - вже навесні 2020 Слуги народу оголосили загальнонаціональний карантин і поза законом опинялись уже всі публічні мистецькі акції, включно з операми. В 2021, коли заборонювальний запал нашої влади дещо вщухнув, оперній студії при НМАУ вдалося здійснити окремі постановки, серед яких яскраві прем’єри українських опер <a href="http://music-ukr.blogspot.com/2021/02/blog-post.html">"Оргія" О.Костіна</a> (режисер - Тетяна Воронова) та "Одержима" М. Волинського (режисер - Марина Рижова). Також згадаємо україномовну (попри рішення Вченої ради) постановку опери "Медіум" Дж.Менотті (режисер - Олександр Співаковський) напередодні локдауну 12 лютого 2020 року. <br /><br />Нарешті, роzzійське вторгнення у лютому 2022 знов-таки вимушено призупинило мистецьке життя столиці, а численні злочини, скоєні росіянами у передмістях Києва, в Маріуполі, Ізюмі, Тростянці та інших містах змусили навіть консервативну частину мистецької спільноти переглянути своє ставлення до російського мистецтва, і нарешті звернути більше уваги на доробок українських митців. </div><div><br /></div><div>Україномовна постановка опери В.А. Моцарта є свідченням саме цих процесів. І більше того, фактичний перегляд рішення Вченої ради щодо оперних вистав виключно мовою оригіналу відкриває шлях і до перегляду іншого суперечливого рішення - щодо залишення імені П.Чайковського. Так, переглядати рішення буває непросто. Непросто готувати нові оперні вистави. Непросто оновлювати навчально-методичну літературу. Але зараз життя не лишає простору для простих рішень. І сьогоднішня вистава - ще одне свідчення, що ми вміємо успішно вирішувати непрості задачі. <br /><br /></div><div><br /></div><div><i>Півтон Безвухий</i> </div><div><br /></div><div><br /></div><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-50680542372977096412022-07-26T18:58:00.008+03:002022-07-26T19:24:29.597+03:00Профільний комітет Верховної Ради не підтримує збереження імені Чайковського для НМАУ<p><b>На засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянули звернення Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського з приводу збереження її назви.</b></p><p>У зверненні Вченої ради було висловлено <a href="https://knmau.com.ua/roboche-zasidannya-vchenoyi-radi-nmau-im-p-i-chajkovskogo" target="_blank">прохання</a> «підтримати всі заходи для повернення Україні композитора з українським корінням, для захисту його спадщини від використання її агресором як інструменту руйнації української сутності».</p><p>Звернення підтримано не було. Микита Потураєв, Володимир В'ятрович, Микола Княжицький, Ірина Констанкевич, Євгенія Кравчук, Софія Федина висловились про те, що попри композиторські досягнення П. І. Чайковського, в умовах російської агресії проти України ім'я російського композитора для українського ЗВО є недоречним. В.В'ятрович наголосив на тому, що П.Чайковський не мав стосунку до заснування закладу, а для Росії він залишається одним із «маркерів позначання спільності українців і росіян». М.Княжицький підкреслив, що «в умовах війни іменами російських композиторів національні заклади називатися не повинні», і зауважив, що сам себе Чайковський українцем не вважав. І.Констанкевич підсумувала, що «нам треба донести такі моменти, якщо академії ще не зрозуміли, наскільки важливо нам перемогти і на культурному фронті і, що без нашої одностайної гуманітарної позиції нашим військовим складно перемагати на фронті». На думку Є.Кравчук українська національна академія має носити ім'я українського композитора. М.Потураєв висловив сподівання про те, що Академія «почує нашу точку зору» і відповідно до законодавства «це перейменування зробить». Протилежну позицію зайняв Юрій Павленко — йому «важко зрозуміти яке Чайковський має відношення до путінської агресії».</p><br />Ректор консерваторії, Максим Тимошенко говорив переважно про творчі акції НМАУ, успішну вступну компанію, але від прямої відповіді на запитання І.Констанкевич («яка ваша особиста позиція») ухилився («треба змінювати, але колектив великий — і герої, і народні…»). С.Федина наголосила на тому, що ми маємо «дуже чітко позиціонуватись — чи це буде користь країні, чи шкода[…] якщо йдеться про […] ім'я Чайковського[…] ця людина ніколи не асоціювала себе з Україною… але в Україні ми маємо[…] відновлювати імена тих, хто дійсно будував саме українську культуру»<div><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><iframe allowfullscreen='allowfullscreen' webkitallowfullscreen='webkitallowfullscreen' mozallowfullscreen='mozallowfullscreen' width='411' height='342' src='https://www.blogger.com/video.g?token=AD6v5dw4UfkRVYgQsT_v4emvOYbd1txBmwXnREwPl90_O6xDLCDQ2p6icG4_h--OZBqw1UcXRrYI50KiYb-Zl5U3SA' class='b-hbp-video b-uploaded' frameborder='0'></iframe></div><br /><div><br /></div><div><b>Джерела:</b><br /><ul style="text-align: left;"><li><a href="https://uk.wikinews.org/wiki/Профільний_комітет_Верховної_Ради_не_підтримує_збереження_імені_Чайковського_для_НМАУ">Вікіновини. Профільний комітет Верховної Ради не підтримує збереження імені Чайковського для НМАУ</a></li><li><a href="https://www.facebook.com/komitetG/videos/1248362362373750/">Сторінка Комітету гуманітарної та інформаційної політики у Facebook</a></li></ul><br /><b>Від редактора: </b><br /><br />Тут слід уточнити — хто ж саме ці «і герої, і народні…». <a href="#">Це</a> - герой Євген Савчук, народні Анатолій Кочерга та Євдокія Колесник, заслужені діячі Дмитро Гаврилець, Роман Вовк і доктор мистецтвознавства Валерія Жаркова. </div><div><br /></div><div><b>Див. також </b><br /><ul style="text-align: left;"><li><a href="http://music-ukr.blogspot.com/2022/06/4.html">Історія Київської консерваторії за 4 хвилини</a></li><li><a href="http://music-ukr.blogspot.com/2022/06/blog-post.html">Як повернути Чайковського Україні?</a></li></ul></div><div><i>текст на умовах </i><a class="external" href="https://creativecommons.org/licenses/by/2.5/" rel="nofollow" style="background: none rgb(246, 246, 246); color: #0645ad; font-family: sans-serif; font-size: 12px; text-decoration-line: none;">Creative Commons Attribution 2.5</a><span style="background-color: #f6f6f6; color: #202122; font-family: sans-serif; font-size: 12px;">,</span></div><div><br /></div><div><br /></div><div><i>Півтон Безвухий</i></div><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-29009159162509964282022-06-30T20:26:00.003+03:002023-12-01T11:36:51.538+02:00Історія Київської консерваторії за 4 хвилини<p></p><p></p><p></p><p></p><p>До вашої уваги - короткий відеоролик "Історія Київської консерваторії за 4 хвилини". В цьому відео ви дізнаєтеся, коли насправді було заснована Київська консерваторія (Національна музична академія України), хто був її засновником і яка була роль Петра Ілліча Чайковського. <br /><br /><br /><iframe frameborder="0" height="270" src="https://youtube.com/embed/vJCAc8noiz4" style="background-image: url(https://i.ytimg.com/vi/vJCAc8noiz4/hqdefault.jpg);" width="480"></iframe></p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-90977186490969696802022-06-21T00:36:00.004+03:002022-06-22T13:26:27.342+03:00Як повернути Чайковського Україні?<p><b style="background-color: white;"><span style="font-family: inherit;">Вчена рада НМАУ нещодавно звернулась до Президента України з проханням "<span face="arial, sans-serif" style="color: #4d5156;"><a href="https://knmau.com.ua/roboche-zasidannya-vchenoyi-radi-nmau-im-p-i-chajkovskogo/?fbclid=IwAR2-f96kyIZ9hCWc4UFtytCg2jtvSM9w8_R62yvjjzilj5lXP4i4FMcYuE8">підтримати всі заходи для </a></span><span face="arial, sans-serif" style="color: #5f6368;"><a href="https://knmau.com.ua/roboche-zasidannya-vchenoyi-radi-nmau-im-p-i-chajkovskogo/?fbclid=IwAR2-f96kyIZ9hCWc4UFtytCg2jtvSM9w8_R62yvjjzilj5lXP4i4FMcYuE8">повернення Україні</a>" Петра Ілліча Чайковського .</span></span></b></p><p></p><div class="separator" style="clear: both; font-weight: bold; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiWvUOGLRj8g2ATXKSGgQqAL3u-H3V2BNDKMcaD2AtmPZeT1BZZy53Sw5vudF1sG4fi3nhaOtamk18j5SDimd2tZYW2y--N8Lznz62hhTQ-6K0ons35SsvWkN3OT9HVMwtcfIO-peNNJPLB2k4M54VRdDjt8AOszxTBj6u-sHeUnBD8_YPg9q_MLpA73A/s800/%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%BA.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="632" data-original-width="800" height="253" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiWvUOGLRj8g2ATXKSGgQqAL3u-H3V2BNDKMcaD2AtmPZeT1BZZy53Sw5vudF1sG4fi3nhaOtamk18j5SDimd2tZYW2y--N8Lznz62hhTQ-6K0ons35SsvWkN3OT9HVMwtcfIO-peNNJPLB2k4M54VRdDjt8AOszxTBj6u-sHeUnBD8_YPg9q_MLpA73A/s320/%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%BA.png" width="320" /></a></div>Любі друзі, пропонуємо обговорити, які це можуть бути заходи. Бачу кілька можливостей: <br /><br /><br />1. Вилучити з московських архівів метричні книги і вказати місцем народження композитора смт Кам'янку Чигиринського повіту.<p></p><p>2. Вилучити з московських архівів листи композитора, в яких він називав себе росіянином і виправити на українця.</p><p>3. Перепоховати композитора на Байковому кладовищі. </p><p>4. Вилучити архівні документи, що свідчать про заснування Київської консерваторії в 1913 році і виправити на 1863 рік.</p><p>5. Вилучити архівні документи, що свідчать про викладацьку діяльність П.І. Чайковського в Московській консерваторії у 1866-1877 роках і зазначити місцем роботи композитора у цей період Київську консерваторію. </p><p>6. Вилучити з бібліотек України та інших держав світу усі енциклопедичні видання та підручники, в яких розміщена біографія Чайковського, та внести відповідні зміни щодо національності, місця народження та місця роботи композитора. <br /><span face="arial, sans-serif" style="background-color: white; color: #5f6368; font-size: 14px; font-weight: bold;"><br /></span></p><p>7. ̶П̶е̶р̶е̶к̶л̶а̶с̶т̶и̶ ̶в̶о̶к̶а̶л̶ь̶н̶і̶ ̶т̶в̶о̶р̶и̶ ̶П̶.̶ ̶Ч̶а̶й̶к̶о̶в̶с̶ь̶к̶о̶г̶о̶ ̶у̶к̶р̶а̶ї̶н̶с̶ь̶к̶о̶ю̶ ̶м̶о̶в̶о̶ю̶.