Міністерство освіти запропонувало до обговорення проєкт нового стандарту спеціальності «Музичне мистецтво» для освітнього рівня «бакалавр».
Нагадаємо, що з 2019 року чинним є стандарт, затверджений Наказом Міністерстваосвіти і науки України24.05.2019 р. № 727.
На жаль, в МОНі прийняли рішення не уточнювати, з якою метою ініційовано оновлення стандартів, тож обмежимось лише аналізом - що саме в новому стандарті відрізняється від чинного, і до яких наслідків може призвести затвердження нового стандарту. Отже, аналізуємо.
Преамбула
— в принципі нічого нового. Змінився авторський колектив, замість «025»
написали «B5», інший номер протоколу. ⚪ Нейтрально
Загальна характеристика
—
змінилася ціль: є «підготовка високопрофесійних фахівців...», натомість
нове формулювання — «Набуття здобувачами вищої освіти здатності...».
· Тобто підготовку фахівців ми вже
не гарантуємо, лише потенційно здатних бути фахівцями. ⛔ Шкода
Опис предметної області
- є редакційні правки, без суттєвого впливу. ⚪ Нейтрально
Кредити ЄКТС
—
залишається 240. Але:
Замість мінімум
50% «обсягу освітньої програми має бути спрямовано на
забезпечення загальних та спеціальних (фахових) компетентностей за
спеціальністю» впроваджується «не менше 40% практичної
підготовки від обсягу кредитів ЄКТС обов’язкових освітніх компонентів,
у тому числі не менше 6 кредитів ЄКТС практики відповідно до фаху (виконавської
/ хормейстерської / композиторської / музикознавчої), згідно з укладеними
закладами освіти договорами.»
- ·
Тобто
виглядає так, що частка політономії, психознавства і інших немузичних дисциплін
може зрости. 🟡❓ Сумнівно
Додано
можливість для випускників коледжів частково «визнавати результати навчання
та перезарахувати відповідні кредити ЄКТС, здобуті за попередньою освітньою
програмою».
- ·
На
практиці це означатиме, що майбутній студент може, наприклад, прийти до мене на
«гармонію» і з порогу заявити, що, оскільки він таку дисципліну вже проходив у
коледжі, то мої лекції йому не потрібні. Теоретично ніби так. Але мій
викладацький досвід свідчить, що така самовпевненість розбивається на першій же
контрольній. 🟡❓ Сумнівно
Вимоги до освіти осіб, які можуть розпочати навчання...
- ·
цього немає в чинних
стандартах, але по суті чинний Закон про вищу освіту передбачає саме такі
вимоги, як описані в стандарті.. ⚪ Нейтрально
Перелік обов’язкових компетентностей
- на перший погляд такі самі списки загальних та спеціальних компетентностей, але диявол у деталях.
ЗК01. Здатність спілкуватися українською мовою усно і письмово + ("необхідний рівень володіння українською мовою для громадян України – рівень вільного володіння першого ступеня (С1), для іноземних громадян (середній рівень другого ступеня (В1). Для осіб з порушеннями зору, слуху, мовлення відповідні вимоги застосовуються з урахуванням можливостей таких осіб".
- Тобто навіть я. діставши з кишені результати обстеження у офтальмолога, матиму право заявити, що українська в мене кульгає і відчепіться. ⛔ Шкода
- Скажу як музикант з 30-річним стажем. Щось хоч трохи схоже на серйозний математичний апарат я застосовую лише коли готую наукові дослідження для статусних журналів. Але це не рівень бакалавра, це рівень доктора філософії. На рівні бакалавра, коли я граю на фортепіано, мені цілком достатньо вміти рахувати до 5 (більше пальців мені Господь не надав).
Теоретично цю компетентність можна забезпечити дисципліною «Музично-інформаційні технології» обсягом у 6-8 кредитів і за умови, що заклад забезпечить відповідне апаратне та програмне (ліцензоване!) забезпечення, але чи дійсно це необхідно? 🟡❓ Сумнівно
- У перекладі на більш просту мову - нас закликають толерувати рашистів, радикальних ісламістів та інших осіб, що не поважають нашу культуру. Водночас, серед нових компетентностей немає жодної, яка прямо стосується формування чи утвердження української національної ідентичності. У віддаленій перспективі це призведе до розмивання і, врешті, втрати українцями національними ідентичності, а за нею і держави. ⛔ Шкода
Спеціальні компетентності (СК)
СК07. (змінено) Здатність «сприймати, аналізувати та / або створювати
інтерпретаційні моделі музичних образів» замість «розуміти основні
шляхи інтерпретації художнього образу».
- «інтерпретаційні
моделі музичних образів» не є усталеним терміном. Усталеним є термін
«інтерпретація музичних творів» або «виконавська/композиторська
інтерпретація» (В. Москаленко), «виконавський аналіз»
(N.Cook), але не «моделі музичних образів». Можливо автори мали на увазі
концепцію «інтерпретаційні моделі» М.Кононової, але це що ж тепер, всю
виконавську школу підлаштовувати під цю концепцію, до того ж, апробовану
лише на віолончельному виконавстві? 🟡❓ Сумнівно
СК 8; 15 (вилучено) Здатність здійснювати диригентську / редакторську / менеджерську/ лекторську/ аранжувальну / звукорежисерську діяльність
- В реальному
професійному житті дійсно більшість музикантів не стикаються з необхідністю
диригувати, аранжувати, читати лекції, здійснювати менеджмент чи редагувати. Ці компетентності слід вважати опціональними. 🟢✔️ ОК.
Перелік освітніх програм
- не регламентується як в чинному, так і в запропонованому стандарті. У новому стандарті натомість це виписано прямо - «не регламентується». Таким чином проблема відсутності конкретизації змісту навчання не тільки не вирішується, але й декларативно поглиблюється. 🟡❓ Сумнівно
V Нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання
- в новому стандарті не регламентується. Тобто стандарт не вимагатиме від ЗВО жодних гарантій, що їх випускник зможе демонструвати якісь результати, як наприклад (згідно чинного стандарту) «артистизм... під час виконавської діяльності» чи «аналізувати твори» чи «здійснвати викладацьку діяльність» (усього 17). В результаті роботодавцеві буде важче розуміти, що вмітиме претендент з тим чи іншим дипломом, а вступнику - чому саме він зможе гарантовано навчитися. ⛔ Шкода
РЕЗЮМУЮ
-
