неділю, 23 березня 2014 р.

Будинок творчості композиторів: чи не подумати про люстрацію?

Цей гламурний пейзаж ми зазнимкували в одній із хатинок Будинку творчості композиторів 22 березня 2014 року. Як свідчить табличка - саме тут в радянські часи Геогрій Майборода писав опери "Богдан  Хмельницький" і "Тарас Шевченко", К.Данькевич писав "Богдана Хмельницького", а А.Штогаренко - симфонії.

Автор цих рядків пам'ятає цей будинок в кінці 1990-х. Тут стояв кабінетний рояль, по трубах тік життєдайний кип'яток, по проводах - електричний струм.

Нинішній стан речей породжує два одвічних питання - "хто винен і що робити".

На перше питання відповісти нескладно. Достатньо просто поцікавитись хто очолював Спілку композиторів в останні роки.

З другим важче. Одразу відкинемо надію на люстрацію в НСКУ або в Мінкультурі. Для успіху в люстрації повинна бути зацікавлена більшість, а її поки що немає. Тоді лишається три речі. Знайти:

- інвестиції для відновлення інфраструктури;
- людей, яким було би цікаво тут жити постійно і можливо платити менше ніж за оренду хати в Києві;
- людей, які змогли би це все організувати.

Власне цим займається проект SOS Ворзель. Між тим для моїх колег музикознавців підкину ідею - дослідіть історію Будинку творчості від її початку до сьогодення. Робота спокійно потягне на 200 сторінок і навіть більше. Ви відкриєте світу чимало цікавих штрихів до біографій українських композиторів.




середу, 12 березня 2014 р.

Лист Міністру культури України з приводу відсторонення Вовкуна В.В.

Публікуємо відкритий лист Міністру культури України
Нищуку Євгену Миколайовичу від українськихї митців. Оригінал на сторінці у Фейсбуці, спільнота Асамблеї діячів культури.
Міністру культури України
Нищуку Євгену Миколайовичу
Шановний пане Євгене!
Ми, спільнота артистів, обурені ситуацією, що відбулась 9 вересня 2014 року, під час вшанування 200-річчя народження Т.Г.Шевченка, коли головний режисер Вовкун В.В., в «кращих» радянських традиціях безглуздо змусив стояти всіх 150 артистів ЧОТИРИ ГОДИНИ НА ХОЛОДІ В ОДНИХ КОСТЮМАХ, СМОКІНГАХ І КОНЦЕРТНОМУ ВЗУТТІ! При цьому, попередньо було домовлено, що хор після творів буде виходити за куліси, але в останній момент, заради «картинки», змінили рішення. Під кінець, навіть прості люди почали скандувати: «Вдягніть їх!» і «Відпустіть артистів!». Ми розуміємо, що виконуємо службові обов`язки, але ми не підписувалися втрачати своє здоров`я через примхи радянського режисера.
Багато з нас, як і Ви, виборювали свободу днями і ночами на Майдані, дивлячись в очі «Беркуту». На відміну від цього випадку, тоді було за що жертвувати здоров’ям і, навіть, життям.
У першій промові на Майдані в якості міністра, Ви пообіцяли, що не дасте ображати артистів, що Міністерство більше не буде всліпу обслуговувати урочисті заходи, а отримає нове дихання.
Переконані, Ви чудово знаєте, що цей випадок не одинокий, адже ще з часів Сталіна і донині - чим вищий рівень заходу, тим гірше ставлення до артистів. Це радянська нахабність, безвідповідальність і карикатурна пафосність.
Ми будуємо нову країну, де не місце уламкам старого режиму. Натомість в культурному середовищі вже виросло ціле покоління молодих, професійних, амбітних кадрів.
Тому наполегливо просимо :
- відсторонити пана Вовкуна від режисування урочистих заходів,
- дати розпорядження всім культурним установам України: не порушувати честь і гідність артистів; не допускати умов праці, що суперечать Трудовому кодексу, та впливають на погіршення здоров`я артистів.
Відповідь просимо опублікувати на офіційному сайті Міністерства, та надіслати за електронною адресою: paasha@ukr.net
З повагою , колеги. Слава Україні!

