Міносвіти оновлює стандарт музиканта

 

 Міністерство освіти запропонувало до обговорення проєкт нового стандарту спеціальності «Музичне мистецтво» для освітнього рівня «бакалавр». 

Нагадаємо, що з 2019 року чинним є стандарт, затверджений Наказом Міністерстваосвіти і науки України24.05.2019 р. № 727.

На жаль, в МОНі прийняли рішення не уточнювати, з якою метою ініційовано оновлення стандартів, тож обмежимось лише аналізом - що саме в новому стандарті відрізняється від чинного, і до яких наслідків може призвести затвердження нового стандарту. Отже, аналізуємо.

Преамбула 

• в принципі нічого нового. Змінився авторський колектив, замість «025» написали «B5», інший номер протоколу. ⚪ Нейтрально

Загальна характеристика 

— змінилася ціль: є «підготовка високопрофесійних фахівців...», натомість нове формулювання — «Набуття здобувачами вищої освіти здатності...».

·  Тобто підготовку фахівців ми вже не гарантуємо, лише потенційно здатних бути фахівцями. ⛔ Шкода

Опис предметної області 

• є редакційні правки, без суттєвого впливу. ⚪ Нейтрально

Кредити ЄКТС 

— залишається 240. Але:

Замість мінімум 50% «обсягу освітньої програми має бути спрямовано на забезпечення загальних та спеціальних (фахових) компетентностей за спеціальністю» впроваджується «не менше 40% практичної підготовки від обсягу кредитів ЄКТС обов’язкових освітніх компонентів, у тому числі не менше 6 кредитів ЄКТС практики відповідно до фаху (виконавської / хормейстерської / композиторської / музикознавчої), згідно з укладеними закладами освіти договорами.»  

• ·       Тобто виглядає так, що частка політономії, психознавства і інших немузичних дисциплін може зрости.  🟡❓ Сумнівно   

Додано можливість для випускників коледжів частково «визнавати результати навчання та перезарахувати відповідні кредити ЄКТС, здобуті за попередньою освітньою програмою».

• ·       На практиці це означатиме, що майбутній студент може, наприклад, прийти до мене на «гармонію» і з порогу заявити, що, оскільки він таку дисципліну вже проходив у коледжі, то мої лекції йому не потрібні. Теоретично ніби так. Але мій викладацький досвід свідчить, що така самовпевненість розбивається на першій же контрольній. 🟡❓ Сумнівно   

Вимоги до освіти осіб, які можуть розпочати навчання... 

• ·       цього немає в чинних стандартах, але по суті чинний Закон про вищу освіту передбачає саме такі вимоги, як описані в стандарті..   ⚪ Нейтрально

Перелік обов’язкових компетентностей 

- на перший погляд такі самі списки загальних та спеціальних компетентностей, але диявол у деталях.

ЗК01. Здатність спілкуватися українською мовою усно і письмово  + ("необхідний рівень володіння українською мовою для громадян України – рівень вільного володіння першого ступеня (С1), для іноземних громадян (середній рівень другого ступеня (В1). Для осіб з порушеннями зору, слуху, мовлення відповідні вимоги застосовуються з урахуванням можливостей таких осіб". 

• Тобто навіть я. діставши з кишені результати обстеження у офтальмолога, матиму право заявити, що українська в мене кульгає і відчепіться.  ⛔ Шкода

ЗК03. Здатність застосовувати знання та методи математики, природничих наук, інженерії та технологій у професійній діяльності.

•  Скажу як музикант з 30-річним стажем. Щось хоч трохи схоже на серйозний математичний апарат я застосовую лише коли готую наукові дослідження для статусних журналів. Але це не рівень бакалавра, це рівень доктора філософії. На рівні бакалавра, коли я граю на фортепіано, мені цілком достатньо вміти рахувати до 5 (більше пальців мені Господь не надав).
  Теоретично цю компетентність можна забезпечити дисципліною «Музично-інформаційні технології» обсягом у 6-8 кредитів і за умови, що заклад забезпечить відповідне апаратне та програмне (ліцензоване!) забезпечення, але чи дійсно це необхідно?   🟡❓ Сумнівно   

ЗК08. (додано) Здатність жити і працювати у мультикультурному та мультилінгвальному середовищі....

