7 травня 2020 виповнюється 180 років днів дня народження геніального всесвітньо відомого композитора Петра Ілліча Чайковського.
П Чайковському присвячена неймовірна кількість книг і статей. Тому ми вирішили написати не зовсім статтю, а довільну підбірку просто цікавих фактів і фейків. Отже, поїхали.
Фейк 1. Чайковський - українець за походженням.
Насправді єдиний предок Петра Ілліча українського походження - це його прадід бо батьківській лінії. Федір Опанасович Чайка (1695—1767) походив з-під Кременчука і служив в Миргородському полку. В деяких російських джерелах навіть пишуть, що він брав участь у битві під Полтавою на боці московитів, проте ми в цьому сумніваємося - адже на момент полтавської поразки (1709) йому було лише 14 років. Втім уже невістка Федора Опанасовича, і відповідно бабця Петра Ілліча була росіянкою, і звали її Анастасія Посохова. Отже по-батьковій лінії Чайковський - українець на половину. По материнській лінії ще цікавіше - дід, Андрій Ассієр має французьке походження, а бабця - знов-таки російське, звали її Катерина Попова. В підсумку українських коренів Петро Ілліч мав приблизно 25%, російських - 50% і французьких - 25%. Тобто - лише частково (на 1/4) українського походження.
Фейк 2. Чайковський - російський пропагандист.
Творчість Чайковського дійсно не вільна від пропагандистських творів. А саме - це урочиста увертюра “1812 рікˮ, що уславлює перемогу росіян над Наполеоном і дві кантати - “Москваˮ і “до 200-річчя від народження Петра Іˮ. Втім на цьому перелік вичерпується. Тобто лише 3 із більш ніж 180 (за каталогом Познанського-Лангстона).
Але Чайковський в такого роду творчості далеко не одинокий. Улещували російських самодержців в окремих творах навіть такі автори як, наприклад Борис Лятошинський (опера “Щорсˮ, “Урочиста кантатаˮ на слова Рильського) і Леся Дичко (кантата “Ленінˮ, дипломна робота), не кажучи вже про С.Прокоф’єва і Д.Шостаковича. Так що ні, не тягне.
Фейк 3. Лєнський співає «чи гепнусь я дрючком пропертий».
Йдеться про оперу «Євгеній Онєгін», а саме арію Ленського в кінці другої дії перед дуеллю.
Цей фейк полюбляють вокалісти-росіяни, яких занесло працювати в Україну. Насправді ж в українському перекладі М.Рильського, який використовувався в театрах в ті славні часи, коли вокалісти не цурались співати в українських перекладах, звучить так:
“Впаду я, вражений стрілою,
Чи мимо пролетить вона,
Все благо: діяння і сна
Свій час надходить за чергою;
Благословен і день ясний,
Благословен і час нічний!ˮ
Фейк 4. Мазепа у Чайковського є негативним персонажем.
Цей фейк можна зустріти в московській літературі, присвяченій опері «Мазепа». Насправді ж усі персонажі в цій опері показані дуже реалістично і правдиво. В партії Мазепи є слова, які розкривають справжні мотитви його дій. В перекладі Рильського вони звучать так:
Без вольності, добра і славиЩо цікаво, полковник Кочубей, який проявив вірність цареві закінчує в цій опері зовсім погано. Так що опера навіть повчальна для нас з вами.
Ми гнулись нижче від трави
То під опікою Варшави,
То під могутністю Москви.
Вкраїні бути як державі
У незалежності пора:
Знамена вольності криваві
Я підіймаю на Петра.
Фейк 5. Чайковський - засновник Київської консерваторії.
Насправді Київська консерваторія отримала статус вищого навчального закладу, тобто власне "консерваторії" в 1913 році. Петро Ілліч помер 1893. Тобто не дожив до цієї знаменної дати 20 років. Звичайно, він бував у Києві, навідувався у Київське музичне училище, спілкувався з українськими музикантами, але не обіймав у Києві жодних адміністративних чи викладацьких посад. Де Петро Чайковський викладав, так це в Москві. Але не в Києві. Хто справді зіграв вирішальну роль у тому, щоб Київське музучилише було реорганізоване в консерваторію, так це Сергій Рахманінов - саме його схвальний відгук справив вплив на чиновників Імператорського російського музичного товариства, і ті дозволили Києву мати свій вищий музичний навчальний заклад.
А ім’я Чайковського Київській консерваторії дали в 1940 році з нагоди 100-ного ювілею Петра Ілліча. Рівно через два роки після нагородження орденом Леніна. Звичайно це не привід щось там перейменовувати, але треба розуміти, що засновником Київської консерваторії Петро Ілліч не був.
Фейк 6. Чайковського треба співати російською
Звичайно, що усі свої вокальні твори - як романси, так і опери, Чайковський писав на тексти російською мовою. Виключенням є лише романси op.65 написані французькою. Всі інші російською, і навіть романси написані на вірші Шевченка - “Вечірˮ і “На вгороді коло бродуˮ - в обох випадках використано не оригінальний текст Тараса Григоровича, а російські переклади (Л. Мея та І. Сурікова відповідно).
Тому вважаємо так - в Росії нехай співають російською, а ми і українською вміємо! Цінність же українських перекладів полягає в тому, що ми наближуємо музику до українського слухача.
Факт 7. Чайковський жив на Україні
А ось це свята правда. Деякий час, епізодично, жив. Три найважливіші точки такі:
- Вперше на Україну (на жаль тоді Україна була частиною Російської імперії), Чайковський приїхав у віці 24 років. А саме в Тростянець (Сумщина), жив він у палаці, що на той час належав Голіциним.
- В 1865-1878 Чайковський неодноразово приїжджав до Кам’янки (Черкащина), там маєтком управляв чоловік його сестри - Лев Давидов.
- І нарешті в 1878-1880 заїжджав у Браїлів (Вінничина), до одного з численних маєтків Надії фон Мекк. Що примітно, сама фон Мекк вважала за краще Петру Іллічу на очі не потрапляти (і він певно теж так вважав), тому всякого разу, коли Чайковський був у Браїлові, господині вдома не було, лише її прислуга.
Ось один із романсів, написаний Чайковським в Браїлові:
Склав Півтон Безвухий
Немає коментарів:
Дописати коментар