Віце-прем'єр-міністр
з гуманітарної політики України -
Міністр культури України Тетяна Бережна наказала "Перейменувати Національну музичну академію України імені
П. І. Чайковського у Національну музичну
академію України." Тобто ім'я Петра Ілліча скасовано.
Що передувало.
Питання відмови від імені П.І. Чайковського ініціювала музикознавець Олена Корчова у квітні 2022 на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну та безперестанних обстрілів Києва росіянами. Однак керівництво консерваторії виступило проти перейменування, також проти виступила і більшість колективу консерваторії (грудень 2022). Міністерство культури натомість, не мало повноважень прийняти рішення з цього питання.Пройшло 3 роки і у серпні 2025 до Закону України про вищу освіту було внесено зміни, що надали Міністерствам повноваження "перейменовуюти підпорядковані їм заклади вищої освіти в разі невиконання такими закладами вимог частини другої статті 4 Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії";" (ст.13, ч.2, п.7).
Пройшло ще півроку, і тепер маємо наказ та офіційне повідомлення на сайті Міністертсва культури.
Чи назвуть іншим іменем?
Наразі - ні. В перспективі є варіанти. Ось деякі з них:
- Імені М. Лисенка - найбільш логічний, оскільки нинішня НМАУ є наслідком злиття двох закладів - Консерваторії, заснованої російським імператорським товариством, і Музично-драматичного інституту, що був правонаступником приватної музичної школи Лисенка.
- Але: ім'я Лисенка вже носить Львівська музична академія та Київський державний музичний ліцей (колись - середня спеціалізована школа, КССМШ).
- Імені М. Леонтовича, видатного українського композитора, автора численних хорових творів, зокрема "Щедрика".
- Але: М.Леонтович не вчився і не викладав у київській консерваторії, тобто практично не мав до неї стосунку (як і П.Чайковський)
- Імені М. Веделя, видатного українського композитора доби класицизму, який жив і працював у Києві
- Але: жив задовго до відкриття консерваторії, отже не мав до неї стосунку. (Так само - М.Березовський чи Д.Бортнянський).
- Імені Б. Лятошинського, одного з перших випускників Київської консерваторії (саме в статусі вищого навчального закладу). згодом - професора Київської консерваторії, і, певно, найвідомішого українського композитора середини XX століття.
- Але: поряд із геніальними симфонічними творами, Б. Лятошинський написав оперу "Щорс", що прославляє колаборанта і терориста, очільника банди, на совісті якої кров українців. Також Б.Лятошинський написав низку романсів на російськомовні тексти і, якщо судити з листування, був доволі щиро позитивно налаштований до російської культури загалом та ідей панслов'янської єдності з кацапами.
- Імені Л. Ревуцького, також випускника і, згодом, професора Київської консерваторії.
- Менш відомий і менш виконуваний, ніж Б.Лятошинський, проте відверто проросійських чи прорадянських творів Л. Ревуцький не писав (напевно тому й залишився менш виконуваним).
- Імені О. Тимошенка, ректора Київської консерваторії у 1983—2004 роках, хорового диригента.
- На відміну від свого наступника - члена партії регіонів В. Рожка, серед випускників закладу завжди користувався повагою.
Чи є інші заклади до перейменування
Є певні прізвища в зоні ризику. Перелічимо їх.
- Р. Глієр. Народився і тривалий час працював у Києві, у 1914-1919 на посаді ректора. Проте жодного українського твору написати не спромігся. З 1920 мешкав у Москві, де написав балет "Мідний вершник" зі знаменитим гімном місту Ленінграда. Щоправда, незвичне для російського вуха прізвище, схоже, не надихає росіян вважати його своїм.
- А. Нєжданова. Народилась під Одесою, проте навчалась у Московській консерваторії і надалі працювала Великому театрі Москви. Записів української музики по собі не залишила.
- І. Стравінський. Народився за порєбріком і починав як цілком кацапський композитор. Але пізніше помахав совку ручкою, узяв громадянство США і писав цікаву модерну музику, далеку від соцреалізму.
названі іменем перерахованих вище осіб, можуть згадати та перейменувати.
Півтон Безвухий