Можемо в свою чергу лише додати, що на наш подив на сцену не допустили тих митців,які на те більше ніж заслужили, протягом усіх трьох місяців боротьби виходячи на Майдан і підтримуючи своєю творчістю бойовий дух патріотів України,


суботу, 8 березня 2014 р.

"Дідона і Еней" прозвучала в українському перекладі

2 березня 2014 року в культурному житті України відбулася знаменна подія – за ініціативи Громадської організації «ВІКІМЕДІА УКРАЇНА» було успішно реалізовано одну з важливих складових ланок о мистецького проекту «СВІТОВА КЛАСИКА УКРАЇНСЬКОЮ». Йдеться про сценічне виконання опери «Дідона і Еней» видатного англійського композитора XVII ст. Г. Персела, чия творчість цілком слушно вважається одним з найцікавіших музичних феноменів західноєвропейського барокового мистецтва. До здійснення цього мистецького заходу було залучено відразу декілька мистецьких колективів, а саме струнного квартету «Софія» (художній керівник Олена Пушкарська), камерний хор «Хрещатик» (хормейстер Оксана Дондик), а також група студентів кафедри академічного хорового мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв.    
Ретроспективно оцінюючи враження від спектаклю, який, особисто в мене, як, сподіваюсь, і в інших глядачів, викликав щире захоплення, відзначу декілька цікавих моментів. Насамперед, впадає в око, що протягом усієї сценічної дії виконавцям вдалося втримати увагу аудиторії, а це, з огляду на високу метафоричність барокового світовідчуття, таку не притаманну в наш суєтний і прагматичний час, вочевидь не є простим завданням. І це при тому, що зала Будинку вчених була вщерть заповнена слухачами. Безумовно, передовсім, слід завдячувати геніальній музиці Г. Персела, яка й донині полонить серця всіх, хто зберіг у душах почуття прекрасного. Але не в меншій мірі важливою є органічність і одухотвореність виконання, яке довершено відобразило різні грані творчого задуму митця. З  огляду на це показовою є творча злагодженість виконавського ансамблю, який за відносно короткий термін спільної репетиційної роботи, сформував оптимальний алгоритм творчої співпраці.
Визначна роль в цьому належить автору проекту і диригенту Заслуженій артистці Оксані Дондик, яка доклала багато часу і зусиль на реалізацію цього проекту . В зв’язку з цим, характерно, що в постановці задіяні студенти кафедри академічного хорового мистецтва КНУКіМ, які нині навчаються в класі Оксани Іванівни з вокалу. Це Христина Потішук, Андрій Морозан, Яна Прохоренко, Марія Макар, Вероніка Кудравець, Хримтина Фурман, Альона Шелест, Андрій Лобода, Ярослав Смаль. Не зупиняючись на характеристиці кожного з виконавців (діючих осіб), відмітимо що всі вони старанно і вдумливо підійшли до реалізації задуму, виявивши кожен в своїй мірі індивідуальні творчі здібності і таланти.    Визначна роль в реалізації задуму належить також струнному квартету «Софія» та його художньому керівнику Олені Пушкарській. Окремо слід відмітити подвижницьку працю арт-директора проекту та за сумісництвом концертмейстера Андрія Бондаренка, а також головного режисера Лариси Леванової та режисера-постановника Анастасії Лобан.  
Поряд з суто мистецькими аспектами, принципово важливим є той факт, що виконання опери відбулося у високохудожньому українському перекладі здійсненому Оленою О' Лір. Ця обставина засвідчує основоположну тенденцію послідовно впроваджувану "Вікімедіа Україна", спрямовану на популяризацію світових шедеврів вокальної вокально-інструментальної та хорової класики українською мовою. В цьому контексті, слід відмітити, що даний проект продовжує давню традицію україномовних перекладів, закладену такими видатними поетами як М. Рильський, М. Лукаш, Л. Старицька-Черняхівська, Борис Тен. В наш час на цій ниві плідно виявляють такі поети, як вже згадувана Олена О' Лір, Максим Стріха та ін.   

Кандидат мистецтвознавства, доцент КНУКіМ Ігор Тилик

Фото: Ілля Корнійко, ліцензія cc by-sa 3,0