Анонс: "Оргія" О. Костіна на сцені Оперної студії Київської консерваторії

26 лютого 2021 року в Оперній студії при НМАУ відбудеться прем’єра опери О. Костіна «Оргія».   Режисер-постановник - Тетяна Воронова.

Опера «Оргія» написана за мотивами однойменної драматичної поеми Лесі Українки у 1993 році. 25 лютого виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки, отже вистава стане одним із численних мистецьких заходів до цієї дати. 

«Оргія» Лесі України - неабиякий виклик для композитора. Дія поеми відбувається у часи окупації Давньої Греції («Еллади») Римською імперією, проте цей сюжет є актуальним як для часів її написання (1913 рік), так і наших часів і невільно викликає паралелі з поневоленням України Російською (а пізніше - Радянською) імперією.  Перед митцем - представником поневоленого народу, неодмінно виникає  питання - улещувати вуха окупанта заради слави і грошей, або ж прожити усе життя в бідності і невідомості? «Тепер в Елладі той лиш має славу, кого похвалить Рим» - так описує ситуацію головна героїня поеми, віддаючи, врешті, пріоритет можливості творчої самореалізації. 

Окупант в свою чергу має неабиякий зиск. «Поезію латинську почав нам еллін-бранець, не римлянин. Бо мусив мову пана перейняти» - відзначає один із героїв поеми. Тут невільно напрошуються паралелі із творчістю Дмитра Бортнянського - вихідця з України, з ім’ям якого пов’язане становлення російської духовної музики, про що гордо сповіщають усі російські підручники з історії музики (привласнюючи принагідно і М. Дилецького, М.Березовського, А.Веделя і багатьох інших).    

Різний вибір, який робить головний герой поеми - співець Антей, і його молода дружина Неріса призводить до конфлікту між ними, і врешті, штовхає Антея на скоєння злочину і самогубства. Скоєний злочин підіймає ще складніше питання - хто ж врешті виявляється гіршим диктатором: переможець чи переможений? 

26 лютого ми почуємо, як інтерпретує поему Лесі Українки Олександр Костін. Досвід композитора в театральному жанрі досить вагомий - 5 опер (окрім «Оргії» - «Золоторогий олень» за поемою Д. Павличка (1982), «Добрі наміри» (1984), «Приз», «Сім мам Семена Синебородька» (1992), «Сулейман і Роксолана» (1995)), балети «Запрошення до страти» за романом В. Набокова (1984), «Русалонька» (1988), «Демон» за поемою М. Лермонтова (1992). Балет «Русалонька» ще на початку 2000-х тримався в репертуарі Національної опери, проте останнім часом, на жаль, театральна музика О. Костіна (як і багатьох інших українських авторів) - забута. «Тепер в Елладі той лиш має славу, кого похвалить Рим» - напевно саме з цієї причини оперні театри віддають перевагу іноземному репертуару, в тому числі і оперна студія при НМАУ. 

Постановка «Оргії» - щасливий виняток з  цієї тенденції. Ініціатива постановки цього спектаклю належить молодій режисерці, випускниці консерваторії Тетяні Вороновій. Раніше ця опера не ставилась, тож на нас чекає першопрочитання!  

Дійові особи та виконавці:

• Антей - Олександр Молодик; 
• Неріса (його дружина)- Тетяна Бондарь;
• Меценат - Павло Бєльський; 
• Префект - Максим Воловоденко; 
• Хілон - Євген Васюков;
• Федон - Назар Прісич;
• Концертмейстер- Ірина Шестеренко;
• Балетмейстер-постановник В'ячеслав Вітковський;

Солісти балету:

• Марина Ханас
• Наталя Карбочинська
• Денис Геращенко
• Юлія Спаскіна

Хор та балет оперної студії НМАУ імені Петра Ілліча Чайковського.
Постановний склад:

• Концертмейстер - Ірина Шестеренко;
• Режисер-постановник - Тетяна Воронова;
• Диригент - Катерина Косецька;
• Балетмейстер-постановник - Заслужений артист України В'ячеслав Вітковський;
• Творчий керівник - народна артистка Укрїни Ірина Даць;
• Хормейстр - Дмитро Кравченко;
• Костюмер - Віра Івасин.

Отже, запрошуємо: п’ятниця, 26 лютого 2021, початок о 19:00, Великий зал НМАУ ім. Василя Сліпака.

Півтон Безвухий

Читайте також:

Копоть І. Опера "Оргія" і сценічна ораторія "Йосип Флавій" Олександра Костіна: коди й символи [Текст] Часопис Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського : Науковий журнал  К., 2010. С.76-81.

Бондаренко А. Репертуар оперної студії при Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського в 2016-2019 роках: основні тенденції. Молодий вчений, 2019, №12, С.210-213

Воронова Т. Практичне значення словесної складової опери в контексті розвитку режисерського театру XX–XXI cтоліть. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, 2020, №3(2), С. 146-155.