В. Сильвестров: "Саме Україна – старший брат."

В. Сильвестров: "Приструнивши авангард."

Порадував Валентин Васильович... Ще деякі афоризми:

"[муза] приходить вона сама, але може й піти, не заставши нікого вдома."

"По суті, Батьківщиною Шевченка була не так територія України, як українська мова."

"Я ще за радянських часів у Львові помітив, що коли ти перебуваєш в українській мові, в цій стихії, то раптом думки забарвлюються якось інакше. Коли переходиш із російської на українську, з’являється відчуття новизни відтінків, мова ніби з якимось цікавим вибриком, а коли, навпаки, з української на російську, то остання спочатку здається якоюсь прісною, по-лакейському вихолощеною."

Інтерв'ю з Сіренком

«Сьогодні деякі люди взагалі не уявляють, хто такий диригент...»

Інтерв'ю в "Дзеркалі тижня".   деякі коменти:

"Все-таки сім тисяч гривень оркестранта — це не 1200 гривень, які отримує хірург...", що правда то правда, оркестранти живуть ліпше за лікарів, і ліпше за викладачів.

"У грудні 2008 року американці розпитували нас, скільки потрібно душових, скільки і яких кімнат, якими б ми хотіли бачити зали... Але ще до виборів усе зупинилося..." - треба активніше голубих підтримувати, тоді і колонний імені Лисенка обладнають під приватний басейн для дипкорпусу, а оркестр гратиме під відкритим небом.

НСОУ на facebook

Сьогодні натрапив на сторінку Національного симфонічного оркестру України на Пикокнизі (тобто на facebook, я правильно переклав англійську назву?). Привернуло увагу їх свіже посилання на президентський указ від 2008-го, ще старорежимний, ностальгійний... І колега підкинув історичну темку для обговорення, може хтось поділиться знаннями, бо навіть моя особа тут непоінформована...

Купив дріжжі і виростив Блоґ...

Нащо? А просто щоб реклямувати те, що я роблю в інших проектах - на сайті "composer", "Блог академічної музики", і те що роблять мої колеги на Вікіпедії. Може когось зацікавить і стане моїм колегою, адже український інтернет все ще такий бідний на академічну музику....