Гімн ДНР як приклад ватного симфонізму.

Ще один шедевр ватного симфонізму відкрився нам, коли ми поцікавилися долею українського музично-драматичного театру в окупованому Донецьку. 

Хоча міністерство культури України до сих пір вважає цей заклад своїм, насправді театр вже давно перестав бути українським і по повній програмі служить місцевим браткам. Але найбільший подарунок дамбасянам зробив керівник їхньої музичної групи - Міхаіл Хохлов,  в минулому - випускник Хмельницького музучилища. Він написав пісню «Великий Донбас», яку сам всємілостєвійший Захареченко визнав гімном ДНР. Ось ця шедевральна пісня:

Ноти автор постидався публікувати в інтернетах, тому ми це зробимо замість нього:

Перше, що привертає увагу - це схожість пісні на гімн радянської України (ось тут є ноти) та гімн Росії (тут є ноти). Ритміка усіх трьох пісень ідентична, а другий такт донецького гімну співпадає з радянським українським навіть інтонаційно. Показове також починання приспіву словом «слався», точнісінько як у російському гімні.

Музика ж приспіву дещо відрізняється від радянських взірців. Донецький автор зберігає куплетну ритміку, і таким чином відчуття величі, яке є в радянських куплетах за рахунок ритмічного розширення, в донецькому варіанті дещо губиться.

Натомість виникає інша дивна асоціація — з європейським гімном (ноти напр. є тут), а саме в будові фраз (плавно вгору - плавно вниз) і закінченні фрази низхідною великою секундою в пунктирному ритмі. Привертає увагу і використання низького VII ступіню в басу (на слові «духом»), можливо воно також запозичено з українського радянського гімну (але там VII низький використано в межах тонічної функції), а можливо і з творчості гурту ABBA, які використовували цей зворот досить часто саме як самостійну функцію (характерний приклад - на словах "see that girl" в пісні "Dancing queen").


На нашу думку таке рішення є дещо ризикованим, адже в разі канонізації гімну РПЦ, в її Синоді можуть знайтися люди не обділені музичним слухом, і запідозрити підступи диявола.  В той же час, запозичення музичного матеріалу, непересиченість смисловим наповненням, і, головне, специфічна ідейна спрямованість - це риси які нами вже розглядались при розгляді ватного жанру, і які, імовірно, забезпечать популярність цього твору у Лугандонії. До речі, на параді 9 травня гімн пройшов на ура. 

А наш мінкульт тим часом і досі вважає, що донецький музично-драматичний театр знаходиться у його сфері управління. Як і донецька опера, як і донецька філармонія.