̶ ̶ ̶( викреслено цензором, какая разніца на каком язикє? (c))</p><p><br /></p><p><i>Півтон Безвухий</i></p><p><br /></p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-39518195098081446212022-03-15T20:07:00.002+02:002022-03-15T20:25:11.830+02:00Рада ректорів мистецьких ВНЗ України звернулась до російських колег<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/a/AVvXsEgfsAxhm2CBvrHrWL5GtItmpFzS2-CZp4ixY56NbZM6XnJ1IdiWtkxHkFSbi6dV6GTuTuyEf1_Y_Kh3SmvlarUzuedpbLcFrJjKcjqYW3YGAfHdmM_R-cef8rJNsKD2CsTwnirDtq2C1d1L3js92qxyYmDEoGpFMCgdESJRVa8noE19c88h2jVGdXduaQ=s960" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="960" data-original-width="751" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/a/AVvXsEgfsAxhm2CBvrHrWL5GtItmpFzS2-CZp4ixY56NbZM6XnJ1IdiWtkxHkFSbi6dV6GTuTuyEf1_Y_Kh3SmvlarUzuedpbLcFrJjKcjqYW3YGAfHdmM_R-cef8rJNsKD2CsTwnirDtq2C1d1L3js92qxyYmDEoGpFMCgdESJRVa8noE19c88h2jVGdXduaQ=s320" width="250" /></a></div><br />Рада ректорів вищих навчальних закладів України звертається до керівників ВНЗ Росії з вимогою негайного припинення підтримки війни в Україні. Документ був опублікований на Facebook-сторінці голови Ради директорів, ректора Національної музичної академії України ім. П. Чайковського <a href="https://www.facebook.com/photo?fbid=4897809546923439&set=a.575522269152210">Максима Тимошенка</a>. У документі написано таке (переклад з російської - П.Б.):<p></p><blockquote style="border: none; margin: 0px 0px 0px 40px; padding: 0px; text-align: left;"><p style="text-align: left;">Весь світ бачить жахливі наслідки агресивного, нічим не виправданого військового вторгнення до нашої країни, бомбардування, знищення міст, розстріл мирних громадян, смерть ні в чому невинних дітей та їхніх матерів.</p><p style="text-align: left;"><br /></p><p style="text-align: left;">Підтримуючи своїми боязкими ганебними підписами гидкі заклики до війни, ви тим самим стаєте співучасниками віроломних, фашистських планів Кремля, вбивств тисяч людей і виступаєте проти всього цивілізованого світу. Панове, схаменіться! Адже ціль ваших навчальних закладів спочатку спрямована на духовний розвиток та виховання загальнолюдських цінностей!</p><p style="text-align: left;"><br /></p><p style="text-align: left;">Невже майбутнє ваших студентів ви бачите у безодні військових злочинів та мракобісся? Невже ви стаєте на бік тих, хто руйнує людські долі, винищує історичні пам'ятки та надбання світової культури? Невже страх і безсилля настільки скували ваше сумління і гідність?</p><p style="text-align: left;"><br /></p><p style="text-align: left;">Закликаємо вас припинити потурати шаленим планам Кремля та зберегти честь та право носити звання ректора вищого навчального закладу!</p></blockquote><p>Окрім М. Тимошенка, документ підписали:<br /></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li>Ректор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Василь Чернець;</li><li>Ректор Львівської національної музичної академії ім. Лисенка Ігор Пілатюк;</li><li>Ректор Харківського національного університету мистецтв ім. Котляревського Наталія Говорухіна;</li><li>В о. Ректора Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім І.К Карненка-Карого Інна Кочарян;</li><li>Ректор Одеської національної музичної академії ім А.В.Нежданової Олександр Олійник;</li><li>Ректор Київської муніципальної академії музики імені Рейнгольла Глієра Олександр Злотник.</li></ul><p></p><p><i>Підготував<br />Півтон Безвухий</i> </p><p><i>сс-by-sa 4.0</i></p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-53665314766586117622022-03-15T12:22:00.006+02:002022-03-15T12:40:58.554+02:00НМАУ викреслила московського митця із числа почесних професорів<p> </p><span style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both;"> <a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/a/AVvXsEi8A_g-uR6t3pjb2CFaPDLiWK-ueKHBrgDLs3qecjuAkNIZUyuptrug8G19UzeiFe-EGpy-Ovw5WCDaBgv9sy53nAf-KKaAZtxcxj8OjnkQ3I462VkNfMRHmNmYZZmkZ_a1H9kB5KC7G823V2c5T4A7jDHBZPCrIoZEjWAt2N3BjwPXwx3kLRUf1vZ5=s1742" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="1742" data-original-width="1284" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/a/AVvXsEi8A_g-uR6t3pjb2CFaPDLiWK-ueKHBrgDLs3qecjuAkNIZUyuptrug8G19UzeiFe-EGpy-Ovw5WCDaBgv9sy53nAf-KKaAZtxcxj8OjnkQ3I462VkNfMRHmNmYZZmkZ_a1H9kB5KC7G823V2c5T4A7jDHBZPCrIoZEjWAt2N3BjwPXwx3kLRUf1vZ5=s320" width="236" /></a></div>Ректора Московської консерваторії <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)">Олександра Соколова</a> позбавлено звання почесного професора Національної музичної академії України. Відповідне повідомлення та скан документу з’явився на сторінці Facebook ректора НМАУ Олега Тимошенка. </span><br /><br /><span style="text-align: center;">О. Соколов отримав звання почесного професора НМАУ у 2013 році за часів керівництва В. Рожка. У 2014 році </span>разом з іншими російськими культурними діячами О. Соколов підписав листа на підтримку позиції <a data-ve-attributes="{"rel":"mw:WikiLink"}" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" id="mwXQ" rel="mw:WikiLink" title="Путін Володимир Володимирович">президента Росії</a> щодо <a class="mw-redirect" data-ve-attributes="{"rel":"mw:WikiLink"}" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_2014" id="mwXg" rel="mw:WikiLink" title="Російське вторгнення в Україну 2014">російської військової інтервенції в Україну</a><span style="text-align: center;">. Втім тоді керівництво НМАУ вирішило жодним чином не реагувати на цей ганебний вчинок. Лише 14 березня 2022, на 18-й день повномасштабного російського вторгнення в Україну, думка київських консерваторців змінилась і вченою радою було одностайно проголосоване рішення про позбавлення московського негідника почесного звання. </span><br /><br />Звичайно такий крок, хоч і запізнілий, слід вітати. Також, сподіваємось, керівництвом консерваторії вже вжито заходи щодо логотипів "россотруднічєства", які всі ці 8 років зустрічали відвідувачів консерваторії <a href="https://andrijbondarenko.wordpress.com/2016/12/10/russian_nmau/">з портретів композиторів</a>, розвішаних по стінах консерваторії. <br /><span style="text-align: center;"> </span><br /><br /><br /><br /><p></p><p><br /></p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-88441461214475450042022-03-05T11:56:00.001+02:002022-03-15T11:57:28.874+02:00Наші втрати<p> <a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/a/AVvXsEhDeu7kZP-95yEI_KKdcF46XkmwLqviN5gKa_EYEgDJ87pY4CFYaL1w7IhENaJF443kqufH4GSHltGNHAcmx-FGxEdmWvfxHOazUtNARxOPVdegKzS0HONLzFCxIXYApF3J_cQyHq2A6HY6shKxoJmTpT6NJY_EGy0pibWHfvT_PS0dR99efunE4dcT=s375" style="clear: right; display: inline !important; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em; text-align: right;"><img border="0" data-original-height="375" data-original-width="375" height="200" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/a/AVvXsEhDeu7kZP-95yEI_KKdcF46XkmwLqviN5gKa_EYEgDJ87pY4CFYaL1w7IhENaJF443kqufH4GSHltGNHAcmx-FGxEdmWvfxHOazUtNARxOPVdegKzS0HONLzFCxIXYApF3J_cQyHq2A6HY6shKxoJmTpT6NJY_EGy0pibWHfvT_PS0dR99efunE4dcT=w200-h200" width="200" /></a></p><br />10-й день поспіль російські солдати під орудою Путіна атакують українські міста, знищуючи усе живе на своєму шляху.<br /><br />Кількість загиблих наразі не зможе назвати ніхто. <div><br /></div><div>Окрім безпосередніх жертв насильства - загиблих під час бомбардувань і стрілянини, є ще опосередковані жертви - люди похилого віку, чиє серце не витримало переживань за долю України в ці суворі дні. <p></p><p>На жаль, в умовах воєнного стану нелегко організувати прощання, нелегко підготувати і публікації у ЗМІ. Уся інформація, що приводиться нижче, взята зі сторінок Facebook, яким ми повністю довіряємо - офіційні сторінки навчальних закладів або персональні сторінки музикантів, яких знаємо особисто. </p><p>Ось видатні музиканти, які покинули нас у дні війни: </p><p><br /><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0">Ганна Гаврилець</a> (27 лютого) - композиторка, лауреатка Шевченківської премії, Голова Київської організації Національної Спілки композиторів України .</p><p><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%9A%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Йосип Яницький</a> (3 березня) - бандурист, заслужений діяч мистецтв України.</p><p><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D1%96%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC_%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Вадим Козін</a> (4 березня) - скрипаль, директор Київського музичного училища в <span face="sans-serif" style="background-color: white; color: #202122; font-size: 14px;">1991—2003 роках.</span></p><p><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D1%86%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0">Софія Грица </a>(5 березня) - етномузиколог, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії мистецтв України. </p><p> </p><p>Світла пам'ять.</p></div><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-71059602843688947322021-05-19T17:32:00.006+03:002022-03-15T11:59:40.745+02:00103 мільйони грн виділено на ремонт Київської консерваторії<p>Міністерство культури виділило 103 мільйони грн на ремонт Київської кносерваторії. Інформація про це міститься у <a href="https://mkip.gov.ua/files/pdf/337_%20(1).pdf">Наказі МКІП № 337 від 18.05.2021</a> "Про затвердження переліку проектів, які будуть реалізовані в рамках програми "Велике будівництво" у 2021 році. </p><p>Серед 22 об’єктів, що фігурують у наказі - також об’єкти на території Києво-Печерської Лаври, Софії Київської, кількох замків на Західній Україні, Качанівського заповіднику та Національного художнього музею.<span></span></p><a name='more'></a><p></p><p>Проте Київській консерваторії найбільше пощастило - на її ремонт виділено 103 млн грн, на другому місці - Жовківська фортеця (51 млн), на третьому - замок Даниловичів в Олеську (45 млн).</p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhG10-m3chmI-W5kbma_XqQiGEYofjXS4sZyYNSwp4TZfkN4DqVH5A07qPJjwRVrWzwVVGZ3Ph487JEImOSS2KSVUdRqtKYEJNjEchRNBLv8R-gB8_sL9Zy_I1Gb2fcNSgw_V2YJOjCn27e/s1180/%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25BD%25D1%2582+%25D0%25BD%25D0%25BC%25D0%25B0%25D1%2583.PNG" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="76" data-original-width="1180" height="42" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhG10-m3chmI-W5kbma_XqQiGEYofjXS4sZyYNSwp4TZfkN4DqVH5A07qPJjwRVrWzwVVGZ3Ph487JEImOSS2KSVUdRqtKYEJNjEchRNBLv8R-gB8_sL9Zy_I1Gb2fcNSgw_V2YJOjCn27e/w640-h42/%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25BD%25D1%2582+%25D0%25BD%25D0%25BC%25D0%25B0%25D1%2583.PNG" width="640" /></a></div><br />Про необхідність капітального ремонту будівлі Київської консерваторії мова йшла давно, особливо гостро - <a href="http://music-ukr.blogspot.com/2018/09/12.html" target="_blank">в часи виборів ректора у 2018</a>. <div><br /></div><div>Між тим на наш погляд Володимир Зеленський зобов’язаний був посприяти позитивному вирішенню питання. Згадаймо, адже саме Київська консерваторія у 2019 році надала свій дах, аби Таня Ліберман вперше в історії України публічно <a href="http://music-ukr.blogspot.com/2019/08/blog-post_24.html">заспівала Державний гімн сидячи</a>. На наш погляд, після такого Зеленський має не тільки виділити усі необхідні на ремонт гроші, але й особисто прийти на відкриття реставрованої будівлі і виконати у свій коронний спосіб щонайменше "<a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Flight_of_the_Bumblebee">Політ Джмеля</a>". </div><div><br /></div><div><i>Півтон Безвухий</i></div><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-9321236360889500762021-03-10T16:45:00.015+02:002021-05-24T12:17:42.763+03:00Музичну Шевченківську премію здобуло УХО. В чому новизна рішення?