Звернення композиторської спільноти міста Києва щодо неможливості "повернення" П.І. Чайковського

 

До Вашої уваги - звернення композиторської спільноти міста Києва. Щодо неможливості "повернення" П.І. Чайковського.

Підтримати звернення можна тут - https://docs.google.com/forms/d/1sbqSEK1BtZvPe8w1xarm3398jq47rTXOA8mEQuQYSMQ

Псевдонауковець року: Чайковському забракло 10 голосів.

 

Оголошено підсумки антипремії "Академічна негідність року"-2023. 

За результатами голосування, абсолютним переможцем став чинний міністр освіти Оксен Лісовий, як виграв одразу дві номінації - "Плагіатор року" (понад 50% голосів)  і "Скандал року" (понад 30 %  голосів). Вітаємо пана міністра з блискучим результатом! 

Переможцями стали також ректор Максим Луцький ("Токсичний ректор"), чиновник МОН Михайло Винницький ("Посіпака 2023") і вчена рада Харківського педагічного університету ("Спецзрада 2023"). 

Увага музикантів цього року була прикута до номінації "Псевдонауковець 2023", в якій брав участь колектив Науково-дослідного інституту українознавства, які створили Експертний висновок щодо встановлення генетичної належності та національної ідентичності творчої спадщини композитора і громадського діяча Петра Чайковського традиціям вітчизняної музичної культури, генетичному коду та ментальності цивілізованого українства [1].  Але для перемоги не вистачило приблизно 10 голосів - із 566 осіб, що взяли участь в голосуванні, 38,7% віддали перевагу телеканалу 2+2, який, виявляється, теж займався поширенням фейків, тоді як за експертів НДІУ проголосували 37,1% учасників.

Що ж, мені, як гносеофоністу, звичайно прикро, що науковцям довелося змагатися в нерівній боротьбі з медійщиками, але, як би там не було, вітаємо переможців, і дякуємо всім, хто взяв участь в голосуванні! 

Півтон Безвухий

Чайковський: Два експертні висновки - якому довіряти?

 

29 листопада Український інститут національної пам'яті (УІНП) опублікував Фаховий висновок щодо належності назви Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського до символіки російської імперської політики/ 

Вердикт невтішний: Чайковський є "символом російської культури та культурним маркером «русского міра»".

Цей висновок є протилежністю до іншого - експертного висновку щодо встановлення генетичної належності та національної ідентичності творчої спадщини композитора і громадського діяча Петра Чайковського традиціям вітчизняної музичної культури, генетичному коду та ментальності цивілізованого українства від Науково-дослідного інституту українознавства (НДІУ), який проголосив.  що  Чайковський має "генетичне українське походження" і до ідеологів «русского міра» "не може бути віднесений".

Отже кому вірити? 

1. Повноваження.  Висновок  УІНП починається з посилань на законодавчі акти, зокрема на Положення про Експертну комісію Українського інституту національної пам’яті з питань реалізації норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», затверджене Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25.07.2023 № 399 , в цьому положенні пишеться, що комісія розглядає питання належності об'єктів до символіки російської імперської політики.
Згідно Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» до символіки зараховуються також "назви установ, організацій на території України, яким присвоєні імена або псевдоніми осіб [...], які брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики...". Отже, повноваження УІНП має. 

У висновку НДІУ не дано жодних посилань на українське законодавство, лише вказано, що висновок зроблено на запит НМАУ ім. П.І. Чайковського. В статутних завданнях НДІУ  також немає жодного слова про російські реалії, але є про "світове українство", до якого П.І. Чайковського по суті і зарахували.  Тож не зовсім зрозуміло, чи мав повноваження НДІУ подібні запити розглядати, хоча, звісно, право на власну думку має кожен.  

2. Аргументація.  Висновок УІНП ґрунтується на чотирьох положеннях: за походженням, творчістю, мовною та національною самоідентифікацією. Згадано 50% російського походження, виключно російськомовні тексти вокальної творчості, оперу "Мазепа" в інтерпретації О.С.Пушкіна, роки життя, проведені переважно в Росії, і листи, де Петро Ілліч стверджував, що він  - "росіянин у цілковитому розумінні цього слова".

