Підтримати звернення можна тут - https://docs.google.com/forms/d/1sbqSEK1BtZvPe8w1xarm3398jq47rTXOA8mEQuQYSMQ
Оголошено підсумки антипремії "Академічна негідність року"-2023.
За результатами голосування, абсолютним переможцем став чинний міністр освіти Оксен Лісовий, як виграв одразу дві номінації - "Плагіатор року" (понад 50% голосів) і "Скандал року" (понад 30 % голосів). Вітаємо пана міністра з блискучим результатом!
Переможцями стали також ректор Максим Луцький ("Токсичний ректор"), чиновник МОН Михайло Винницький ("Посіпака 2023") і вчена рада Харківського педагічного університету ("Спецзрада 2023").
Увага музикантів цього року була прикута до номінації "Псевдонауковець 2023", в якій брав участь колектив Науково-дослідного інституту українознавства, які створили Експертний висновок щодо встановлення генетичної належності та національної ідентичності творчої спадщини композитора і громадського діяча Петра Чайковського традиціям вітчизняної музичної культури, генетичному коду та ментальності цивілізованого українства [1]. Але для перемоги не вистачило приблизно 10 голосів - із 566 осіб, що взяли участь в голосуванні, 38,7% віддали перевагу телеканалу 2+2, який, виявляється, теж займався поширенням фейків, тоді як за експертів НДІУ проголосували 37,1% учасників.
Що ж, мені, як гносеофоністу, звичайно прикро, що науковцям довелося змагатися в нерівній боротьбі з медійщиками, але, як би там не було, вітаємо переможців, і дякуємо всім, хто взяв участь в голосуванні!
Півтон Безвухий
29 листопада Український інститут національної пам'яті (УІНП) опублікував Фаховий висновок щодо належності назви Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського до символіки російської імперської політики/
Вердикт невтішний: Чайковський є "символом російської культури та культурним маркером «русского міра»".
Цей висновок є протилежністю до іншого - експертного висновку щодо встановлення генетичної належності та національної ідентичності творчої спадщини композитора і громадського діяча Петра Чайковського традиціям вітчизняної музичної культури, генетичному коду та ментальності цивілізованого українства від Науково-дослідного інституту українознавства (НДІУ), який проголосив. що Чайковський має "генетичне українське походження" і до ідеологів «русского міра» "не може бути віднесений".
Отже кому вірити?
1. Повноваження. Висновок УІНП починається з посилань на законодавчі акти, зокрема на Положення про Експертну комісію Українського інституту національної пам’яті з питань реалізації норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», затверджене Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25.07.2023 № 399 , в цьому положенні пишеться, що комісія розглядає питання належності об'єктів до символіки російської імперської політики.
Згідно Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» до символіки зараховуються також "назви установ, організацій на території України, яким присвоєні імена
або псевдоніми осіб [...], які брали участь або сприяли реалізації російської
імперської політики...". Отже, повноваження УІНП має.
У висновку НДІУ не дано жодних посилань на українське законодавство, лише вказано, що висновок зроблено на запит НМАУ ім. П.І. Чайковського. В статутних завданнях НДІУ також немає жодного слова про російські реалії, але є про "світове українство", до якого П.І. Чайковського по суті і зарахували. Тож не зовсім зрозуміло, чи мав повноваження НДІУ подібні запити розглядати, хоча, звісно, право на власну думку має кожен.
2. Аргументація. Висновок УІНП ґрунтується на чотирьох положеннях: за походженням, творчістю, мовною та національною самоідентифікацією. Згадано 50% російського походження, виключно російськомовні тексти вокальної творчості, оперу "Мазепа" в інтерпретації О.С.Пушкіна, роки життя, проведені переважно в Росії, і листи, де Петро Ілліч стверджував, що він - "росіянин у цілковитому розумінні цього слова".
У висновку НДІУ, натомість, вказано на українські коріння Чайковського, значну частину сюжетно пов'язаних з Україною творів, роки проведені в Україні і візити до Києва, зокрема відвідування музичного училища, що пізніше було реформовано в консерваторію.
Окремі аргументи УІНП і НДІУ є взаємовиключними. Так, у висновку НДІУ вказано, що Чайковський писав на слова Т.Шевченка, натомість у висновку УІНП вказано, що Чайковський звертався до творчості Т.Шевченка через перекладачів - І.Сурікова і Л.Мея. Як було діло насправді ми не знаємо, але можна послухати запис романсу, наприклад ось тут (виконує С. Лємєшев), і спробувати прислухатись - шевченкові там слова чи не шевченкові.
Деякі аргументи подібні, але трактуються по-різному. Так, на думку НДІУ, Чайковський під час візиту до Києва "подав пропозицію про реорганізацію Київського музичного училища у Київську консерваторію". На жаль, жодних джерел, які би засвідчували таку пропозицію не наведено. Натомість УІНП вказує, що "підвищенню статусу музичного училища візит [Чайковського] не посприяв". Як було насправді ми не знаємо, але можна зіставити дати: 1890 рік (візит П.Чайковського) і 1913 рік (власне консерваторія заснована як вищий навчальний заклад). Різниця мі цими датами - 23 роки. Ціле покоління.
Що далі? В положенні про УІНП сказано, що "рішення Експертної комісії мають рекомендаційний характер". Тобто вчена рада НМАУ може обрати той висновок, який їй ближче до душі і надалі, а 73% колективу це рішення підтримають. Але є нюанси.
Об'єктів з російськими назвами ставатиме все менше. І на їх тлі заклад імені Чайковського контрастуватиме все більше. Площі Толстого і вулиці Пушкінської поруч із закладом, наприклад, вже нема (а є Українських героїв і Євгена Чикаленка).
Міжнародну спільноту переконати в тому, що Чайковський - українець, не вдасться, бо там спитають, а ким же Петро Ілліч сам себе вважав. А якщо раптом вдасться, то за "А" доведеться говорити і "Б", і визнавати, що "нашою" є і роzzійська мова (бо Чайковський нею писав), а за нею тоді і весь "руzzкій мір". І тоді міжнародна спільнота просто перестане розуміти, чому ми боремося із країною, мову і культуру якої ми ніби вважаємо своєю.
Півтон Безвухий
Див. також
Introduction. Мета дослідження: визначити беніфіціарів можливої оптимізації бюджетів національних колективів.
Results. За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, що надійшла нашим колегам [1], в бюджеті-2023 передбачені такі видатки мистецьким колективам (в тис. грн):
Багато це чимало?
Опера «Замок герцога Синя борода» за мотивами п'єси Моріса Метерлінка «Аріанна й Синя Борода» є однією із знакових опер першої половини XX століття. Написана 1911 року, через 10 років після «Пелеаса і Мелізанди» К. Дебюссі і за три роки до «Воццека» А.Берга. Ці три опери ознаменували завершення епохи романтичної опери і початок нової опери - опери модерної епохи.