Національна філармонія святкує "рекорд"

Національній філармонія повідомляє про офіційно зафіксований рекорд - виконано найбільшу за всю історію України кількість фортепіанних концертів Бетховена - аж 5 (із 5 відомих на сьогодні)! Цей процес зайняв 4 год 18 хв 57 с.

У встановленні рекорду брав участь Президентський оркестр та чотири піаністки - Марія Пухлянко (Україна), Яель Колдовскі (Ізраїль), Елізабет Нільсен (Данія), Юлія Садаунікайте (Литва)

Для порівняння, окремим піаністам уже вдавалося записати усі 5 фортепіанних концертів Людвіга ван Бетховена, але за значно коротший час і за межами України:  

• Артур Рубінштейн з Лондонським оркестром під керуванням Даніеля Баренбойма - 3 год 10 хв (1970).
• Еміль Гілельс з Клівлендським оркестром (1968) - 2 год 55 хв
• Сучасний китайський піаніст Хаочень Чжан з Філадельфійським оркестром - 2 год 54 хв (2022)

Піаністкам теж вдавалося це зробити:

• Mitsuko Uchida з Берлінським оркестром - 3 год 1 хв
Alicia De Larrocha, RSO Berlin*, Riccardo Chailly - 2 год 55 хв

Отже, бажаємо філармонії встановити нові рекорди. Наприклад, чому б не спробувати звернутись до фортепіанних концертів, написаних українськими авторами? Тоді рекорд може бути і світовим.

НМАУ імені.... результати опитування

Повідомляємо результати опитування станом на 15 лютого стосовно іменування Національної музичної академії. В опитуванні взяли участь 236 осіб, з яких 135 є випускниками НМАУ, 16 -викладають, а 12 - вчаться в НМАУ.

88,6% вважають відмову від імені Чайковського вірною. Серед випускників консерваторії вважають відмову вірною 92%, серед викладачів - 88%. 

 

Майже половина погодились з тим, що не слід жодного імені не присвоювати (43%). Другим за популярністю виявився Борис Лятошинський (29%). Серед  випускників це відповідно 40% та 27%, серед викладачів -  47% та 23%. 

Таким чином суспільна думка свідчить про те, що присвоєння нового імені Національній музичній академії поки що принаймні не на часі. Але відмова від імені П. Чайковського більшістю схвалюється, 

Щодо заборони російських книжок - без паніки!

В інтернетах поширюють панічні настрої  з приводу можливого "вилучення з обігу" російськомовної літератури. Приводом для паніки стало повідомлення міністерки культури Тетяни Бережної, в якому вона заявила, що відповідна постанова уряду вже готується. 

Частина нашої спільноти з цього приводу впадає в паніку. Наприклад, композитор Олексій Войтенко з цього приводу написав ось такі рядки

1. Не панікуйте. 

По-перше. Як людина, що пройшла фольклорні експедиції та гірські походи, запевняю - навіть повного зібрання творів Пушкіна вам не вистачить, щоб зварити борщ. Папір згоряє швидко, а тепла виділяє мало. Тож, у випадку блекауту - не врятують.

По-друге. 451 по фаренгейту буває тільки в казках. Сувора зелена реальність поділить це число на індекс корупції, відмінусує відкати, і лишиться те саме що від стіни яценюка. Тож ніхто ваші ціннющі скарби замість вас не утилізує.

Ну і потім інтернет ніхто ж не відміняв. За потреби там навіть "Я славлю партію" Верменича можна знайти. 

2. Чи можна прожити без російської книги?

Спокійно. За статистикою більше 7 мільярдів Земної кулі не володіють російською мовою і не прочитали за своє життя жодної книги. Ці люди живуть в різних континентах, різних кліматичних і різних соціальних умовах. Серед них є як біндіші, так і багатші за нас.  Як ті, що вміють лише вирощувати банани, так і ті, хто підкорював космос і глибини океану.

Серед людей, які російською не читали взагалі - Альберт Ейнштейн, Стівен Хокінг, Йоганн Себастьян Бах, Вольфганг Амадей Моцарт. Ніколи не співали російською Лучано Паваротті, Марія Каллас, Монсеррат Кабальє. Не володіють російською і топ-мільярдери планети, такі як Біл Гейтс, Джеф Безос чи Марк Цуккерберг. 

Хочете досягти таких же успіхів? Російська вам в цьому точно не допоможе.  