<b><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjmmAjQWGd0DVE_3ILSKsHN4i4iKyEq-zR7xfTa25wHw51HWFxsgKpI0lexio7mL08Uh2pYCcDf1WY2AxkMjZ2QwiAieQ63u8mVQ8NCV4x5y2jiZmtyAf_hTmNJRwqTVhnHL2Fob2ZAiWMa/s1148/Earcov.jpg" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img alt="Фото: https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=661196" border="0" data-original-height="1148" data-original-width="800" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjmmAjQWGd0DVE_3ILSKsHN4i4iKyEq-zR7xfTa25wHw51HWFxsgKpI0lexio7mL08Uh2pYCcDf1WY2AxkMjZ2QwiAieQ63u8mVQ8NCV4x5y2jiZmtyAf_hTmNJRwqTVhnHL2Fob2ZAiWMa/w223-h320/Earcov.jpg" width="223" /></a></div><br />Шевченківську премію в музичній номінації 2021 року здобув проєкт «Архітектура голосу» музичного агентства «УХО». </b>Відмовили Олександрові Козаренку.<div><span face="Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif" style="background-color: white; color: #1f2124; font-size: 18px;"><br /></span></div>Гадаю, хто такий Олександр Козаренко наші читачі знають (ось стаття у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" target="_blank">Вікіпедії</a>), а ось про "УХО" мало хто чув - у Вікіпедії її немає (є, щоправда <a href="https://www.blogger.com/#">Українська Християнська Організація</a>, але це не про неї). Крім того, росіяни називають цим словом орган слуху. Якщо будете гуглити, одразу побачите відповідні картинки. Але це теж не про лауреата. То що ж таке "УХО"?<span><a name='more'></a></span><div><br /></div><div>Судячи зі <a href="https://www.facebook.com/ukhomusic">сторінки на Фейсбуці</a>, яка ведеться принципово мовою Москви, це - музичне агентство. Якщо оглянути список подій там же - можемо побачити, що їх репертуар - це переважно авангардна музика XX століття (Д. Лігеті, К. Штокгаузен, Ж. Грізей...). Афіші пишуться англійською, тобто цільовою аудиторією агентства є іноземці. <br />Що стосується «Архітектури голосу» - проєкту, за який агентство отримало премію, то на сайті Шевченківської премії, проєкт представлено так: </div><div><br /></div><div>"<i>...цикл з дев'ятнадцяти концертів вокальної музики та двох виставкових подій, проведених у різні роки в Києві. Назва циклу була пов'язана з ідеєю презентувати нову музику у знакових для Києва спорудах ‑ найчастіше ними ставали неконцертні майданчики всередині недооцінених архітектурних пам'яток Києва, до яких організатори прагнули привернути увагу киян. Також у цикл потрапили київські стадіони та київська водна інфраструктура. У концертах брали участь як українські, так і всесвітньовідомі західноєвропейські виконавці ‑ Neue Vocalsolisten Stuttgart, Наталія Половинка, Одрі Чен, Філ Мінтон тощо. Зокрема, у рамках циклу на стадіоні «Старт», що у 1941-1942 роках був перетворений на табір для полонених, в'язнів якого згодом розстріляли у Бабиному Яру, відбулася українська прем'єра «Капели Ротко» Мортона Фелдмана, родина якого походила з київських євреїв.</i>"<br /><br /></div><div>Тобто, по суті, в основі - позамузична ідея: помузикувати у місцях, які призначалися для інших цілей. В принципі, ідея не нова: «Гогольфест», наприклад, давно освоїв приміщення колишніх заводів, інші музиканти в цей час освоїли підземні переходи і вагони метро. Кожному своє. </div><div><br /></div><div>Як музикознавця, мене звісно найбільше цікавить - що, хто і, головне, як виконувалось на цих 19 концертах. На жаль у відкритому доступі жодних відео немає, а переповідати інформацію з прес-релізів - не панська це справа. </div><div><br /></div><div>Що цікаво - серед авторів проєкта ви не знайдете ані композиторів, ані режисерів, ані виконавців. Йдеться лише про керівництво агенції: Олександра Андрусик (директорка агенції), Євген Шимальський (співзасновник агенції), Катерина Сула (виконавча продюсерка). <br /><br />Отже, можемо констатувати однозначно новаторський підхід до вручення Шевченківської премії в музичній номінації. Новаторство полягає в наступному: <br /></div><blockquote style="border: none; margin: 0px 0px 0px 40px; padding: 0px; text-align: left;"><div>1) лауреатами стають не музиканти, а адміністрація (директор, співзасновник, продюсер);</div><div>2) оцінено не музику, а організаційну ідею (виконувати музику в незвичних для цього локаціях).</div></blockquote><div><br /><br /><i>Півтон Безухий </i></div><div><i><br /></i>Див. також: <br /><a href="http://music-ukr.blogspot.com/2020/01/blog-post_18.html">Шевченківська премія академічним музикантам вже не світить</a><br /><br /><br /> <br />UPD. Стаття в українській Вікіпедії щойно <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%85%D0%BE" target="_blank">з’явилась</a><br /> </div><div><br /></div><div><div><div> </div></div></div><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-26577880665396285042021-02-26T23:58:00.005+02:002023-03-04T23:46:00.598+02:00"Оргія" Олександра Костіна - перші враження<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgJFNDGfg5QXmpX96cMjsEVqjZZRyo2nbl7bfeyoTFljiRVVKVy51wDTpIm2Quc4S8pFTx93RdKI1WS7KRfn7xFNaziphCq2oW0JKgG8SNmcGebmqvFPULHw0sC_-ElczwvASb8l03a-jfX/s2048/IMG_2326.JPG" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="2048" data-original-width="1365" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgJFNDGfg5QXmpX96cMjsEVqjZZRyo2nbl7bfeyoTFljiRVVKVy51wDTpIm2Quc4S8pFTx93RdKI1WS7KRfn7xFNaziphCq2oW0JKgG8SNmcGebmqvFPULHw0sC_-ElczwvASb8l03a-jfX/s320/IMG_2326.JPG" /></a></div><b>Отже прем’єра опери відбулася, при повному Великому залі НМАУ! Попри пандемію, зал був заповнений - і партер і другий, і навіть третій поверхи. Це найголовніше і це дуже радує - отже українська опера має свого слухача і вона затребувана! <br /></b><p></p><p>В <a href="http://music-ukr.blogspot.com/2021/02/blog-post.html">публікації-анонсі</a> ми вже писали, яким непростим викликом є драма Лесі Українки для композитора. Це стосується і очевидних аналогій між римською окупацією Давньої Греції та багатовіковим російським поневоленням України. Це стосується і суперечливого образу головного героя - Антея, з одного боку - геніального митця, що відстоює свободу свого народу, а з іншого - викупивши з рабства Нерісу і взявши її дружиною, він не тільки поневолив її знову, забороняючи танцювати в угоду римській публіці, але і скоїв вбивство, щойно та проявила непослух і почала танцювати для Мецената. <br /><br />Яке рішення запропонували композитор, лібретист, режисер?<span></span></p><a name='more'></a><p></p><p>Аналогія Еллади з Україною була дуже посилена. Щоправда не стільки музичними засобами, скільки мовними. Якщо в перших сценах (в оселі у Антея) усі персонажі-греки співали українською, то в наступних сценах (в палатах Мецената) - "римляни" співали російською. Вступ Мецената мовою московських поневолювачів створив разючий контраст - інша фонетика, різке відчуття чужого слова. Це геніальна знахідка. <br /><br /><br />Далі ще цікавіше - щойно до палат Мецената увійшов Антей, одразу ж виникла інтрига - чи співатиме він і далі українською, чи ж проявить "толерантність" і перейде на мову співрозмовника, як це полюбляють робити деякі українці? І, о диво... Антей лишився вірним українській мові. Це добрий приклад для наслідування. <a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhVeUsK_7ge7v24n3K4ZvLrNWUaTuaXFd6utEKtHf28nzL7I9lDl6LoIQKCIiB8QIocFJbh-2gaNlxUzJemn7DQDEsWZW3khAY0af-i2zl9n5Kr8FYaIhrGQD9TC0tKh2-PrBFR0U6oO2vP/s2048/IMG_2303.JPG" style="clear: left; display: inline; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em; text-align: right;"><img border="0" data-original-height="1365" data-original-width="2048" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhVeUsK_7ge7v24n3K4ZvLrNWUaTuaXFd6utEKtHf28nzL7I9lDl6LoIQKCIiB8QIocFJbh-2gaNlxUzJemn7DQDEsWZW3khAY0af-i2zl9n5Kr8FYaIhrGQD9TC0tKh2-PrBFR0U6oO2vP/s320/IMG_2303.JPG" width="320" /></a></p><p>Далі більше - Меценат, звертаючись до Антея... теж перейшов на українську! Тут, на наш погляд, автори дещо відступили від концепції Лесі Українки. Перейшовши на мову поневоленого народу Меценат вже не сприймався як римлянин, він сприймався радше як місцевий царьок, що відхопив ласий шмат прихильності Цезаря. Такий собі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Щербицький</a> античних часів. На сцені він до речі з’явився на лежаку, оточений ніжними дамами в білому - це вдале режисерське рішення додавало Меценату нечуваного вальяжу, і власне заміняло будь-які декорації (на які, очевидно, в умовах перманентного браку фінансів розраховувати було би важко). </p><p>Натомість Префект спілкувався виключно російською. Його партія відрізнялась також мелодикою - набагато примітивнішою, з певними алюзіями на "О Фортуну" К. Орфа. Після красивих мелодійних рулад Антея і Неріси, та і доволі цікавої у музичному відношенні партії Мецената, невільно приходила аналогія з інтонаційним світом "руского міра" - блатняком і репом, яким насолоджуються носії російської культури і нині. <br /><br /><br /></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhmOFM8O8uy7iy0eSGdiCwiuQhs0qq9KergzvnvNz70n2raqJNeLQ0DbiVszUo2ukN96xTyub5aVPSEQrkve_1OShe5Tl9xLaxEW6DwR_uf19JBU5GW_EZDCVdyJvPy5iHXQCR8PVz6qXEf/s574/%25D1%2589%25D0%25B8%25D1%2580%25D0%25BC%25D0%25B0.PNG" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="574" data-original-width="538" height="270" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhmOFM8O8uy7iy0eSGdiCwiuQhs0qq9KergzvnvNz70n2raqJNeLQ0DbiVszUo2ukN96xTyub5aVPSEQrkve_1OShe5Tl9xLaxEW6DwR_uf19JBU5GW_EZDCVdyJvPy5iHXQCR8PVz6qXEf/w253-h270/%25D1%2589%25D0%25B8%25D1%2580%25D0%25BC%25D0%25B0.PNG" width="253" /></a></div>Ще один важливий елемент, доданий режисером - це пантоміма тіней за ширмою, яка зображає невільниць, і римлянина, який