• У перекладі на більш просту мову - нас закликають толерувати рашистів, радикальних ісламістів та інших осіб, що не поважають нашу культуру. Водночас, серед нових компетентностей немає жодної, яка прямо стосується формування чи утвердження української національної ідентичності. У віддаленій перспективі це призведе до розмивання і, врешті, втрати українцями національними ідентичності, а за нею і держави.     ⛔ Шкода

 Спеціальні компетентності (СК)

СК07. (змінено) Здатність «сприймати, аналізувати та / або створювати інтерпретаційні моделі музичних образів» замість «розуміти основні шляхи інтерпретації художнього образу».

•   «інтерпретаційні моделі музичних образів» не є усталеним терміном. Усталеним є термін «інтерпретація музичних творів» або «виконавська/композиторська інтерпретація» (В. Москаленко), «виконавський аналіз» (N.Cook), але не «моделі музичних образів». Можливо автори мали на увазі концепцію «інтерпретаційні моделі» М.Кононової, але це що ж тепер, всю виконавську школу підлаштовувати під цю концепцію, до того ж, апробовану лише на віолончельному виконавстві?   🟡❓ Сумнівно   

СК 8; 15   (вилучено) Здатність здійснювати диригентську / редакторську / менеджерську/ лекторську/ аранжувальну / звукорежисерську діяльність

• В реальному професійному житті дійсно більшість музикантів не стикаються з необхідністю диригувати, аранжувати, читати лекції, здійснювати менеджмент чи редагувати. Ці компетентності слід вважати опціональними. 🟢✔️ ОК. 

 Перелік освітніх програм

• не регламентується як в чинному, так і в запропонованому стандарті. У новому стандарті натомість це виписано прямо - «не регламентується». Таким чином проблема відсутності конкретизації змісту навчання не тільки не вирішується, але й декларативно поглиблюється.  🟡❓ Сумнівно   

V Нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання

• в новому стандарті не регламентується. Тобто стандарт не вимагатиме від ЗВО жодних гарантій, що їх випускник зможе демонструвати якісь результати, як наприклад (згідно чинного стандарту) «артистизм... під час виконавської діяльності»  чи «аналізувати твори» чи «здійснвати викладацьку діяльність» (усього 17). В результаті роботодавцеві буде важче розуміти, що вмітиме претендент з тим чи іншим дипломом, а вступнику - чому саме він зможе гарантовано навчитися.  ⛔ Шкода    

РЕЗЮМУЮ

Оновлення стандарту у запропонованому вигляді є недоцільним, і таким що не сприяє покращенню якості освіти. У далекосяжній перспективі найбільш загрозливим виглядає: 

 

⛔ втрата єдиних державних гарантій якості підготовки бакалаврів музичного мистецтва через вилучення нормативних результатів навчання та розширення автономії ЗВО без встановлення мінімальних державних вимог до змісту й результатів навчання;

 

⛔ ігнорування державної політики утвердження української національної ідентичності шляхом запровадження мультикультурних компетентностей без одночасного закріплення компетентностей, спрямованих на формування української національної ідентичності.

 

🟡❓ розмивання професійної спрямованості бакалаврської підготовки шляхом включення компетентностей, що мають опосередкований або мінімальний зв'язок із музичним мистецтвом (математичних, інженерних і т.п.).

 

 

 

    

 

 

  

- 

 

 

    

 

 

 

Національна філармонія святкує "рекорд"

Національній філармонія повідомляє про офіційно зафіксований рекорд - виконано найбільшу за всю історію України кількість фортепіанних концертів Бетховена - аж 5 (із 5 відомих на сьогодні)! Цей процес зайняв 4 год 18 хв 57 с.

