субота, 29 вересня 2018 р.

НМАУ: Перемога над минулим у 12 голосів

В Національній музичній академії ім. П.І. Чайковського новий ректор - Максим Олегович Тимошенко. У другому турі виборів він набрав 261 голос, що складає 52,4 % від загальгого числа виборців.

Спочатку трохи виборчої аналітики. Відповідно до Закону України про вищу освіту (ст. 42), переможець повинен набрати "більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах".  У другому турі Максим Тимошенко набрав 52,4 % голосів. Це означає, що від невизначеності консерваторців відділяли лише 2,4 %, або, як нескладно порахувати - 12 голосів.
Це видно з таблиці:


В разі невизначеності, тобто якщо жоден з кандидатів не набрав би 50% голосів виборців, НМАУ і надалі керував би виконувач обов’язки ректора, якого призначають в міністерстві культури. Тобто в кращому випадку - це А. Бровій, але лише до тієї пори, поки товаришу Карандєєву (або його впливовим друзям чи подругам) не спало би на думку утнути щось ще. 

Порівняння результатів першого і другого туру показують, що за М. Тимошенка проголосували не тільки більшість шанувальників М. Мимрика, але і певна, хоч і невелика, кількість прихильників В.І. Рожка. У світлі конфліктної ситуації між ними ця обставина виглядає пікантно. Хоча більшість із них все ж мабуть підтримали Противсіха (тобто «не підтримали жодного кандидата»). 


Кілька слів про підготовку до виборів. Вперше за всю історію української вищої освіти, виборам передували дебати кандидатів. Посилання на відео цих дебатів є у Фейсбуці:

напередодні першого туру  і  напередодні другого туру

Більш цікавими з точки зору змісту виглядають дебати другого туру. На наш погляд на цих дебатах майбутній переможець виглядав більш впевнено зовнішньо, проте менш впевнено у змісті відповідей. Зокрема, на жаль, залишилися нерозкритими питання про те, які саме джерела позабюджетного фінансування М. Тимошенко зможе залучити для потреб НМАУ, і на жаль не відповів на питання щодо дисертантів, які захистились під його керівництвом. Хоча, можливо тут далися взнаки хвилювання, невихованість окремих слухачів в залі, які часто переривали виступаючих криками, і розгубленість модератора дебатів - Олексія Войтенка.  



Натомість ми запам’ятали озвучені зобов’язання - це віднаходження коштів і на ремонтні роботи, і на підвищення зарплат працівникам, і на оновлення парку інструментів, і на покращення умов життя в гуртожитку, а також - проведення аудиту діяльності за попередні роки. 

До речі про аудит. Дуже чекаємо на його результати. Зокрема нам цікаво, у скільки разів наближені до ректора отримували більше, ніж посполиті викладачі НМАУ. Цікаво було би глянути і на результати аудиту фінансів профкому, там теж є чим поцікавитись. 

Про підтримку кандидатів. Для історії важливо зберегти, хто публічно підтримував кандидатів на посаду ректора.

Попри те, що В. Рожок ще будучи ректором удостоївся товстелезної книги із схвальними відгуками про його персону від відомих людей, і навіть присвячених йому музичних творів, в ході підготовки до виборів публічних закликів підтримати його кандидатуру чутно не було. Що ж, можливо людям було соромно. 

Був натомість цікавий документ від М.Мимрика, який здається мав таки вирішальний вплив на результат першого туру, в якому В. Рожок програв Ю. Чекану лише 10 голосів. В цьому листі пишеться про вимогу до Михайла Романовича зняти свою кандидатуру. Ось цей документ


У другому турі зовнішня підтримка Юрія Чекана була більшою. Чого вартує лише лист від всесвітньо відомого композитора Валентина Васильовича Сильвестрова:


Також підтримку Ю. Чекану публікували лауреати шевченківської премії Микола Гобдич, Віктор Степурко, голова НСКУ Ігор Щербаков, і велика кількість  випускників і колег Юрія Івановича, які провели у Фейсбуці флешмоб #Chekin_Chekan  І хоча Ю. Чекан програв другий тур виборів, на наш погляд саме він підняв планку, окреслив певний еталон, якого мали би прагнути усі майбутні кандидати на посаду ректора усіх музичних вишів України. 

Що стосується Максима Тимошенка, із числа відомих людей в його підтримку висловилися оперний бас Анатолій Кочерга, піаністка і співзасновниця «Київських солістів» Євгенія Басалаєва, продюсер і народний депутат Євген Рибчинський, а також - в останній день виборчої кампанії - диригент Кирило Карабиць. На наш погляд саме підтримка К. Карабиця мала найбільший позитивний ефект, а можливо навіть і вирішальний для тих 2,4 %, що відділяла НМАУ від невизначеності. 

Наш огляд буде неповним, якщо ми не згадаємо ідейну натхненницю «Нової консерваторії» і флещмобу #рожокненужен - піаністку і композиторку Олександру Морозову. Гадаємо, саме їй вдалося переломити ситуацію психологічно і вселити в людей віру в те, що альтернатива цілком можлива.

Також не зайвим буде написати, що численні побоювання про те, що в.о. ректора Анатолій Бровій спробуватиме чи то сфальсифікувати чи то зірвати вибори виявилися безпідставними. Навпаки, Анатолій Бровій зумів організувати вибори максимально прозоро, і навіть вперше в історії Україні - з публічними дебатами претендентів. Певною мірою ця ситуація ставить під сумнів твердження, що керівник музичного вишу конче повинен мати вищу музичну освіту. До речі, Максим Олегович вищої музичної освіти теж не має (лише середню в КССМШ).

А насамкінець побажаємо новообраному ректорові - Максиму Олеговичу Тимошенкові, успіху на престижній посаді, а саме - справдити усі очікування консерваторців. Попри економічну кризу, попри некомпетентних чиновників у міністерстві, і попри кількох десятків затятих «противсіхів».


Півтон Безвухий

Див. також попередні статті на тему: 









   






Немає коментарів:

Дописати коментар