3. Чи плани уряду ефективні?

Наразі немає інформації, які саме заходи уряд планує чи розглядає. Тому моя пропозиція - підійти до справи креативно і організувати марафон здачі макулатури. Ніщо так не єднає спільноту. як спільна праця. Згадайте останні дні Майдану навесні 2015, коли Януковича вже давно усунули, але і далі зловживав прив'язкою до минулого? Тоді ми кияни вийшли і самі очистили центр Києва без задіяння силових структур. 

Для найбільш активних учасників марафону можна придумати пам'ятні сувеніри. Участь в марафоні - виключно добровільна. І пам'ятайте, від мови агресора слід очищати не стільки з книжкові полиці, скільки з власні серця.  Головне завжди внутрішній світ, а не зовнішня атрибутика.  





 

НМАУ без Чайковського! Що далі?

Віце-прем'єр-міністр з гуманітарної політики України - Міністр культури України Тетяна Бережна наказала "Перейменувати Національну музичну академію України імені П. І. Чайковського у Національну музичну академію України."

Тобто ім'я Петра Ілліча скасовано.

Що передувало.

Питання відмови від імені П.І. Чайковського ініціювала музикознавець Олена Корчова у квітні 2022 на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну та безперестанних обстрілів Києва росіянами. Однак керівництво консерваторії виступило проти перейменування, також проти виступила і більшість колективу консерваторії (грудень 2022). Міністерство культури натомість, не мало повноважень прийняти рішення з цього питання.

Пройшло 3 роки і у серпні 2025 до Закону України про вищу освіту було внесено зміни, що надали Міністерствам повноваження "перейменовуюти підпорядковані їм заклади вищої освіти в разі невиконання такими закладами вимог частини другої статті 4 Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії";" (ст.13, ч.2, п.7).

Пройшло ще півроку, і тепер маємо наказ та офіційне повідомлення на сайті Міністертсва культури.

Чи назвуть іншим іменем?

Наразі - ні. В перспективі є варіанти. Ось деякі з них:

• Імені М. Лисенка - найбільш логічний, оскільки нинішня НМАУ є наслідком злиття двох закладів - Консерваторії, заснованої російським імператорським товариством, і Музично-драматичного інституту, що був правонаступником приватної музичної школи Лисенка. 
• Але: ім'я Лисенка вже носить Львівська музична академія та Київський державний музичний ліцей (колись - середня спеціалізована школа, КССМШ).
  
  
• Імені М. Леонтовича, видатного українського композитора, автора численних хорових творів, зокрема "Щедрика". 
• Але: М.Леонтович не вчився і не викладав у київській консерваторії, тобто практично не мав до неї стосунку (як і П.Чайковський)
  
  
• Імені М. Веделя, видатного українського композитора доби класицизму, який жив і працював у Києві 
• Але: жив задовго до відкриття консерваторії, отже не мав до неї стосунку. (Так само - М.Березовський чи Д.Бортнянський). 

• Імені Б. Лятошинського, одного з перших випускників Київської консерваторії (саме в статусі вищого навчального закладу). згодом - професора Київської консерваторії, і, певно, найвідомішого українського композитора середини XX століття.
• Але: поряд із геніальними симфонічними творами, Б. Лятошинський написав оперу "Щорс", що прославляє колаборанта і терориста, очільника банди, на совісті якої кров українців. Також Б.Лятошинський написав низку романсів на російськомовні тексти і, якщо судити з листування, був доволі щиро позитивно налаштований до російської культури загалом та ідей панслов'янської єдності з кацапами.   
  
  
• Імені Л. Ревуцького, також випускника і, згодом, професора Київської консерваторії. 
• Менш відомий і менш виконуваний, ніж Б.Лятошинський, проте відверто проросійських чи прорадянських творів Л. Ревуцький не писав (напевно тому й залишився менш виконуваним).
   
• Імені О. Тимошенка, ректора Київської консерваторії у 1983—2004 роках, хорового диригента. 
• На відміну від свого наступника - члена партії регіонів В. Рожка, серед випускників закладу завжди користувався повагою. Втім, чи достатньо вагома його постать у масштабі європейському? 

 Чи є інші заклади до перейменування

Є певні прізвища в зоні ризику. Перелічимо їх. 