У встановленні рекорду брав участь Президентський оркестр та чотири піаністки - Марія Пухлянко (Україна), Яель Колдовскі (Ізраїль), Елізабет Нільсен (Данія), Юлія Садаунікайте (Литва)

Для порівняння, окремим піаністам уже вдавалося записати усі 5 фортепіанних концертів Людвіга ван Бетховена, але за значно коротший час і за межами України:  

• Артур Рубінштейн з Лондонським оркестром під керуванням Даніеля Баренбойма - 3 год 10 хв (1970).
• Еміль Гілельс з Клівлендським оркестром (1968) - 2 год 55 хв
• Сучасний китайський піаніст Хаочень Чжан з Філадельфійським оркестром - 2 год 54 хв (2022)

Піаністкам теж вдавалося це зробити:

• Mitsuko Uchida з Берлінським оркестром - 3 год 1 хв
Alicia De Larrocha, RSO Berlin*, Riccardo Chailly - 2 год 55 хв

Отже, бажаємо філармонії встановити нові рекорди. Наприклад, чому б не спробувати звернутись до фортепіанних концертів, написаних українськими авторами? Тоді рекорд може бути і світовим.

НМАУ імені.... результати опитування

Повідомляємо результати опитування станом на 15 лютого стосовно іменування Національної музичної академії. В опитуванні взяли участь 236 осіб, з яких 135 є випускниками НМАУ, 16 -викладають, а 12 - вчаться в НМАУ.

88,6% вважають відмову від імені Чайковського вірною. Серед випускників консерваторії вважають відмову вірною 92%, серед викладачів - 88%. 

 

Майже половина погодились з тим, що не слід жодного імені не присвоювати (43%). Другим за популярністю виявився Борис Лятошинський (29%). Серед  випускників це відповідно 40% та 27%, серед викладачів -  47% та 23%. 

Таким чином суспільна думка свідчить про те, що присвоєння нового імені Національній музичній академії поки що принаймні не на часі. Але відмова від імені П. Чайковського більшістю схвалюється, 

Щодо заборони російських книжок - без паніки!

В інтернетах поширюють панічні настрої  з приводу можливого "вилучення з обігу" російськомовної літератури. Приводом для паніки стало повідомлення міністерки культури Тетяни Бережної, в якому вона заявила, що відповідна постанова уряду вже готується. 

Частина нашої спільноти з цього приводу впадає в паніку. Наприклад, композитор Олексій Войтенко з цього приводу написав ось такі рядки

1. Не панікуйте. 

По-перше. Як людина, що пройшла фольклорні експедиції та гірські походи, запевняю - навіть повного зібрання творів Пушкіна вам не вистачить, щоб зварити борщ. Папір згоряє швидко, а тепла виділяє мало. Тож, у випадку блекауту - не врятують.

По-друге. 451 по фаренгейту буває тільки в казках. Сувора зелена реальність поділить це число на індекс корупції, відмінусує відкати, і лишиться те саме що від стіни яценюка. Тож ніхто ваші ціннющі скарби замість вас не утилізує.

Ну і потім інтернет ніхто ж не відміняв. За потреби там навіть "Я славлю партію" Верменича можна знайти. 

2. Чи можна прожити без російської книги?

Спокійно. За статистикою більше 7 мільярдів Земної кулі не володіють російською мовою і не прочитали за своє життя жодної книги. Ці люди живуть в різних континентах, різних кліматичних і різних соціальних умовах. Серед них є як біндіші, так і багатші за нас.  Як ті, що вміють лише вирощувати банани, так і ті, хто підкорював космос і глибини океану.

Серед людей, які російською не читали взагалі - Альберт Ейнштейн, Стівен Хокінг, Йоганн Себастьян Бах, Вольфганг Амадей Моцарт. Ніколи не співали російською Лучано Паваротті, Марія Каллас, Монсеррат Кабальє. Не володіють російською і топ-мільярдери планети, такі як Біл Гейтс, Джеф Безос чи Марк Цуккерберг. 

