НМАУ без Чайковського! Що далі?

Віце-прем'єр-міністр з гуманітарної політики України - Міністр культури України Тетяна Бережна наказала "Перейменувати Національну музичну академію України імені П. І. Чайковського у Національну музичну академію України."

Тобто ім'я Петра Ілліча скасовано.

Що передувало.

Питання відмови від імені П.І. Чайковського ініціювала музикознавець Олена Корчова у квітні 2022 на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну та безперестанних обстрілів Києва росіянами. Однак керівництво консерваторії виступило проти перейменування, також проти виступила і більшість колективу консерваторії (грудень 2022). Міністерство культури натомість, не мало повноважень прийняти рішення з цього питання.

Пройшло 3 роки і у серпні 2025 до Закону України про вищу освіту було внесено зміни, що надали Міністерствам повноваження "перейменовуюти підпорядковані їм заклади вищої освіти в разі невиконання такими закладами вимог частини другої статті 4 Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії";" (ст.13, ч.2, п.7).

Пройшло ще півроку, і тепер маємо наказ та офіційне повідомлення на сайті Міністертсва культури.

Чи назвуть іншим іменем?

Наразі - ні. В перспективі є варіанти. Ось деякі з них:

• Імені М. Лисенка - найбільш логічний, оскільки нинішня НМАУ є наслідком злиття двох закладів - Консерваторії, заснованої російським імператорським товариством, і Музично-драматичного інституту, що був правонаступником приватної музичної школи Лисенка. 
• Але: ім'я Лисенка вже носить Львівська музична академія та Київський державний музичний ліцей (колись - середня спеціалізована школа, КССМШ).
  
  
• Імені М. Леонтовича, видатного українського композитора, автора численних хорових творів, зокрема "Щедрика". 
• Але: М.Леонтович не вчився і не викладав у київській консерваторії, тобто практично не мав до неї стосунку (як і П.Чайковський)
  
  
• Імені М. Веделя, видатного українського композитора доби класицизму, який жив і працював у Києві 
• Але: жив задовго до відкриття консерваторії, отже не мав до неї стосунку. (Так само - М.Березовський чи Д.Бортнянський). 

• Імені Б. Лятошинського, одного з перших випускників Київської консерваторії (саме в статусі вищого навчального закладу). згодом - професора Київської консерваторії, і, певно, найвідомішого українського композитора середини XX століття.
• Але: поряд із геніальними симфонічними творами, Б. Лятошинський написав оперу "Щорс", що прославляє колаборанта і терориста, очільника банди, на совісті якої кров українців. Також Б.Лятошинський написав низку романсів на російськомовні тексти і, якщо судити з листування, був доволі щиро позитивно налаштований до російської культури загалом та ідей панслов'янської єдності з кацапами.   
  
  
• Імені Л. Ревуцького, також випускника і, згодом, професора Київської консерваторії. 
• Менш відомий і менш виконуваний, ніж Б.Лятошинський, проте відверто проросійських чи прорадянських творів Л. Ревуцький не писав (напевно тому й залишився менш виконуваним).
   
• Імені О. Тимошенка, ректора Київської консерваторії у 1983—2004 роках, хорового диригента. 
• На відміну від свого наступника - члена партії регіонів В. Рожка, серед випускників закладу завжди користувався повагою. Втім, чи достатньо вагома його постать у масштабі європейському? 

 Чи є інші заклади до перейменування

Є певні прізвища в зоні ризику. Перелічимо їх. 

• Р. Глієр. Народився і тривалий час працював у Києві, у 1914-1919 на посаді ректора. Проте жодного українського твору написати не спромігся. З 1920 мешкав у Москві, де написав балет "Мідний вершник" зі знаменитим гімном місту Ленінграда. Щоправда, незвичне для російського вуха прізвище, схоже, не надихає росіян вважати його своїм. 
  
  
• А. Нєжданова. Народилась під Одесою, проте навчалась у Московській консерваторії і надалі працювала Великому театрі Москви. Записів української музики по собі не залишила. 
  