б’є їх кнутом. Можливо в окремих моментах ця пантоміма виглядала надто натуралістичною. Втім, вона створювала контекст: рабство і поневолення - це дуже жорстоко, це реальні фізичні страждання. У Лесі Українки цей контекст лишається за кадром. <p></p><p><br /></p><p>Опера закінчується вбивством. Так само як і поема. І словами Антея "товариші, даю вам добрий приклад", за якими йде самогубство. Приклад однозначно недобрий. В опері він не отримає коментарів композитора (як це траплялось в операх Перселла і Моцарта, наприклад), - це питання лишиться зі слухачем. </p><p><br />P.S. Вже повертаючись додому, і зараз, працюючи над цією заміткою, ловлю себе на тому, що єдина мелодія, яка впевнено запам’яталась - це саме мелодія Префекта. Та, що нагадує Орфа - з простим ритмом на двох нотах. І це закономірно - примітивне нав’язується, чіпляється, і тому, мабуть, легше підкоряє осіб з низьким інтелектом. А ось мелодії Антея по пам’яті я не відтворю. Тільки залишилося в пам’яті, що вони дуже красиві, і хочеться почути їх знову. </p><p>Величезна дяка композиторові, за таку сміливу оперу (тепер зрозуміло, чому її не наважувались ставити майже 30 років). Величезна дяка режисерові і всім виконавцям. Сподіваємось тепер почути її з оркестром (до слова, концертмейстер Ірина Щестеренко прекрасно впоралась з акомпанементом, витягла фактично усю оперу! Але оркестр є оркестр...) </p><p><br /></p><p><i>Півтон Безвухий</i> </p><p><br /></p><p> </p><p> </p><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-45837816934710258112021-02-18T20:17:00.013+02:002021-05-24T12:18:22.541+03:00Анонс: "Оргія" О. Костіна на сцені Оперної студії Київської консерваторії<p><b></b></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><b><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgU4-tvM6RZ9TfT43v1dtK8fk1RAJgpfegVTihpfew6vOYP6yllFAI6k3MGab8lmcEeuuLhlgqzBaDwDhVIvEEMyR-TQonzNRxsQ-xKtUApw4PHbDGrJe9gIqifiHaekNYnmgybPa_H7EE5/s494/%25D0%25BB%25D0%25B5%25D1%2581%25D1%258F+%252B+%25D0%25BA%25D0%25BE%25D1%2581%25D1%2582%25D1%2596%25D0%25BD.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="432" data-original-width="494" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgU4-tvM6RZ9TfT43v1dtK8fk1RAJgpfegVTihpfew6vOYP6yllFAI6k3MGab8lmcEeuuLhlgqzBaDwDhVIvEEMyR-TQonzNRxsQ-xKtUApw4PHbDGrJe9gIqifiHaekNYnmgybPa_H7EE5/s320/%25D0%25BB%25D0%25B5%25D1%2581%25D1%258F+%252B+%25D0%25BA%25D0%25BE%25D1%2581%25D1%2582%25D1%2596%25D0%25BD.jpg" width="320" /></a></b></div><b><br />26 лютого 2021 року в Оперній студії при НМАУ відбудеться прем’єра опери О. Костіна «Оргія». Режисер-постановник - Тетяна Воронова.</b><p></p><p>Опера «Оргія» написана за мотивами однойменної драматичної поеми Лесі Українки у 1993 році. 25 лютого виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки, отже вистава стане одним із численних мистецьких заходів до цієї дати. <span></span></p><a name='more'></a><p></p><p>«Оргія» Лесі України - неабиякий виклик для композитора. Дія поеми відбувається у часи окупації Давньої Греції («Еллади») Римською імперією, проте цей сюжет є актуальним як для часів її написання (1913 рік), так і наших часів і невільно викликає паралелі з поневоленням України Російською (а пізніше - Радянською) імперією. Перед митцем - представником поневоленого народу, неодмінно виникає питання - улещувати вуха окупанта заради слави і грошей, або ж прожити усе життя в бідності і невідомості? «<i>Тепер в Елладі той лиш має славу, кого похвалить Рим»</i> - так описує ситуацію головна героїня поеми, віддаючи, врешті, пріоритет можливості творчої самореалізації. </p><p>Окупант в свою чергу має неабиякий зиск. «<i>Поезію латинську почав нам еллін-бранець, не римлянин. Бо мусив мову пана перейняти</i>» - відзначає один із героїв поеми. Тут невільно напрошуються паралелі із творчістю Дмитра Бортнянського - вихідця з України, з ім’ям якого пов’язане становлення російської духовної музики, про що гордо сповіщають усі російські підручники з історії музики (привласнюючи принагідно і М. Дилецького, М.Березовського, А.Веделя і багатьох інших). </p><p>Різний вибір, який робить головний герой поеми - співець Антей, і його молода дружина Неріса призводить до конфлікту між ними, і врешті, штовхає Антея на скоєння злочину і самогубства. Скоєний злочин підіймає ще складніше питання - хто ж врешті виявляється гіршим диктатором: переможець чи переможений? </p><div>26 лютого ми почуємо, як інтерпретує поему Лесі Українки Олександр Костін. Досвід композитора в театральному жанрі досить вагомий - 5 опер (окрім «Оргії» - «Золоторогий олень» за поемою Д. Павличка (1982), «Добрі наміри» (1984), «Приз», «Сім мам Семена Синебородька» (1992), «Сулейман і Роксолана» (1995)), балети «Запрошення до страти» за романом В. Набокова (1984), «Русалонька» (1988), «Демон» за поемою М. Лермонтова (1992). Балет «Русалонька» ще на початку 2000-х тримався в репертуарі Національної опери, проте останнім часом, на жаль, театральна музика О. Костіна (як і багатьох інших українських авторів) - забута. «<i>Тепер в Елладі той лиш має славу, кого похвалить Рим</i>» - напевно саме з цієї причини оперні театри віддають перевагу іноземному репертуару, в тому числі і оперна студія при НМАУ. </div><div><br /></div><div>Постановка «Оргії» - щасливий виняток з цієї тенденції. Ініціатива постановки цього спектаклю належить молодій режисерці, випускниці консерваторії Тетяні Вороновій. Раніше ця опера не ставилась, тож на нас чекає першопрочитання! <br /><br /></div>Дійові особи та виконавці:<div><ul style="text-align: left;"><li>Антей - Олександр Молодик; </li><li>Неріса (його дружина)- Тетяна Бондарь;</li><li>Меценат - Павло Бєльський; </li><li>Префект - Максим Воловоденко; </li><li>Хілон - Євген Васюков;</li><li>Федон - Назар Прісич;</li><li>Концертмейстер- Ірина Шестеренко;</li><li>Балетмейстер-постановник В'ячеслав Вітковський;</li></ul><div>Солісти балету:<br /><ul style="text-align: left;"><li>Марина Ханас</li><li>Наталя Карбочинська</li><li>Денис Геращенко</li><li>Юлія Спаскіна</li></ul>Хор та балет оперної студії НМАУ імені Петра Ілліча Чайковського.<br />Постановний склад:<br /><ul style="text-align: left;"><li>Концертмейстер - Ірина Шестеренко;</li><li>Режисер-постановник - Тетяна Воронова;</li><li>Диригент - Катерина Косецька;</li><li>Балетмейстер-постановник - Заслужений артист України В'ячеслав Вітковський;</li><li>Творчий керівник - народна артистка Укрїни Ірина Даць;</li><li>Хормейстр - Дмитро Кравченко;</li><li>Костюмер - Віра Івасин.</li></ul></div><div><br /></div><div>Отже, запрошуємо: п’ятниця, 26 лютого 2021, початок о 19:00, Великий зал НМАУ ім. Василя Сліпака.</div><div><br /></div><div><i>Півтон Безвухий</i><br /><p><b>Читайте також:</b></p><p><span style="font-size: x-small;">Копоть І. <a href="https://otherreferats.allbest.ru/culture/00203558.html" target="_blank">Опера "Оргія" і сценічна ораторія "Йосип Флавій" Олександра Костіна: коди й символи [Текст] </a><i>Часопис Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського : Науковий журнал</i> К., 2010. С.76-81.</span></p><p><span style="font-size: x-small;">Бондаренко А. <a href="http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2019/12/45.pdf" target="_blank">Репертуар оперної студії при Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського в 2016-2019 роках: основні тенденції</a>. <i>Молодий вчений,</i> 2019, №12, С.210-213</span></p><span style="font-size: x-small;">Воронова Т. <a href="http://musical-art.knukim.edu.ua/article/view/219160" target="_blank">Практичне значення словесної складової опери в контексті розвитку режисерського театру XX–XXI cтоліть</a>. <i>Вісник Київського національного університету культури і мистецтв.</i> Серія: Музичне мистецтво, 2020, №3(2), С. 146-155.</span><p><br /></p></div></div><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-45357207916455104652020-09-03T15:57:00.007+03:002021-05-24T12:20:35.162+03:00Доктор Комаровський про музичні школи: як працювати і не захворіти?<p><b>Доктор Комаровський у своєму інстаграмі відповів на питання щодо занять в музичних школах. Вважаємо це питання актуальним для українців, отже - транслюємо. </b><br /><span face="" style="background-color: white; color: #262626; font-size: 14px;"><br /></span><br /></p><p><span face="" style="color: #262626; font-size: 14px;"></span></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEguSAot2jvGvywV3uZ3vFicopREw-pudoLhV2WXq2OVYTTe6ILS20QnlCKG91EH07FQPjy5CPw8u1Dc6z_TOzUXNcGaU6lkFs64b67NTmdndTw-q7CTj_C5ZU5qB9aIzP4y3MaT8uiReJif/s998/Komarovskiy.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="998" data-original-width="800" height="400" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEguSAot2jvGvywV3uZ3vFicopREw-pudoLhV2WXq2OVYTTe6ILS20QnlCKG91EH07FQPjy5CPw8u1Dc6z_TOzUXNcGaU6lkFs64b67NTmdndTw-q7CTj_C5ZU5qB9aIzP4y3MaT8uiReJif/w321-h400/Komarovskiy.jpg" title="Автор: Юрий Давыдов, CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=11781245" width="321" /></a></div><br /><span style="color: #262626; font-size: 14px;"><i>Питання: </i></span><br /><div><br /></div><div>Моїй мамі, як і багатьом учителям зараз, за 60. Хоча вона працює не в звичайній школі, а в музичній, небезпека для неї, я вважаю, ще більша. Тому що кожен день діти на уроці вокалу будуть кричати їй в обличчя. Що порадите їй і таким, як вона? Що їм робити - звільнятися або все ж якось захищатися і працювати? <span><a name='more'></a></span><p></p><p><i style="color: #262626; font-size: 14px;">Відповідь: </i></p><p><span face="" style="color: #262626;"><span style="font-size: 14px;">Це якраз та ситуація, коли ризик дуже реальний. Чим люди голосніше говорять, тим вище ризик перевищення </span></span><span style="color: #262626; font-size: 14px;">дози </span><span face="" style="color: #262626;"><span style="font-size: 14px;">інфікування. А коли вони ще й співають, напружуючи голосові зв'язки, то ризик поширення коронавірусу стає максимальним, якщо він у цієї людини є. Зрозуміло, що діти - це не найголовніший суб'єкт поширення </span></span><span face="" style="color: #262626; font-size: 14px;">коронавірусу</span><span face="" style="color: #262626;"><span style="font-size: 14px;">, але якщо людині за 60, і цій людині постійно кричать в обличчя різні люди, то ризик зараження і виникнення потім ускладнень дуже високий.