субота, 24 серпня 2019 р.

Що не так з українським гімном по-зеленськи?

Цю замітку я хотів би почати з цитати Кримінального кодексу України, ст. 338
Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
І коментаря до неї від сайту "Юридичні послуги Online"
Об'єктом злочину є авторитет української держави, який підривається у разі посягання на державні символи як України, так і іноземної держави. 
Тепер про оте непорозуміння, яке прозвучало на День незалежності України - 2019 в присутності президента В. Зеленського. Запис є на Ютубі. 


Отже: спочатку оркестр приблизно хвилину грає щось на домінантовій гармонії з елементами інтонацій гімну. Ну... така собі робота першокурсника на трієчку. Ок, може бути.  Далі - починається власне гімн. Заспівує учасниця дитячого Євробачення Дарина Красновецька, намагається косити під Джамалу, потім її підхоплюють оперники (Романенко, Орлов, Крамарева, Швачка) – ці четверо співають професійно, без всяких. Аранжувальник правда недоречно налажав з гармонією VI7, але ок, може бути .

Приспів – ось тут аранжувальник заплутався з розмірами і раптом пішов на 3. Отаке-от. Набридло, бачте, йому на два, захотів повальсувати. Треба ж гонорар відпрацювати. Пішов на три.  Тобто кожна перша і третя доля розтягується вдвічі, в результаті чого мелодія не-по-дитячому починає кульгати. Бідні хористи, як вони з тим впорались? І теж через VI7 до речі.
Далі випендрювання з фортепіано. Вступає Скорик, за ним ще десяток піаністів. Віртуозненько під фонограмку, теж через VI7, (до речі тре буде поцікавитись хто і на якій студії плюс писав...). Чесно кажучи очікував, що підключиться і сам Зеленський у свій коронний спосіб гри на фортепіано, але щось не склалось.  Відіграли.

Далі більше – виходить краля в джинсах і починає читати реп. Просто собі репчик. Українською з акцентом. Ну таке, «жити по-новому», чи як воно там у зелених тепер називається. Зеленський задоволено посміхається. Кажуть із Закарпаття, якась Аліна Паш.

І нарешті вступає Таня Ліберман (вона ж Тіна Кароль), сидячи на даху консерваторії в компанії з гітаристом і арфісткою. Її сукня нагадує білизну з плацкартного вагону, з-під якої спокусливо вгадується права грудь. Неймовірно кривляючись, вона починає співати якісь незрозумілі слова. От чесно – незрозуміло. Дикція на нулі. Хоча нащо дикція, коли така сукня біла?

І нарешті в кінці наче знову приспів гімну.  Вже нормально на два, обличчя президента наче пілюлю ковтає, здається приїхали. Але ні. Аранжувальник і тут втулює своє я. Ну мусить він же закріпити, що він геніальніший за Вербицького, інакше за що гонорар? Мажорна тоніка, кадансування через VIb – VIIb – Т, точно як в радянських фільмах про Леніна. Ну а що, щоб піплу весело хавалося.     

У мене тільки одне питання.
Ну, змінили. Так, що є, то є. Змінили. А НАФІГА???

Півтон Безвухий


UPD: Матеріали наших колег на цю тему:
UPD: Відомо, що аранжування зробив випускник НМАУ Андрій Соловйов. Так що іменитий Скорик робив вигляд, що грав аранжування Андрія Соловйова. Круто.    

5 коментарів:

  1. Браво, Андрію. Все чітко розклав "по-поличкам". Я сам це помітив і кривився...

    ВідповістиВидалити
  2. Навіть я, не спеціалист в музиці, помітила

    ВідповістиВидалити
  3. у тіни кароль -ліва грудь- к-н Мустафа Мирза

    ВідповістиВидалити
  4. Знаєте, поважати і пам'ятати композиторів, авторів, художників минулих сторіччь потрібно, але в чому тоді сенс розвитку та само вдосконалення людини, якщо вона будет постійно грати або слухати однакове,повторювати ті ж самі твори, і навчати тому й самому інших, ті митці існували в свій час,залишили нам садок своєї творчості,це цінний спадок але не думаю, що вони хотіли б, щоб з часом, людство не створювало нові шедеври та нові композиції, вдосконалення та внесок чогось інакшого, сучасного, новаторство, оновлення ось запорука майбутнього процвітання людства!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А я думаю не хотіли б, принаймні в такий бездарний спосіб. Не забувайте, Вербицький був не тільки композитором, але і священником, тож до несмаку просто не міг бути толерантним.
      Інша справа нові композиції - будь ласка, пишіть, хто ж вам заважає! До речі 24 серпня 2016 року твір Івана Небесного дуже достойно прозвучав. Схоже тільки, що нова влада творчістю українських композиторів вже не цікавиться.

      Видалити