Вікіпедисти освоїли Бортнянського

Як повідомляє газета "Слово просвіти", в Україні випущено перше видання, основою якого стали статті української Вікіпедії. “Вікімедіа Україна” стала першою серед регіональних відділень Фонду Вікімедіа, якій вдалося власним коштом опублікувати не тільки текстові матеріали, а й нотні. Вперше за роки незалежності видано клавір класичної опери і знов-таки вперше видано оперу класика української музики Дмитра Бортнянського українською мовою. Ідеться про ошатне видання опери Дмитра Бортнянського “Сокіл”, яке цієї весни побачило світ і вмістило на 218 сторінках під твердою обкладинкою повний текст лібрето, клавір опери. Публікацію здійснив видавець із Дрогобича Святослав Сурма.

“Упродовж минулих 20 років зусиллями “керівників від музики” було фактично знищено явище українськомовної опери. Українська мова вже майже не звучить зі сцени нашої Національної опери, театрів Львова, Харкова, Дніпропетровська, Донецька. Формально тому, що “така світова практика”. Реально — бо так театр має більше шансів включитися в гастрольний конвеєр, коштами наших платників податків інвестуючи культурне життя європейських культурних провінцій." - зазначає Максим Стріха, перекладач оперного лібрето. "Коли Бортнянського не видає жодна з потужних державних консерваторій, коли він нецікавий жодному з державних оперних театрів, тоді лише ентузіасти можуть нагадати, що Дмитро Бортнянський був автором не лише інструментальної музики і церковних хорів, а й шести опер, які й сьогодні абсолютно не втратили свого чару”.

"Сприйняття музики — процес інтимний, під час якого мелодія та поетичний текст торкаються глибинних структур мозоку" - зазначає Г. Ганзбург у передмові до видання - "Якщо туди, в таємничі глибини підсвідомості інколи й може проникнути слово (слідом за повсюдно проникаючою мелодією), то лише слово рідної мови.... Тому принципово важливим слід вважати доступність шедеврів світового вокального репертуару для кожної людини — її рідною мовою. Твори мистецтва вокального перекладу являють собою величезну культурну цінність для національної спільноти і мають активно залучатися до театрально-концертної практики та наукових досліджень".
.
На наш погляд проект "Світова класика укранською", в рамках якого, за інформацією офійційного сайту "Вікімедіа Україна", був виданий "Сокіл", є рідкісним випадком, коли українець знаходить в собі сили працювати на збереження і примноження української культури. Частіше українці діють навпаки - відмовляються від рідної на користь російської або західної.

Нагадаємо, що до витіснення української мови з Київської опери доклався... один із фундаторів Товариства української мови, Анатолій Мокренко. Саме за часів його керівництва Національною оперою (1991—1999), західні опери перестали співати українською, а українські переклади, в більшості ніде не видані, були відправлені пилитися до архіву. Ось таке у української мови виявилося товариство. Чому інші члени ТУМу толерували цей і багато інших дивних вчинків фундаторів організації напевно лишиться загадкою для наших нащадків.
 
Чи вдасться вікіпедистам переломити ситуацію і опублікувати українською інші шедвери (а в планах проекту, за офіційною інформацією - "Севільський цирульник", "Травіата", "Кармен"...)?  Відповідь залежить від Вас, шановний читачу - проект відкритий для бажаючих його підтримати, матеріально або безпосередньо роботою...

Студенти НМАУ за українську мову!

Студенти Національної музичної академії України просять ректора вжити заходів для того, щоб викладання в цьому закладі велося українською мовою, а також оновлювалася навчальна література. Студенти посилаютьтся на ст.10 Конституції України та відповідне рішення Конституційного суду від 14.12.1999.

В процесі збору підписів активісти з'ясували, що більше лекцій укранською мовою читають студентам кафедри народних інструментів, натомість на кафедрі струнно-смичкових інструментів - майже всі лекції російськомовні. Сьогодні, 11 травня, лист подано ректору. Підписи поставили 114 студентів.

На наш погляд, цей крок свідчить про зрушення в бік шанування українцями рідної культури. Схоже, студенти починають усвідомлювати, що російськомовні лекції позбавляють їх можливості опановувати україномовною термінологією, опановувати літературним і науковим стилем спілкування українською, і відстоюють свої права на здобуття знань. І студентам в їх прагненні треба допомогти, адже це - наше майбутнє, майбутнє української культури.

Звичайно, для  російськомовного викладача опанування українською мовою є досить складним інтелектуальним завданням. Але мабуть не складнішим ніж написання кандидатської дисертації.  Тому, шановні викладачі, поставтесь з повагою до студентів, до української культури, зробіть зусилля над собою і ваш внесок у духовну скарбницю українського народу буде безцінним!



P.S. Автор цих рядків також вчився в НМАУ, і вимушений був оволодівати українською по її закінченні самотужки, тому знає, що опанувати українською - задача не зовсім проста, але цілком підвладна навіть людині з пересічними здібностями. 