</span></span></p><p><span face="" style="color: #262626; font-size: 14px;">Я просто впевнений в тому, що в музичних школах обов'язково повинні бути прозорі екрани між педагогом і учнями. Не треба педагогу чіпати учня за обличчя, поправляти його голову, йому потрібно вміти слухати і спостерігати. А через прозорий екран це спокійно можна робити. І вимагати від керівництва установи таких екранів - це абсолютно нормально і правильно.</span><span face="" style="color: #262626; font-size: 14px;">⠀</span></p><p><span face="" style="color: #262626;"><span style="font-size: 14px;">Я якось погано собі уявляю, що хтось водив дітей займатися співом за безкоштовно. Тобто люди апріорі платять гроші музичній школі за те, щоб їх дитина вчилася співати. Так ось цих людей треба ставити перед фактом: досвідчений педагог буде займатися з вашими дітьми тільки тоді, коли буде встановлено для нього захисний екран і коли ви зможете забезпечити його хоча б двома респіраторами на день. Ну і, природно, рівень захисту респіраторів fpp2 як мінімум.</span></span></p><p><span face="" style="color: #262626;"><span style="font-size: 14px;">І ще дуже важливо, щоб під час пауз між заняттями було інтенсивне наскрізне провітрювання. Я не дуже знайомий з технологією навчання співу, але мені здається, що в найближчі пару місяців цілком можна навчати дітей вокалу і на свіжому повітрі.</span></span></p><p><span face="" style="color: #262626; font-size: 14px;">Резюме: по-перше, захисні екрани, по-друге, інтенсивне провітрювання, по-третє, респіратори з достатнім ступенем захисту, і, по-четверте, по можливості заняття на свіжому повітрі. <br /><br /><i>Джерело - </i></span><a href="https://www.instagram.com/p/CEqlTbUJar2/?utm_source=ig_embed"><i>https://www.instagram.com/p/CEqlTbUJar2</i></a><span face="" style="color: #262626; font-size: 14px;"><br /><br /><b>Коментар редактора</b><br /><br />Стосовно свіжого повітря в наших кліматичних умовах - на жаль ні. Вже в жовтні температура повітря спаде до +10</span><span face="" style="background-color: white; color: #222222; font-size: 16px;">°</span><span face="" style="color: #262626; font-size: 14px;">С</span><span face="" style="background-color: white; color: #222222; font-size: 16px;">, </span><span face="" style="color: #262626;"><span style="font-size: 14px;">це надто холодно - можна застудити горло і не тільки. А от захисні екрани ми підтримуємо - тільки ж хто на це гроші виділить, якщо весь коронавірусний фонд <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/news-osvita-otrymala-0-hryven-z-fondu-borotby-z-covid-noviosad/30814641.html">спущено</a> ̶в̶ ̶у̶н̶і̶т̶а̶з̶ ̶на асфальтування доріг? </span></span></p><p><b style="color: #262626; font-size: 14px;">Для довідки. </b><span face="" style="color: #262626; font-size: 14px;">На сьогоднішній день у Києві коронавірус атакував більше 14 тисяч осіб, тобто 0,48% населення Києва. Приблизно такою ж навесні цього року була інтенсивність коронавірусу в Ухані (0,5% населення міста), але там 2 місяці карантину зробили свою справу і розповсюдження коронавірусу припинили. </span><b style="color: #262626; font-size: 14px;"> </b></p></div><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-23405006568964287712020-06-12T22:18:00.006+03:002022-03-15T12:00:25.654+02:00Щоденник Сергія Прокоф’єва під час епідемії "Іспанки"<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div><span><a name='more'></a></span>
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEggmzrepOEgqI_6tbUeAC82Kpfzb9EvH-DS6TuD36al-uZzCKu8Hhlx_x-TfO9y19sXWC2iwONBHKRQ8HUde8Nd_E4rUD2VwqHN3gbx3gxbo5GNlrZG-XHj3yXMumCi7FILk1u17Xo3bade/s1600/Sergei_Prokofiev_circa_1918_over_Chair_Bain.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="986" data-original-width="800" height="400" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEggmzrepOEgqI_6tbUeAC82Kpfzb9EvH-DS6TuD36al-uZzCKu8Hhlx_x-TfO9y19sXWC2iwONBHKRQ8HUde8Nd_E4rUD2VwqHN3gbx3gxbo5GNlrZG-XHj3yXMumCi7FILk1u17Xo3bade/s400/Sergei_Prokofiev_circa_1918_over_Chair_Bain.jpg" width="323" /></a></div>
<br />
<br />
<i>3 жовтня 1918 р.</i><br />
<br />
<blockquote class="tr_bq">
Щиру паніку нагнала на мене іспанська інфлюенца. До сих пір вона для мене звучала якось анекдотично з її станом «прострації», хоча я про неї чув ще в Японії. Але сьогодні в газетах - тисяча випадків в день в одному Нью-Йорку з 5-відсотковим смертним результатом. У Нью-Йорку ще благодать, а в інших містах пошесть. Вилетіти з Большевізіі в Нью-Йорк і померти від іспанської інфлюенци! Який сарказм! Кажуть, якщо відразу лягти в ліжко і пролежати тиждень, тоді нічого, і головне, не буде запалення легенів, від якого більшість смертних випадків.</blockquote>
<br />
<br />
<i>12 жовтня 1918 р.</i><br />
<br />
<blockquote class="tr_bq">
...Інфлюенца досягла чотирьох з половиною тисяч в день. Побоююсь. Купив пульверизатор для носа і соснову олію.</blockquote>
<br />
<br />
<i>14 жовтня 1918 р.</i><br />
<br />
<blockquote class="tr_bq">
Був на запрошення Фішера для переговорів про ціну за «Казки». Я призначив тисячу доларів. Фішер не моргнув і сказав, що дасть відповідь. Відповідь прийшла ввечері - не може.<br /><br />Був у Сталя. Він кашляє як божевільний, але каже, що температура нормальна і доктор сказав, що інфлюенци немає. Я нюхав камфору, щоб дезінфікувати ніс. Вранці він ходив до свого кравця - вночі помер від інфлюенци. Він до іншого - і той.</blockquote>
<br />
<br />
<i>15 жовтня 1918 р.</i><br />
<br />
<blockquote class="tr_bq">
Сталь лежить — інфлюенца. Я боюсь, що заразив мене.<br />Володимир Миколайович обурився, що я живу з п'ятнадцятьма доларами і вручив сто п'ятдесят, сказавши, щоб в будь-яку хвилину я розраховував на нього. Ніжний надзвичайно. Взагалі Америка його сильно змінила. Увечері в «Метрополітен» на першому симфонічному концерті сезону (французький оркестр і французька програма; грали гірше, ніж у нас). Бажання якомога швидше виступити самому. Але на жаль, грудень! Грудень!</blockquote>
<br />
<br />
<i>16 жовтня 1918 р.</i><br />
<br />
<br />
<blockquote class="tr_bq">
Так і є: температура 98,6 ° F, тобто по-нашому 37 ° - трохи підвищена. Кашель і болять ноги. Сидів вдома. Якщо це інфлюенца, то нічого не поробиш, треба терпляче перехворіти. Тому ставлюся філософськи.<br /> <blockquote>
<br />Закінчив «Гавот».</blockquote>
</blockquote>
<blockquote class="tr_bq">
До вечора температура нормальна.</blockquote>
<br />
<br />
<i>17 жовтня 1918 р.</i><br />
<br />
<blockquote class="tr_bq">
Вранці почувався добре. Не інфлюенца.</blockquote>
<br />
<i><br /></i>
<div>
<i>18 жовтня 1918 р.</i><br />
<br />
<blockquote class="tr_bq">
Сьогодні знову підвищена температура і жахливий нежить. Сиджу вдома і промиваю ніс. [...]<br /><br />У Сталя криза: 104 ° за Фаренгейтом. Взагалі Фаренгейт в своїх великих кількостях дуже імпозантний.<br />У місті інфлюенца слабкіше.<br />Відвідували Mme Больм і Mme Шиндлер.</blockquote>
<br />
<br />
<i>19 жовтня 1918 р.</i><br />
<br />
<blockquote class="tr_bq">
Цілий день плачу. Нежить вдарився в очі. Не можна навіть читати. Але до вечора краще, температура нормальна, і я поїхав в Carnegie Hall брати участь в російському концерті для американської позики.</blockquote>
<br />
<br />
<i>21 жовтня 1918 р.</i><br />
<br />
<br />
<blockquote class="tr_bq">
Попрощався з моєїю 109-ю вулицею і переїхав в Hotel Wellington, що пролягає досить центрально. Готель спокійний, публіка живе помісячно, дозволяють грати на фортепіано і взагалі тут досить багато артистів. У мене дві хороших кімнати з ванною і двома шкапнимі кімнатами, в яких зручно ховати чужих дружин, якщо будуть ломитися розлючені чоловіки. Але на жаль, поки романтична сторона кульгає.<br /><br />Від нежиті і побоювання, що інфлюенца, видужав.</blockquote>
<br />
<br />
<i>23 жовтня 1918 р.</i><br />
<br />
<br />
<blockquote class="tr_bq">
Інфлюенца не зменшується: крутиться до чотирьох-п'яти тисяч в день і на восьмиста небіжчиків. Є випадки швидкоплинного характеру: о дванадцятій годині готово. Хрест. Кажуть, це різновид легеневої чуми. Нічого не скажеш, приємна розвага!<br /><br />Хоча у мене враження, що, прихворівши кілька днів тому, я переніс параінфлюенцу, і тепер, можливо, застрахований від справжньої.</blockquote>
<br />
<br />
<i>28 січня 1919 р.</i><br />
<br />
<blockquote class="tr_bq">
Інфлюенца ще не вщухла і триста випадків відзначаються кожен день. А сьогодні жахлива пневмонія в одну добу скрутила бідну Mme Шиндлер, милу, здорову, красиву жінку. Шиндлер убитий, Больми в сльозах. Я дуже їм співчуваю, але не показуюсь до них - боюся зарази.</blockquote>
</div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br />
<div style="background-color: #fff9cc; box-sizing: border-box; font-stretch: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-numeric: normal; line-height: 1.53; margin-bottom: 15px; padding: 0px;">
<i style="box-sizing: border-box;"><b>Джерело: </b>С.Прокофьев «Дневник. Часть 1. 1907-1918»</i></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhM_5UTGl6ZA433277iBu-ARpbjHT7D5cBAtVV2Mf4ZWYVT9ngAfmHwLORIMP9uqiivvb1HGgIYomWRwlbofldMZ3H3eIpuH3J1iIIuqM1Wu76n68c2AlcfBirBmjWsyKAxDcqJXlgBQCa3/s1600/SpanishFluPosterAlberta.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em; text-align: center;"><img border="0" data-original-height="693" data-original-width="572" height="400" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhM_5UTGl6ZA433277iBu-ARpbjHT7D5cBAtVV2Mf4ZWYVT9ngAfmHwLORIMP9uqiivvb1HGgIYomWRwlbofldMZ3H3eIpuH3J1iIIuqM1Wu76n68c2AlcfBirBmjWsyKAxDcqJXlgBQCa3/s400/SpanishFluPosterAlberta.jpg" width="330" /></a></div>
<br />
<br />
<br />
<b style="font-style: italic;">Для довідки: </b>Епедімія "<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%BF">Іспанського грипу</a>" тривала з січня 1918 року по грудень 1920-го. По всьому світу іспанкою перехворіли до 500 млн осіб і до 50 млн - померли. <br />
<br />
В Нью-Йорку у 1918 році мешкало близько 5 млн осіб <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA#%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F">[1]</a>, що при максимальній денній кількості випадків, про яку свідчить С. Прокоф’єв (4,5 тисячі), складе показник інцидентності за тиждень - <b>понад 500 осіб</b>. Під час максимального поширення пандемії COVID-19 у Нью-Йорку цей показник був приблизно таким же <a href="https://www.nytimes.com/interactive/2020/nyregion/new-york-city-coronavirus-cases.html">[2]</a>. А ось у Києві цей показник є (і сподіваємось, залишиться) значно меншим - близько <b>16 осіб</b> станом на 12 червня 2020 за даними МОЗ <a href="https://moz.gov.ua/article/news/pokazniki-dlja-poslablennja-protiepidemichnih-zahodiv-">[3]</a>. <br />
