субота, 10 червня 2017 р.

Реформа початкової мистецької освіти - чи потрібна? І яка?

Найбільш очікуваними змінами у початкових мистецьких школах є відродження гідного фінансування, тоді як перейменування або поділ освіти на "формальну" і "неформальну" очікуваним не є - результат аналізу опитування. 


У березні 2017 Міністерство культури України запросило керівників і педагогічних працівників мистецьких шкіл взяти участь в обговоренні концепції реформи початкової освіти.  На жаль ми так і не знаємо, які були результати цього опитування. Проте паралельно було проведено відкрите опитування на платформі google.forms. І ось які результати на цьому опитуванні ми отримали.

В  опитуванні взяло участь 36 осіб, з яких половину відповідей дали викладачі, третину - директори шкіл, 3 відповіді надійшли від батьків і 2 - від методистів. Мала кількість тих, хто взяв участь пояснюється імовірно складністю і громіздкістю опитування. А може й тим, що викладачі просто стомилися, від того, що їх начебто опитують, але роблять потім все одно по своєму. Але ми вдячні всім хто взяв участь. Отже:




1. Фінансування і ще раз фінансування

Контент-аналіз показав, що найбільше у текстах відповідей вживається слово «Фінансування» - 151 раз. Більше вжито тільки саме слово «школа». І всюди, де йдеться про фінансування - йдеться про його брак і необхідність збільшення. Спитаєте, яким чином збільшити? Елементарно - впровадити субвенцію. Тобто впровадити систему траншів з державного бюджету бюджетам місцевих громад, тих які не в змозі утримувати музичні школи. Слово «субвенція» зустрічається у відповідях 37 разів, навіть частіше ніж «бюджет» - 33 рази.

Від себе додамо, що ті мрійники, які думають, що якості можна досягти не вкладаючи коштів дуже помиляються. Шарової якості не буває, панове міністри, заступники, голови департаментів і просто експерти.

  • Висновок 1: слід збільшити фінансування ПСМНЗ.

2. Перейменування? 

Одним із положень реформи ПСМНЗ було зміна їх громіздкої назви до більш лапідарної форми - «мистецькі школи». Опитування показало, що цей елемент реформи не є затребуваним. Жодного, жоднісінької відповіді щодо доцільності перейменування.

  • Висновок 2: перейменування не на часі.

3. Поділ на «формальних» і «неформальних»

Ключовим положенням реформи ПСМНЗ є поділ освіти на «формальну» і «неформальну». Фактично ж - поділ дітей.

Відповіді показують, що ця ідея не сприймається або сприймається дуже обережно. Ось найбільш позитивна відповідь:
Особисто я вважаю можливим здійснити (у якості експерименту у закладах, що погодяться) в старших класах так званий розподіл на учнів, що обиратимуть проф. освіту з поглибленим вивченням теоретичних предметів і відповідною програмою з фаху і тих, хто продовжить свій естетичний розвиток. Але все це потребує дуже ретельного аналізу і відсотка таких учнів у школах (а він кожного року різний) і розробку програм і планів."
 Але ось і негативна відповідь:
Ні в якому разі не ділити музичну освіту на формальну та якусь там
" неформальну". Ми й так намагаємося індивідуально підходити до потреб учня, балансувати між класичною та сучасною музикою, пристосовуємося до здібностей учня ( в нас це групи "А" та "Б").
В більшості ж відповідей, питання поділу респонденти не торкалися. Отже чи є такий поділ затребуваний? Радше ні.

Висновок 3: поділ на «формальну» і «неформальну» освіту - не на часі.

4. Інструментарій

35 разів зустрічається у відповідях слово «інструменти». Всюди йдеться про необхідність оновлювати музичні інструменти у школах, де можливо реставрувати, де необхідно - купувати нові. Висновок - див. в першому пункті.

5. Збереження

30 разів вжито слово «збереження». Щоправда в різних контекстах - від збереження самих шкіл до збереження академічної основи у навчальному процесі. Оскільки загроза втрати йде по суті справи від загрози недофінансування, то висновок - той же що і в першому.

 6. Оновлення

20 разів вжито слово «оновлення», половина з них - про матеріально-технічну базу, інша - про нотну і навчально-методичну літературу. Тут важко не погодитись, оновлення - на часі. До речі є відповіді, в яких йдеться про необхідність оновлення саме української (і україномовної) літератури. Що для цього треба зробити? Так, панове міністри, заступники і експерти, дуже вас розчарую, на шару і тут не проїдете.  Без фінансування - ніяк.

7. Кадри і моніторинг


На жаль і при прочитанні цього розділу не гарантуємо міністерським працівникам спокій. Багато відповідей так чи інакше натякає, що від викладача можна вимагати лише тоді, коли платиш йому достойну зарплату. І навпаки - працювати якісно на шару бажаючих все менше і менше. Але деякі зацитуємо:

Відкриті для широкої публіки академ.-концерти (іспити)
 Ця пропозиція в тій чи іншій формі - є найпопулярнішою. І головне, грошей не потребує :)

Переосмислення атестаційних вимог до педагогів-музикантів, які, передовсім, самі повинні вести виконавську діяльність (у своєму регіоні, наприклад).
Це факт, є викладачі які не вміють грати. Чому не вміють? Бо в системі вищої освіти справи ще гірші.
якість навченості - зацікавленість учнів, любов до музики , вміння слухати і зіграти твір, який подобається
 vs
статистика випускників, які продовжили мистецьку освіту на наступному рівні; підсумкове тестування для визначення відповідного рівня загально музичних знань, умінь і навичок.
Ось тут дещо думки розійшлися. Що важливіше - відсоток учнів, які стали Горовицями, чи відсоток учнів, які стали публікою філармоній? Наша думка така - показник зацікавленості учнів мав би тяжіти до 100 %. Людина, що цінує хорошу музику це завжди - плюс. А от показник тих, що стали Лауреатами Галактики, нехай би лишався скромним. Адже є дуже багато інших потрібних людству професій, де людина, яка оволоділа музичним мисленням матиме шанси досягти більших успіхів, ніж та, яка не оволоділа. Ейнштейн, наприклад, непогано на скрипці грав.

І на останок прокоментуємо ще одну, дуже емоційну відповідь.
А хто будe судити про якість? Міністeрські щури? То забудьте тоді про якість і прозорість.
Ми з цим не згодні. Це ґнуснєйший навєт. В нашому Міністерстві  культури працюють найталановитіші і наймудріші люди України, і негативна оцінка їх роботи - це витівки агентів Кремля, ЦРУ, і не розхитуйте човен (бо і так води повен).

І, ще раз, стислий ПІДСУМОК для працівників міністерства і депутатів: 


  1. Фінансування - впровадити СУБВЕНЦІЮ на діяльність ПСМНЗ.
  2. Поділ на формальну і неформальну освіту - НЕДОЦІЛЬНИЙ.
  3. Зміна назви ПСМНЗ -> Мистецька школа - НЕ НА ЧАСІ.



Півтон Безвухий
поширення на умовах cc by-sa 4.0

Немає коментарів:

Дописати коментар