середа, 16 травня 2012 р.

Вікіпедисти освоїли Бортнянського


Як повідомляє газета "Слово просвіти", в Україні випущено перше видання, основою якого стали статті української Вікіпедії. “Вікімедіа Україна” стала першою серед регіональних відділень Фонду Вікімедіа, якій вдалося власним коштом опублікувати не тільки текстові матеріали, а й нотні. Вперше за роки незалежності видано клавір класичної опери і знов-таки вперше видано оперу класика української музики Дмитра Бортнянського українською мовою. Ідеться про ошатне видання опери Дмитра Бортнянського “Сокіл”, яке цієї весни побачило світ і вмістило на 218 сторінках під твердою обкладинкою повний текст лібрето, клавір опери. Публікацію здійснив видавець із Дрогобича Святослав Сурма.

“Упродовж минулих 20 років зусиллями “керівників від музики” було фактично знищено явище українськомовної опери. Українська мова вже майже не звучить зі сцени нашої Національної опери, театрів Львова, Харкова, Дніпропетровська, Донецька. Формально тому, що “така світова практика”. Реально — бо так театр має більше шансів включитися в гастрольний конвеєр, коштами наших платників податків інвестуючи культурне життя європейських культурних провінцій." - зазначає Максим Стріха, перекладач оперного лібрето. "Коли Бортнянського не видає жодна з потужних державних консерваторій, коли він нецікавий жодному з державних оперних театрів, тоді лише ентузіасти можуть нагадати, що Дмитро Бортнянський був автором не лише інструментальної музики і церковних хорів, а й шести опер, які й сьогодні абсолютно не втратили свого чару”.

"Сприйняття музики — процес інтимний, під час якого мелодія та поетичний текст торкаються глибинних структур мозоку" - зазначає Г. Ганзбург у передмові до видання - "Якщо туди, в таємничі глибини підсвідомості інколи й може проникнути слово (слідом за повсюдно проникаючою мелодією), то лише слово рідної мови.... Тому принципово важливим слід вважати доступність шедеврів світового вокального репертуару для кожної людини — її рідною мовою. Твори мистецтва вокального перекладу являють собою величезну культурну цінність для національної спільноти і мають активно залучатися до театрально-концертної практики та наукових досліджень".
.
На наш погляд проект "Світова класика укранською", в рамках якого, за інформацією офійційного сайту "Вікімедіа Україна", був виданий "Сокіл", є рідкісним випадком, коли українець знаходить в собі сили працювати на збереження і примноження української культури. Частіше українці діють навпаки - відмовляються від рідної на користь російської або західної.

Нагадаємо, що до витіснення української мови з Київської опери доклався... один із фундаторів Товариства української мови, Анатолій Мокренко. Саме за часів його керівництва Національною оперою (1991—1999), західні опери перестали співати українською, а українські переклади, в більшості ніде не видані, були відправлені пилитися до архіву. Ось таке у української мови виявилося товариство. Чому інші члени ТУМу толерували цей і багато інших дивних вчинків фундаторів організації напевно лишиться загадкою для наших нащадків.
 
Чи вдасться вікіпедистам переломити ситуацію і опублікувати українською інші шедвери (а в планах проекту, за офіційною інформацією - "Севільський цирульник", "Травіата", "Кармен"...)?  Відповідь залежить від Вас, шановний читачу - проект відкритий для бажаючих його підтримати, матеріально або безпосередньо роботою...

Немає коментарів:

Дописати коментар