Чи включать музику до Стратегії?

17 квітня на сайті Громадської Ради при Міністерстві культури України було опубліковано пакет зауважень та пропозицій до проекту стратегії розвитку культури.

Раніше ми писали про те, що в початковому варіанті Стратегії про музику нічого не написали.
В документах Громадської Ради натомість ми знайшли щонайменше 10 задач, які стосуються безпосередньо музичного мистецтва, і ще 44, які стосуються мистецтва або освіти в цілому, включно з музичним. Перелічимо ті пункти, які торкаються музики та музичної освіти безпосередньо, сортуючи їх від загальних до конкретизованих:

— суттєве підвищення ролі професійної і традиційної української музики в українському суспільстві
— створення системи популяризації професійної і традиційної музики засобами телебачення і радіо, шляхом підтримки музичних часописів, а також через шкільну та позашкільну освіту;
— зберегти кількість музичних шкіл в Україні, унеможливити на законодавчому рівні практику переводу музичних шкіл на самоокупність;
— збільшити кількість грантів та стипендій для молодих виконавців, композиторів, колективів, філармоній, симфонічних оркестрів, оркестрів народних інструментів, хорів, капел, інструментальних вокально-хорових та хореографічних колективів тощо;
— зменшити ставку митного збору на ввіз музичних інструментів;
— забезпечити розробку підручників для розгортання роботи з видання музичної вищої освіти. Зокрема, переклад на українську мову підручників з історії західно-європейської музики, вокальних, оперних партитур, класичних праць відомих музикознавців з метою уникнення дефіциту сучасних підручників та навчальних посібників для мистецьких навчальних закладів.
—збільшення державної фінансової підтримки концертної та видавничої діяльності, музичних колективів та установ, запровадження системи грантів для окремих музичних проектів та розробки ефективних механізмів залучення недержавних коштів;
— розробка й запровадження системи пільгового оподаткування українських музикантів, мистецьких колективів та видавців музичної продукції;
— створення Фонду підтримки української музичної культури, що наповнюватиметься за рахунок обов'язкових відрахувань від діяльності іноземних гастролерів та розповсюдження продукції іноземного походження;
— розробити проектно-кошторисну документацію щодо побудови сучасного концертного залу у столиці України, що відповідає світовим стандартам;

Якщо проаналізувати, то з цих 10 пунктів 2 пункти безпосередньо кажуть про збільшення фінансування, ще 4 кажуть про певні механізми збільшення фінансування і ще 4 торкаються проблеми фінансування опосередковано.

Тому на наш погляд стратегічну мету можна сформулювати в одному реченні - віднайти ефективні механізми примусу посадових осіб Мінфіну до виділення належних коштів на потреби культури.  Всі інші пункти натомість можна писати в якості тактичних.


Щоправда, з іншого боку, спосіб примусити посадову особу з Мінфіну поважати культуру ми теж бачимо лише один - це виховати його. І починати виховання з дитячого садку. А для цього власне і потрібні всі ці десятки чи навіть сотні пунктів...