Вона доступна за цим посиланням і нараховує 11 сторінок тексту. Це трохи більше, ніж у попередній версії - від 11 квітня, про який ми писали раніше.
Про що в ній йдеться і що змінилося?
7 розділів
В нинішньому варіанті стратегія розширилась до 7 розділів (було 6): "преамбула", "мета", "оцінка проблем", "стратегічні напрямки реформ", "принципи" і "стратегічні цілі".
В преамбулі
йдеться про необхідність реформування сфери культури та численні обговорення,
результатом яких став цей документ.
Мета стратегії
визначається через створення умов для творчої активності громадянина. На
відміну від попереднього варіанту, про «провідну роль культури» йтиметься вже в
напрямках, а не меті.
Розділ Оцінка проблем
містить таку інформацію:
-
щодо негативних наслідків успадкування радянського
підходу до культури (абзаци 1, 6)
-
щодо ролі культури
(абзаци 2-5, 7)
-
щодо мети стратегії (абзац 8)
Розділ Стратегічні
напрямки реформ охоплює 5 напрямків (в попередньому документі представлені
як «далекосяжні цілі»), які стосуються ролі культури (1,4), інструментарію (2), доступу
(3) та інновативності (5) галузі.
Розділ Принципи перелічує
4 принципи, з яких два стосуються
принципів діяльності органів виконавчої влади [1],
один – культурного процесу в цілому [2],
і один – стратегічної задачі, що визнається необхідною, проте виходить за межі
компетенції Міністерства культури [3].
Розділ Стратегічні
цілі описує 6 цілей, з яких три стосуються окремих сфер культури [4], ще три виглядають ідентичними
відповідно одному із заявлених «принципів» [5] та
«стратегічних напрямків реформ» [6].
Привертає увагу прив’язка національного культурного продукту до поняття
української ідентичності.
Розділ Операційні
цілі містить перелік
конкретизованих задач по окремих галузях культури.
"Операційні цілі"
Тут кількість розділів збільшено до 12 (було 9). В порівнянні з попереднім документом, замість ефемерного «сучасного мистецтва» з'явився нарешті розділ «музичне мистецтво», на відсутності якого ми наголошували, і з'явилось «візуальне мистецтво». З'явились також розділи «Державне управління» та «Міжнародне співробітництво».У цих 12 розділах зазначено 65 задач, які розподіляються між розділами як показано на діаграмі:
Якщо проаналізувати типи операційних цілей, то вони виглядають так:
Чого бракує?
Глобально на наш погляд бракує двох речей.
- Нічогенько не сказано про підвищення
заробітних плат працівникам культури. Це дивно, адже говорячи про запровадження європейських стандартів в
Україні, не можна лишати поза увагою і європейські соціальні стандарти, тобто стандарти заробітних плат працівників культурної галузі європейських країн. Та і як можна очікувати ефективної роботи від працівників культури, зарплата яких складає 1-2 тисячі гривень?
- Нічогенько не сказано про підтримку позицій української мови, ринку
україномовної книжкової та іншої продукції. Це теж дивно, адже говорячи про національну
ідентичність, не можна упускати того факту, що основою української національної
ідентичності є саме українська мова. Більше того, численні статистичні дані свідчать про кореляцію
питання мови і національної безпеки України.
Якщо говорити про музику, окремо слід розкритикувати питання «квотування». «Забезпечення законодавчо встановлених квот щодо частки національного музичного продукту в ефірі теле- та радіостанцій» — це звісно добре, але майте на увазі, шановні урядовці, що для досягнення цієї цілі потрібне матеріальне заохочення «патріотичних» продюсерів — різноманітні податкові пільги, ліцензії на пільгових умовах і так далі. І не забудьте, панове, що національний продукт має бути національним не тільки за місцем реєстрації студії звукозапису чи радіоточки, але і за змістом, тобто у випадку пісень, наприклад, як мінімум — україномовним.
Півтон Безвухий
Немає коментарів:
Дописати коментар