Найбільшою роздинкою концерту на наш погляд став суперпрепарований рояль, використаний Іваном Небесним у творі «Механічна анатомія звука ІІ, або Історія про один рояль». Ви бачите його на фотографії праворуч.
Взагалі-то ідея використовувати при грі на роялі сторонні предмети відома з середини минулого століття. Але до сих пір композитори, такі, як наприклад, Джон Кейдж, препаровували рояль з метою змінити тембр його звуку, і тим самим привернути до нього особливу увагу. Натомість прийом Івана Небесного виявився протилежним. Огорнений у гігантських розмірів сміттєпакет, рояль настільки прикув до себе увагу, що вже його звучання відійшло далеко на задній план, власне як і звучання інших інструментів.
Заради справедливості кілька слів про інші твори, які прозвучали.
Іван Тараненко «Пісні небесних душ» для кларнета з оркестром - дуже симпатичний на наш погляд твір, з прозорою фактурою і барвистою оркестровкою. Закінчується дуже довгою і тихою "До" четвертої октави (саме так, шановні кларнетисти, "до" четвертої по звучанню і без кіксів! Олегу Морозу це вдалося!).
Сергій Пілютиков «Ложь порхающей бабочки». Концерт для скрипки з оркестром. Назва, в перекладі з мови окупанта, натякає на брехню пурхливого метелика. Як на наше скромне бачення, образна сфера концерту радше нагадувала пересування хижаків у джунглях, але брехня, якщо згадати Станіславського, буває різною. Віддамо належне й оркестрові, який не залишив чудовій скрипальці Соні Сульдіній жодного шансу бути почутою за своєю добротною грою.
Алла Загайкевич Концерт для фортепіано з оркестром. Музика Алли Загайкевич нагадує нам ріку, яка постійно тече, час від часу закручуючись у дивовижні пазли. В цю річку можна увійти в будь-який момент і вийти в будь-який момент, але кожного разу це буде дещо інша річка. Єдине, що жанр, на наш погляд все-таки не є концертом, скоріше симфонічною картиною з фортепіано соло, бо як така концертова змагальність - це дещо інша естетика.
Олександр Щетинський «Апостол Іван засвідчив» Кантата для сопрано, баритона, мішаного хору та симфонічного оркестру. Ось тут ми маємо перепросити у шановних читачів і у шановного композитора, бо будучи все ще під дією ефекту препарованого роялю (твір Небесного був передостаннім), останній твір сприймався нелегко. Це дуже серйозний і складний твір, і за тематикою і в стилістичному відношенні, і краще, на наш погляд, його слухати з партитурою або субтитрами (складна партитура в поєднанні з майстерністю виконавців успішно завуалювали власне вербальний текст).
До речі, усі композитори, які виконувались, окрім оплесків аудиторії, отримали також державні премії і нагороди з рук самого міністра культури Кириленка. Найбільше дісталося Аллі Загайкевич - премія імені Лисенка.
Програму інших концертів Київмузикфесту можна прочитати на сайті НСКУ
Півтон Безвухий
Немає коментарів:
Дописати коментар