<br />
<i>Переклад і довідка - Півтон Безвухий</i></div>
<span><!--more--></span><span><!--more--></span><span><!--more--></span><span><!--more--></span><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-7406868265098384802020-06-10T14:35:00.003+03:002022-03-15T12:00:46.136+02:00В деяких областях дозволені концерти! Але в масках.<div>
<br /></div>
<div>
<b>Уряд України дозволив проводити масові культурно-мистецькі заходи у 18 регіонах України. В інших 7, натомість, не дозволив, через надто високі епідеміологічні показники. </b></div>
<div>
<span><a name='more'></a></span><b><br /></b></div>
<br />
<span><!--more--></span><table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhMci9Gpbb_6wfR-HuV6nkM_vJVeo02ffkXfYC7FWBFdNqLd0uFU3h2Zbhk1jf2VGIHYsOYcoblv1c-IC5srwULlgRNKRgNKBJ1RIN25YfcGFcQRSx8po0AmXgSAwM4KFduksZ_rJSCb2uF/s1600/%25D0%25A3%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BD%25D0%25B0+-+%25D0%25BA%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25BD%25D0%25B010.jpg" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" data-original-height="671" data-original-width="1000" height="428" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhMci9Gpbb_6wfR-HuV6nkM_vJVeo02ffkXfYC7FWBFdNqLd0uFU3h2Zbhk1jf2VGIHYsOYcoblv1c-IC5srwULlgRNKRgNKBJ1RIN25YfcGFcQRSx8po0AmXgSAwM4KFduksZ_rJSCb2uF/s640/%25D0%25A3%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BD%25D0%25B0+-+%25D0%25BA%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25BD%25D0%25B010.jpg" width="640" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td class="tr-caption" style="font-size: 12.8px;">Території з карантинними обмеженнями (джерело зображення - <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0_10_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F_2020.jpg">Вікіпедія</a>)</td></tr>
</tbody></table>
<br style="font-size: medium; text-align: start;" /></td></tr>
</tbody></table>
<br />
<br />
Відповідно до <a href="https://drive.google.com/file/d/1bwJyOVqTZyAueh4OPb4VskJFe4K3KXQE/view?fbclid=IwAR2jxk-qVFtRJL1cE_McMKeaxZR9CD4dQLpLo-TaPLEdO_EGcK9OoJqP8cM">постанови Кабміну</a> масові культурно-мистецькі заходи тепер дозволено із заходами безпеки, зокрема:<br />
<br />
- відвідувачі повинні бути в масках (респіраторах)!<br />
- відстань між сидіннями має бути 1,5 метра, або ж глядачі мають розміщуватись через одне сидіння. <br />
- на вході - вимірювання температури та антисептики.<br />
<br />
На жаль поки що це стосується не всієї України, а тільки 18 регіонів, де епідемічні показники дозволяють. В інших 7, відповідно <a href="https://moz.gov.ua/article/news/pokazniki-dlja-poslablennja-protiepidemichnih-zahodiv-">до інформації МОЗ</a>, зокрема Києві - поки що ні. Щодо окупованих територій - то в Криму місцевими окупантами також оголошений карантин.<br />
<br />
Таким чином, любителі музики отримують унікальну нагоду - поїхати в міста де концерти дозволені, і прослухати там симфонію у масці! Щоправда ми оглянули афіші філармоній у дозволених регіонах - більшість концертів поки що не анонсують, а в Дніпрі й Одесі на червень анонсують лише концерти попсовиків, симфоній поки що не виконують. Але будемо слідкувати за оновленнями.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br /><span><!--more--></span><span><!--more--></span><div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-56773395584849068312020-06-02T16:15:00.004+03:002021-05-24T12:32:50.509+03:00Як київська консерваторія стала старшою на 50 років.<b>25 травня </b>Вчена рада НМАУ на своєму засіданні <b>"схвалила інформацію щодо істинної дати заснування Консерваторії"</b> і відтепер вважатиме, що такою такою датою є <b>відкриття 27 жовтня 1863 року Київського відділення Імператорського Російського Музичного Товариства. </b>Про це повідомляє <a href="http://knmau.com.ua/zasidannya-vchenoyi-radi-nmau-im-p-i-chajkovskogo-2/">офіційний сайт НМАУ.</a><br />
<div>
<br /></div>
<div>
На наш погляд ця інформація потребує більш детального пояснення - власне яку саме подію відзначали раніше і яку саме подію відзначатимуть тепер. Такого пояснення немає на сайті НМАУ, тому візьмемо це завдання на себе. </div>
<div>
<br /></div><span><a name='more'></a></span>
<div>
<br /></div>
<div>
<b>Що відбулось 3 листопада 1913? </b></div>
<br />
Трохи більше ніж 106 років тому у Київ приїхала принцеса Олена Саксен-Альтенбурзька, нащадниця Мекленбурзьких герцогів, історія правління яких починається з часів князя <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D1%82">Ніклота </a>(XII століття) і, на той час - голова Імператорського російського музичного товариства (ІРМТ). <br />
<br />
<div>
<br /></div>
<div>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjGWsc1keI7_DLwun6batek-zW3G48ishNxE1SO0zgpnDmkOIegriPdH7HabIEGaWU81lLZI4uPY78zRyWsbavy0r3kKWL5eGnqtwddmkYCwhC5C81eM6Ctnk03fRBGFKNB7UwcZwN8mkbR/s1600/Duchess_Helene_of_Mecklenburg-Strelitz_01.jpg" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" data-original-height="892" data-original-width="667" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjGWsc1keI7_DLwun6batek-zW3G48ishNxE1SO0zgpnDmkOIegriPdH7HabIEGaWU81lLZI4uPY78zRyWsbavy0r3kKWL5eGnqtwddmkYCwhC5C81eM6Ctnk03fRBGFKNB7UwcZwN8mkbR/s320/Duchess_Helene_of_Mecklenburg-Strelitz_01.jpg" width="239" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: small; text-align: start;">Олена </span>Мекленбург-Стреліцька, <br />
принцеса Саксен-Альтенбурзька</td></tr>
</tbody></table>
</div>
<div>
Вона приїхали аби взяти участь, разом з іншими високопоставленими особами, в урочистій церемонії відкриття Київської консерваторії. Київська консерваторія стала третім музичним закладом України, що отримала статус закладу вищої освіти - після Львівської (1858) і після Одеської консерваторій (8 вересня 1913). І п'ятим на теренах Російської Імперії після С.-Петербурга (1862), Москви (1866), Саратова (1912) і Одеси (1913). </div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div>
<b>Що відбулось 27 жовтня 1863? </b><br />
<br />
27 жовтня 1863 у Києві відкрилося відділення Імператорського Російського музичного товариства. Власне ІРМТ було засноване у С.-Петербурзі 1859 року - в період, коли музичне мистецтво "демократизується" - музика звучить вже не тільки під час церковних служб і придворних розваг, але і для широких мас міського населення. Процес створення концертних товариств і міських театрів активізується вже на початку XIX століття, але саме у 1859 імператор вирішує активно включитись у цей процес, завдяки чому ІРМТ проіснує до падіння Російської імперії в 1917. Це сталося під час царювання Олександра ІІ. </div>
<div>
<br /></div>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEihb0AZa032oLPABDoAB3PIl7V3-3wWa_L2IcCj2Irs1pWfsHQgiY2FqDLJxNKkHME9MkQQL26D1cdjxi78H4ymfwOuBM5iQBeYSfLs8tqZzCVJINxLHRDL1zDkhXvIp7AizBU3zcrhSBxK/s1600/Alexander_II_of_Russia_photo.jpg" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" data-original-height="1600" data-original-width="1268" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEihb0AZa032oLPABDoAB3PIl7V3-3wWa_L2IcCj2Irs1pWfsHQgiY2FqDLJxNKkHME9MkQQL26D1cdjxi78H4ymfwOuBM5iQBeYSfLs8tqZzCVJINxLHRDL1zDkhXvIp7AizBU3zcrhSBxK/s320/Alexander_II_of_Russia_photo.jpg" width="253" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;">Олександр ІІ, імператор Росії</td></tr>
</tbody></table>
<div>
<br />
Олександр ІІ царював у 1855-1881 роках. Окрім створення ІРМТ, його правління відзначилось скасуванням панщини (1861), придушенням другого польського повстання (1863-64), забороною української мови (т.зв. Емський указ, 1876), а також завоюваннями на Північному Кавказі та Середній Азії.<br />
<br />
Природно, Олександр ІІ, швидко збагнув, шо в інтересах імперії - пропагувати панування російської культури по всій імперії, і за фінансової підтримки Кремля відділення ІРМТ відкриваються в Москві (1860), Києві (1863) , Казані (1864), Харкові (1871), і інших містах Імперії. </div>
<div>
<br /></div>
<div>
Київське музине відділення ІРМТ стало третім на теренах Імперії (після С.-Петербугра і Москви) і другим на теренах України з-поміж подібних організацій після Галицького музичного товариства, яке діяло у Львові на аналогічних засадах, тільки під іншим покровительством - Австро-Угорської Імперії з 1838 року.<br />
<br />
<b>Що відбувалось між 1863 і 1913?</b><br />
<br />
Київське відділення ІРМТ в перші п'ять років відзначилось неабиякою активністю. Спочатку музична школа та окремі симфонічні концерти, потім, 1867 - відкриття оперного театру, і нарешті 1868 - відкриття Київського музичного училища. <br />
<br />
А ось власне 1868-1913 роки - це довгий (45 років!) період, коли Київське училище намагалось здобути статус консерваторії, але все ніяк не складалося. Нагадаємо, що в цей час консерваторії вже діяли у Варшаві (з 1810), Львові (1853), С.-Петербурзі (1862) і Москві (1866), тож бажання Києва не відставати від молодших за віком міст більше ніж очевидне.<br />
<br />
<div>
Шлях до консерваторії виявився не таким простим. Перший директор музичного училища - Роберт Пфеніг, на таку спробу не наважувався. Більш рішуче був налаштований його наступник - Роберт Альбрехт. Він домагався, аби випускники Київського училища мали такі самі права, як і випускники імперських консерваторій, але, як відомо, слушна ініціатива карається - і вже 1877 року Альбрехта з посади було знято. </div>
</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Наступний директор училища - Володимир Пухальський діяв обережніше. 14 років Київське музучилище чекало свого часу, аж поки питання консерваторії не підняв сам Антон Рубінштейн, один із творців ІРМТ і засновник Петербурзької консерваторії. Ця спроба засвідчена у протоколі засідання ІРМТ. </div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg2k17THrUp9NaURyoCes4WUvUhKApyMe7zNwECDfip24ctU_d0YwSvgsHQmZWufmdfKrmjiO4nRRO6igh5WnOM0GdKHiglV-DbdfNNkKa6_4Rmkr70Iy-gb3A95KTuA5ehDJY3CojP7D8D/s1600/%25D0%25A0%25D1%2583%25D0%25B1%25D1%2596%25D0%25BD%25D1%2588%25D1%2582%25D0%25B5%25D0%25B9%25D0%25BD+%25D0%25BF%25D1%2580%25D0%25BE+%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BD%25D1%2581%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25B2%25D1%2583.PNG" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em; text-align: center;"><img border="0" data-original-height="782" data-original-width="612" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg2k17THrUp9NaURyoCes4WUvUhKApyMe7zNwECDfip24ctU_d0YwSvgsHQmZWufmdfKrmjiO4nRRO6igh5WnOM0GdKHiglV-DbdfNNkKa6_4Rmkr70Iy-gb3A95KTuA5ehDJY3CojP7D8D/s320/%25D0%25A0%25D1%2583%25D0%25B1%25D1%2596%25D0%25BD%25D1%2588%25D1%2582%25D0%25B5%25D0%25B9%25D0%25BD+%25D0%25BF%25D1%2580%25D0%25BE+%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BD%25D1%2581%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25B2%25D1%2583.PNG" width="250" /></a></div>