• Р. Глієр. Народився і тривалий час працював у Києві, у 1914-1919 на посаді ректора. Проте жодного українського твору написати не спромігся. З 1920 мешкав у Москві, де написав балет "Мідний вершник" зі знаменитим гімном місту Ленінграда. Щоправда, незвичне для російського вуха прізвище, схоже, не надихає росіян вважати його своїм. 
  
  
• А. Нєжданова. Народилась під Одесою, проте навчалась у Московській консерваторії і надалі працювала Великому театрі Москви. Записів української музики по собі не залишила. 
  
  
• І. Стравінський. Народився за порєбріком і починав як цілком кацапський композитор. Але пізніше помахав совку ручкою, узяв громадянство США і писав цікаву модерну музику, далеку від соцреалізму.     

 

Тепер все залежить від того, наскільки активними будуть шанувальники П.І. Чайковського. Чим більше вони голоситимуть на тему "а почему им можна", тим більш імовірно, що й про заклади 
названі іменем перерахованих вище осіб, можуть згадати та перейменувати.  

Ваша думка?

Запрошуємо пройти опитування на цю тему 

Півтон Безвухий

Як звукорежисери дозволяють септакорди або про математичну доцільність сучасних докторів мистецтвознавства.

Виявляється в НАКККіМ є така дисципліна, як "Звукорежисура в MIDI".

Назва дещо дивна, бо звукорежисери взагалі-то працюють з аудіо,
а в MIDI занурюються хіба щоб внести корективи у роботу аранжувальника.

Якщо вчитатись в програму, там і дійсно йдеться зовсім не про звукорежисуру, а саме про аранжування чи навіть композицію - зокрема гармонізацію мелодій та створення варіацій.

Якщо вчитатись ще уважніше, то ми побачимо, що автор відверто слабко володіє фаховою термінологією. Там можна знайти про "дозвіл головних та побічних септаккордів" (с. 12),
"функції розмножених звуків" (с. 13, 28), "Роздільну здатність нестійких тризвучій" (с. 12), "варіативність обертань" (с.16), "математичну доцільність" (с.15), "ефект утримання" (с.17-19) і т.п. неологізми, які не мають нічого спільного з музикознавчою термінологією.

Серед екзаменаційних питань є такі, що не мають жодного стосунку не те що до звукорежисури, а до музики взагалі. Наприклад питання №36 звучить так: "Ефекти утримання". Отак два слова. Що тут відповісти? Звичайно можна довго розповідати про те, як держава утримує народжених на території РФ докторів мистецтвознавства, що займаються "розмноженням звуків", і який ефект це справляє на рівень компетентності здобувачів освіти. Але ж хіба це звукорежисура?

Оригінал документу тут - 
https://nakkkim.edu.ua/images/Instytuty/such_mystetstva/k_m_prodaks/Rob_pr/Zvukorezh_v_MIDI.pdf
архів тут - 
https://web.archive.org/web/20250712211750/https://nakkkim.edu.ua/images/Instytuty/such_mystetstva/k_m_prodaks/Rob_pr/Zvukorezh_v_MIDI.pdf

Звернення композиторської спільноти міста Києва щодо неможливості "повернення" П.І. Чайковського

 

До Вашої уваги - звернення композиторської спільноти міста Києва. Щодо неможливості "повернення" П.І. Чайковського.

Підтримати звернення можна тут - https://docs.google.com/forms/d/1sbqSEK1BtZvPe8w1xarm3398jq47rTXOA8mEQuQYSMQ

Псевдонауковець року: Чайковському забракло 10 голосів.

 

Оголошено підсумки антипремії "Академічна негідність року"-2023. 

За результатами голосування, абсолютним переможцем став чинний міністр освіти Оксен Лісовий, як виграв одразу дві номінації - "Плагіатор року" (понад 50% голосів)  і "Скандал року" (понад 30 %  голосів). Вітаємо пана міністра з блискучим результатом! 

Переможцями стали також ректор Максим Луцький ("Токсичний ректор"), чиновник МОН Михайло Винницький ("Посіпака 2023") і вчена рада Харківського педагічного університету ("Спецзрада 2023"). 

