Щодо заборони російських книжок - без паніки!

В інтернетах поширюють панічні настрої  з приводу можливого "вилучення з обігу" російськомовної літератури. Приводом для паніки стало повідомлення міністерки культури Тетяни Бережної, в якому вона заявила, що відповідна постанова уряду вже готується. 

Частина нашої спільноти з цього приводу впадає в паніку. Наприклад, композитор Олексій Войтенко з цього приводу написав ось такі рядки

1. Не панікуйте. 

По-перше. Як людина, що пройшла фольклорні експедиції та гірські походи, запевняю - навіть повного зібрання творів Пушкіна вам не вистачить, щоб зварити борщ. Папір згоряє швидко, а тепла виділяє мало. Тож, у випадку блекауту - не врятують.

По-друге. 451 по фаренгейту буває тільки в казках. Сувора зелена реальність поділить це число на індекс корупції, відмінусує відкати, і лишиться те саме що від стіни яценюка. Тож ніхто ваші ціннющі скарби замість вас не утилізує.

Ну і потім інтернет ніхто ж не відміняв. За потреби там навіть "Я славлю партію" Верменича можна знайти. 

2. Чи можна прожити без російської книги?

Спокійно. За статистикою більше 7 мільярдів Земної кулі не володіють російською мовою і не прочитали за своє життя жодної книги цією мовою. Ці люди живуть в різних континентах, різних кліматичних і різних соціальних умовах. Серед них є як біндіші, так і багатші за нас.  Як ті, що вміють лише вирощувати банани, так і ті, хто підкорював космос і глибини океану.

Серед людей, які російською не читали взагалі - Альберт Ейнштейн, Стівен Хокінг, Йоганн Себастьян Бах, Вольфганг Амадей Моцарт. Ніколи не співали російською Лучано Паваротті, Марія Каллас, Монсеррат Кабальє. Не володіють російською і топ-мільярдери планети, такі як Біл Гейтс, Джеф Безос чи Марк Цуккерберг. 

Хочете досягти таких же успіхів? Російська вам в цьому точно не допоможе.  

3. Чи плани уряду ефективні?

Наразі немає інформації, які саме заходи уряд планує чи розглядає. Тому моя пропозиція - підійти до справи креативно і організувати марафон здачі макулатури. Ніщо так не єднає спільноту. як спільна праця. Згадайте останні дні Майдану навесні 2015, коли Януковича вже давно усунули, але і далі зловживали прив'язкою до минулого? Тоді ми, кияни, вийшли і самі очистили центр Києва без задіяння силових структур. 

Для найбільш активних учасників марафону можна придумати пам'ятні сувеніри. Участь в марафоні - виключно добровільна. І пам'ятайте, від мови агресора слід очищати не стільки з книжкові полиці, скільки з власні серця.  Головне завжди внутрішній світ, а не зовнішня атрибутика.  





 

Для чого потрібна масова музична освіта? Доведення від супротивного

До Вашої Уваги- стаття проект "Музика для всіх", що розробляється у ресбуліці Саха (Якутія) і роздуми про те, чому не варто економити бюджетні кошти на музичній освіті.

З Діною Костянтинівною Кірнарською я познайомився в період підготовки Першого Міжнародного конгресу, присвяченого Проекту «Музика для всіх», влітку 2013 року. Під час першої бесіди я про себе з задоволенням відзначив одну з особливостей характеру Діни Костянтинівни - прояв дивовижної чуйності до своїх співрозмовників. Тема розмови була складною. Однак здавалося, що вона інтуїтивно передбачала думки співрозмовника і легко, не нав'язливо направляла бесіду в потрібному напрямку, до суті обговорення.

Нова стратегія від Міністерства культури

Нещодавно на сайті Міністерства культури з'явився новий проект Довгострокової стратегії.
Вона доступна за цим посиланням  і нараховує 11 сторінок тексту.  Це трохи більше, ніж у попередній версії - від 11 квітня, про який ми писали раніше.

Про що в ній йдеться і що змінилося?

---

7 розділів

В нинішньому варіанті стратегія розширилась до 7 розділів (було 6): "преамбула", "мета", "оцінка проблем", "стратегічні напрямки реформ", "принципи" і "стратегічні цілі".

В преамбулі йдеться про необхідність реформування сфери культури та численні обговорення, результатом яких став цей документ.

Мета стратегії визначається через створення умов для творчої активності громадянина. На відміну від попереднього варіанту, про «провідну роль культури» йтиметься вже в напрямках, а не меті.