<div>
<br />
<br />
Але добра справа, як це часто буває, зіткнулася із браком коштів, і віз лишився на місці. </div>
<div>
<br />
У 1908 році ІРМТ очолила принцеса Олена Саксен-Альтенбурзька і нарешті справа зрушилась. Цього разу київська дирекція підготувалась більш ґрунтовно і в листі до принцеси надала детальне фінансове обгрунтування - зокрема пропонувалося збільшити плату за навчання, розпродати землі київського відділення ІРМТ, і скористатися заощадженнями. Олена Саксен-Альтенбурзька пропозицією зацікавилась і направила у Київ Сергія Рахманінова, аби той з'ясував, як взагалі справи з рівнем музичної освіти. </div>
<div>
<br /></div>
<div>
З позицій сьогодення очевидно, що на той час Рахмнанінов був найбільш авторитетною фігурою в музичних колах Росії. Чайковський і Римський-Корсаков уже померли, а Стравінський і Прокоф'єв були ще надто молодими. Тож схвальним відгуком С. Рахманінова (1910) без всяких перебільшень Київська консерваторія може пишатися, а принцесі Олені - дякуємо за вибір. </div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br />
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgiIRWX_mlVAT5k0ZjHTcv0nbfZLAqWfgPedtzZBkFBKWY2TspYszEztXmHYM1ajiDvvnuEARnVre4BqYLUNzoUqSqYxNPCIdqDnU-V38eVU9RsBD1R0sunScbVI_mE0DdNANYR3_4xbUFr/s1600/Sergei_Rachmaninoff_cph.3a40575.jpg" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" data-original-height="812" data-original-width="640" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgiIRWX_mlVAT5k0ZjHTcv0nbfZLAqWfgPedtzZBkFBKWY2TspYszEztXmHYM1ajiDvvnuEARnVre4BqYLUNzoUqSqYxNPCIdqDnU-V38eVU9RsBD1R0sunScbVI_mE0DdNANYR3_4xbUFr/s320/Sergei_Rachmaninoff_cph.3a40575.jpg" width="252" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;">Сергій Рахманінов</td></tr>
</tbody></table>
</div>
<div>
Втім і після схвального відгуку Рахманінова, керівниця ІРМТ діяла в кращих чиновницьких традиціях - вона вирішила почекати на круглу дату - 1913 року Київське відділення ІМРТ святкувало 50-річний ювілей. Ось до цієї дати перетворення музичного училища на консерваторію і приурочили. </div>
<div>
<br /></div>
<div>
<b>Київське музичне училище і українська культура</b></div>
<div>
<br /></div>
<div>
Найбільш дошкульне для київських істориків музики питання, полягає в наступному - як ж те так сталося, що жоден з українських геніїв того часу - Микола Лисенко, Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Олександр Кошиць - не обрали Київське музичне училище місцем свого навчання? </div>
<div>
<br /></div>
<div>
Є і інші дошкульні питання. Перший справді всесвітньо-відомий випускник Київського музичного училища - Володимир Горовиць, на жаль не мав у своєму репертуарі творів українських композиторів. Звичайно, це не ставить під сумнів його феноменальну виконавську майстерність, проте наводить на роздуми про те, що викладачі Київського музучилища не вважали за належне знайомити своїх студентів з українською музикою. <br />
<br />
Після 1913 ситуація виправиться. Київську консерваторію закінчать Левко Ревуцький (1916), Борис Лятошинський (1919) і інші відомі музиканти, внесок яких у скарбницю української музичної культури є безперечно значним. Але чим же для української культури відзначилась діяльність київського відділення ІРМТ у перші 50 років свого існування? </div>
<div>
<br /></div>
<div>
Це питання залишимо сучасним музикознавцям Київської консерваторії. Нехай пояснюють. <br />
<br />
<b>Історична довідка </b><br />
Розвиток музичної освіти в містах Російської імперії після відкриття ІРМТ (1859) мав схожий сценарій і мав такі етапи:<br />
<br />
- відкриття відділення ІРМТ і музичних класів при ньому<br />
- відкриття музичного училища на базі відділення ІРМТ<br />
- реорганізація училища у консерваторію<br />
<br />
Всі три рівні встигли пройти тільки три українські міста (Київ, Одеса, Харків), два рівні - ще 6 міст (Миколаїв, Катеринослав (Дніпро), Полтава, Херсон, Житомир, Сімферополь).<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjMP_8kTfAwSsJes1SnpDyQUpaojqHjhcaBRr83wHh19LgywouNlYHMncCD0lc7UC75Q-axyDSFeW3VTw-3ha-NficcbaG5wmgmBLq6txcrqj6Kg8BNpUkBmE7td-WOxUCSxMZqeP114Lng/s1600/%25D0%2586%25D0%25A0%25D0%259C%25D0%25A2+%25D0%25B2+%25D0%25A3%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BD%25D1%2596.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="754" data-original-width="1213" height="396" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjMP_8kTfAwSsJes1SnpDyQUpaojqHjhcaBRr83wHh19LgywouNlYHMncCD0lc7UC75Q-axyDSFeW3VTw-3ha-NficcbaG5wmgmBLq6txcrqj6Kg8BNpUkBmE7td-WOxUCSxMZqeP114Lng/s640/%25D0%2586%25D0%25A0%25D0%259C%25D0%25A2+%25D0%25B2+%25D0%25A3%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BD%25D1%2596.jpg" width="640" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<br />
<i>Півтон Безвухий</i> </div>
<div>
<h3>
<span style="font-size: small;"><span style="font-size: xx-small;"><b>Джерела</b> </span> </span></h3>
</div>
<ul>
<li><span style="font-size: x-small;"><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%97%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%20%D0%AE$">Зільберман, Ю</a><span style="font-size: xx-small;">. Київське музичне училище. Нарис діяльності. 1868-1924 роки [Текст] / Юрій Зільберман = Киевское музыкальное училище. Очерк деятельности. 1868-1924 годы / Юрий Зильберман : [монографія]. - К. : Клякса, 2012. - 479, [112] с. : іл. - Текст укр. та рос. - Бібліогр.: с. 451-465. - 500 прим. - ISBN 978-966-2541-07-6</span></span></li>
<li><span style="font-size: x-small;"><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%86%D1%8F%20%D0%9C$">Копиця М. Д.</a><span style="font-size: xx-small;"> Історія Академії у постатях її керівників [Електронний ресурс] / М. Д. Копиця // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2013. - № 4. - С. 41-50. - Режим доступу: </span><a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chasopys_2013_4_28">http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chasopys_2013_4_28</a></span></li>
<li><span style="font-size: x-small;"><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9C$">Назаренко М.</a><span style="font-size: xx-small;"> Розвиток професійної музичної освіти в Україні (XVIII-ХІХ ст.) [Електронний ресурс] / М. Назаренко // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Педагогічні науки. - 2012. - Вип. 107(2). - С. 28-38. - Режим доступу: </span><a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2012_107%282%29__7">http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2012_107(2)__7</a></span></li>
<li><span style="font-size: x-small;"><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%B9%20%D0%86$">Походзей І. І.</a> Музичні училища України в системі підготовки мистецьких кадрів: історія, стан, перспективи / І. І. Походзей // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2015. - № 2. - С. 82-95. - Режим доступу: <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Chasopys_2015_2_10">http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chasopys_2015_2_10</a></span></li>
<li><span style="font-size: x-small;">Список музичних училищ України [Електронний ресурс] // Українська Вікіпедія – Режим доступу до ресурсу: <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%89_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_музичних_училищ_України</a>. </span></li>
<li><span style="font-size: x-small;">Російське музичне товариство [Електронний ресурс] // Українська Вікіпедія – Режим доступу до ресурсу: <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE">https://uk.wikipedia.org/wiki/Російське_музичне_товариство</a> </span></li>
</ul>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6713197908810281415.post-18650729315797230682020-05-24T13:15:00.001+03:002022-03-15T12:00:58.014+02:00Як переживають музичний карантин у Франції<br />
<b>До Вашої уваги - стаття французької радіостанції RFI про сумні перспективи музичних і театральних колективів в умовах пандемії. В статті розповідають про Францію, але певно це стосується і нас. </b><br />
<br />
<br />
<div>
Любителям опери, балету і класичної музики на карантині пощастило - їм випала можливість подивитися онлайн пропущений спектакль, почути виконавця, який давно не гастролював в їх країні. З тих пір, як оперні театри і філармонії закрилися, музичні вистави та концерти виявилися доступні всім і безкоштовно. Культура повністю перемістилася в інтернет. Згідно з опитуванням Ifop - Hadopi, 89% користувачів інтернету переглядають мистецькі твори, це рекорд десятиліття.</div>
<div>
<br /></div><span><a name='more'></a></span>
<div>
<br /></div>
Серед закритих музичних майданчиків - паризькі Опера і Філармонія. Перша щотижня показує спектакль зі свого репертуару у вільному доступі і продовжує виробництво фільмів для <a href="http://www.operadeparis.fr/3e-scene">«Третьої сцени» </a>— сайту, на якому і до карантину Опера демонструвала пов'язані з музикою короткометражні фільми відомих режисерів. Друга, тобто Паризька філармонія, теж дуже активна онлайн, на її <a href="http://live.philharmoniedeparis.fr/">сайті</a> вже понад 900 відео.<br />
<br />
<br />
<div>
Здавалося б, можна радіти - культура і мистецтво користуються попитом. Але чи повернуться ці люди в театральні зали після закінчення карантину? Стефан Лісснер, глава Паризької опери, вважає, що відкрити зали Гарньє і Бастилії не зможе - «це неможливо як для публіки, так і для самих артистів, і для співробітників».</div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
В першу чергу, звичайно, постає питання турботи про глядача. «Середній вік нашої публіки - 50 років», - нагадує Лоран Бейль, директор Паризької філармонії. Важко уявити собі зал на 2400 чоловік в масках. Відстань між кріслами теж не відповідає новим нормам, вона навіть у сучасній будівлі Філармонії, якій виповнилося тільки п'ять років, менше ніж метр. Що й говорити про Гарньє і її старовинні ложі. У деяких театрах використовувати можна буде тільки кожне третє крісло, і те через ряд.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
