У НМАУ заборонять співати українською?

В газеті «Слово просвіти» опублікували відкритий лист Максима Стріхи до ректора НМАУ Максима Тимошенка. Приводом для цього, як випливає зі змісту листа стала.... заборона співати українською шедеври світового оперного мистецтва. Наводимо повністю текст цього листа.  

Притча про три конверти

Один керівник змінює іншого, і старий керівник, передаючи новому справи, вручає йому три пронумерованих конверти зі словами: «Коли буде дуже погано, відкриєш перший конверт. Другий раз буде погано - відкриєш другий конверт, а потім і третій ».

Новий керівник завзято приступив до праці, але незабаром збагнув, що все не так просто, як йому здавалося спочатку. І коли проблеми зовсім дістали його, він вирішив розкрити перший конверт. Там була одна фраза: «Вали все на мене». Тепер у всіх своїх промовах керівник не забував вставити хоч кілька слів про помилки старого керівника, про те, що його методи управління були несучасними, і зараз доводиться розсьорбувати результати колишніх прорахунків. Якийсь час новому керівникові жилося дуже навіть добре. До нього почали ставитися з розумінням, але і цей період незабаром завершився, і знову почалися проблеми. Керівнику довелося розкрити другий конверт. У ньому було всього два слова: «Проведи реорганізацію». Керівник і цього разу зробив так, як йому радили, і життя знову налагодилося. Ну, як можна сварити людину, що займається реорганізацією і проводить інноваційну політику? Однак час ішов, і керівнику знову ставало все важче і важче. Він знову відчув, як під ним хитається крісло, і рука його звично потягнулася до третього конверту. Послання було таким: «Готуй три конверти!»

Джерело: https://rubcovvn.livejournal.com/47621.html

Лючія де Ламмермур знову звучить українською!

Опера Г. Доніцетті «Лючія де Ламмермур» знову звучить в чудовому перекладі Миколи Лукаша. 1 жовтня опера прозвучала в концертному виконанні у Києві, а 12-го буде поставлена у Львові.

В радянські часи «Лючія де Ламмермур» в українському перекладі М. Лукаша з великим успіхом йшла в Київській опері. В архівних записах, які на щастя вдалось оцифрувати, можна почути голоси геніальних Євгенії Мірошниченко та Анатолія Солов’яненка. Із здобуттям Україною незалежності  з невідомих причин театр відмовився від цієї опери. Хоча була спроба її відновити в 2000-х роках, але на опанування блискучого перекладу Миколи Лукаша у постановників хисту вже забракло, а у виконанні малозрозумілою для киян італійською опера не мала такого успіху і скоро була забута.

Нарешті 2019 року «Лючія де Ламмермур» звучить українською знову завдяки ініціативі режисера Юлії Журавкової.

Захоплюючі прем’єри від Грабовського і Сильвестрова

Порадувало відкриття 30-го Київмузикфесту, на якому прозвучали дві світові прем’єри - 9 симфонія В. Сильвестрова і «Credo» Л. Грабовського. Ділимося враженнями. 

Відкриття Київмузикфесту — це завжди подія, і організатори традиційно намагаються на відкриття включити щось найбільш цікаве, найбільш актуальне, що приваблювало би публіку. Цього разу на відкритті прозвучали чотири твори — Концерт №2 для оркестру Івана Карабиця, «Credo» присвячене 5-й річниці Революції Гідності Леоніда Грабовського, Концерт №10 для скрипки з оркестром Мирослава Скорика і 9-а симфонія Сильвестрова.

До «Дня порохобота»: мистецький аспект

Сьогодні світова спільнота відзначає «День порохобота» - в цей день народився 5-й президент України Петро Порошенко. Ми вирішили цей день відзначити експрес-аналізом дій влади у сфері мистецтва в 2014-2019 роках. Пишемо лише про те, в чому добре розуміємось (про економіку нехай напишуть економісти, про військову справу - військові).  

По-перше пару слів про мем «порохобот». Останнім часом «порохоботами» називають далеко не тільки прихильників П. Порошенка, але й усіх, кому не до вподоби новий президент і його специфічний спосіб гри на піаніно. До останньої категорії належить і автор цієї статті.

В цьому плані «порохобот» - це майже синонім «бандерівця». Принаймні обидва слова походять від прізвища політичного діяча, і обидва позначають людей, яким важливо аби на теренах України домінувала саме українська культура, а не російська, відповідно й обидва викликають  неабияке роздратування адептів «русского міра». 

Тепер про мистецтво за часів Порошенка.

Петиція щодо відновлення субвенцій мистецьким школам зареєстрована на сайті ВРУ

На сайті Верховної ради України зареєстровано петицію «Про приведення у відповідність норм законодавства, надання освітньої субвенції закладам спеціалізованої позашкільної освіти( в тому числі початковим мистецьким школам) комунальної власності!»

В петиції просять внести доповнення до п.1 ст. 103-2 Бюджетного кодексу України (документ 2456-VI), підпунктом 9 у якому визначити, «заклади спеціалізованої позашкільної освіти комунальної власності». Такі доповнення Бюджетного кодексу України повністю відповідають п.8 ст.21 Закону України «Про освіту», п. 5 ст. 26 Закону України «Про позашкільну освіту».

RIP Комітетові з питань культури і духовності

29 серпня 2019р. Верховна Рада визначила повний перелік комітетів Верховної ради України. Комітету з питань культури і духовності в ньому  немає. 

Відповідна постанова була прийнята 299 голосами, до голосів «слуг» долучилися депутати «Батьківщини» і частина позафракційних. 

Те що Слугам питання культури і духовності не актуальні, це зрозуміло. Але віддамо шану нашому покійнику і згадаємо, що він зробив для нас, музикантів, протягом аж 5 років під керівництвом пана Княжицького.