Увага музикантів цього року була прикута до номінації "Псевдонауковець 2023", в якій брав участь колектив Науково-дослідного інституту українознавства, які створили Експертний висновок щодо встановлення генетичної належності та національної ідентичності творчої спадщини композитора і громадського діяча Петра Чайковського традиціям вітчизняної музичної культури, генетичному коду та ментальності цивілізованого українства [1].  Але для перемоги не вистачило приблизно 10 голосів - із 566 осіб, що взяли участь в голосуванні, 38,7% віддали перевагу телеканалу 2+2, який, виявляється, теж займався поширенням фейків, тоді як за експертів НДІУ проголосували 37,1% учасників.

Що ж, мені, як гносеофоністу, звичайно прикро, що науковцям довелося змагатися в нерівній боротьбі з медійщиками, але, як би там не було, вітаємо переможців, і дякуємо всім, хто взяв участь в голосуванні! 

Півтон Безвухий

Чайковський: Два експертні висновки - якому довіряти?

 

29 листопада Український інститут національної пам'яті (УІНП) опублікував Фаховий висновок щодо належності назви Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського до символіки російської імперської політики/ 

Вердикт невтішний: Чайковський є "символом російської культури та культурним маркером «русского міра»".

Цей висновок є протилежністю до іншого - експертного висновку щодо встановлення генетичної належності та національної ідентичності творчої спадщини композитора і громадського діяча Петра Чайковського традиціям вітчизняної музичної культури, генетичному коду та ментальності цивілізованого українства від Науково-дослідного інституту українознавства (НДІУ), який проголосив.  що  Чайковський має "генетичне українське походження" і до ідеологів «русского міра» "не може бути віднесений".

Отже кому вірити? 

1. Повноваження.  Висновок  УІНП починається з посилань на законодавчі акти, зокрема на Положення про Експертну комісію Українського інституту національної пам’яті з питань реалізації норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», затверджене Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25.07.2023 № 399 , в цьому положенні пишеться, що комісія розглядає питання належності об'єктів до символіки російської імперської політики.
Згідно Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» до символіки зараховуються також "назви установ, організацій на території України, яким присвоєні імена або псевдоніми осіб [...], які брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики...". Отже, повноваження УІНП має. 

У висновку НДІУ не дано жодних посилань на українське законодавство, лише вказано, що висновок зроблено на запит НМАУ ім. П.І. Чайковського. В статутних завданнях НДІУ  також немає жодного слова про російські реалії, але є про "світове українство", до якого П.І. Чайковського по суті і зарахували.  Тож не зовсім зрозуміло, чи мав повноваження НДІУ подібні запити розглядати, хоча, звісно, право на власну думку має кожен.  

2. Аргументація.  Висновок УІНП ґрунтується на чотирьох положеннях: за походженням, творчістю, мовною та національною самоідентифікацією. Згадано 50% російського походження, виключно російськомовні тексти вокальної творчості, оперу "Мазепа" в інтерпретації О.С.Пушкіна, роки життя, проведені переважно в Росії, і листи, де Петро Ілліч стверджував, що він  - "росіянин у цілковитому розумінні цього слова".

У висновку НДІУ, натомість, вказано на українські коріння Чайковського, значну частину сюжетно пов'язаних з Україною творів, роки проведені в Україні і візити до Києва, зокрема відвідування музичного училища, що пізніше було реформовано в консерваторію.

Окремі аргументи УІНП і НДІУ є взаємовиключними.  Так, у висновку НДІУ вказано, що Чайковський писав на слова Т.Шевченка, натомість у висновку УІНП вказано, що Чайковський звертався до творчості Т.Шевченка через перекладачів - І.Сурікова і Л.Мея. Як було діло насправді ми не знаємо, але можна послухати запис романсу,  наприклад ось тут (виконує С. Лємєшев), і спробувати прислухатись - шевченкові там слова чи не шевченкові.

Деякі аргументи подібні, але трактуються по-різному. Так, на думку НДІУ, Чайковський під час візиту до Києва "подав пропозицію про реорганізацію Київського музичного училища у Київську консерваторію". На жаль, жодних джерел, які би засвідчували таку пропозицію не наведено. Натомість УІНП  вказує, що "підвищенню статусу музичного училища візит [Чайковського] не посприяв". Як було насправді ми не знаємо, але можна зіставити дати: 1890 рік (візит П.Чайковського) і 1913 рік (власне консерваторія заснована як вищий навчальний заклад).  Різниця мі цими датами - 23 роки. Ціле покоління.  