Як і Стефан Лісснер, Лоран Бейль вважає, що прибрати навіть половину крісел не вдасться. перш за все, з економічної точки зору. Не можуть бути рентабельними концерти в залах, заповнених тільки наполовину. І як в цих умовах укладати контракти з зірками міжнародної сцени і з іноземними оркестрами? Публіка може просто не прийти. Програма Філармонії як мінімум на 60% складається з виступів гастролюючих оркестрів та виконавців. «Саме публіка, якій за п'ятдесят, купує найдорожчі квитки, і саме вона знаходиться в групі ризику», - нагадує Лоран Бейль. Філармонія відома своїми демократичними цінами і численними знижками навіть на концерти найвідоміших виконавців.</div>
<br />
<br />
<div>
Директори театрів розуміють, що і сама логістика прийому глядачів і розміщення їх в залі повинна змінитися. Скільки часу знадобиться, щоб впустити глядачів в зал? Наскільки заздалегідь доведеться приходити? І головне - чи не відлякають усі ці запобіжні заходи любителів музики?</div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
Театри заздалегідь погодилися пожертвувати буфетами. Це розчарування і для глядачів, і для самих установ. Кожний келих шампанського - не тільки додатковий дохід, це традиція і додаткове задоволення, можливість зустрітися з друзями, обговорити першу дію. Але повністю скасувати антракти неможливо. Вони існують не тільки для публіки, а й для перепочинку артистів і зміни декорацій. У «Борисі Годунові», наприклад, костюмери повинні за цю коротку перерву переодягнути і загримувати кілька сотень хористів.</div>
<br />
<br />
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><img height="360" src="https://s.rfi.fr/media/display/e220006c-173d-11ea-ba06-005056bf7c53/w:1024/p:16x9/philharmonie%20afp%20charles%20platiau.webp" style="margin-left: auto; margin-right: auto;" width="640" /></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;">Зал Паризької філармонії</td></tr>
</tbody></table>
<br />
<br />
<br />
<b>Флейта - чарівна або небезпечна?</b><br />
<br />
<br />
<div>
Концерт, оперний або балетний спектакль - це момент єднання глядача і артиста. І якщо глядачі і їхнє здоров'я - перша і майже нездійсненна місія, то турбота про виконавців теж виявляється в післякарантинних умовах нерозв'язною головоломкою. В першу чергу, як бути з оркестром? Музиканти в оркестровій ямі або навіть на сцені сидять близько один до одного, ні про яке дистанціювання тут немає й мови. Симфонічний оркестр - це, як мінімум, 70 музикантів, іноді і більше ста.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Директори театрів почали ламати голови над можливими рішеннями з самого початку карантину. Жодна з пропозицій не відповідала художнім критеріям. Пропонувалося, наприклад, «розрідити» оркестр, випускати його на сцену з меншим числом музикантів. Або ще - розсадити його так, щоб між виконавцями було відстань у два метри.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Але все це, звичайно, обмежить кількість музичних творів, які можна буде виконувати. «Про Дев'яту симфонію Бетховена годі й мріяти», - зітхає Лоран Бейль. У ввіреній йому Філармонії, правда, можна прибрати ті крісла, що знаходяться позаду сцени, і перші ряди партеру. В цьому випадку сценічний майданчик збільшиться в п'ять разів. Але це зіпсує безпосередньо сам звук - замість злагодженого звучання оркестру глядач чутиме окремі інструменти. Зникне і єднання глядач-виконавець, головне, заради чого існують «живі» концерти і спектаклі.</div>
<br />
<br />
<div>
Особлива складність виникає - коли звучить «неясний голос труб» та інших духових інструментів. На початку травня лікарня святого Венсана в Ліллі почала проводити дослідження, щоб виявити, наскільки ризикована робота з тими чи іншими музичними інструментами, і чи «видувають» музиканти з труб, фаготів, валторн, саксофонів і флейт коронавірус. Для цього аерозольні суспензії, що виходять з інструментів підфарбували. Виявилося, що пофарбоване повітря легко долає відстань в кілька метрів. Особливо небезпечною виявилася поперечна флейта.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
Але ж є ще хор і солісти. Вдих і видих і є їх головними інструментами - саме від цієї вправи санітарні служби радять нам відгородитися маскою. «Джульєтта з криком кидається в обійми Ромео», - оповідає лібрето опери на музику Шарля Гуно. Мюзетта і Марсель в «Богемі» Пуччіні теж падають один одному в обійми. А «Дама з камеліями» вмирає в обіймах коханого. Знамениті сцени в масках не зіграти.</div>
<br />
<br />
У балеті - свої проблеми. Справа навіть не в тому, що неможливо уявити собі маленьких лебедів або фею Драже в масках. Але навіть якщо новий атрибут неймовірним чином обіграють талановиті костюмери, не можна забути, що балет залишається не тільки художньою, але й фізичною вправою, що вимагає від виконавця великих зусиль. Невідомо ще, наскільки це можливо чи шкідливо для танцюристів у масках. У балетних трупах постає і питання тренувань. Як і професійні спортсмени, танцюристи втратили під час карантину можливості нормально тренуватися. Тепер вони зможуть вийти на сцену тільки після тривалої підготовки.<br />
<br />
<b>Втрачений сезон</b><br />
<br />
<div>
Театри, заповнені наполовину, без відомих виконавців, які навряд чи зможуть приїхати, без додаткових доходів від буфетів - економічні втрати серйозно загрожують новому сезону, що мав би початися у вересні.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
Паризька опера - державна установа, але вона не повністю живе на кошти з бюджету. Театр фінансує своє існування на 60%. У «втраченому» сезоні (2019-2020) вже до карантину фінансові втрати були викликані страйками через пенсійну реформу. Ще на початку березня (карантин був оголошений у Франції 17 березня) перед початком спектаклів в Гарньє і Бастилії оголошували, що профспілки продовжують свою боротьбу, і перепочинок тільки тимчасовий. Перед кожним спектаклем глядачі мусили перевіряти сайті Опери, чи не скасовано вистави. До кінця року борги Опери досягнуть приблизно 40 мільйонів євро, при цьому у неї не буде оборотного капіталу, оголосив Стефан Лісснер.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
<b>Що чекає на тебе, тореадоре? </b><br />
Положення Філармонії дещо простіше - її зал менше, а крім того, в такій екстремальній ситуації вона може обійтися без запрошених оркестрів (хоча це сильне розчарування для слухачів). З 2019 року Філармонія отримала в своє повне розпорядження Паризький міський оркестр. Але і тут борги до кінця року досягнуть приблизно 12 мільйонів євро.</div>
<br />
<br />
Стефан Лісснер у своєму і<a href="http://www.lefigaro.fr/culture/la-crise-sanitaire-est-un-revelateur-de-la-crise-de-la-culture-et-de-son-financement-selon-stephane-lissner-20200505">нтерв'ю </a>Le Figaro каже, що відкрити Паризьку оперу за умови дотримання санітарних норм неможливо. І вважає за краще не відкривати її взагалі. На думку директора двох головних французьких оперних залів, потрібно чекати, поки з'явиться вакцина або ліки, або епідемія сама зійде нанівець, - безпека глядача понад усе. Поки ж в Опері почнуться ремонт і реставрація, раніше заплановані на літо 2021 року.<br />
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
Філармонія до кінця травня має намір записати кілька концертів - без публіки. На сцені будуть тільки 13 музикантів, вони виконають «Зігфрід-ідилію» Вагнера, яка і вимагає обмеженого числа інструментів. Знаменитий французький скрипаль Рено Капюсон також збирається об'єднати 23 смичкових інструментів для виконання «Метморфоз» Штрауса. Третій твір, виконання якого можливе в таких умовах, - «Фантастична симфонія» Берліоза. Кожну з п'яти частин симфонії виконують різні інструменти (<i>насправді це не так, склад оркестру не змінюєится - прим. ред.</i>), і музиканти можуть сидіти по різні боки залу.</div>
<div>
<br /></div>
<br />
Далі Лоран Бейль поки не заглядає. Але всім директорам театрів зрозуміло, що новий сезон буде не таким, яким він був задуманий, оголошений і в багатьох випадках проданий. Багато виконавців не приїде, не відкриються зали, неможливо при повному невіданні укладати нові контракти, і окреме і найскладніше питання - зарплати і зайнятість співробітників. За оплачені абонементи глядачам повернуть гроші, але ніхто не поверне нові постановки, якими живе і дихає музична культура.<br />
<br />
<br />
<div>
<b>Від редактора. </b>У Києві на сьогоднішній день приблизно 2,5 тисячі ініфікованх на коронавірус, тобто близько 0,1% населення міста. Щоденно лікарі виявляють приблизно 50-60 нових інфікованих і ця цифра, як видно із графіку, поки що тенденції до зменшення не проявляє. Очевидно в таких умовах про вихід артистів на роботу, хоча би і задля репетицій, говорити зарано. Інша справа, дистанційне мистецтво - публікація записів, підготовка і онлайн-публікація нотних видань, наукових і дослідницьких матеріалів, дистанційні зайняття з учнями - по мірі можливостей усім цим слід займатися, щоб якомога швидше надолужити втрачене тоді, коли пандемію буде подолано. <br />
<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/f/fb/COVID-19_in_Kyiv_new_cases.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="497" data-original-width="800" height="395" src="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/f/fb/COVID-19_in_Kyiv_new_cases.png" width="640" /></a></div>
<br />
<br />
<div>
<br /></div>
<div>
<i>Джерело - <a href="http://www.rfi.fr/ru/%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/20200521-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%8B-%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA-%D1%87%D1%82%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%82-%D1%81-%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%BC%D0%B8-%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B5-%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0?fbclid=IwAR3cty-wuY2AcVCttM96aI-nYSZcyCkLx9Ckc_wmT_-lrjMv3D6A3Etj844">RFI</a><br />Автор - <a href="http://www.rfi.fr/ru/%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%8F-%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D1%80">Гелія Певзнер</a></i></div>
<div>
<i>Переклад і редакція<br />- Півтон Безвухий</i></div>
</div>
<div class="blogger-post-footer">Блог Півтона Безвухого "Музична скриня"</div>Півтон Безвухийhttp://www.blogger.com/profile/13372954138912281237noreply@blogger.com2