Ще один автореферат одеського дослідника ...Лободи порадував нещодавно наші очі (назву і ім'я автора буде уточнено).У декларації новизни вказується, що радіо "вперше розглядається... з музикознавчих позицій", крім того автором пропонується "функціональна типологія діяння", "виявляється жанрова-стильова стратифікація радіомузики", аналізується структура, функції і діяльність одеського радіомовлення, зокрема ТРК "Гармонія міра".
..яку автор чомусь назвав "Гармонія миру" (думаю, що одеські росіяни мали на увазі "світ", а не "мир", тобто в перекладі мало бути "Гармонія світу", втім ми користуватимемось офіційною назвою).
Об'єктом дослідження вказується музичний зміст сучасного радіомовлення, а предметом - комунікативні функції музичного звучання одеських радіопрограм. Серед завдань - уточнити музикознавчий зміст понять "жанрова стратифікація, соціокультурна конмунікація, сітка мовлення, ефірний час, музична радіокомунікація."
Для довідки:
Стратифіцкація - Розміщення чого-небудь шарами, шаруватість (ТСУМО)
Музикознавство - наука, яка вивчає музику
як особливу форму художнього осягнення світу, її зв’язки з дійсністю та
іншими галузями людської культури, а також закономірності та
особливості музичного мистецтва, які визначають його специфічний
характер. (Музична енциклопедія, 1982)
Дисертація має два розділи, перший присвячений радіо загалом, а другий - радіо в Одесі. У першому підрозділі йдеться про те, що музика "з особливою простотою і силою висловлює життя емоцій", що завдяки "характерності музичного образу... образ стає особливо рельєфним", а "виразність звукової музичної мови має інтонаційну природу" і порівнюється з мовою людини.
Рекомендуємо викладачам предмету "музика" в молодших класах школи. Написано з душею, доходчиво, і цілком коректно.
В другому підрозділі розкривається одна з найважливіших функцій сучасних ЗМІ - "збагачення їх власників". Цей же розділ містить загадкову фразу про "електронну середу", яка "пробуджує особливу чутливість, що впливає на свідомість без участі людини".
Нажаль в авторефераті не розкрито ані особливостей "електронної середи" (власне як і жодного іншого дня тижня), а ні обсягів і механізму збагачення. Сподіваємось побачити це в дисертації.
Третій підрозділ розкриває поняття жанрової стратифікації радіомузики. Виявляється шари два. Перший - це типи мовлення (за співвідношенням музики і тексту), другий - формати музичних програм (класифікуються за характером музики, що транслюється).
До речі, рекомендуємо для молодших курсів журналістських і звукорежисерських факультетів як шпаргалку. Щоправда англійська вікіпедія знає набагато більше форматів, ніж автор перелічив.
У четвертому підрозділі йдеться про тяжку долю нинішніх радіостанцій в комерційному світі. Показано один із механізмів виживання - компонування назв радіостанцій з естетичними, образно-етичними або географічними претензіями. Ось наприклад "Гармонія міра" на думку автора "в своїй назві об'єднує всі".
Напевно таки "Гармонія світу", якщо йдеться про претензію на завоювання симпатій усього світу.
Другий розділ присвячений Одеським радіостанціям, яких - 26, їх важким будням в боротьбі за виживання. Відмітимо неординарні думки:
"Виявляється", що ця боротьба "змушує... пристосовувати музичний зміст радіопрограм до стилю життя слухача".
Маленька ремарка. Слово "зміст" вжито не в музикознавчому сенсі, а суто в побутовому, тобто йдеться про перелік музичних творів, що відбираються до ефіру. Але загалом автор правий, щоб догодити слухачеві, слід ставити йому щось співзвучне його стилю життя. Уявляєте собі стиль життя мільйонів любителів шансону? Я теж уявляю, із жахом...
"необхідність музикознавчого втручання в наповнення ефіру хоча б деяких радіостанцій диктується часом і потребами радіослухачів"
Питання до автора: яким чином має втручатись музикознавець?
"Некомерційне радіо є інструментом впливу на людську свідомість з метою її вдосконалення. Воно практично не звертає увагу на те, слухають його чи ні"
Увагу звертають воротили бізнесу, саме ж радіо - істота абстрактна і увагою не послугується. А ось на рахунок "вдосконалення свідомості" хотілося би почути від автора - які критерії досконалості свідомості, якими методами воно здійснюється взагалі і некомерціним радіо зокрема?...
"Протиставлення масового і елітарного сьогодні не відіграє системоутворюючої ролі, не повинно набувати оцінного характеру"
А власне чому не повинно? Почитайте, що ваша колега із Донецька пише про масову культуру: "...культивує тілесну насолоду, обжерливість, розпусту, користолюбство та пихатість". Елітарна культура від цього вільна, отже є що оцінювати й цінувати. Сумно, якщо на одеських радіостанціях цьому не навчені.
"Музикознавчий аналіз музичного матеріалу для радіопередач... повинен бути спрямований на визначення.. типологічних особливостей музичного тексту, які здатні забезпечити йому конмунікативну функцію..."
Хочете відкрию секрет комунікативної функції сучасної танцювальної попси? Секрет простий - "four-on-the floor", тобто "чотири по голові" вмикаєте, і комунікативна функція рулить. Але зеки танцювати не вміють, з ними "4 по голові" не проходить. Тому рецепт шансону інший - звук баяну, каданси через DD-D-T, прокурений тембр голосу соліста, плюс позамузичний фактор - душевний сюжет із життя потенційного зека.
"Саме наявність академічної музики, визнання її важливості та необхідності у радіозв'язку дозволяє радіомовленню зростати до рівня радіомистецтва"
для довідки:
Радіомистецтво - різновид драматичного словесно-звукового мистецтва, що виник з розвитком технічних засобів радіо. В поняття «Р.» входять також трансформації літературних, театральних, словесно-музичних сценічних творів, які в результаті використання
творчих прийомів і технічних засобів радіомовлень набувають нові художньо-образні якості і нові властивості естетичної дії.
До речі цікаво, одеськими радіостанціями радіомистецтво взагалі культивується? В авторефераті про це чомусь не йдеться...
Півтон Безвухий