Що далі? В положенні про УІНП сказано, що "рішення Експертної комісії мають рекомендаційний характер". Тобто вчена рада НМАУ може обрати той висновок, який їй ближче до душі і надалі, а 73% колективу це рішення підтримають.  Але є нюанси.

Об'єктів з російськими назвами ставатиме все менше. І на їх тлі заклад імені Чайковського контрастуватиме все більше. Площі Толстого і вулиці Пушкінської поруч із закладом, наприклад, вже нема (а є Українських героїв і Євгена Чикаленка). 

Міжнародну спільноту переконати в тому, що Чайковський - українець, не вдасться, бо там спитають, а ким же Петро Ілліч сам себе вважав. А якщо раптом вдасться, то за "А" доведеться говорити і "Б", і визнавати, що "нашою" є і роzzійська мова (бо Чайковський нею писав), а за нею тоді і весь "руzzкій мір". І тоді міжнародна спільнота просто перестане розуміти, чому ми боремося із країною, мову і культуру якої ми ніби вважаємо своєю. 

 
Півтон Безвухий

Див. також 

• Як повернути Чайковського Україні?
• Історія Київської консерваторії за 4 хвилини (відео)

Бюджети національних мистецьких колективів - 2023, кому вигідна оптимізація?

Introduction.  Мета дослідження: визначити беніфіціарів можливої оптимізації бюджетів національних колективів.  

Results. За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, що надійшла нашим колегам [1], в бюджеті-2023 передбачені такі видатки мистецьким колективам (в тис. грн):

 

 

Багато це чимало?

Київські музичні прем’єри 2023

 

Київські музичні прем’єри

2023 (ПЛАН-КАЛЕНДАР)

Опера "Замок герцога Синя борода" прозвучала в Києві

12 травня 2023 в музичному житті Києва відбулася непересічна подія - вперше поставлено оперу Бели Бартока «Замок герцога Синя Борода» . 

Опера  «Замок герцога Синя борода» за мотивами п'єси Моріса Метерлінка «Аріанна й Синя Борода» є однією із знакових опер першої половини XX століття. Написана 1911 року, через 10 років після «Пелеаса і Мелізанди» К. Дебюссі і за три роки до «Воццека» А.Берга.  Ці три опери ознаменували завершення епохи романтичної опери і початок нової опери - опери модерної епохи. 

З днем оЧайковлення, консерваторіє!

9 травня Національна музична академія України відзначає визначну дату своєї історії - 84 роки тому Президія Верховної ради УРСР іменувала її іменем знаного російського композитора - Петра Ілліча Чайковського. 

Російський військовослужбовець бореться за чемпіонство на конкурсі Горовиця

Серед фіналістів конкурсу піаністів імені конкурсі Горовиця - російський екс-військовослужбовець Станіслав Корчагін.

Цими днями у Швейцарії проходить конкурс пам'яті Горовиця, заснований 1995 у Києві. Цього року конкурс проводиться у Швейцарії через війну, розв'язану проти України рашистами. 

Нашу увагу привернула дев'ятка півфіналістів, яка за інформацією офіційного сайту конкурсу виглядає так - Джузеппе Гуаррера, Адам Балог, Йонсон Пак, Анфіса Бобильова, Станіслав Корчагін, Юаньфань Ян, Хао Вей Лінь, Роман Федюрко, Джуліан Тревельян. 

 

Із дев'яти учасників, як бачимо, двоє представників України (Р.Федюрко і А.Бобильова), і один... із роzzії.

Кафедра UNESCO в Київській консерваторії

 

9 березня в НМАУ ім. поки що Чайковського відкрито кафедру UNESCO. Цю подію було приурочено до 209 річниці від дня народження Тараса Шевченка. 

Згідно інформації на сайті ЮНЕСКО [1], подібних кафедр (UNESCO Chairs)  у світі  станом на 1 грудня 2022 було 914 у 115 країнах світу. Найбільше таких кафедр у цьому переліку в Іспанії (65) та на Московщині (63). В Україні - їх налічувалось 10 (щоправда на сайті МОН їх 13 [2], зокрема на окупованих територіях, що викликає багато питань).

Весілля Фігаро українською в Київській консерваторії

 

4 березня 2023

Знакова подія в Національній музичній академії України імені поки що Чайковського - оперу "Весілля Фігаро" В.А. Моцарта успішно поставили українською мовою. Чому ми вважаємо цю подію знаковою? 