магістр витончених мистецтв
Півтон Безвухий

Музичні статті знову в фокусі Вікіпедії

Вдруге статті музичної тематики потрапляють у фокус прес-релізів української Вікіпедії.

Сьогодні, 21 лютого 2012 у День рідної мови, українська Вікіпедія вийшла на 13-те місце, обігнавши каталонську, а переможною статтею стала Римська школа (музика) 
що описує композиторську школу XVI та XVII столітть. Створив її вікіпедист Morigerato. Минулого разу музичні статті виявились у фокусі Вікіпедії з подоланям третини мільйону - тоді ювілейною 333333-ю статтею стала 40-я симфонія Моцарта. 


Усього в Вікіпедії описано більше 300 окремих творів академічної музики, починаючи від симфоній Моцарта і закінчуючи творами сучасних українських композиторів, як наприклад "Привіт М.К." Рунчака чи "Тихі пісні" Сильвестрова. Ця кількість зростатиме і надалі. Ми запрошуємо шановних колег долучитися до захоплюючого процесу наповнення Вікіпедії рідною мовою значимою інформацією.

як росіяни плутають bit і beat

Щойно знайшов у статті одеської музикознавиці О.Маркової цікавий пасаж. Процитую мовою оригіналу:
"Известно, что теория связи Клода Шеннона ориентирована на введенную им единицу информации, бит.... Аналогичный термин ("бит")... утвердился в практике джаза... Аналогичность терминов джазистов и теории информации..."

Шановна пані Олена. Чи не спадало Вам на думку глянути, як ці терміни пишуться мовою оригіналу, тобто англійською? А Ви погляньте. В першому випадку - bit, а в другому - beat. Це навіть не омоніми!  А навіть якби були й омоніми - чи могли би ми з таким же успіхом стверджувати що усі соль-мажорні твори мають солонуватий присмак?

Півтон

Цитата за джерелом: Е. Маркова Музыкальная информатика и проявление плотности информации в музыкально-художественной сфере // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник. Вип. 6 кн. 1 - Одеса, 2005 - с.17

На яких вулицях розташовані філармонії України?

Чи знаєте ви, що із 25 філармоній України:

- три філармонії розташовані на вулицях Леніна (усі в підросійській частині країни),
- п'ять філармоній розташовані на вулицях, що носять імена літераторів,
- і лише одна (Львівська), на вулиці, названій іменем музиканта, а саме -  П.І. Чайковського.

за матеріалами сайту "композитор"

скільки кілограм музики грають музиканти?

Нещодавно прочитав у блозі Золтана Алмаші цікаву замітку. Подаю її в довільному перекладі:

є в мене на роботі в шафі такий місткий пакет, куди я складаю ноти сучасних творів, які я граю як соліст і ансамбліст, за майже 9 років накопичилося вже майже 9 кіло ...
що ж виходить? --- що в середньому я граю 1 кг музики на рік! (в матеріальному еквіваленті віолончельної партії) ... мда ..

Золтан веде інтенсивну концертну діяльність, тож для більшості музикантів цей показник мабуть буде меншим, за виключенням хіба хористів, у яких в нотах по кілька рядків замість одного.

Тепер порівняймо з кулінарними показниками. Є дані, що за той самий рік в середньому людина пропускає через себе 750 л води, близько 100 кг хліба і 13 л горілки. Чи існує кращий аргумент на користь ергономічності музики?

На Вікіджерелах опубліковано "Сокіл" Бортнянського

Як повідомляє Блоґ "Вікімедіа Україна", на Вікіджерелах опубліковано клавір опери "Сокіл" Дмитра Бортнянського з українським перекладом Максима Стріхи. Це сталося 28 жовтня 2011, в умовний 260-й день народження композитора.

Опера оповідає про трагічну долю мисливського птаха, який вірно служив своєму хазяїну, здобуваючи йому дичину та розважаючи гостей, але врешті був зарізаний, засмажений і поданий на стіл, аби викликати у коханої свого господаря взаємне почуття.

Оригінальне лібрето створив Франц-Герман Лаферм'єр  французькою мовою. В радянські часи опера ставилася у Москві в російськомовному перекладі, а в 1990-ті роки український переклад лібрето зробив Максим Стріха, в його перекладі опера звучала у Львові, і, можливо, прозвучить  у Києві.

Поки що "Сокіл" - це єдина опера українською мовою, доступна в повному обсязі в мережі Інтернет. Проект "Світова класика українською" згадує чисельні українські переклади від "Дон Жуана" Моцарта до "Катерини Ізмайлової" Шостаковича, що повстали в радянські часи, використовувались у постановках українських театрів, але із здобуттям Україною незалежності були забуті. Чому розпад СРСР настільки негативно вплинув на ставлення українців до україномовних перекладів, культурологами поки що не досліджено. Але хочеться сподіватися, що "Сокіл" стане не останнім досягненням учасників Проекту.