четвер, 16 травня 2019 р.

Класи сольного співу - бути чи не бути? Або де лукавить міністерський чиновник?

Тетяна Колос за роботою (фото із Фейсбука)
Як ми нещодавно повідомляли,  Мінкульт видав наказ №352, який звужує права наших дітей навчатися в мистецьких школах. 

Зокрема, викладачі звернули увагу на відсутність серед нових типових освітніх програм класів сольного співу та відсутність класів театрального мистецтва і поцікавились у автора ідеї — директора директорату мистецької освіти Тетяни Колос — що ж робити? 



Відповідь Тетяни Колос — «не передбачено типової освітньої програми» і «розробляти власну освітню програму».
Тепер проаналізуємо відповідь чиновника.

З точки зору Законодавства відповідь начебто вірна. Принаймні стаття 16 Закону про Позашкільну освіту містить такий текст:

«Заклади позашкільної освіти можуть використовувати типові освітні програми або розробляти свої освітні програми на основі типових освітніх програм.» 
Здавалося б — яка краса! Можна спокійно скласти свою програму, взявши за основу хоча би і старий добрий план 2015 року  і мати Міністерство культури з їх нанокреативними чиновниками глибоко на увазі.

До речі серед митців давно побутує думка про те, що Мінкульт варто випиляти, аби не заважав, а зекономлені на зарплатах його чиновників кошти  використати хоча би і на потреби мистецьких шкіл. Ну... можливо не все Міністерство випиляти, а хоча би Директорат мистецької освіти — чому б і ні?  А якщо врахувати, що оклад директора директорату  — 50070 грн. (за інформацією Порталу вакансій), тобто приблизно в 10 разів (!) більший ніж у викладача мистецької школи, набігає не така вже й маленька сума грошей.

Але є одна велика трудність. У Положенні про мистецьку школу є такий пункт:
Засновник мистецької школи:
[...]
затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт мистецької школи у випадках та порядку, що визначені законодавством, здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю мистецької школи;

Той самий текст є в Законі про освіту (стаття 25).

Тобто написати власну щедру освітню програму і затвердити її педагогічною радою — начебто не проблема, принаймні якщо колектив дружний і креативний. Відповідний кошторис грамотний бухгалтер знов-таки напише. Але чи затвердить цей кошторис засновник закладу (тобто місцева влада)?

Не мрійте. Засновник, точніше місцевий чиновник, який займається питаннями закладів культури обов’язково поцікавиться типовими освітніми програмами і проаналізує, якою мірою освітня програма, яку написали викладачі, відповідає чи не відповідає типовій. І якщо він побачить, що ця освітня програма передбачає більше годин, ніж передбачили міністерські чиновники, а тим більш ще і дисципліни є нові, які  міністерський чиновник бачити не забажав — велика імовірність що відмовить. Тому що економний.

Особливо якщо місто невеличке, бюджет скромний, а інтелект чиновника обмежений. Киянам в цьому плані може й пощастить — тут і бюджети кращі, та і люди в департаменті культури освічені. А ось у Дніпрі, наприклад, наче і бюджет непоганий, а от з чиновниками не пощастило.

До того, згідно з тією ж ст.25, «засновник»:
розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти;
Тобто якщо директор школи надто активно відстоюватиме інтереси школи й інтереси дітей - чиновник може образитися і розірвати контракт з директором, підшукавши на цю посаду більш слухняну людину.

Тож наш вердикт — міністерський чиновник лукавить.  Міністерський чиновник говорить лише половину правди — так, міністерство не забороняє школам проігнорувати його геніальну реформаторську думку і працювати по старих добрих планах. Але з великою долею імовірності не дозволять чиновники на місцях, щойно побачать, що геніальна реформаторська думка міністерства вимагає від нього, чиновника, менших грошей, ніж віддані дітям і мистецтву викладачі мистецької школи. Про це міністерський чиновник воліє не згадувати.




Нагадаємо, що висловити свою незгоду із рішенням чиновників Міністерства культури знищити вокальні та театральні класи, скоротити кількість годин у типових освітніх планах та перейменувати музичну літературу на «бесіди про музику» можна  підписавши петицію «Вимога педагогічних працівників закладів початкової мистецької освіти» (інструкція як це робити).

підготував
Півтон Безвухий

UPDATE 
В мережі опубліковано відео, де Тетяна Колос аргументує вилучення сольного співу і театрального мистецтва з переліку освітні програм. Наводимо розшифровку відповіді (на відео 4 год 46 хв)
«...тому що це зроблено свідомо, тому що дуже багато хто... сольний спів у нас зробився якимсь таким уже як серіал якийсь, який хочуть всі...  »

Інші публікацію на цю тему: 

1 коментар:

  1. прохання не руйнувати систему мистецької освіти ,яка є найбільш професійною в Європі,наші вихованці-музиканти ціняться в усьому світі.Будьте благорозумні.

    ВідповістиВидалити