НСОУ: Міністр вчинив як нерозумний батько.

До нашої уваги потрапив дуже цікавий і дуже талановито складений документ,  який висвітлює непрості стосунки першого симфонічного колективу України і колишнього міністра культури, а нині - гендиректора національної філармонії Дмитра Івановича Остапенка. Документ датований ще 2014 роком, він писався в ті дні, коли Янукович щойно був визнаний "самоусуненим", і можливо ця обставина посприяла яскравому стилю листа. Але, як би там не було, віз і нині там.

Отже, ласуйте:

Керівники мистецьких освітніх закладів закликають міністра культури Є.Нищука дослухатися до фахівців

Керівники мистецьких навчальних закладів, що входили до представницьких рад директорів (ректорів) цих закладів звернулися до міністра культури Євгена Нищука із проханням не допустити проведення «реформи заради реформи». Наводимо повний текст звернення.

Для чого потрібна масова музична освіта? Доведення від супротивного

До Вашої Уваги- стаття проект "Музика для всіх", що розробляється у ресбуліці Саха (Якутія) і роздуми про те, чому не варто економити бюджетні кошти на музичній освіті.

З Діною Костянтинівною Кірнарською я познайомився в період підготовки Першого Міжнародного конгресу, присвяченого Проекту «Музика для всіх», влітку 2013 року. Під час першої бесіди я про себе з задоволенням відзначив одну з особливостей характеру Діни Костянтинівни - прояв дивовижної чуйності до своїх співрозмовників. Тема розмови була складною. Однак здавалося, що вона інтуїтивно передбачала думки співрозмовника і легко, не нав'язливо направляла бесіду в потрібному напрямку, до суті обговорення.

Реформи музичних шкіл - чи справді вони потрібні?

13 лютого відбулося позачергове засідання Всеукраїнської ради директорів шкіл естетичного виховання. На засіданні обговорювались питання майбутнього шкіл естетичного виховання у світлі "децентралізації", а також реформи, яку пропонує Міністерство культури України. 

Під час наради особливу увагу було приділено обговоренню питань законодавчого закріплення позашкільної освіти, зокрема мистецької освіти, в проекті Закону України «Про освіту» (реєстр. № 3491-д), який готується Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти до другого читання. За дорученням керівництва Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України від секретаріату в засіданні взяв участь головний консультант секретаріату Комітету Євген Васильович Красняков.

Культпросвіт замість науки - Євген Нищук

До Вашої уваги - стаття російського блогера Ірини Карманової. Подаємо її в українському перекладі і з деякими скороченнями і коментарями - як і всі росіяни, пані Карманова пише інколи упереджено, але в основному критика справедлива.

13 січня міністр культури Є.Нищук підписав наказ №22 «Деякі питання діяльності державних та вищих навчальних закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства культури України».
 
У першому пункті документа міністр наказує: Національному центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, Українському центру культурних досліджень, Науково-дослідному інституту пам'яткоохоронних досліджень подати в міністерство на затвердження до 20 січня 2017 р нові редакції статутів організацій з визначенням їх функцій як культурно-просвітницьких, а також подати проекти штатних розкладів і розрахунки до них в межах передбачених бюджетних асигнувань.

Як зруйнувати систему освіти

До Вашої уваги – стаття російського блогера Сандакова Д.Б., в якій надзвичайно точно передбачене те, що принаймні відбувається в закладі, де я працюю. На рахунок інших закладів судити не берусь.
Отже, програма руйнування системи освіти в 7 пунктах.

1. Зниження творчої мотивації педагогів

Загальна ідея. Як учив товариш Сталін, «кадри вирішують все». Проблеми в тому, що педагоги вищої школи – кадри ще ті. У своїй масі в ВУЗах працюють самовмотивовані особистості, які роблять свою справу добре не за зарплату і не зі страху покарання, а тому що їм це цікаво і тому, що вони вважають, що це важливо і потрібно. Як знизити робочу і творчу мотивацію цих цвяхів людей? Їх потрібно принизити. Принизити так, щоб виникла жорстка образа на систему, якій вони служать. Загострене почуття справедливості, зазвичай притаманне самовмотивованим людям, в цьому випадку зробить своє чорне діло – вони не зможуть, як і раніше служити системі, яка їх незаслужено принизила.

«Сучасний академічний композитор – це фікція»

До Вашої уваги - інтерв'ю Петербурзької композиторки Анастасії Хрущёвої. Композиторка говорить про роль держави, політики і соцмереж у мистецтві.  І на наш погляд її думки актуальні і для нас. Тож пропонуємо Вашій увазі.

Зараз багато говорять про взаємини держави і культури. Позиція чиновників така: сподіватися на державну підтримку можуть ті, хто виконує держзамовлення. Це нормальна форма відносин влади і художника?
- Почати потрібно з питання - чи можливо взагалі аполітичне висловлювання в мистецтві?