Реформи музичних шкіл - чи справді вони потрібні?

13 лютого відбулося позачергове засідання Всеукраїнської ради директорів шкіл естетичного виховання. На засіданні обговорювались питання майбутнього шкіл естетичного виховання у світлі "децентралізації", а також реформи, яку пропонує Міністерство культури України. 

Під час наради особливу увагу було приділено обговоренню питань законодавчого закріплення позашкільної освіти, зокрема мистецької освіти, в проекті Закону України «Про освіту» (реєстр. № 3491-д), який готується Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти до другого читання. За дорученням керівництва Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України від секретаріату в засіданні взяв участь головний консультант секретаріату Комітету Євген Васильович Красняков.

Культпросвіт замість науки - Євген Нищук

До Вашої уваги - стаття російського блогера Ірини Карманової. Подаємо її в українському перекладі і з деякими скороченнями і коментарями - як і всі росіяни, пані Карманова пише інколи упереджено, але в основному критика справедлива.

13 січня міністр культури Є.Нищук підписав наказ №22 «Деякі питання діяльності державних та вищих навчальних закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства культури України».
 
У першому пункті документа міністр наказує: Національному центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, Українському центру культурних досліджень, Науково-дослідному інституту пам'яткоохоронних досліджень подати в міністерство на затвердження до 20 січня 2017 р нові редакції статутів організацій з визначенням їх функцій як культурно-просвітницьких, а також подати проекти штатних розкладів і розрахунки до них в межах передбачених бюджетних асигнувань.

Як зруйнувати систему освіти

До Вашої уваги – стаття російського блогера Сандакова Д.Б., в якій надзвичайно точно передбачене те, що принаймні відбувається в закладі, де я працюю. На рахунок інших закладів судити не берусь.
Отже, програма руйнування системи освіти в 7 пунктах.

1. Зниження творчої мотивації педагогів

Загальна ідея. Як учив товариш Сталін, «кадри вирішують все». Проблеми в тому, що педагоги вищої школи – кадри ще ті. У своїй масі в ВУЗах працюють самовмотивовані особистості, які роблять свою справу добре не за зарплату і не зі страху покарання, а тому що їм це цікаво і тому, що вони вважають, що це важливо і потрібно. Як знизити робочу і творчу мотивацію цих цвяхів людей? Їх потрібно принизити. Принизити так, щоб виникла жорстка образа на систему, якій вони служать. Загострене почуття справедливості, зазвичай притаманне самовмотивованим людям, в цьому випадку зробить своє чорне діло – вони не зможуть, як і раніше служити системі, яка їх незаслужено принизила.

«Сучасний академічний композитор – це фікція»

До Вашої уваги - інтерв'ю Петербурзької композиторки Анастасії Хрущёвої. Композиторка говорить про роль держави, політики і соцмереж у мистецтві.  І на наш погляд її думки актуальні і для нас. Тож пропонуємо Вашій увазі.

Зараз багато говорять про взаємини держави і культури. Позиція чиновників така: сподіватися на державну підтримку можуть ті, хто виконує держзамовлення. Це нормальна форма відносин влади і художника?
- Почати потрібно з питання - чи можливо взагалі аполітичне висловлювання в мистецтві?

Український переклад опери "Орфей і Еврідіка" доступний у Вікіджерелах

У проекті «Вікіджерела» опубліковано лібрето опери Х.В. Глюка «Орфей і Еврідіка» в українському перекладі Євгена Дроб'язка. Дозвіл на публікацію надав нащадок перекладача - Лев Дроб'язко.

Іван Сусанін-1939 : театр і ідеологія

До 180-річчя прем'єри відомої опери

Після революції 1917 року опера М.І. Глінки «Життя за царя» була заборонена за пропаганду монархізму. Повернення музичного шедевра на оперну сцену з новою назвою «Іван Сусанін» відбулося 21 лютого 1939 року за ініціативою Великого театру, і це була не просто чергова театральна прем'єра, а масштабна державна акція. Партія орієнтувала музичні театри на розробку в спектаклях патріотичних тем - Іван Сусанін поміщався в пантеон народних героїв сталінської епохи як «войовничий патріот», і в цьому сенсі повернення до репертуару головного театру країни опери Глінки свідчило про політичне значення цієї культурної події.

Втрачений твір Стравінського очікує на прем'єру

Втрачений раніше оркестровий твір І. Стравінського буде вперше виконаний Петербузрі 2 грудня цього року, через 107 років після написання.