  
• І. Стравінський. Народився за порєбріком і починав як цілком кацапський композитор. Але пізніше помахав совку ручкою, узяв громадянство США і писав цікаву модерну музику, далеку від соцреалізму.     

 

Тепер все залежить від того, наскільки активними будуть шанувальники П.І. Чайковського. Чим більше вони голоситимуть на тему "а почему им можна", тим більш імовірно, що й про заклади 
названі іменем перерахованих вище осіб, можуть згадати та перейменувати.  

Ваша думка?

Запрошуємо пройти опитування на цю тему 

Півтон Безвухий

Чайковський: Два експертні висновки - якому довіряти?

 

29 листопада Український інститут національної пам'яті (УІНП) опублікував Фаховий висновок щодо належності назви Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського до символіки російської імперської політики/ 

Вердикт невтішний: Чайковський є "символом російської культури та культурним маркером «русского міра»".

Цей висновок є протилежністю до іншого - експертного висновку щодо встановлення генетичної належності та національної ідентичності творчої спадщини композитора і громадського діяча Петра Чайковського традиціям вітчизняної музичної культури, генетичному коду та ментальності цивілізованого українства від Науково-дослідного інституту українознавства (НДІУ), який проголосив.  що  Чайковський має "генетичне українське походження" і до ідеологів «русского міра» "не може бути віднесений".

Отже кому вірити? 

1. Повноваження.  Висновок  УІНП починається з посилань на законодавчі акти, зокрема на Положення про Експертну комісію Українського інституту національної пам’яті з питань реалізації норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», затверджене Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25.07.2023 № 399 , в цьому положенні пишеться, що комісія розглядає питання належності об'єктів до символіки російської імперської політики.
Згідно Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» до символіки зараховуються також "назви установ, організацій на території України, яким присвоєні імена або псевдоніми осіб [...], які брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики...". Отже, повноваження УІНП має. 

У висновку НДІУ не дано жодних посилань на українське законодавство, лише вказано, що висновок зроблено на запит НМАУ ім. П.І. Чайковського. В статутних завданнях НДІУ  також немає жодного слова про російські реалії, але є про "світове українство", до якого П.І. Чайковського по суті і зарахували.  Тож не зовсім зрозуміло, чи мав повноваження НДІУ подібні запити розглядати, хоча, звісно, право на власну думку має кожен.  

2. Аргументація.  Висновок УІНП ґрунтується на чотирьох положеннях: за походженням, творчістю, мовною та національною самоідентифікацією. Згадано 50% російського походження, виключно російськомовні тексти вокальної творчості, оперу "Мазепа" в інтерпретації О.С.Пушкіна, роки життя, проведені переважно в Росії, і листи, де Петро Ілліч стверджував, що він  - "росіянин у цілковитому розумінні цього слова".

У висновку НДІУ, натомість, вказано на українські коріння Чайковського, значну частину сюжетно пов'язаних з Україною творів, роки проведені в Україні і візити до Києва, зокрема відвідування музичного училища, що пізніше було реформовано в консерваторію.

Окремі аргументи УІНП і НДІУ є взаємовиключними.  Так, у висновку НДІУ вказано, що Чайковський писав на слова Т.Шевченка, натомість у висновку УІНП вказано, що Чайковський звертався до творчості Т.Шевченка через перекладачів - І.Сурікова і Л.Мея. Як було діло насправді ми не знаємо, але можна послухати запис романсу,  наприклад ось тут (виконує С. Лємєшев), і спробувати прислухатись - шевченкові там слова чи не шевченкові.

Деякі аргументи подібні, але трактуються по-різному. Так, на думку НДІУ, Чайковський під час візиту до Києва "подав пропозицію про реорганізацію Київського музичного училища у Київську консерваторію". На жаль, жодних джерел, які би засвідчували таку пропозицію не наведено. Натомість УІНП  вказує, що "підвищенню статусу музичного училища візит [Чайковського] не посприяв". Як було насправді ми не знаємо, але можна зіставити дати: 1890 рік (візит П.Чайковського) і 1913 рік (власне консерваторія заснована як вищий навчальний заклад).  Різниця мі цими датами - 23 роки. Ціле покоління.  

