Працівники міністерства мають усвідомлювати, що музичне мистецтво, як і інші, має виховну функцію (це відомо ще з часів Аристотеля), і тому загальний рівень культури нації визначається тим, яку музику народ слухає.
Подивимося правді у вічі і визнаємо - у своїй більшості народ слухає кацапську попсу. Відповідно маємо низький рівень інтелекту (бо попса) і низький рівень національної самосвідомості (бо кацапська). Результат не змусив себе довго чекати. 2010 - обрали на царство Януковича, а 2014 втратили Крим і Донбас - регіони, де переважання кацапської попси (а також кацапського шансону) було найбільш відчутним.
Відповідно стратегічною метою держави в музичному мистецтві має бути суттєве підвищення ролі професійної і традиційної української музики в суспільстві.
Чому саме професійної і традиційної?
Говорячи про виховну цінність музики, слід виходити з того, якою мірою виховний потенціал може бути в той чи інший музичний твір закладений. Або, іншими словами, якою є естетична цінність музики, яку ми слухаємо.
Художня цінність залежить не тільки від таланту автора, але і від типу інтонаційної практики, якою він послуговується. За типами інтонаційних практик варто розрізняти такі традиції:
- професійну (автор музики отримав ґрунтовну музичну освіту),
- народну (усна традиція, вдосконалювана і відшліфовувана в процесі еволюції)
- непрофесійну (автор музики обділений музичною освітою і навіть вважає її зайвою).
Найбільші шанси досягти художньої переконливості й виховної цінності маємо у двох випадках:
- коли музичний твір відшліфований високим професіоналізмом автора
- коли музичний твір пройшов багаторічне шліфування усною традицією.
У випадку непрофесійної музики, продукт позбавлений шансу пройти шліфування як професійною призмою, так і призмою десятиліть, тому в цьому випадку його естетична цінність як правило буде меншою.
Звернемо увагу на те, що поняття естетичної і комерційної цінності не перетинаються. Так, естетична цінність вимірюється збагаченням духовного світу слухача, натомість комерційна - наповненням гаманця продюсера. Оскільки цінності різні - то різні і інтонаційні практики, різне змістовне наповнення.
Слід також відмітити важливість національного аспекту. Як відомо, корінними народами України є українці (на всій її території) і кримські татари (на території історичного Кримського ханства). Відповідно лише домінування культури саме цих двох народів може забезпечити стабільність України як держави. Відповідно, саме українська культура (а на територіях історичного Кримського ханства також кримськотатарська) мають бути пріоритетними.
В той же час слід взяти до уваги, що усі сучасні сепаратистські рухи в Україні, що призвели до бойових зіткнень (та, відповідно, людських жертв і втрати контролю над деякими територіями), мають виключно проросійську спрямованість. Таким чином з точки зору національної безпеки російській культурі слід надати найнижчий ступінь пріоритету.
Тепер перелічимо основні музичні напрямки і дамо їм стислу характеристику з точки зору практик, національного забарвлення і цінності:
- Академічна музика, що спирається на традицію західної музики починаючи від перших опер епохи Відродження і закінчуючи творчістю членів Національної спілки композиторів України; класика є ґрунтом, на якому виросли європейські цінності.
- Фольклор, живиться багатовіковими традиціями народного музикування; фольклор є ґрунтом на якому виросли цінності корінних народів України;
- Професійна естрада, межує з академічною традицією, з кінця XX століття до цієї ж традиції примикає джаз;
- Рок-музика, яка піднімає актуальні суспільні проблеми, зокрема патріотичної тематики, і нерідко межує як з фольклорною, так і з професійною традиціями;
- Поп-музика, спрямована для фонового заповнення тиші або супроводу розваг, цінність відсутня;
- "Шанcон", що оспівує кримінальний спосіб життя і виховує в людині відповідні якості, цінність негативна.
| музичний напрямок | тип інтонаційної практики | цінності | комерційний попит | необхідність підтримки | |
| Класика | Класична музика українських авторів (Дилецький, Березовський, Лисенко, Леонтович, Лятошинський і т.д.) | професійна | європейські та українські | низький | пріоритетна |
| Класична музика (Бах, Моцарт, Бетховен, Шопен і т.д.…) | професійна | європейські | низький | значна | |
| Сучасна академічна музика українських авторів (Національна спілка композиторів) | професійна | європейські та українські | дуже низький | пріоритетна | |
| Сучасна академічна музика (Лютославський. Шнітке...) | професійна | європейські | дуже низький | значна | |
| Національна традиція | Фольклор (обрядовий, думи, творчість автентичних гуртів) | народна | українські | дуже низький | значна |
| Опрацьований фольклор (народні оркестри і хори і т.п.) | змішана - народна і професійна | українські | дуже низький | значна | |
| Професійна естрада (Івасюк, Білозір, Яремчук і т.д.) | професійна | українські | низький | значна | |
| Легка музика | Джаз | змішана, напівпрофесійна | європейські | середній | пільгове оподаткування |
| Українська рок-музика (частково) | змішана, напівпрофесійна | українські | середній | пільгове оподаткування | |
| Шоу-бізнес | Українська поп-музика (частково також рок-) | непрофесійна | Частково українські або відсутні | середній | пільгове оподаткування |
| Західна поп- та рок-музика | змішана, напівпрофесійна, непрофесійна | частково європейські або відсутні | середній | оподаткування | |
| Російська (російськомовна) поп-музика | непрофесійна | відсутні або негативні | високий | значне оподаткування | |
| Кримінальна культура | Блатні пісні, шансон | непрофесійна | негативні | значний | цілковита заборона |
Що саме слід зробити для підвищення ролі професійного та традиційного музичного мистецтва в Україні? На наш погляд кроки досить очевидні:
- збільшення фінансової підтримки концертної та видавничої діяльності в галузі професійної і традиційної музики, як за рахунок стабільного фінансування мистецьких колективів, так і за рахунок виділення грантів на реалізацію окремих проектів.
- підвищення престижу професійного музиканта шляхом підвищення його зарплатні (припустимо, артистів національних колективів, які отримують по 8-10к грн, це може поки і не стосуватись, а от викладачів музичних шкіл із зарплатами до 2к грн - обов'язково).
- популяризація професійної і традиційної музики засобами телебачення і радіо, шляхом підтримки музичних часописів, а також через шкільну та позашкільну освіту.
- запровадження ефективних механізмів люстрації керівних працівників мистецьких та освітніх установ, викритих у корупції, низькому професіоналізмі або пропаганді російської імперської ідеології.
- запровадження пільгового оподаткування для українських музикантів
- створення Фонду підтримки української музичної культури, що наповнюватиметься за рахунок обов'язкових відрахувань від діяльності іноземних гастролерів та розповсюдження продукції іноземного походження.
Немає коментарів:
Дописати коментар