У висновку НДІУ, натомість, вказано на українські коріння Чайковського, значну частину сюжетно пов'язаних з Україною творів, роки проведені в Україні і візити до Києва, зокрема відвідування музичного училища, що пізніше було реформовано в консерваторію.

Окремі аргументи УІНП і НДІУ є взаємовиключними.  Так, у висновку НДІУ вказано, що Чайковський писав на слова Т.Шевченка, натомість у висновку УІНП вказано, що Чайковський звертався до творчості Т.Шевченка через перекладачів - І.Сурікова і Л.Мея. Як було діло насправді ми не знаємо, але можна послухати запис романсу,  наприклад ось тут (виконує С. Лємєшев), і спробувати прислухатись - шевченкові там слова чи не шевченкові.

Деякі аргументи подібні, але трактуються по-різному. Так, на думку НДІУ, Чайковський під час візиту до Києва "подав пропозицію про реорганізацію Київського музичного училища у Київську консерваторію". На жаль, жодних джерел, які би засвідчували таку пропозицію не наведено. Натомість УІНП  вказує, що "підвищенню статусу музичного училища візит [Чайковського] не посприяв". Як було насправді ми не знаємо, але можна зіставити дати: 1890 рік (візит П.Чайковського) і 1913 рік (власне консерваторія заснована як вищий навчальний заклад).  Різниця мі цими датами - 23 роки. Ціле покоління.  

Що далі? В положенні про УІНП сказано, що "рішення Експертної комісії мають рекомендаційний характер". Тобто вчена рада НМАУ може обрати той висновок, який їй ближче до душі і надалі, а 73% колективу це рішення підтримають.  Але є нюанси.

Об'єктів з російськими назвами ставатиме все менше. І на їх тлі заклад імені Чайковського контрастуватиме все більше. Площі Толстого і вулиці Пушкінської поруч із закладом, наприклад, вже нема (а є Українських героїв і Євгена Чикаленка). 

Міжнародну спільноту переконати в тому, що Чайковський - українець, не вдасться, бо там спитають, а ким же Петро Ілліч сам себе вважав. А якщо раптом вдасться, то за "А" доведеться говорити і "Б", і визнавати, що "нашою" є і роzzійська мова (бо Чайковський нею писав), а за нею тоді і весь "руzzкій мір". І тоді міжнародна спільнота просто перестане розуміти, чому ми боремося із країною, мову і культуру якої ми ніби вважаємо своєю. 

 
Півтон Безвухий

Див. також 

• Як повернути Чайковського Україні?
• Історія Київської консерваторії за 4 хвилини (відео)

Бюджети національних мистецьких колективів - 2023, кому вигідна оптимізація?

Introduction.  Мета дослідження: визначити беніфіціарів можливої оптимізації бюджетів національних колективів.  

Results. За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, що надійшла нашим колегам [1], в бюджеті-2023 передбачені такі видатки мистецьким колективам (в тис. грн):

 

 

Багато це чимало?

Київські музичні прем’єри 2023

 

Київські музичні прем’єри

2023 (ПЛАН-КАЛЕНДАР)

Опера "Замок герцога Синя борода" прозвучала в Києві

12 травня 2023 в музичному житті Києва відбулася непересічна подія - вперше поставлено оперу Бели Бартока «Замок герцога Синя Борода» . 

Опера  «Замок герцога Синя борода» за мотивами п'єси Моріса Метерлінка «Аріанна й Синя Борода» є однією із знакових опер першої половини XX століття. Написана 1911 року, через 10 років після «Пелеаса і Мелізанди» К. Дебюссі і за три роки до «Воццека» А.Берга.  Ці три опери ознаменували завершення епохи романтичної опери і початок нової опери - опери модерної епохи. 

З днем оЧайковлення, консерваторіє!

9 травня Національна музична академія України відзначає визначну дату своєї історії - 84 роки тому Президія Верховної ради УРСР іменувала її іменем знаного російського композитора - Петра Ілліча Чайковського.