неділю, 23 жовтня 2016 р.

Який відсоток україномовних видань рекомендує Міністерство культури?

Напевно багатьом із нас доводилося стикатися із дискримінацією українців у праві навчатися музиці рідною мовою. Ця дискримінація може починатися ще на уроках музики в дитячому садочку,  продовжується в дитячих музичних школах, музичних училищах і, нарешті консерваторіях. І стосується найбільше групових предметів - таких як сольфеджіо, музична література, хоровий спів.

Звідки ростуть корені проблеми? Ми вирішили дослідити програму по сольфеджіо, затверджену у 2012 році Міністерством культури ,  де н
а с. 107-114 є рекомендована література. І ось що побачили:
  • В розділі "навчальна література" - 19 україномовних видань (6 авторів) і 48 російськомовних (29 авторів або авторських колективів)
  • У розділі "посібники з диктанту" - 13 видань, з яких 1 україномовне і 12 російськомовних.
  • У розділі "методична література" - 9 україномовних видань і 59 - російськомовних.
  • У розділі "педагогіка і психологія творчої людини" - 9 україномовних видань і 44 - російськомовних.
Що одразу кидається у вічі:
(а) мовний дисбаланс - державною мовою менше ніж третина видань;
(б) географічний дисбаланс - представлені лише Київ (переважна більшість), Харків (1 серія видань) і Вінниця (1 видання);
(в) дискримінація національних меншин - жодного видання кримськотатарською (корінний народ України), білоруською (друга за чисельністю меншина), угорською (батьківщина Ліста), польською (батьківщина Шопена). та мовами інших нацменшин...;
(г) відсутність європейського контексту - жодного видання мовами Євросоюзу, в т.ч. англійською - найпоширенішої мови міжнародного спілкування чи італійською (Італія - батьківщина опери і бельканто).

Цілком очевидно, що на практиці весь список не використовується, кожен викладач обирає для себе по 2-3 видання з кожного розділу.  Навіть з точки зору теорії ймовірностей, за такого списку шанс, що дитині пощастить навчатися за українським підручником - приблизно 30%.

Чи існує новіший список, вільний від вказаних недоліків?

2 коментарі:

  1. Це жахливо з огляду на те що Україна - співучаі нація. Ці програми застаріли, в світі вже пройшли музичні технологічні революції. Нам потрібно докорінно змінити систему викладання музики. Дякую вам!

    ВідповістиВидалити
  2. Тут варто викласти повний список рекомендованих українських підручників і посібників з сольфеджіо для тих, хто можливо думає, що таких не існує в природі:

    1.Афоніна О.С. Сольфеджіо для наймолодших (1 клас) : Навчальний посібник. –Видання друге, виправлене. –К. : Нотне видавництво «Мелосвіт», 2006.
    2.Афоніна О.С. Сольфеджіо 2 клас : Навч. посібник. –Видання друге, виправлене. – К. : Нотне видавництво «Мелосвіт», 2006.
    3.Афоніна О.С. Сольфеджіо.3 клас : Навч. посібник. –К. : Нотне видавництво «Мелосвіт», 2006.
    4.Афоніна О.С. Сольфеджіо.4 клас : Навч. посібник. –К. : Нотне видавництво «Мелосвіт», 2007.
    5.Афоніна О.С. Сольфеджіо.5 клас : Навч. посібник. –К. : Нотне видавництво «Мелосвіт», 2008.
    6.Афоніна О.С. Сольфеджіо 6.клас : Навч. посібник. –К. : Нотне видавництво «Мелосвіт», 2011.
    7.Павленко Т. Сольфеджіо на основі українських народних пісень. –К., 2003, 2008.
    8.Павлюк Л.Л. Сольфеджіо для 0 класу ДМШ : Навчальний посібник –К.: ВГЛ «Обрії», 2009.
    9.Писаревський А. Сольфеджіо для музичних шкіл. –К., 1967.
    10.Смаглій Г. Сольфеджіо, ч.1.–Харків: Факт, 2003, 2010.
    11.Смаглій Г. Сольфеджіо, ч.2.–Харків: Факт, 2003, 2010.
    12.Смаглій Г. Сольфеджіо, ч.3.–Харків: Факт, 2004. 2010.
    13.Смаглій Г. Сольфеджіо, ч.4.–Харків: Факт, 2004, 2010.
    14.Смаглій Г. Сольфеджіо, ч. 5. –Харків: Факт, 2006, 2010.
    15.Смаглій Г. Сольфеджіо, ч. 6. –Харків: Факт, 2008, 2010.
    16.Флис В., Якубяк Я. Сольфеджіо для 1–4 класів ДМШ. –К., 1987.
    17.Флис В., Якубяк Я. Сольфеджіо для 5 класу ДМШ. –К., 1989.
    18.Флис В., Якубяк Я. Сольфеджіо для 6 класу ДМШ. –К., 1981.
    19.Флис В., Якубяк Я. Сольфеджіо для 7 класу ДМШ. –К., 1982

    ВідповістиВидалити