Але спершу хочемо подякувати виконавцям цієї чудової вистави. Це — солісти оперної студії Назар Прісич, Євген Малофеєв, Катерина Єрошкіна, Олег Тонкошкура, асистентка-стажистка Ірина Ушаньова, магістранти і студенти НМАУ — Ангеліна Тітішова, Наталья Дубініна, Олексій Піголенко , Яна Марко Володимир Щур. Диригент — народна артистка України, доцент Алла Кульбаба. Режисер — заслужений діяч мистецтв України, професор Сергій Шутько.

Профільний комітет Верховної Ради не підтримує збереження імені Чайковського для НМАУ

На засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянули звернення Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського з приводу збереження її назви.

У зверненні Вченої ради було висловлено прохання «підтримати всі заходи для повернення Україні композитора з українським корінням, для захисту його спадщини від використання її агресором як інструменту руйнації української сутності».

Звернення підтримано не було. Микита Потураєв, Володимир В'ятрович, Микола Княжицький, Ірина Констанкевич, Євгенія Кравчук, Софія Федина висловились про те, що попри композиторські досягнення П. І. Чайковського, в умовах російської агресії проти України ім'я російського композитора для українського ЗВО є недоречним. В.В'ятрович наголосив на тому, що П.Чайковський не мав стосунку до заснування закладу, а для Росії він залишається одним із «маркерів позначання спільності українців і росіян». М.Княжицький підкреслив, що «в умовах війни іменами російських композиторів національні заклади називатися не повинні», і зауважив, що сам себе Чайковський українцем не вважав. І.Констанкевич підсумувала, що «нам треба донести такі моменти, якщо академії ще не зрозуміли, наскільки важливо нам перемогти і на культурному фронті і, що без нашої одностайної гуманітарної позиції нашим військовим складно перемагати на фронті». На думку Є.Кравчук українська національна академія має носити ім'я українського композитора. М.Потураєв висловив сподівання про те, що Академія «почує нашу точку зору» і відповідно до законодавства «це перейменування зробить». Протилежну позицію зайняв Юрій Павленко — йому «важко зрозуміти яке Чайковський має відношення до путінської агресії».

Ректор консерваторії, Максим Тимошенко говорив переважно про творчі акції НМАУ, успішну вступну компанію, але від прямої відповіді на запитання І.Констанкевич («яка ваша особиста позиція») ухилився («треба змінювати, але колектив великий — і герої, і народні…»). С.Федина наголосила на тому, що ми маємо «дуже чітко позиціонуватись — чи це буде користь країні, чи шкода[…] якщо йдеться про […] ім'я Чайковського[…] ця людина ніколи не асоціювала себе з Україною… але в Україні ми маємо[…] відновлювати імена тих, хто дійсно будував саме українську культуру»

Джерела:

• Вікіновини. Профільний комітет Верховної Ради не підтримує збереження імені Чайковського для НМАУ
• Сторінка Комітету гуманітарної та інформаційної політики у Facebook

Від редактора: 

Тут слід уточнити — хто ж саме ці «і герої, і народні…». Це - герой Євген Савчук, народні Анатолій Кочерга та Євдокія Колесник, заслужені діячі Дмитро Гаврилець, Роман Вовк і доктор мистецтвознавства Валерія Жаркова. 

Див. також 

• Історія Київської консерваторії за 4 хвилини
• Як повернути Чайковського Україні?

текст на умовах Creative Commons Attribution 2.5,

Півтон Безвухий

Історія Київської консерваторії за 4 хвилини

До вашої уваги - короткий відеоролик "Історія Київської консерваторії за 4 хвилини". В цьому відео ви дізнаєтеся, коли насправді було заснована Київська консерваторія (Національна музична академія України), хто був її засновником і яка була роль Петра Ілліча Чайковського.

Як повернути Чайковського Україні?

Вчена рада НМАУ нещодавно звернулась до Президента України з проханням "підтримати всі заходи для повернення Україні" Петра Ілліча Чайковського .

Любі друзі, пропонуємо обговорити, які це можуть бути заходи. Бачу кілька можливостей: 


1. Вилучити з московських архівів метричні книги і вказати місцем народження композитора смт Кам'янку Чигиринського повіту.

2. Вилучити з московських архівів листи композитора, в яких він називав себе росіянином і виправити на українця.

3. Перепоховати композитора на Байковому кладовищі. 