Що далі? В положенні про УІНП сказано, що "рішення Експертної комісії мають рекомендаційний характер". Тобто вчена рада НМАУ може обрати той висновок, який їй ближче до душі і надалі, а 73% колективу це рішення підтримають.  Але є нюанси.

Об'єктів з російськими назвами ставатиме все менше. І на їх тлі заклад імені Чайковського контрастуватиме все більше. Площі Толстого і вулиці Пушкінської поруч із закладом, наприклад, вже нема (а є Українських героїв і Євгена Чикаленка). 

Міжнародну спільноту переконати в тому, що Чайковський - українець, не вдасться, бо там спитають, а ким же Петро Ілліч сам себе вважав. А якщо раптом вдасться, то за "А" доведеться говорити і "Б", і визнавати, що "нашою" є і роzzійська мова (бо Чайковський нею писав), а за нею тоді і весь "руzzкій мір". І тоді міжнародна спільнота просто перестане розуміти, чому ми боремося із країною, мову і культуру якої ми ніби вважаємо своєю. 

 
Півтон Безвухий

Див. також 

• Як повернути Чайковського Україні?
• Історія Київської консерваторії за 4 хвилини (відео)

З днем оЧайковлення, консерваторіє!

9 травня Національна музична академія України відзначає визначну дату своєї історії - 84 роки тому Президія Верховної ради УРСР іменувала її іменем знаного російського композитора - Петра Ілліча Чайковського. 

Історія Київської консерваторії за 4 хвилини

До вашої уваги - короткий відеоролик "Історія Київської консерваторії за 4 хвилини". В цьому відео ви дізнаєтеся, коли насправді було заснована Київська консерваторія (Національна музична академія України), хто був її засновником і яка була роль Петра Ілліча Чайковського.

Як повернути Чайковського Україні?

Вчена рада НМАУ нещодавно звернулась до Президента України з проханням "підтримати всі заходи для повернення Україні" Петра Ілліча Чайковського .

Любі друзі, пропонуємо обговорити, які це можуть бути заходи. Бачу кілька можливостей: 


1. Вилучити з московських архівів метричні книги і вказати місцем народження композитора смт Кам'янку Чигиринського повіту.

2. Вилучити з московських архівів листи композитора, в яких він називав себе росіянином і виправити на українця.

3. Перепоховати композитора на Байковому кладовищі. 

4. Вилучити архівні документи, що свідчать про заснування Київської консерваторії в 1913 році і виправити на 1863 рік.

5. Вилучити архівні документи, що свідчать про викладацьку діяльність П.І. Чайковського в Московській консерваторії у 1866-1877 роках і зазначити місцем роботи композитора у цей період Київську консерваторію.  

6. Вилучити з бібліотек України та інших держав світу усі енциклопедичні видання та підручники, в яких розміщена біографія Чайковського, та внести відповідні зміни щодо національності, місця народження та місця роботи композитора.   

7.  ̶П̶е̶р̶е̶к̶л̶а̶с̶т̶и̶ ̶в̶о̶к̶а̶л̶ь̶н̶і̶ ̶т̶в̶о̶р̶и̶ ̶П̶.̶ ̶Ч̶а̶й̶к̶о̶в̶с̶ь̶к̶о̶г̶о̶ ̶у̶к̶р̶а̶ї̶н̶с̶ь̶к̶о̶ю̶ ̶м̶о̶в̶о̶ю̶.̶ ̶ ̶( викреслено цензором, какая разніца  на каком язикє? (c))

Півтон Безвухий

Анонс: "Оргія" О. Костіна на сцені Оперної студії Київської консерваторії

26 лютого 2021 року в Оперній студії при НМАУ відбудеться прем’єра опери О. Костіна «Оргія».   Режисер-постановник - Тетяна Воронова.

Опера «Оргія» написана за мотивами однойменної драматичної поеми Лесі Українки у 1993 році. 25 лютого виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки, отже вистава стане одним із численних мистецьких заходів до цієї дати. 