Хочете досягти таких же успіхів? Російська вам в цьому точно не допоможе.  

3. Чи плани уряду ефективні?

Наразі немає інформації, які саме заходи уряд планує чи розглядає. Тому моя пропозиція - підійти до справи креативно і організувати марафон здачі макулатури. Ніщо так не єднає спільноту. як спільна праця. Згадайте останні дні Майдану навесні 2015, коли Януковича вже давно усунули, але і далі зловживав прив'язкою до минулого? Тоді ми кияни вийшли і самі очистили центр Києва без задіяння силових структур. 

Для найбільш активних учасників марафону можна придумати пам'ятні сувеніри. Участь в марафоні - виключно добровільна. І пам'ятайте, від мови агресора слід очищати не стільки з книжкові полиці, скільки з власні серця.  Головне завжди внутрішній світ, а не зовнішня атрибутика.  





 

НМАУ без Чайковського! Що далі?

Віце-прем'єр-міністр з гуманітарної політики України - Міністр культури України Тетяна Бережна наказала "Перейменувати Національну музичну академію України імені П. І. Чайковського у Національну музичну академію України."

Тобто ім'я Петра Ілліча скасовано.

Що передувало.

Питання відмови від імені П.І. Чайковського ініціювала музикознавець Олена Корчова у квітні 2022 на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну та безперестанних обстрілів Києва росіянами. Однак керівництво консерваторії виступило проти перейменування, також проти виступила і більшість колективу консерваторії (грудень 2022). Міністерство культури натомість, не мало повноважень прийняти рішення з цього питання.

Пройшло 3 роки і у серпні 2025 до Закону України про вищу освіту було внесено зміни, що надали Міністерствам повноваження "перейменовуюти підпорядковані їм заклади вищої освіти в разі невиконання такими закладами вимог частини другої статті 4 Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії";" (ст.13, ч.2, п.7).

Пройшло ще півроку, і тепер маємо наказ та офіційне повідомлення на сайті Міністертсва культури.

Чи назвуть іншим іменем?

Наразі - ні. В перспективі є варіанти. Ось деякі з них:

• Імені М. Лисенка - найбільш логічний, оскільки нинішня НМАУ є наслідком злиття двох закладів - Консерваторії, заснованої російським імператорським товариством, і Музично-драматичного інституту, що був правонаступником приватної музичної школи Лисенка. 
• Але: ім'я Лисенка вже носить Львівська музична академія та Київський державний музичний ліцей (колись - середня спеціалізована школа, КССМШ).
  
  
• Імені М. Леонтовича, видатного українського композитора, автора численних хорових творів, зокрема "Щедрика". 
• Але: М.Леонтович не вчився і не викладав у київській консерваторії, тобто практично не мав до неї стосунку (як і П.Чайковський)
  
  
• Імені М. Веделя, видатного українського композитора доби класицизму, який жив і працював у Києві 
• Але: жив задовго до відкриття консерваторії, отже не мав до неї стосунку. (Так само - М.Березовський чи Д.Бортнянський). 

• Імені Б. Лятошинського, одного з перших випускників Київської консерваторії (саме в статусі вищого навчального закладу). згодом - професора Київської консерваторії, і, певно, найвідомішого українського композитора середини XX століття.
• Але: поряд із геніальними симфонічними творами, Б. Лятошинський написав оперу "Щорс", що прославляє колаборанта і терориста, очільника банди, на совісті якої кров українців. Також Б.Лятошинський написав низку романсів на російськомовні тексти і, якщо судити з листування, був доволі щиро позитивно налаштований до російської культури загалом та ідей панслов'янської єдності з кацапами.   
  
  
• Імені Л. Ревуцького, також випускника і, згодом, професора Київської консерваторії. 
• Менш відомий і менш виконуваний, ніж Б.Лятошинський, проте відверто проросійських чи прорадянських творів Л. Ревуцький не писав (напевно тому й залишився менш виконуваним).
   
