Насправді, ініціатива щодо зміни порядку атестації досить давно пропонувалась чиновниками Мінкульта на обговорення і ми свою думку виклали у статті «Мінкульт: як тепер оцінюватимуть викладачів?». В цьому документі Мінкульт вирішив не тільки не усувати атавізм радянської системи, але й навпаки — забюрократизувати його до абсурду, вимагаючи рахувати відсотки учнів, які беруть участь в конкурсах, конференціях і т.п.
Ми порівняли тексти пропозицій з текстом остаточного наказу, і побачили, що на жаль совковий дух цього документа нікуди не вивітрився, хіба найбільш абсурдних вимог стало трішечки менше. Єдина вимога, яка була на наш погляд доцільна — володіння українською мовою — в новому документі щезла. Це не дивно — пан Нищук відчув, що пора одягати зелену сорочку і більше мовне питання не чіпати, бо ж новий хазяїн каже «какая разніца».
Отже, розшифруємо вимоги для «спеціаліста вищої категорії»:
- Одним словом, на якийсь час викладач стає письменником. Забудьте все, про що писали Нейгауз чи Коган. Створюйте своє, креативне, здатне підкорити серця чиновників. До речі піаністам легше — новообраний президент і його спосіб гри на роялі розкриває незбагнені горизонти методичних розробок.
- Одним словом, ставте дітям тільки високі оцінки. Не шкодьте собі.
- З цим складніше. Вам слід переконати батьків будь-що не забирати зі школи документів. Навіть якщо вони іммігрують в іншу країну.
-З цим просто: не ставте в журналі літерок «н», і все буде добре.
- Підказую, що треба робити. Домовтесь з викладачем по оркестру, щоб в один із днів замість оркестру була конференція. Або замість хору. Це спростить явку студента. До речі студент тепер креативний, може такого з інету накачати, що у Вас очі на лоба полізуть.
- Підказую - потоваришуйте з місцевою бібліотекою або музеєм. Їм теж ставлять галочки за творчі заходи в стінах їх закладу. Міністерською новомовою це називається «мистецький хаб». А батьки будуть раді зайвий раз запостити своїх чад у фейсбук. Але є нюанс:
- що чиновник мав на увазі під косими рисочками, «або» чи «та» — знає тільки він сам. І кожного разу певно вирішуватиме в залежності від свого настрою. Тому на всяк випадок порахуйте вже зараз що дешевше — вивезти чадо за кордон, чи умилостивити чиновника?
І ось тут ми підійшли до найсокровеннішого питання. А судді - хто?
Справа в тому, що атестаційні комісії тепер будуть трьох рівнів — на рівні закладу, на рівні обласного управління і на рівні самого Мінкультури (раніше було 4 - ще був районний). «Спеціаліста вищої категорії» дає комісія обласного рівня. І головувати цією комісією згідно з Положенням може керівник обласного управління культури, а може, і скоріш за все буде — особисто керівник структурного підрозділу з питань спеціалізованої освіти Мінкультури. Таким керівником у нас є поки що генеральний директор Директорату мистецької освіти Міністерства культури Тетяна Миколаївна Колос. Тож, колеги, вивчайте її уподобання, шукайте її ласки, і буде Вам категорія в нагороду!
P.S. І так, не забуваймо підписати петицію «Вимога педагогічних працівників закладів початкової мистецької освіти». Це стосується всіх, не тільки викладачів. Атестація — це головний біль викладачів, насамперед, а от вилучення типових навчальних планів для спеціальностей «театральне мистецтво» і «сольний вокал» — це вже відверта неповага міністерського чиновника безпосередньо до дітей.
підготував Півтон Безвухий.
Наші попередні публікації на тему:
Дякуємо, пане Півтоне!
ВідповістиВидалити