Розділ Оцінка проблем містить таку інформацію:

-          щодо негативних наслідків успадкування радянського підходу до культури (абзаци 1, 6)

-          щодо ролі культури  (абзаци 2-5, 7)

-          щодо мети стратегії (абзац 8)

Розділ Стратегічні напрямки реформ охоплює 5 напрямків (в попередньому документі представлені як «далекосяжні цілі»), які стосуються ролі культури (1,4), інструментарію (2), доступу (3) та інновативності (5) галузі.   

Розділ Принципи перелічує 4 принципи, з яких два стосуються принципів діяльності органів виконавчої влади [1], один – культурного процесу в цілому [2], і один – стратегічної задачі, що визнається необхідною, проте виходить за межі компетенції Міністерства культури [3].  

Розділ Стратегічні цілі описує 6 цілей, з яких три стосуються окремих сфер культури [4], ще три  виглядають ідентичними відповідно одному із заявлених «принципів» [5] та «стратегічних напрямків реформ» [6]. Привертає увагу прив’язка національного культурного продукту до поняття української ідентичності.

Розділ Операційні цілі містить перелік конкретизованих задач по окремих галузях культури. 

"Операційні цілі"

Тут кількість розділів збільшено до 12 (було 9). В порівнянні з попереднім документом, замість ефемерного «сучасного мистецтва» з'явився нарешті розділ «музичне мистецтво», на відсутності якого ми наголошували, і з'явилось «візуальне мистецтво». З'явились також розділи «Державне управління» та «Міжнародне співробітництво».У цих 12 розділах зазначено 65 задач, які розподіляються між розділами як показано на діаграмі:

Якщо проаналізувати типи операційних цілей, то вони виглядають так:

 Чого бракує?

Глобально на наш погляд бракує двох речей. 

- Нічогенько не сказано про підвищення заробітних плат працівникам культури. Це дивно, адже говорячи про запровадження європейських стандартів в Україні, не можна лишати поза увагою і європейські соціальні стандарти, тобто стандарти заробітних плат працівників культурної галузі європейських країн. Та і як можна очікувати ефективної роботи від працівників культури, зарплата яких складає 1-2 тисячі гривень?

 - Нічогенько не сказано про підтримку позицій української мови, ринку україномовної книжкової та іншої продукції. Це теж дивно, адже говорячи про національну ідентичність, не можна упускати того факту, що основою української національної ідентичності є саме українська мова. Більше того, численні статистичні дані свідчать про кореляцію питання мови і національної безпеки України. 

Якщо говорити про музику, окремо слід розкритикувати питання «квотування». «Забезпечення законодавчо встановлених квот щодо частки національного музичного продукту в ефірі теле- та радіостанцій» — це звісно добре, але майте на увазі, шановні урядовці, що для досягнення цієї цілі потрібне матеріальне заохочення «патріотичних» продюсерів — різноманітні податкові пільги, ліцензії на пільгових умовах і так далі. І не забудьте, панове, що національний продукт має бути національним не тільки за місцем реєстрації студії звукозапису чи радіоточки, але і за змістом, тобто у випадку пісень, наприклад, як мінімум — україномовним.

Півтон Безвухий

---

[1]  «демократичність…, прозорість політичних рішень…», «децентралізація…»

[2]  «Компліментарна субсидіарність»

[3] «Cтворення умов для стабільного і мирного існування…»

[4] охорони культурної спадщини, мистецької освіти та міжнародній популяризації

[5] Йдеться про «децентралізацію», а також сприяння створенню «національного культурного продукту»

[6] Йдеться про  «модернізацію»

Рагнар Сііл: «Мінкульту була потрібна стратегія міністерства, а не культури і творчості»

Естонський фахівець з креативних індустрій Рагнар Сііл допомагав українському Мінкульту створювати стратегію культури всієї країни.  


Нещодавно він знову приїздив до Києва прочитати в [kmbs] лекцію про важливість культури для всієї країни. Platfor.ma розпитала його, через що в підсумку наш уряд вирішив писати стратегію своїми силами і поговорила про те, чому бізнесу не вижити без креативності та як культура генерує гроші і позитивно впливає на багато інших індустрії.

Культурна стратегія без музики?

15 квітня на сайті Міністерства культури України з'явився документ, що називається проект Довгострокової стратегії розвитку української культури.   Міністерство запрошує долучатися до його обговорення, що ми і робимо. Особисто мене, як музикознавця найбільше непокоїть відсутність в цьому проекті власне музичного мистецтва. Його і розглянемо.