• Імені О. Тимошенка, ректора Київської консерваторії у 1983—2004 роках, хорового диригента. 
• На відміну від свого наступника - члена партії регіонів В. Рожка, серед випускників закладу завжди користувався повагою. Втім, чи достатньо вагома його постать у масштабі європейському? 

 Чи є інші заклади до перейменування

Є певні прізвища в зоні ризику. Перелічимо їх. 

• Р. Глієр. Народився і тривалий час працював у Києві, у 1914-1919 на посаді ректора. Проте жодного українського твору написати не спромігся. З 1920 мешкав у Москві, де написав балет "Мідний вершник" зі знаменитим гімном місту Ленінграда. Щоправда, незвичне для російського вуха прізвище, схоже, не надихає росіян вважати його своїм. 
  
  
• А. Нєжданова. Народилась під Одесою, проте навчалась у Московській консерваторії і надалі працювала Великому театрі Москви. Записів української музики по собі не залишила. 
  
  
• І. Стравінський. Народився за порєбріком і починав як цілком кацапський композитор. Але пізніше помахав совку ручкою, узяв громадянство США і писав цікаву модерну музику, далеку від соцреалізму.     

 

Тепер все залежить від того, наскільки активними будуть шанувальники П.І. Чайковського. Чим більше вони голоситимуть на тему "а почему им можна", тим більш імовірно, що й про заклади 
названі іменем перерахованих вище осіб, можуть згадати та перейменувати.  

Ваша думка?

Запрошуємо пройти опитування на цю тему 

Півтон Безвухий

Як звукорежисери дозволяють септакорди або про математичну доцільність сучасних докторів мистецтвознавства.

Виявляється в НАКККіМ є така дисципліна, як "Звукорежисура в MIDI".

Назва дещо дивна, бо звукорежисери взагалі-то працюють з аудіо,
а в MIDI занурюються хіба щоб внести корективи у роботу аранжувальника.

Якщо вчитатись в програму, там і дійсно йдеться зовсім не про звукорежисуру, а саме про аранжування чи навіть композицію - зокрема гармонізацію мелодій та створення варіацій.

Якщо вчитатись ще уважніше, то ми побачимо, що автор відверто слабко володіє фаховою термінологією. Там можна знайти про "дозвіл головних та побічних септаккордів" (с. 12),
"функції розмножених звуків" (с. 13, 28), "Роздільну здатність нестійких тризвучій" (с. 12), "варіативність обертань" (с.16), "математичну доцільність" (с.15), "ефект утримання" (с.17-19) і т.п. неологізми, які не мають нічого спільного з музикознавчою термінологією.

Серед екзаменаційних питань є такі, що не мають жодного стосунку не те що до звукорежисури, а до музики взагалі. Наприклад питання №36 звучить так: "Ефекти утримання". Отак два слова. Що тут відповісти? Звичайно можна довго розповідати про те, як держава утримує народжених на території РФ докторів мистецтвознавства, що займаються "розмноженням звуків", і який ефект це справляє на рівень компетентності здобувачів освіти. Але ж хіба це звукорежисура?

Оригінал документу тут - 
https://nakkkim.edu.ua/images/Instytuty/such_mystetstva/k_m_prodaks/Rob_pr/Zvukorezh_v_MIDI.pdf
архів тут - 
https://web.archive.org/web/20250712211750/https://nakkkim.edu.ua/images/Instytuty/such_mystetstva/k_m_prodaks/Rob_pr/Zvukorezh_v_MIDI.pdf

Звернення композиторської спільноти міста Києва щодо неможливості "повернення" П.І. Чайковського

 

До Вашої уваги - звернення композиторської спільноти міста Києва. Щодо неможливості "повернення" П.І. Чайковського.

Підтримати звернення можна тут - https://docs.google.com/forms/d/1sbqSEK1BtZvPe8w1xarm3398jq47rTXOA8mEQuQYSMQ