пʼятниця, 13 червня 2014 р.

"Путін-хуйло": в чому секрет популярності?

Путін хуйло - ноти Моє око прикладного культуролога не могло не звернути увагу на новий хіт сезону - пісню, яка називається "Путін - хуйло". Вибачте, якщо кому назва виглядатиме надто сороміцькою, але ж з пісні слів не викинеш.  Пісню вже переглянули сотні тисяч користувачів Ютубу, на неї створено десятки кліпів та реміксів, і цю пісню в один голос виконували тисячі українців з футбольних трибун і під час маршів. В чому ж її популярність?

На жаль нам достеменно невідомо, як вона виникла. Можемо лише сказати, що перше документально  засвідчене її виконання відбулося у Харкові 30 березня 2014 силами вболівальників "Металіста". На цей момент Путін вже встиг захопити Крим і готував вторгнення диверсійних груп на Схід, завдяки чому певно і став героєм пісні.

Проведемо формотворчий аналіз. З точки зору форми пісня являє собою речення із чотирьох двотактових фраз, що утворюють структуру A-B-B-B, це речення повторюється багаторазово і не змінюючись.
Основне смислове навантаження несе перша фраза ("А") - саме на ній постулюється теза і антитеза - людське ("Путін") і надлюдське ("хуйло"). Ямбічна структура цієї фрази, використання однакових тривалостей, низхідний напрямок руху, і завершення на тоніці дозволяють говорити про беззастережне превалювання в цьому образі надлюдського й повне підпорядкування йому людського. Типовий романтичний Імператив.
Друга фраза ("B") повторюється тричі і контрастує першій по всіх параметрах - ритмічно (викладена вдвічі коротшими тривалостями), інтонаційно (має хвилеподібний малюнок) і, врешті вербально - слова "ла-ла-ла...." самі по собі не несуть як такого смислового навантаження. На менше смислове навантаження вказують і дрібніші тривалості.  В той же час можна говорити про численні асоціації з подібними вклейками до пісень. Наприклад,  на "ла-ла-ла" написана середня частина "Червоної рути" або коментарі у пісні з мультфільму "Бременські музиканти". Типовий постмодерний Коментар.

Драматургія твору побудована на постійному протиставленні цих двох начал - Імперативу (сегмент "А") і Коментаря (сегменти "В"). Завдяки триразовому повторенню сегменту "B", початок нового речення, тобто нового проведення сегменту "А", сприймається як подія довгоочікувана після домінування "B". В той же час досягнення тоніки  "А" через низхідний рух породжує очікування наступного висхідного руху, і такий висхідний рух з'являється у наступному проведенні "B". Таким чином характер чергування сегментів "А" і "B" є таким, що породжує безкінечний цикл, енергія якого може не згасати безкінечно довго.

Тепер щодо ладогармонічного аналізу. На жаль ми не знаємо, яким передбачалося точне інтонування для цієї пісні і чи передбачалося взагалі - адже футбольним кричалкам обтяження точним інтонуванням невластиве. Натомість у реміксах, що з'явилися на цю пісндю пізніше, можемо відзначити багатоваріантність ладогармонічного вирішення цієї пісні. Наводимо декілька прикладів (подаємо спрощений фортепіанний виклад, щоб якомога більше наших читачів змогли підібрати цю пісню самостійно)

У поп-версії використовується популярний зворот Т-VI-S-D. 4 ноти Імперативу в цьому випадку ідентичні аналогічним з пісні "Я на слоньішке сижу", і сприйматимуться радше безтурботно, як щось таке, що само собою зрозуміле, і контраст дещо згладженим.


Версія, записана у Мексиці інспірована очевидно романським фольклором. Гармонізація: (Т) - S-T-D-T. В цих умовах завершальний звук Імперативу не припадає на тоніку, що пом'якшує його характер, втім робить ще більш очікуваним перехід до коментаря. Загалом ця трнскрипція спонукає до більш глузливого характеру.


Рок-версія відрізняється перш за все мінорним ладом. Можливі різні варіанти гармонізації, втім пропонуємо зворот T-VI-VII-D. В цій версії протиставлення двох начал увиразнюється найбільше завдяки ладовому нахилу - Імператив звучить в мінорі. тоді як Коментар - в мажорі.

Таким чином, на нашу думку, популярність цієї пісні пов'язана не тільки з суто політичними причинами, але й з причинами властиво мистецькими - вона написана з тонким відчуттям формотворення, із граничною концентрацією ідеї протиставлення Імперативу і Коментаря, Імперіалізму і Постмодерну, Минулого і Майбутнього, врешті - Зла і Добра. І в той же час - майстерно виписаним "вічним двигуном", що надає пісні безкінечний енергетичний потенціал.

Замість бібліографії

оригінал:
 
поп-версія:
 
рок-версія:
 
мексико-версія
 

2 коментарі:

  1. насправді, оригінальна мелодія походить з якоїсь дитячої пісеньки. одного разу по українському каналі (здається, ТЕТ) йшла якась передача (і, здається, з Юрієм Гобуновим), де дітки танцювали саме під цю мелодію.

    ВідповістиВидалити
  2. Це вступ та приспів з пісні Пета Буна "Спіді Гонсалес", але гармонія тоне в глибині сторіч.

    ВідповістиВидалити