Як київська консерваторія стала старшою на 50 років.

25 травня Вчена рада НМАУ на своєму засіданні "схвалила інформацію щодо істинної дати заснування Консерваторії" і відтепер вважатиме, що такою такою датою є відкриття 27 жовтня 1863 року Київського відділення Імператорського Російського Музичного Товариства. Про це повідомляє офіційний сайт НМАУ.

На наш погляд ця інформація потребує більш детального пояснення - власне яку саме подію відзначали раніше і яку саме подію відзначатимуть тепер. Такого пояснення немає на сайті НМАУ, тому візьмемо це завдання на себе.  

Українська мова в Національній музичній академії: нова заборона у Валуєвському стилі

Чи стане зала НМАУ імені героя АТО Василя Сліпака залою імені громадянина РФ Богдана Волкова?

Перепубліковуємо, до Вашої уваги, статтю М. Стріхи, опубліковане в інформаційному ресурсі "Новинарня"

Максим Стріха  науковець, письменник, театрал
(джерело - "Новирнаря")

«Медіум» Джанкарло Менотті прозвучав в оновленій версії

25 лютого у Великій залі Київської консерваторії імені Василя Сліпака в оновленій версії було поставлено оперу Джанкарло Менотті «Медіум». Постановку було приурочено до конференції «музично-театральне мистецтво у реаліях сьогодення: світовий та український контекст» та поєднано з майстер-класом старшого викладача НМАУ М.І. Гамкала. 

Опера «Медіум» була написана в 1947 році. Це опера-містерія, в якій переплітаються обман і божевілля, кохання і безпомічність, сюрреалістичні сцени і трагічна розв’язка.

НМАУ: Перемога над минулим у 12 голосів

В Національній музичній академії ім. П.І. Чайковського новий ректор - Максим Олегович Тимошенко. У другому турі виборів він набрав 261 голос, що складає 52,4 % від загальгого числа виборців.

Спочатку трохи виборчої аналітики. Відповідно до Закону України про вищу освіту (ст. 42), переможець повинен набрати "більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах".  У другому турі Максим Тимошенко набрав 52,4 % голосів. Це означає, що від невизначеності консерваторців відділяли лише 2,4 %, або, як нескладно порахувати - 12 голосів.

Вибори в НМАУ: де насправді приховано адмінресурс?

7 вересня 2018 року на радіоканалі «Культура» прозвучала передача, присвячена майбутнім виборам ректора НМАУ. В прямому ефірі виступили в.о. ректора Анатолій Бровій, ініціатор руху «За нову консерваторію» Олександра Морозова, в телефонному режимі підключались до ефіру кандидати на посаду ректора - Євгенія Басалаєва, Олена Берегова, Дмитро Гаврилець, Михайло Мимрик, Володимир Рожок, Юрій Чекан. Розмову вели Олександр Пірієв та Світлана Галась.

Повністю запис передачі  можна прослухати на сайті радіокомпанії за посиланням
http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2045551
Ми стисло відмітимо найголовніше.

«Культурний майдан»: Правознавство в консерваторії?? Та тут же музикі навчають!

Журналісти так званого «Культурного Майдану» поспілкувались з екс-ректором НМАУ Володимиром Івановичем Рожком і ось що у них вийшло. Пропонуємо фрагменти діалогу.

Про Максакову:

- Які у вас стосунки з Сусленським?
- Ніяких.
- З Марією Максаковою?
- Ніяких
- Чому Марія Максакова мала ключ від кабінету ректора?
- тому що Максим Тимошенко її привів і представив нам як радника.

НМАУ: як Ростислав Карандєєв ректорів лобами зіткнув

Перші дні серпня в Національній музичній академії України («Київській консерваторії») видались надзвичайно спекотними. Міністерські чиновники тасують виконувачів обов’язки ректора як колоду карт, а інтернетами ширяться захоплюючі детективні відео з місця подій. Але про все по порядку.

НМАУ: кінець епохи Рожка?