4. Вилучити архівні документи, що свідчать про заснування Київської консерваторії в 1913 році і виправити на 1863 рік.

5. Вилучити архівні документи, що свідчать про викладацьку діяльність П.І. Чайковського в Московській консерваторії у 1866-1877 роках і зазначити місцем роботи композитора у цей період Київську консерваторію.  

6. Вилучити з бібліотек України та інших держав світу усі енциклопедичні видання та підручники, в яких розміщена біографія Чайковського, та внести відповідні зміни щодо національності, місця народження та місця роботи композитора.   

7.  ̶П̶е̶р̶е̶к̶л̶а̶с̶т̶и̶ ̶в̶о̶к̶а̶л̶ь̶н̶і̶ ̶т̶в̶о̶р̶и̶ ̶П̶.̶ ̶Ч̶а̶й̶к̶о̶в̶с̶ь̶к̶о̶г̶о̶ ̶у̶к̶р̶а̶ї̶н̶с̶ь̶к̶о̶ю̶ ̶м̶о̶в̶о̶ю̶.̶ ̶ ̶( викреслено цензором, какая разніца  на каком язикє? (c))

Півтон Безвухий

Рада ректорів мистецьких ВНЗ України звернулась до російських колег

Рада ректорів вищих навчальних закладів України звертається до керівників ВНЗ Росії з вимогою негайного припинення підтримки війни в Україні. Документ був опублікований на Facebook-сторінці голови Ради директорів, ректора Національної музичної академії України ім. П. Чайковського Максима Тимошенка. У документі написано таке (переклад з російської - П.Б.):

Весь світ бачить жахливі наслідки агресивного, нічим не виправданого військового вторгнення до нашої країни, бомбардування, знищення міст, розстріл мирних громадян, смерть ні в чому невинних дітей та їхніх матерів.

Підтримуючи своїми боязкими ганебними підписами гидкі заклики до війни, ви тим самим стаєте співучасниками віроломних, фашистських планів Кремля, вбивств тисяч людей і виступаєте проти всього цивілізованого світу. Панове, схаменіться! Адже ціль ваших навчальних закладів спочатку спрямована на духовний розвиток та виховання загальнолюдських цінностей!

Невже майбутнє ваших студентів ви бачите у безодні військових злочинів та мракобісся? Невже ви стаєте на бік тих, хто руйнує людські долі, винищує історичні пам'ятки та надбання світової культури? Невже страх і безсилля настільки скували ваше сумління і гідність?

Закликаємо вас припинити потурати шаленим планам Кремля та зберегти честь та право носити звання ректора вищого навчального закладу!

Окрім М. Тимошенка, документ підписали:

• Ректор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Василь Чернець;
• Ректор Львівської національної музичної академії ім. Лисенка  Ігор Пілатюк;
• Ректор Харківського національного університету мистецтв ім. Котляревського Наталія Говорухіна;
• В о. Ректора Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім І.К Карненка-Карого Інна Кочарян;
• Ректор Одеської національної музичної академії ім А.В.Нежданової Олександр Олійник;
• Ректор Київської муніципальної академії музики імені Рейнгольла Глієра Олександр Злотник.

Підготував
Півтон Безвухий 

сс-by-sa 4.0

НМАУ викреслила московського митця із числа почесних професорів

  

 

Ректора Московської консерваторії Олександра Соколова позбавлено звання почесного професора Національної музичної академії України. Відповідне повідомлення та скан документу з’явився на сторінці Facebook ректора НМАУ Олега Тимошенка. 

О. Соколов отримав звання почесного професора НМАУ у 2013 році за часів керівництва В. Рожка. У 2014 році разом з іншими російськими культурними діячами О. Соколов підписав листа на підтримку позиції президента Росії щодо російської військової інтервенції в Україну. Втім тоді керівництво НМАУ вирішило жодним чином не реагувати на цей ганебний вчинок. Лише 14 березня 2022, на 18-й день повномасштабного російського вторгнення в Україну, думка київських консерваторців змінилась і вченою радою було одностайно проголосоване рішення про позбавлення московського негідника почесного звання. 

Звичайно такий крок, хоч і запізнілий, слід вітати. Також, сподіваємось, керівництвом консерваторії вже вжито заходи щодо логотипів "россотруднічєства", які всі ці 8 років зустрічали відвідувачів консерваторії з портретів композиторів, розвішаних по стінах консерваторії.