12 червня на сайті Міністерства культури з'явився наказ про призначення на посаду виконувача обов'язки ректора Національної музичної академії України імені П. Чайковського Максима Олеговича Тимошенка. Це автоматично означає припинення повноважень попереднього ректора - Володимира Івановича Рожка. 

Коментарів щодо цієї події дуже мало. Між тим - постать В. Рожка на наш погляд неординарна - нелегко в музичній сфері знайти діяча, що зміг зібрати стільки полярних оцінок, від захоплених до нищівних.

Активісти вимагають люструвати ректора НМАУ Володимира Рожка

Активісти вимагають усунути ректора Національної музичної академії України імені Чайковського Володимира Рожка, який обіймав керівні посади у ЦК КПУ і балотувався у Верховну Раду від Партії регіонів.

З відповідним зверненням до Міністра культури України Є. Нищука, а також до Президента України П. Порошенка звернулися Всеукраїнська спілка громадських об'єднань "Честь України" та Всеукраїнська громадська організація військовослужбовців, рятувальників, поліцейських, учасників бойових дій і антитерористичних операцій.

Київська консерва: виховуємо неповагу до слухачів (на прикладі організації творчого вечора В. Рунчака)

Феєричний приклад неповаги до слухачів підготувала Національна музична академія 20 жовтня 2014 на авторському концерті Володимира Рунчака, організатором якого виступила кафедра дерев'яних духових інструментів цього вишу.

Ввечері цього дня в малому залі було анонсовано три події -

• 16:00  - презентація  книги Р. Вовка «Портрети корифеїв» і концерт студентів кафедри дерев'яних духових
• 18:00 - концерт студентів класу Н. Толпиго (фортепіано)
• 19:00 - концерт з творів В. Рунчака  (музика для духових інструментів)

Оглянувши такий розклад, досвідчений музикант одразу ж поцікавиться: а чи вистачить Н. Толпиго професіоналізму вкластися в 60 хвилин? Задача не із надважких, але професор Н. Толпиго її з тріском провалила - її концерт закінчився лише о 20:10.  Весь цей час (з 19:00 до 20:10) публіка, що прийшла послухати твори Рунчака вимушена була або вислуховувати фортепіанний ширвжиток або ж чекати в коридорі.

А що ж духова кафедра? Духова кафедра в цей час розташувалася в аудиторії напроти і прийнялася з нагоди свого паперового увічнення вживати алкогольні напої. Даровані непрофесіоналізмом Наталії Кирилівни 120 хвилин дозволили маститим духовикам провести обряд розпивання з належним пафосом і пієтетом, і  до слухання авангардної музики підійти добре підготовленими.

На щастя музика Рунчака - із тих, що вміє розбудити публіку за будь-яких обставин. Життєрадісна і викривальна, з дотепним гумором і високою гуманністю. До речі, Володимир Рунчак не обтяжений почесними званнями і преміями. Можливо саме завдяки цій обставині його музика така легка і невимушена. 

Твори для духових інструментів у творчості В. Рунчака посідають провідне місце - найбільше дотепних жартів і іронії сконцентровано у творах, написаних для інструментів кларнетового сімейства.  Дослідникам духового мистецтва радимо звернути на цю обставину особливу увагу.

Щодо книги Романа Вовка, то вона люб'язно викладена тут.  Її героями стали шість музикантів - В. С. Антонов, В. М. Апатський, О. С. Кудряшов, В. Г. Тихонов, В. К. Турбовський, Ю. В. Василевич. Книга написана в традиційному для цього жанру мемуарно-славильному стилі.

Не можемо у цьому зв'язку не відмітити рецензії на книгу, підготовлені ректором НМАУ В. Рожком і професором Львівської консерваторії В.Б. Цатйцем,  Як показує аналізатор плагіату, рецензія В.Б. Цайтца збігається з рецензією В. Рожка на 71%. Хто в кого копіпейстив - нам поки що невідомо, втім В. Рожок виглядає оригінальнішим - він назвав корифеїв "персонажами", а В. Василевича - "Васильовичем".



Півтон Безвухий